Спецможливості
Статті

Си­с­те­ма удо­б­рен­ня яч­ме­ню ози­мо­го

11.09.2015
9116
Си­с­те­ма удо­б­рен­ня яч­ме­ню ози­мо­го фото, ілюстрація

Од­ним із шляхів збільшен­ня ви­роб­ництва фу­раж­но­го зер­на мо­же бу­ти роз­ши­рен­ня посівів ози­мо­го яч­ме­ню. Ця куль­ту­ра до­б­ре рос­те на різних грун­тах, але кра­щи­ми для ньо­го є струк­турні грун­ти з се­реднім та ви­со­ким умістом по­жив­них ре­чо­вин і ре­акцією грун­то­во­го роз­чи­ну близь­кою до ней­т­раль­ної (pHсол. 6,0–6,5). Ма­ло­при­датні для ви­ро­щу­ван­ня яч­ме­ню без­струк­турні, со­лон­цю­ваті, піщані та кислі підзо­листі грун­ти.

Од­ним із шляхів збільшен­ня ви­роб­ництва фу­раж­но­го зер­на мо­же бу­ти роз­ши­рен­ня посівів ози­мо­го яч­ме­ню. Ця куль­ту­ра до­б­ре рос­те на різних грун­тах, але кра­щи­ми для ньо­го є струк­турні грун­ти з се­реднім та ви­со­ким умістом по­жив­них ре­чо­вин і ре­акцією грун­то­во­го роз­чи­ну близь­кою до ней­т­раль­ної (pHсол. 6,0–6,5). Ма­ло­при­датні для ви­ро­щу­ван­ня яч­ме­ню без­струк­турні, со­лон­цю­ваті, піщані та кислі підзо­листі грун­ти.

О. До­цен­ко, канд. с.-г. на­ук,
М. Мірош­ни­чен­ко, д-р біол. на­ук,
ННЦ «Інсти­тут грун­тоз­нав­ст­ва та аг­рохімії імені О.Н. Со­ко­ловсь­ко­го»,
Г. Гос­по­да­рен­ко, д-р с.-г. на­ук,
Умансь­кий національ­ний універ­си­тет садівництва

Внаслідок ви­со­кої про­дук­тив­ності ячмінь ози­мий ви­но­сить із грун­ту знач­ну кількість по­жив­них ре­чо­вин. Особ­ливістю куль­ту­ри є те, що всі ці по­­жив­ні ре­чо­ви­ни не­обхідні її рос­ли­нам у ко­­рот­ший, порівня­но з інши­ми зер­но­ви­ми, проміжок ча­су, що обу­мов­ле­но більш ви­со­ки­ми тем­па­ми рос­ту й роз­вит­ку. Ко­ре­не­ва си­с­те­ма яч­ме­ню не здат­на за­сво­ю­ва­ти по­живні ре­чо­ви­ни із важ­ко­роз­чин­них спо­лук.

   На­самкінець фа­зи ку­щен­ня ячмінь по­гли­нає по­над по­ло­ви­ни спо­жи­то­го впро­довж всієї ве­ге­тації азо­ту, мак­си­мум спо­жи­ван­ня при­па­дає на період від по­чат­ку ку­щен­ня до ви­хо­ду рос­лин у труб­ку. То­му вро­жайність куль­ту­ри  знач­ною мірою за­ле­жить від пе­ред­посівно­го та ран­нь­о­вес­ня­но­го за­сто­су­ван­ня азот­них до­б­рив. За­без­пе­чен­ня рос­лин до­ступ­ни­ми спо­лу­ка­ми фо­с­фо­ру особ­ли­во важ­ли­во у перші чо­ти­ри-п’ять тижнів ве­ге­тації. Це сти­му­лює роз­ви­ток ко­ре­не­вої си­с­те­ми, впли­ває на фор­му­ван­ня ко­ло­са та ступінь йо­го озер­нен­ня. Калій інтен­сив­но над­хо­дить у рос­ли­ни з пер­ших днів рос­ту і до фа­зи цвітіння. Він сприяє зміцнен­ню стеб­ла, зни­жен­ню ура­же­ності хво­ро­ба­ми, підви­щен­ню ви­пов­не­ності зер­на.
За вро­жай­ності 60 ц/га та відповідної кількості не­то­вар­ної про­дукції ячмінь ози­мий ви­но­сить із грун­ту 130–180 кг/га азо­ту, 60–90 —  фо­с­фо­ру і 120–170 кг/га калію. По­вне за­без­пе­чен­ня йо­го ос­нов­ни­ми еле­мен­та­ми жив­лен­ня є го­ло­вною пе­ре­ду­мо­вою от­ри­ман­ня ви­со­ких і стабільних уро­жаїв.
У си­с­темі удо­б­рен­ня яч­ме­ню ози­мо­го ви­о­крем­лю­ють ос­нов­не за­сто­су­ван­ня до­б­рив і піджив­лен­ня на­весні. Ор­ганічні до­б­ри­ва (гній, пта­ши­ний послід то­що) за­сто­со­ву­ва­ти не ре­ко­мен­дується, аби не спро­во­ку­ва­ти ви­ля­ган­ня посівів. У ос­нов­не удо­б­рен­ня доцільно вне­сти всю за­пла­но­ва­ну нор­му фо­с­фор­них і калійних до­б­рив, а та­кож стар­то­ву до­зу азот­них, особ­ли­во під час сівби за не­па­ро­ви­ми по­пе­ред­ни­ка­ми. Міне­ральні до­б­ри­ва, вне­сені во­се­ни, підви­щу­ють інтен­сивність по­чат­ко­во­го рос­ту і роз­вит­ку рос­лин, збільшу­ють гу­с­то­ту про­дук­тив­но­го стеб­ло­с­тою, поліпшу­ють струк­ту­ру вро­жаю і спри­я­ють кращій пе­ре­зимівлі. Ос­нов­не вне­сен­ня до­б­рив про­во­дять у ряд­ки під час сівби або вроз­кид під пе­ред­посівну куль­ти­вацію. Оп­ти­маль­на ре­ко­мен­да­ва­на нор­ма фо­с­фор­них і ка­­лійних до­б­рив, за­леж­но від ти­пу грун­ту та по­пе­ред­ників, варіює в ме­жах
Р60–90К60–90 для Полісся і Р30–60К30–60 — у Сте­пу та Півден­но­му Лісо­сте­пу.
Під час сівби не­обхідно за­без­пе­чи­ти вне­сен­ня ком­плекс­них міне­раль­них до­б­рив: діамо­фо­с­ку мар­ки 10:26:26, нітро­а­мо­фо­с­ку мар­ки 13:19:19, су­пер­аг­ро мар­ки 4:20:20 та їхні відповідні ана­ло­ги. При­посівна до­за до­б­рив на по­лях із се­реднім умістом ру­хо­мих спо­лук фо­с­фо­ру та калію по­вин­на ста­но­ви­ти 1,0 ц/га фізич­ної ма­си, на по­лях з низь­ким умістом цих еле­ментів жив­лен­ня її доцільно збільши­ти до
1,5 ц/га. У сте­повій та лісо­сте­повій зо­нах Ук­раїни на по­лях, де пе­ре­ва­жа­ють грун­ти з важ­ким гра­ну­ло­ме­т­рич­ним скла­дом (важ­ко­суг­лин­кові, лег­ког­ли­нисті), мож­на об­ме­жи­ти­ся вне­сен­ням під час сівби су­пер­фо­с­фа­ту, амо­фо­су або су­пре­фо­су із роз­ра­хун­ку 20–40 кг Р2О5/га. За за­сто­су­ван­ня ком­плекс­них міне­раль­них до­б­рив вроз­кид під пе­ред­посівний об­робіток грун­ту до­зу не­обхідно збільши­ти в 1,5–2,0 ра­зи, порівня­но із при­посівним спо­со­бом, унаслідок втра­ти пе­ре­ваг від їхньої ло­калізації. Слід пам’ята­ти, що за­сто­су­ван­ня фо­с­фор­них до­б­рив ство­рює пе­ре­ду­мо­ви для одер­жан­ня стабільних вро­жаїв навіть у зоні ри­зи­ко­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва, до якої відно­сить­ся пе­ре­важ­на ча­с­ти­на на­шої дер­жа­ви.
Під час сівби ози­мих зер­но­вих куль­тур до­дат­ко­во­го вне­сен­ня азот­них до­б­рив не по­тре­бу­ють тільки посіви на па­ро­вих по­лях. Після ре­ш­ти по­пе­ред­ників під пе­ред­посівний об­робіток грун­ту доцільно вне­сти азотні до­б­ри­ва із роз­ра­хун­ку 30–40 кг/га д. р., оскільки на­прикінці серп­ня — на по­чат­ку ве­рес­ня за­па­си міне­раль­но­го азо­ту в шарі грун­ту 0–60 см після про­сап­них та стер­нь­о­вих по­пе­ред­ників, як пра­ви­ло, зна­хо­дять­ся на низь­ко­му та ду­же низь­ко­му рівні.

   Ячмінь ози­мий до­б­ре ре­а­гує на вне­сен­ня азот­них до­б­рив. Їх, як і під інші озимі зер­нові куль­ту­ри, вно­сять вроздріб впро­довж ве­ге­таційно­го періоду, з ура­ху­ван­ням ос­нов­них зо­наль­них відмінно­с­тей. Раннє вес­ня­не віднов­лен­ня ве­ге­тації та ко­рот­кий період ак­тив­но­го за­своєння по­жив­них ре­чо­вин із грун­ту, що су­про­во­д­жується інтен­сив­ним ку­щен­ням і на­ро­с­тан­ням ве­ге­та­тив­ної ма­си, по­тре­бу­ють знач­но­го за­без­пе­чен­ня азо­том на III етапі ор­га­но­ге­не­зу. То­му піджив­лен­ня яч­ме­ню азо­том, навіть за до­б­ро­го по­пе­ред­ни­ка, дає ви­со­кий ефект. Крім то­го, не мен­ше по­ло­ви­ни від за­галь­ної нор­ми азо­ту за­сто­со­ву­ють на­про­весні. У західно­му, цен­т­раль­но­му та північно­му регіонах у період віднов­лен­ня ве­ге­тації доцільним є вне­сен­ня азо­ту в дозі 40–45 кг/га та у фазі ви­хо­ду в труб­ку — 35– 40 кг/га. В умо­вах Полісся іноді ефек­тив­но третє (пізнє) піджив­лен­ня у дозі 20–30 кг/га. На Сході та Півдні, на­впа­ки, більшу ча­с­ти­ну азот­них до­б­рив вно­сять у ран­нь­о­вес­ня­не піджив­лен­ня, а ре­ш­ту — при­ко­ре­не­во у фазі ку­щен­ня. Оп­ти­маль­ну, еко­номічно об­грун­то­ва­ну до­зу азо­ту виз­на­ча­ють за ре­зуль­та­та­ми грун­то­во-рос­лин­ної діаг­но­с­ти­ки на відповідно­му етапі ор­га­но­ге­не­зу. Ячмінь ози­мий віднов­лює ве­ге­тацію на­весні ду­же ра­но. Мікробіологічні про­це­си в грунті у цей час пе­ребіга­ють до­сить сла­бо і мобілізація азо­ту знач­но відстає від зро­с­та­ю­чих по­треб рос­лин у цьо­му еле­менті жив­лен­ня. Для ран­нь­о­вес­ня­но­го піджив­лен­ня ре­ко­мен­дується ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти аміач­ну селітру або кар­бамідо-аміач­ну суміш (КАС), оскільки во­ни у своєму складі містять швид­кодіючу нітрат­ну фор­му азо­ту для за­без­пе­чен­ня інтен­сив­но­го рос­ту і роз­вит­ку рос­лин на по­чат­ко­вих ета­пах он­то­ге­не­зу.
Що пізніше про­ве­де­но сівбу, то важ­ливішим є підви­щен­ня до­зи азот­них до­б­рив до 50–70 кг/га д. р. у пер­ше піджив­лен­ня для сти­му­ляції ку­щен­ня рос­лин. Од­нак слід вра­хо­ву­ва­ти, що ячмінь ози­мий за підви­ще­но­го за­без­пе­чен­ня азо­том без за­сто­су­ван­ня ре­тар­дантів ча­с­то ви­ля­гає.
Гло­бальні кліма­тичні зміни зу­мов­лю­ють у східних та півден­них регіонах Ук­раїни пер­ма­нентні вес­няні по­су­хи, які істот­но змен­шу­ють ефек­тивність азот­них піджив­лень посівів ози­мих зер­но­вих куль­тур у період віднов­лен­ня ве­ге­тації. Ре­зуль­та­ти по­льо­вих досліджень ННЦ «Інсти­тут грун­тоз­нав­ст­ва та аг­рохімії імені О.Н. Со­ко­ловсь­ко­го» свідчать про доцільність пе­ре­не­сен­ня ча­с­ти­ни за­пла­но­ва­ної на вес­ну нор­ми азот­них до­б­рив у піджив­лен­ня пізно во­се­ни, пе­ред пе­ре­хо­дом се­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри по­­віт­­ря ниж­че 5°С і при­пи­нен­ням ве­ге­тації рос­лин. До­за вне­сен­ня азот­них до­б­рив під час цьо­го аг­ро­за­хо­ду ста­но­вить 35–45 кг/га д. р. Впро­довж зи­­мо­во-вес­ня­но­го пе­­ріоду азотні спо­лу­ки ра­зом із во­ло­гою пе­реміщу­ють­ся в нижні ша­ри грун­ту і за­ли­ша­ють­ся до­ступ­ни­ми для рос­лин під час по­су­ш­ли­вих по­год­них умов на­весні.
Ячмінь ози­мий, за­леж­но від ти­пу грун­ту, до­б­ре ре­а­гує на вне­сен­ня ок­ре­мих мікро­е­ле­ментів (мідь, цинк, мар­га­нець, бор то­що) та їхніх комбінацій.
Вне­сен­ня азо­ту не тільки підви­щує вро­жайність, але й поліпшує якість зер­на. Збільшен­ня нор­ми азо­ту від N30 до N60 під час піджив­лен­ня на VIII етапі ор­га­но­ге­не­зу підви­щи­ло вро­жайність зер­на яч­ме­ню на 3,2 ц/га, а вміст білка зріс від 11,0 до 12,2%, по­кра­щи­ла­ся пе­ре­травність про­теїну, що до­сить важ­ли­во для зер­на фу­раж­но­го спря­му­ван­ня. За да­ни­ми За­кар­патсь­кої сільсько­го­с­по­дарсь­кої станції, най­ви­щий уміст білка в зерні яч­ме­ню ози­мо­го за­без­пе­чи­ло вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив у нормі N120P60K60.
Та­кож для підви­щен­ня про­дук­тив­ності яч­ме­ню ози­мо­го мож­на ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти бак­теріальні пре­па­ра­ти Поліміксо­бак­те­рин і Діазофіт, роз­роб­лені Інсти­ту­том сільсько­го­с­по­дарсь­кої мікробіології та аг­ро­про­мис­ло­во­го ви­роб­ництва НА­АН. До скла­ду Поліміксо­бак­те­ри­ну вхо­дять фо­с­фат­мобілізу­вальні бак­терії Paenibacillus polymyxa КВ, які про­ду­ку­ють у на­вко­лишнє се­ре­до­ви­ще сти­му­ля­то­ри рос­ту рос­лин, вітаміни гру­пи В, а та­кож ор­ганічні кис­ло­ти, що є ос­нов­ним чин­ни­ком роз­чи­нен­ня важ­ко­до­с­туп­них міне­раль­них фо­с­фор­них спо­лук. Пре­па­рат Діазофіт ство­ре­но шля­хом гли­бин­но­го куль­ти­ву­ван­ня се­лекціоно­ва­но­го шта­му Rhizobium radiobacter 204str, йо­го дія спря­мо­ва­на на підви­щен­ня ак­тив­ності про­це­су фіксації азо­ту ат­мо­сфе­ри в ко­ре­невій зоні іно­ку­­льо­ва­них рос­лин.
Міне­ральні до­б­ри­ва вно­сять під час сівби або під пе­ред­посівну куль­ти­вацію, а бак­теріальні пре­па­ра­ти за­сто­со­ву­ють шля­хом пе­ред­посівної об­роб­ки насіння. Пе­ред­посівну об­роб­ку насіння про­во­дять уруч­ну або за до­по­мо­гою ма­ши­ни для про­труєння насіння ти­пу ПС-10. За­галь­ний об’єм ро­бо­чо­го роз­чи­ну, який скла­дається із гек­тар­ної нор­ми бак­теріаль­но­го пре­па­ра­ту та во­ди, не по­ви­нен пе­ре­ви­щу­ва­ти 2% ва­ги насіння. Відповідно до інструкції мо­же до­да­ва­ти­ся при­ли­пач (NaКМЦ, ме­ля­са, же­ла­тин, ка­зеїн то­що). Після бак­те­ри­зації насіння про­су­шу­ють до повітря­но-су­хо­го ста­ну. Для збе­ре­жен­ня життє­здат­ності бак­терій під час підсу­шу­ван­ня та транс­пор­ту­ван­ня об­роб­ле­не біоп­ре­па­ра­том на­­сіння має бу­ти за­хи­ще­ним від по­трап­лян­ня пря­мих со­няч­них про­менів.

   Іно­ку­ляція обу­мов­лює ак­тив­ний роз­ви­ток ко­ре­не­вої си­с­те­ми рос­лин, що по­зи­тив­но впли­ває на здатність ози­мих зер­но­вих куль­тур до пе­ре­зимівлі. Більш роз­ви­не­на ко­ре­не­ва си­с­те­ма фор­мує та­кож стійкість рос­лин до по­су­хи за­вдя­ки про­ник­нен­ню у нижні го­ри­зон­ти грун­то­во­го профілю і кра­що­му за­без­пе­чен­ню куль­ту­ри во­ло­гою в умо­вах її дефіци­ту.
Пе­ред­посівну бак­те­ри­зацію по­­сів­но­го ма­теріалу Діазофітом про­во­дять із роз­ра­хун­ку 100 мл пре­па­ра­ту на гек­тар­ну нор­му насіння, нор­ма за­сто­су­ван­ня Поліміксо­бак­те­ри­ну — 150 мл.
Крім то­го, для іно­ку­ляції насіння яч­ме­ню та інших ози­мих зер­но­вих куль­тур ре­ко­мен­ду­ють ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти біо­пре­па­ра­ти на ос­нові азотфіксу­валь­них мікро­ор­ганізмів, такі як Ри­зо­а­г­рин, Ри­­зо­­­­­ен­те­рин, Фла­во­бак­те­рин, Аг­рофіл.

Інтерв'ю
Олександр Дуда
Сьогодні аграрії все частіше стикаються на своїх полях із посухою, а це означає необхідність  ротації звичних польових культур на більш посухостійкі. Однією із таких може стати  амарант. При середній урожайності в Україні 2 т/га (а на... Подробнее
На сьогодні органічне виробництво — це один із пріоритетних напрямів і перспективний бізнес для розвитку малого фермерства в нашій державі. З-поміж них — фермерське господарство «Дона Олексія Пилиповича», очільник якого хоче не тільки... Подробнее

1
0