Силосна кукурудза у Франції
Переглядаючи пресу, знайшов таку інформацію: «Французька влада розробляє проект із порятунку диких хом’яків у Ельзасі, яким загрожує зникнення, повідомляють місцеві ЗМІ. Згідно із розробленим проектом, у регіоні реалізовуватимуть пакет заходів із поліпшення середовища проживання хом’яків. Зокрема, місцевим фермерам виділятимуть кошти, призначені для вирощування коренеплодів, якими харчуються ці звірятка. Кукурудза, яку наразі здебільшого вирощують місцеві фермери, для живлення цих хом’ячків непридатна.
Йдеться про унікальний вид — великий ельзаський хом’як. Французький Ельзас є єдиним місцем у Європі, де збереглася популяція цього виду. На місцевому діалекті звірка називають “корнферкель”. Звірятко досягає у довжину 27–30 см і важить від 220 до 500 г. Із 1993 року він офіційно перебуває під охороною влади, однак чисельність тварин продовжує скорочуватися. Так, 2001 року їх налічувалося 1167 особин, а 2007-го — лише 161».
Не знаю, як там корнферкелі (гадаю, що «зелені» не дадуть їм пропасти), а от те, що кукурудза — справді «цариця полів» у Франції (зокрема, і в Ельзасі), я переконався особисто, коли відвідав цей вельми цікавий регіон у складі групи українських журналістів під час туру «Силосна кукурудза у Франції», організованому Французькою національною федерацією виробників насіння кукурудзи та сорго (FNPSMS).
Переглядаючи пресу, знайшов таку інформацію: «Французька влада розробляє проект із порятунку диких хом’яків у Ельзасі, яким загрожує зникнення, повідомляють місцеві ЗМІ. Згідно із розробленим проектом, у регіоні реалізовуватимуть пакет заходів із поліпшення середовища проживання хом’яків. Зокрема, місцевим фермерам виділятимуть кошти, призначені для вирощування коренеплодів, якими харчуються ці звірятка. Кукурудза, яку наразі здебільшого вирощують місцеві фермери, для живлення цих хом’ячків непридатна.
Йдеться про унікальний вид — великий ельзаський хом’як. Французький Ельзас є єдиним місцем у Європі, де збереглася популяція цього виду. На місцевому діалекті звірка називають “корнферкель”. Звірятко досягає у довжину 27–30 см і важить від 220 до 500 г. Із 1993 року він офіційно перебуває під охороною влади, однак чисельність тварин продовжує скорочуватися. Так, 2001 року їх налічувалося 1167 особин, а 2007-го — лише 161».
Не знаю, як там корнферкелі (гадаю, що «зелені» не дадуть їм пропасти), а от те, що кукурудза — справді «цариця полів» у Франції (зокрема, і в Ельзасі), я переконався особисто, коли відвідав цей вельми цікавий регіон у складі групи українських журналістів під час туру «Силосна кукурудза у Франції», організованому Французькою національною федерацією виробників насіння кукурудзи та сорго (FNPSMS).
О. Єрмоленко
o.yermolenko@univestmedia.com
Українські журналісти мали можливість «поринути» у сільське господарство одного з найцікавіших регіонів Франції — Ельзасу. Ми відвідали насіннєві господарство та завод кооперативу Comptoir agricole, молочне господарство EARL du Piemont Ferme Vogelgesang, завод із виробництва кормів для тварин LORIAL, побували у господарстві, де вирощують легендарну французьку м’ясну породу корів шароле. І все це об’єднувала одна культура — кукурудза.
І це не дивно, адже сьогодні кукурудза, разом із виноробством та молочним скотарством, є справжньою візитівкою сільського господарства Франції. Під посівами кукурудзи зайнято понад 3 млн га (під товарною — 1,65, під силосною — 1,45 млн, середня врожайність — 110 ц/га). В одному лише Ельзасі 80% орних земель зайнято саме кукурудзою! Саме вона визначає розвиток кормової бази для молочної галузі (70% французького молока виробляється за допомогою силосної кукурудзи). За виробництвом кукурудзяного насіння Франція посідає перше місце в Європі, а за його експортом — впевнено лідирує у світі.
Останнім часом площі під виробництво насіння кукурудзи зростають. Серед основних причин французи називають природні катаклізми, що почастішали в інших країнах Європи, через що там виробництво насіннєвої кукурудзи зменшилося. Крім того, різноманітні природні умови у різних регіонах країни дають змогу гарантовано виробляти насіння сортів, різних за призначенням та групами стиглості. Велику роль відіграє і той факт, що останніми роками також значно зріс попит саме на високоякісне насіння серед сільгоспвиробників третіх країн (сюди відносять і Україну).
На міжнародному рівні французьке сертифіковане насіння — в числі кращих за показниками якості. Родючий грунт та сприятливі кліматичні умови добре придатні для виробництва у Франції понад 2000 сортів кукурудзи — щорічно тут реєструють близько 100 нових сортів зернового та силосного напряму. Сортооновлення і прогрес генетики — перші із найважливіших інструментів підвищення врожайності, яка в Європі в останні 50 років зростає значними темпами — від 1 до 1,5 ц/га на рік (85% цього зростання зумовлені поліпшенням сортів). Із застосуванням досконаліших технологій французькі селекціонери розробляють додаткові напрями своєї діяльності: підвищення витривалості і толерантності рослин до несприятливих факторів (холоду, вилягання, дефіциту вологи); поліпшення енергетичної цінності і поживних якостей сортів, виведених спеціально для використання на силос.
Організацією насінництва та сертифікацією насіння у Франції займається Національне міжпрофесійне об’єднання із виробництва насіння і посадкового матеріалу, яке діє у всіх секторах насінницької індустрії і об’єднує власників сортів і всіх осіб, які займаються виробництвом і реалізацією насіння. До складу цього об’єднання входить і FNPSMS, яка фактично координує розвиток насінництва кукурудзи та сорго. Ось що розповідає Люк Еспрі, директор FNPSMS: «Наше межпрофесійне об’єднання було створено 65 років тому, воно об’єднує 25 насіннєвих компаній (Euralis, KWC, Maisadour, Limagrain, Monsanto та ін.), близько 4000 фермерів, які безпосередньо займаються вирощуванням насіння, 10 незалежних селекціонерів і 13 сільгоспкооперативів, що займаються виробництвом насіння під контролем селекціонерів, а також 31 насіннєвий завод у зонах вирощування насіння.
Основні завдання організації
Моніторинг економічної кон’юнктури на ринку насіння кукурудзи та сорго. Прогнозування розвитку ринку насіння кукурудзи (планування обсягів виробництва). Узгодження інтересів селекціонерів, фермерів, які вирощують насіння, і заводів із виробництва насіння.
Лобіювання інтересів селекціонерів і виробників насіння кукурудзи в МСГ Франції і в Євросоюзі.
Контроль за якістю виробленого насіння кукурудзи та сорго.
FNPSMS провадить контроль безпосередньо за дотриманням технології вирощування насіння і в полі, і в лабораторіях, які мають державну акредитацію. Сертифікацією насіння у Франції займається державна служба із сертифікації насіння (SOС), але безпосередньо в сегменті насіння кукурудзи та сорго за дорученням SOС насіннєву сертифікацію проводить саме FNPSMS. Завдяки національній системі сертифікації Франції, однієї із найкращих у світі, стало можливим повністю простежити за насінням від батьківських форм, які використовували господарства під час розмноження насіння, до сертифікованої товарної одиниці. Це запорука якості та надійності для галузей, що активно споживають кукурудзу, таких як тваринництво.
FNPSMS також бере активну участь у розробці та впровадженні науково-дослідних програм. У результаті її діяльності підприємства галузі отримують нові технології, тим самим підвищуючи конкурентоспроможність своїх виробництв. Застосовуючи сучасні технології, французькі селекціонери розробляють додаткові напрями своєї діяльності: підвищення витривалості і толерантності рослин до несприятливих факторів (холоду, вилягання, дефіциту вологи); поліпшення енергетичної цінності і живильних якостей сортів, виведених спеціально для використання на силос».
Якість насіння починається у полі...
Українські журналісти мали чудову нагоду відвідати поля, на яких вирощують кукурудзу на насіння компанії KWS. Ось що розказують Альбер Біндер, президент Федерації виробників кукурудзи та сорго Ельзасу, та Олів’є Кемпф, агрономічний консультант: «Виробництво насіння в Ельзасі — доволі молода справа, цим у нас займаються не більше трьох років, втім, завдяки підтримці влади, діям FNPSMS та майстерності місцевих фермерів виробництво насіння у регіоні доволі стабільне (наразі в Ельзасі зосереджено 1% насіннєвих посівів кукурудзи у Франції). Весь процес насінництва чітко регламентований і перебуває під постійним контролем інспекторів FNPSMS та представників компанії, насіння чиїх гібридів вирощують. Технології вирощування тут чітко прописані та опрацьовані. У цьому фермерам реально допомагають консультанти FNPSMS, які до 12 разів на сезон відвідують конкретне поле конкретного виробника (навіть щороку видаються такі собі польові посібники, щось на зразок технологічних карт, де повністю розписано всю технологію). Особливу увагу тут приділяють власне процесу сівби, а саме його синхронізації, адже висівання відбувається у чотири прийоми: спочатку сіють два рядки жіночих рослин, потім два — чоловічих, а третій і четвертий — знову чоловічі. І все відбувається неодночасно, з певними часовими інтервалами. Застосовують чимало ручної праці, особливо під час кастрації чоловічих рослин — цей процес триває до трьох тижнів. Системи живлення, захист посівів від бур’янів, шкідників і хвороб тут також на висоті. Виконання всіх правил та вимог, дотримання технологій дає змогу місцевим фермерам отримувати до 4,2 т/га висококласного насіння кукурудзи та до 1900 євро прибутку з гектара.
Фермери, які працюють у виробництві насіння кукурудзи, повинні подати відповідну декларацію, що саме вони хочуть виробляти наступного виробничого сезону, до 15 жовтня поточного року. На цій території всі фермерські господарства характеризуються великими інвестиціями у технології, щоб повністю захистити свої посіви і гарантувати рентабельність та ефективність виробництва (до 10 000 євро/га!). Збирання урожаю починається у період із 10 вересня і триває до середини листопада (за вологості зерна на рівні 30–33%). Збирають його таким чином, щоб поставки на завод становили орієнтовно 400 т продукції на день. Усі партії насіннєвої кукурудзи, які поставляють на завод (ми працюємо із кооперативом Сomptoir agricole), мають бути повністю однорідними за ступенем зрілості і показником вологості. А час, який проходить між збиранням урожаю і постачанням його на завод, становить максимум 48 год».
...а на заводі вона
стає досконалою
Безпосередньо із поля врожай насіння у качанах поставляють на насіннєвий завод, розміщений у зоні вирощування (десь у радіусі 35–40 км). Одне із таких підприємств, що належить кооперативу Comptoir agricole (більшість французьких фермерів об’єднується у кооперативи — разом і працювати краще, і проблеми вирішувати легше і швидше), нам пощастило відвідати.
Новенький завод із сучасним обладнанням розраховано на виробництво 140–150 т п. о. у рік, утім є можливості збільшити потужність до 350 т п. о. на рік. Процес приймання врожаю розпочинається із заводської лабораторії, де зразки насіння перевіряють за кількома якісними показниками (маса 1000 зернин, ступінь (енергія) схожості, сортова чистота, холодостійкість, фертильність та стерильність, тест на вміст ГMO, наявність сторонніх домішок тощо). Слід відмітити, що вимоги до якості насіння у Франції навіть вищі, ніж прийняті у ЄС.
Зокрема, за європейськими стандартами мінімальний рівень схожості насіння має становити 90%, французький же показник, як правило, становить 95–96%. І лише у разі відповідності цим характеристикам насіння приймається заводом для подальшої доробки (сушіння, калібрування за розміром та кольором тощо). Тільки після цього за готовий насіннєвий матеріал фермер отримує свою винагороду. Звісно, частина насіння вибраковується, втім, і воно не пропадає — його реалізують як товарне зерно.
На останньому етапі доробки насіння фасується у мішки, біг-беги або контейнери (за вибором замовника, адже, як правило, такі заводи працюють із визначеними насіннєвими компаніями). На конкретне замовлення готове насіння також обробляють протруйником.
Організатори поїздки і керівники FNPSMS змогли не тільки розповісти та продемонструвати, як розробляються інноваційні технології у насінництві та селекції силосної кукурудзи у Франції, але й показати, як саме їх застосовують на практиці фермери Ельзасу. Та про це — на сторінках наступного номера журналу «Тваринництво та ветеринарія».