Спецможливості
Технології

Симптоматика та особливості розвитку мікозів соняшнику

24.07.2018
19874
Симптоматика та особливості розвитку мікозів соняшнику фото, ілюстрація

В Україні ще якихось п’ять років тому застосування фунгіцидів на соняшнику аграрії розцінювали як жарт. Багато агровиробників розцінювали використання фунгіцидів як маркетинговий хід компаній, що продають такі ЗЗР. Сьогодні ситуація з хворобами на сонячній квітці вкрай змінилася, адже із збільшенням посівних площ соняшнику хвороби розповсюджуються в геометричній прогресії, тож без застосування фунгіцидів отримати високі врожаї практично неможливо. Які ж хвороби найрозповсюдженіші — розглянемо у даній статті.

 

Септоріоз

Збудником хвороби є гриб Septoria helianthi Ell. et Kell. Септоріоз може проявлятися протягом усього вегетаційного періоду рослин та інтенсивно розвиватися на листках. Водночас, згідно з нашими спостереженнями, у випадку наявності сходів падалиці соняшнику перші симптоми хвороби зафіксовано саме на них. Зокрема на сім’ядольних листках, а з часом і на нижніх листках з’являються округлі або неправильні плями. Їхнє забарвлення спочатку набуває жовтого, а потім темно-коричневого коліру. Плями часто обмежені темнішою або світлі­шою облямівкою. Уражені ділянки поступово стають темно-бурими, обмежені жилками листка, що зумовлює їхні неправильні контури. Характерною діагностичною ознакою септоріозу є наявність на поверхні уражених ділянок дрібних чорних крапок — пікнід патогену, які можна спостерігати навіть без збільшувальних приладів.

Septoria helianthiНа дорослих рослинах хворобу можна виявити спочатку на листках нижніх ярусів. До вказаних вище симптомів проявлення хвороби слід добавити, що розвиток септоріозу на листкових пластинках може розпочинатися із дрібних темно-коричневих крапок, котрі безладно розміщені, а потім, збільшуючись у розмірах, зливаються між собою та охоплюють значну частину площі листка. Візуально вирізнити пікніди на таких уражених ділянках досить складно (слід провести мікроскопічний аналіз). Загалом, за сильного розвитку септоріозу уражене листя передчасно засихає.

Розвитку хвороби сприяє волога, тепла погода. Джерелом інфекції є уражені рослинні рештки, на котрих знаходяться пікніди гриба.

Основні заходи проти хвороби: вирощування менш сприйнятливих сортів і гібридів, дотримання сівозміни, застосування в період вегетації рослин рекомендованих фунгіцидів.

 

Альтернаріоз

Збудниками хвороби є гриби із роду Аlternaria Nees. Проявляється в усіх фазах розвитку соняшнику. Уражуються всі надземні органи рослин. У період дозрівання інтенсивно інфікуються кошики.

Симптоми захворювання на листках характеризуються появою дрібних темно-коричневих кутастих плям. Вони світліші по краях із жовтою облямівкою, можуть мати концентричну зональність. Плями збільшуються за розмірами, зливаються між собою, чим зумовлюють засихання листків. На уражених стеблах і зовнішній стороні кошиків хвороба проявляється у вигляді темних або бурих штрихів, плям різної форми й розміру. За вологої погоди на ураженій тканині з’являється темний наліт, утворений спороношенням патогенів.

Інтенсивний розвиток хвороби викликає передчасне всихання рослин соняшнику. В уражених кошиках насін­ня щупле та має погані посівні якості. Розвитку хвороби сприяють часті опади, випадання рясних рос у період наливання та дозрівання сім’янок в кошиках рослин. Джерелом інфекції є уражені рештки, на яких зберігаються конідії патогенів. У зараженому насінні знаходиться грибниця.

Основні заходи проти хвороби: передпосівне протруювання насіння, використання менш сприйнятливих сортів і гібридів, дотримання сівозміни, своєчасне виконання всіх агротехнічних заходів, обприскування посі­вів дозволеними фунгіцидами.

 

Фомоз

Збудником хвороби є гриб Leptosphaeria lindquistii Frezzi. Фомоз проявляється протягом усього періоду вегетації соняшнику. Уражуються всі надземні органи рослин, але найчастіше — стебла. Водночас найінтенсивнішого розвитку фомоз набуває наприкінці вегетації — в період дозрівання.

Іноді хворобу можна виявити на рослинах уже у фазі трьох-чотирьох пар справжніх листків. Так, на листках нижніх ярусів з’являються темно-бурі плями, які поступово збільшуються й уражують черешки, а потім — стебло. Листя в’яне, поникає, засихає не опадаючи. Слід відзначити, що візуально важко діагностувати хворобу на листках, через схожість симптомів із іншими захворюваннями.

Найхарактерніші симптоми фомозу можна спостерігати на стеблах. Зокрема, у місці прикріплення черешків уражених листків з’являються темно-коричневі плями. Останні, розростаючись, зливаються і повністю пошкоджують стебло, яке чорніє. Іноді за сильного розвитку хвороби відбувається розтріскування ураженої тканини. За умов високої вологості повітря й зниження температури на уражених ділянках стебла утворюються пікніди гриба (у вигляді дрібних чорних крапок).

За інтенсивного розвитку хвороби в ранньому віці рослин останні часто відмирають. Проявлення фомозу в дру­гій половині вегетації призводить до зниження продуктивності рослини та погіршення якості її насіння. Так, згід­но з дослідженнями В.І. Якуткіна (2005) недобір урожаю через хворобу може досягати 25%.

Для інфікування рослин та інтенсивного розвитку хвороби важливими чинниками є вологість і температура. На думку В.Ф. Кукіна (1982) оптимальними температурними умовами є 20–25°С за вологості ґрунту — близько 60%. Джерелами інфекції є уражені рослинні рештки та насіння.

Основні заходи проти хвороби: дотримання сівозміни, культивування менш уражуваних сортів і гібридів, передпосівне протруювання насіння фунгіцидами, обприскування рослин під час вегетації дозволеними препаратами.

 

Борошниста роса

Збудником хвороби часто є гриб Erysiphe cichoracearum f. helianthi Jacz. Захворювання поширене на рослинах соняшнику, починаючи із середини літа. Уражуються переважно листки, хоча інколи хворобу можна спостерігати й на інших надземних органах рослин. Візуально діагностувати хворобу нескладно. Вона проявляється на листкових пластинках (переважно з верхнього боку) у вигляді білого нальоту, який згодом стає борошнистим, а пізні­ше набуває сіруватого відтінку. Наприкінці вегетаційного періоду в міс­цях нальоту формуються чорні крапки (клейстотеції патогену). Сильний розвиток хвороби призводить до передчасного відмирання листя.

Інтенсивний розвиток хвороби відбувається за сухої та жаркої погоди. Джерелом інфекції є уражені рослинні рештки, на котрих знаходяться клейстотеції гриба.

Основні заходи проти хвороби: вирощування стійких гібридів і сортів, дотримання сівозміни, обприскування рослин фунгіцидами.

 

 

Іржа

Збудником хвороби є гриб Puccinia helianthi Schwein. Найінтенсивнішого розвитку захворювання набуває з другої половини літа, хоча виявляється на рослинах протягом усього періоду вегетації.

Симптоми захворювання мінливі, що зумовлено різними стадіями спороношення патогену. Зокрема, навесні на падалиці або сходах соняшнику на верхній стороні його листків у вигляді жовтих плям неправильно округлої форми утворюються спермогонії. У цих же місцях, на нижній стороні листка у вигляді чашечок яскраво-оранжевого кольору формуються еції. Пізніше на листках, їхніх черешках, зворотній стороні кошика, верхній частині стебел з’являються порошисті світло-бурі уредініопустули. Наприкінці вегетації на соняшнику утворюються темно-бурі теліопустули.

Шкідливість іржі полягає у передчасному відмиранні листкового апарату, що призводить до зниження врожаю та погіршення його якості.

Проростання еціоспор та інфікування рослин соняшнику відбувається за температури 17–20°С та вологості пові­тря 85–100%. Уредініоспори проростають за умов підвищеної вологості пові­тря (близької до 100%) та температури 18–20°С. Загалом, підвищена температура та короткочасне зволоження рослин сприяють інтенсивному проявленню іржі на соняшнику. Існує думка, що іржа є шкідливою у посушливі роки.

Гриб P. helianthi є однодомним паразитом із повним циклом розвитку на рослинах соняшнику. Загалом, це вузькоспеціалізований паразит і має фізіо­логічні раси. У літературі також є інформація стосовно здатності гриба уражувати бур’яни — нетребу звичайну (Xanthium strumarium L.).

Джерелом інфекції збудника іржі соняшнику є теліоспори, що знаходяться на уражених рослинних рештках.

Основні заходи проти хвороби: дотримання сівозміни, вирощування стійких сортів і гібридів, якісне проведення агротехнічних заходів, застосування рекомендованих фунгіцидів.

(закінчення — наступної суботи)

 

М. Піковський, канд. біол. наук, А. Столяр, канд. с.-г. наук

Інтерв'ю
Малі запаси вологи та відсутність опадів в період березень-квітень формують певні обмеження для вирощування даної культури. Так, на 10 квітня ц. р. залежно від типів грунтів, у південних регіонах, запаси вологи складали в метровому шарі 60... Подробнее
Олександр Дуда
Сьогодні аграрії все частіше стикаються на своїх полях із посухою, а це означає необхідність  ротації звичних польових культур на більш посухостійкі. Однією із таких може стати  амарант. При середній урожайності в Україні 2 т/га (а на... Подробнее

1
0