Спецможливості
Архів

Скрутні часи для італійських свинарів

02.11.2011
638
Скрутні часи для італійських свинарів фото, ілюстрація

Перешкоди під час продажу пармської шинки та подальше падіння цін на продукцію: італійські свинарі стикаються нині із серйозними проблемами. Повідомляє Яна Пютткер.

Італійське свинарство перебуває в стадії перелому. Згідно з прогнозами експертів, поголів'я свиноматок в Італії в найближчі роки скоротиться від 30 до 50% із загальної кількості 350000!
Прогнози грунтуються на тому, що велика кількість італійських свинарів ще й досі не перейшла на групове утримання свиней. Тисячі дрібних фермерів до 2013 року відмовляться від вирощування свиней. Багатьом не вистачає коштів для переустаткування й ремонту свинарників. У такій ситуації тільки великі господарства, й підприємства залишаться на плаву.
Серед власників господарств, які й після 2013 року залишаться в грі, - свинар Джузеппе Тінеллі (42 роки). Найближчим часом він збирається інвестувати в переобладнання верстатів для групового утримання тварин. Хоча, за якою саме системою він працюватиме надалі, Тінеллі поки що не знає. "Спершу я хочу одержати інформацію про всі переваги й недоліки різних методів. Адже в разі реконструкції приміщень кожне місце під свиноматку мені обійдеться від 500 до 600 євро. А якщо я будуватиму з нуля, то це буде ще дорожче - від 600 до 800 євро за місце. Тож я заздалегідь хочу знати, що вигідніше для мене", - сказав Тінеллі.
Італійський свинар має ферму на 300 свиноматок, а міститься вона в північній частині країни, в регіоні Емілія-Романья. Це типове італійське сімейне підприємство, де вирощують свиноматок і поросят. До цього ферма не займалася відгодівлею. Все змінилося позаторік, коли до справи долучився двадцятилітній син Тінеллі. Тоді вони збудували нове приміщення для утримання свиней на 1500 голів. Перших поросят заселили в новий свинарник у грудні 2009 року. "Ми прекрасно доповнюємо один одного. Я виконую роботу в приміщеннях зі свиноматками, а син відповідає за свиней на відгодівлі", - Джузеппе Тінеллі з радістю розповідає про новий розподіл обов'язків.

Виробництво пармської шинки
Тінеллі працює з данською генетикою й спаровує своїх свиноматок із кнурами породи дюрок. На сьогодні за рік від однієї свиноматки вони відлучають близько 24 поросят. За цим показником підприємство випереджає середнє значення по країні на двоє поросят.
Фермер використовує кнурів породи дюрок тому, що він є типовим італійським виробником пармської шинки. Завдяки вливанню крові дюроків, м'ясо набуває дуже інтенсивної мармуровості. Так забезпечується незрівнянний смак шинки.
Продавати відгодівельних свиней для такого виду виробництва дуже важко. Згідно з нормативами асоціації виробників пармської шинки на забій приймають тварин вагою щонайменше 150 кг, і їх мають відгодовувати перед цим не менш дев'яти місяців. Крім того, для подальших виробничих процесів можуть використовувати окіст вагою не менш 11 кілограмів.
А ще в нормативах зафіксовано, що свиню потрібно вирощувати тільки в певних регіонах Північної й Центральної Італії, де переважають певні кліматичні умови.
Крім спеціальних вимог до ваги й віку свиней, під час виробництва пармської шинки фермери мають дотримуватися спеціального раціону годівлі. В основному, до його складу входять кукурудза, ячмінь і сироватка після виробництва сиру "Пармезан".

Ціни на шинку - як на
американських гірках
Джузеппе Тінеллі пишається тим, що належить до виробників пармської шинки. Однак він не задоволений ситуацією, в якій опинився. Справжнім головним болем для нього стало одержання прибутку. "Все через те, що ринок заполонила дешева імпортна свинина, водночас, внутрішнє споживання пармської шинки різко зменшилося, внаслідок чого ціни обвалилися. Для споживача значно важливіша ціна продукту, якість, на жаль, тепер відсувають на задній план", - так підприємець визначив дві найважливіші причини кризи цін.
Імпортерам на руку й те, що вони не зобов'язані вказувати на упаковці точне походження й точне місце виробництва своєї продукції. Асоціація італійських фермерів активно виступає проти такої ситуації й давно закликає внести відповідні зміни в законодавчу базу. Та поки що хура й досі там. "Правила вільного ринку ЄС допускають необов'язковість надання такої інформації", - ремствує Джузеппе Тінеллі.
Унаслідок значного збільшення конкуренції від іноземних гравців у 2009 році продаж традиційної італійської пармської шинки зменшився майже на 8,6 млн голів. Ще 2008 року виробництво перебувало в межах 9 млн гол. пармських свиней. Тоді тварин, яких забивали для виробництва пармської шинки, було 67% від загальної кількості забитих італійських свиней (див. табл. 1).
Відчутне зменшення споживчого попиту, природно, негативно впливає на доходи фермерів. Особливо важким був 2007 рік (див. табл. 2). Середня річна ціна свині вагою від 150 до 176 кг сягала всього 1,24 євро за кілограм живої маси на обох найважливіших ринках - у Мілані й Мантуї. Через високу вартість кормів, а також їхнє погане поїдання гладкими свинями на відгодівлі повні витрати на вирощування свиней збільшилися до 1,40 євро за кілограм забійної ваги.
Дуже неоднозначним був і 2008 рік. Повні витрати зросли ще на 6 євроцентів за кілограм забійної ваги. І хоча в короткостроковому періоді доходи досягли рекордного рівня, та вже до січня 2009 року пішло стрімке падіння продажів, що й дало середньорічну ціну в межах 1,2 євро. Потім, знову-таки на нетривалий період, ціни зросли до 1,47євро, восени 2009 року вони опустилися нижче 1,15 євро.
"У такій ситуації ми перебуваємо й досі. Продаж дорогої пармської шинки дуже нестабільний через вичікування споживачів на ринку", - описує несприятливу ситуацію президент асоціації свинарів Італії Сільвано Меноцці.
Чи є альтернатива традиційній відгодівлі на тлі складної економічної ситуації? Для більшості італійських свинарів - немає, бо менш угодовані свині приносять ще менше грошей. Проте ситуація нині може набути нового імпульсу. В кожному разі, різні об'єднання виробників уже ввели питання до порядку денного. Як реагуватимуть на це фермери, наразі залишається неясним. Маловагові свині в них не користується популярністю, оскільки асортимент італійської продукції, як і раніше, досить сильно зав'язаний на великій забійній вазі.
Ціноутворення
регулюють по-новому
Хоча нинішня ситуація дуже складна для фермерів, Джузеппе Тінеллі все-таки впевнений, що якісна італійська шинка в перспективі твердо утримається на ринку. "Якісні сорти пармської шинки на ринку вже понад сорок років. За цей час були зльоти й падіння", - випромінює оптимізм Тінеллі.
Італійський фермер особливо сподівається на новий порядок ціноутворення. Дотепер із цього приводу точаться напружені дискусії. Протягом багатьох років десять регіонів, які набули певного значення в свинарстві, презентували свої власні котирування й ціни. "Єдиного підходу не було. Як наслідок, ми мали досить серйозну розбіжність у ціноутворенні залежно від регіону", - зазначив Тінеллі.
У майбутньому цьому слід покласти край. З липня 2009 року італійці об'єднали регіональні ринки в єдині національні котирування. Для цього було створено комісію, до складу якої увійшло по п'ять представників від виробників і переробної промисловості. Вони щотижня аналізують поточну ринкову ситуацію, а також кількість забитих тварин та їхню забійну вагу. На основі цих результатів і мали б формувати ціни на найближчий тиждень. Але це легко тільки теоретично, на практиці все складніше. У перші шість місяців 2010 року Національна комісія рідко коли могла домовитися про ціну, тож ніяких загальнонаціональних котирувань не оголошували. Про ціни домовлялися безпосередньо фермери й покупці, часто, не на користь перших.
Із травня 2010 року пробували піти другим шляхом. Відтоді не більше п'яти разів за рік було дозволено не оголошувати загальні котирування. Компроміс був таким: якщо цінові очікування виробників і переробників матимуть значну розбіжність, то ціну формуватимуть на базі тієї, яку схвалить більшість представників обох галузей. Якщо й це не вдасться, тоді треба укласти тимчасову угоду між президентами асоціацій обох сторін.
Така специфічна італійська система ціноутворення функціонує до сьогодні. Щотижня тут приводять котирування, навіть тоді, коли ціни від виробників і представників переробної промисловості різняться на 10 євроцентів на кг живої маси. "Звичайно, така система ціноутворення - не ідеальна. Проте ми на правильному шляху. До того ж, ми дивимося на інші країни й аналізуємо їхній досвід ціноутворення. Можливо, настане той день, коли ми зможемо взяти собі на озброєння інші, досконаліші, рішення", - сподівається фермер Джузеппе Тінеллі.

Підсумок
Італійські свинарі мають серйозні проблеми.
   За словами експертів, до 2013 року поголів'я свиноматок зменшиться від 30 до 50%, бо багатьом виробникам свинини не вистачає коштів, щоб модернізувати свої свиноферми для групового утримання.
   Продаж елітних сортів шинки (пармської) розчаровує. Чимало споживачів воліють купувати дешевше імпортне м'ясо. Заручниками цієї тенденції стали італійські фермери-свинарі.
   На сьогодні немає єдиної уніфікованої системи ціноутворення. Часто ціну формують безпосередньо під час перемовин між фермером і покупцем. Звичайно, не на користь першого.

Інтерв'ю
Керівник СТОВ "Дніпро" (Чорнобаївський р-н Черкаської обл.) Андрій Душейко
Керівник СТОВ «Дніпро», що на Черкащині, Андрій Душейко є унікальною постаттю в українському агробізнесі, адже свій чималий практичний досвід вирощування овочевих та польових культур вдало поєднує з серйозною теоретичною базою, будучи... Подробнее
Валерій Давиденко, народний депутат України
Чутки про відставку Кутового, підтримка кооперативного руху і малих виробників ці та інші актуальні питання propozitsiya.com погодився висвітлити народний депутат України Валерій Давиденко. 

1
0