Спецможливості
Статті

Шпаргалка із заготівлі сінажу

13.08.2013
1809
Шпаргалка  із заготівлі сінажу фото, ілюстрація

(Із розрахунку на надій у 4500 кг/гол./рік без використання концкормів) За матеріалами ТОВ «ПЬОТІНГЕР Україна»

(Із розрахунку на надій у 4500 кг/гол./рік без використання концкормів) За матеріалами ТОВ «ПЬОТІНГЕР Україна»

КРОК 1. СКОШУВАННЯ
Фаза: початок бутонізації у бобових, викидання колоса — у злакових.
Час скошування: коли роса зійшла/травостій просох від дощу.
Висота зрізу: бобові — 8–10, злакові — 5–7 см.
Ножі мають бути гострими, щоб зріз був рівним, а не рваним, балка косарки — копіювати поверхню поля, уникаючи загрібання землі і пошкодження дернини.
Бітерна плющилка — для збирання злакових трав.
Гумова вальцева плющилка — для бобових.
Швидкість скошування: максимально допустима — щоб косарка не забивалась потоком трави і встигала копіювати поверхню поля, не загрібаючи землю: від 9 до 14 км/год. Косити краще човником, ніж загінками. Ширина валка косарки має бути максимальною, але не ширшою від колії трактора. Накошуємо не більше, ніж можемо звалкувати і підібрати без допускання пересихання маси. Під час скошування однорічних культур, вирощуваних на пухкій поверхні поля, налаштовуємо косарку на відповідний рух лижами для забезпечення високого зрізування.
Скошування мокрої маси призведе до налипання грунту на колеса та днище балки косарки.
Дискова косарка — універсальна.
Барабанна — для кам’янистих умов, поверхні із великою кількістю мурашників.
Регулярно перевіряйте, чи не намотався шпагат (обв’язка рулонів) на вали, під тарілками дисків — там він непомітний, але витискає сальники, руйнує редуктори.

КРОК 2. ВОРУШІННЯ
Услід за косаркою — ворушилка.
Завдання: рівномірне швидке прив’ялювання всіх шарів маси для забезпечення якісного перебігу процесу сінажування у траншеї.
Оптимальний тип ворушилки — роторний.
Пальці ворушилки мають уникати загрібання грунту.
За врожайності культури менш ніж 10 т свіжої маси від її ворушіння можна відмовитися.
За вологості бобової маси на сіно нижче 50% кожне наступне ворушіння слід здійснювати за знижених обертів (400 об./хв), оскільки пришвидшена робота спричинить великі втрати листкової маси. Рекомендована швидкість — від 6 до 8 км/год. Тобто потрібно брати агрегат ширшого захвату збирання, але нижчої швидкості.

КРОК З. ВАЛКУВАННЯ
Через 3–5 год після скошування: визначаємо вологість! Ширина захвату і тип укладання валка (центральний чи боковий) добирають відповідно до пропускної здатності підбирача.
За середньої врожайності 8–12 т/га прив’яленої маси оптимальний валкувач має бути шириною захвату 6–7 м із боковим типом валкоукладання, що забезпечить згрібання валка з ширини поля 12–14 м. Якщо ж через спекотну погоду чи внаслідок того, що було накошено більше, ніж потрібно, маса починає пересихати, то доцільно провести валкування, навіть не чекаючи оптимальної вологості — 60–70% — маса «дійде» у валку до потрібної кондиції.
Не валкуємо за випадання роси і в вологі ночі. Якщо ранки дуже росяні, валкуємо ввечері.
Валкувач має бути налаштований так, щоб не загрібав граблинами землю і пісок у валок — це призводить до псування корму в сховищі. Основна рама причіпного валкувача — паралельна поверхні поля.
Швидкість руху — 8 км/год. На бобових слід рухатися повільніше, на злакових — жвавіше.
Кращий валкувач для транспортування поганими дорогами — із власним транспортним шасі.

КРОК 4.
 ПІДБИРАННЯ І ВИВЕЗЕННЯ
Підбирають масу за її вологості від 60 до 70% (люцерну — краще за 60%).
Цю процедуру виконують рулонним прес-підбирачем, силосним комбайном або причепом-підбирачем.
Для забезпечення якісної роботи всіх цих машин діють такі правила:
 пальці підбирача мають уникати загрібання землі;
 якість нарізки гарантує правильне закладання в сховище, тому ножі мають бути постійно гострими (на причепі підбирачів ножі заточувати слід раз за зміну);
 довжина нарізки комбайном — від 3 до 5 см, причепом-підбирачем — 4–10 см.
Занадто дрібна нарізка сінажу призведе до втрати структури раціону — це спричинює ацидоз корів! Що старіша і сухіша маса, то коротше її треба нарізати — інакше вона не втрамбується. Під час підбирання маси кожен робочий прохід слід починати так, щоб «порожніх» проїздів було якнайменше (навіть якщо один із наступних проходів почати із середини валка, а не його початку).

КРОК 5. НАПОВНЕННЯ СХОВИЩА
Ретельно очистити сховище від тогорічних залишків кормів, провести ремонт залізобетонних стін та підлоги. Верхні краї плит мають бути заокругленими, щоб під час трамбування маси не пошкоджувати бічну плівку.
Для трамбування:
 добирають колісні трактори, потрібну масу яких розраховують за формулою: маса корму, що завозять (кількість тонн прив’яленої маси за годину), розділити на 3–4;
 тиск у шинах — 3,5 бар;
 швидкість руху — не більше 6 км/год;
 час трамбування — 2–3 хв/т;
 максимальне навантаження на трактор:
сінаж — 15–20 т, силос (у сухій речовині) — 20–25 т/год.
Сховище має бути достатньо широким для проходження транспортного і трамбувального засобів.
Трамбувальний засіб працює постійно!
Завантаження сінажної маси проводять рівномірно всією площиною трамбування шаром від 10 до 30 см. За процесу закладання сховища, що триває довше, ніж один день, втрамбовану масу на ніч рекомендовано обробити зверху розчином кислоти (мурашиної чи пропіонової) у пропорції 1:5 із нормою внесення розчину від 1 до 2 л/м2 і вкрити тонкою сінажною плівкою для запобігання повторному зігріванню і псуванню кормів. Перед закриттям сховища верхній шар сінажу також слід обробити таким розчином.
Під’їзди до сховища мають бути із твердим покриттям для убезпечення потрапляння бруду із коліс техніки до сінажу. Правильно втрамбована маса витримує проїзд її поверхнею будь-якого транспортного засобу без загрози застрягання. Відбитки протектора на поверхні сінажу чи силосу, що не зникають, — ознака якісно виконаного трамбування.
Якщо вночі масу з поля не завозять, то цілу ніч трамбувати не слід, оскільки протектори покришок, навпаки, спричинюватимуть потрапляння повітря у силосовану масу.

Інтерв'ю
Наразі багато країн світу шукають спосіб, як поліпшити екологічні умови та знайти нові джерела енергії. Одним із рішень цієї глобальної проблеми є вирощування унікального дерева, яке вже відоме у всьому світі під назвою «павловнія». Це... Подробнее
Богдан Шаповал, директор UFEB
Хто з сільгоспвиробників (навіть невеликих за обсягами виробництва) не мріє експортувати продукцію та отримувати за неї тверду валюту? Порадити кому варто розпочинати експорто-орієнтовану діяльність,

1
0