Спецможливості
Технології

Шкідники зернових колосових у Північному Лісостепу

11.04.2012
664
Шкідники  зернових колосових  у Північному Лісостепу фото, ілюстрація

Чого очікувати в цьому сезоні на полях Північного Лісостепу? Сподіваємося, цей матеріал допоможе вам відповісти на це актуальне питання.

Чого очікувати в цьому сезоні на полях Північного Лісостепу? Сподіваємося, цей матеріал допоможе вам відповісти на це актуальне питання.

К. Баннікова,
начальник відділу прогнозування,
Л. Кондратенко,
консультант відділу прогнозування,
Державна інспекція захисту рослин Київської області

Від фази сходів до кущіння посіви озимих культур заселяють злакові мухи, хлібний турун (жужелиця) та підгризаючі совки. А з початком весняної вегетації рослини переважно пошкоджують хлібні смугасті блішки, червоногруда і синя п'явиці.
Оскільки дефіцит опадів на початку осені не сприяв висіванню озимих в оптимальні строки та через складні умови осінньої вегетації озимини, значна частина полів перед входженням у зиму не встигла розвинутися та укорінитися. Розвиток озимини призупинився у фази сходів і третього листка, культура не встигла утворити розвиненої кореневої системи. Таких полів у Київській області - 30%, а перерослих - близько 40%.
Потепління в грудні не виключає ймовірності пошкоджень і загибелі частини посівів у разі продовження несприятливих явищ кінця січня - першої половини лютого 2012 р., таких як вимерзання внаслідок різкого та сильного похолодання. Зниження температури, яке відбувалося в області з третьої декади січня, призвело до промерзання грунту на глибину 26-38 см. Усі поля із зимуючими сільгоспкультурами суцільно вкриті шаром снігу, що на схилах становив 8 см, а на посівах - 14-30 см. Розрахункова критична температура вимерзання добре розвинених з осені рослин озимої пшениці середньої морозостійкості становила 15°С. Температура грунту на глибині залягання вузла кущіння озимої пшениці знижувалася до мінус 11...14°С. Це наближено до критичних показників. Тому на першу декаду лютого, за розрахунками Укргідрометцентру, агрометеорологи вже прогнозували потребу в пересіванні озимих зернових на площі 30-35%.

Зосередимо увагу на шкідниках раннього періоду вегетації і найпоширеніших навесні. Загрозу посівам озимини навесні, особливо слаборозвиненим, становлять згадані вище спеціалізовані шкідники й багатоїдні, зокрема мишоподібні гризуни та підгризаючі совки - переважно озима. Живлячись рослинами пшениці, вони утворюють на посівах порожнини.

   За даними спеціалістів фітосанітарної діагностики, 70% гусениць озимої совки досягли старших віків, вони найвитриваліші в перезимівлі. А заселеність восени всіх полів сівозміни становила 35%, середня чисельність шкідника зросла на 25% проти 2010 р. Дальший розвиток підгризаючих совок і мишей визначатиметься погодними умовами, але значного збільшення чисельності й шкідливості в 2012 р. не очікується.
До найнебезпечнішого виду шкідників раннього періоду вегетації - злакових мух - належать: шведські мухи, опоміза, чорна пшенична муха, гесенська муха, рідше - інші.
У 2011 р. розселення шведських мух спостерігалося в чотирьох поколіннях. Перше розвивалось на підгонах озимих і посівах ярих хлібів. Друге покоління пошкоджувало колосся ячменю. Пошкодженість його становила 2%, і наявність таких колосків відмічали на 40% обстежених площ. Третє покоління розвивалося на падаличних сходах зернових і було численним. На 100 помахів сачком (п. с.) спеціалісти фітосанітарної діагностики відловлювали від 10 до 30 екз. шведки. Вересень був теплим і сухим, погодні умови сприяли льоту і відкладанню яєць мухами. А з появою сходів озимих наприкінці вересня - у жовтні мухи почали їх заселяти. На 100 п. с. відловлювали 5-10, максимально - 15 екз. шведки. Інтенсивність льоту озимої мухи на 100 п. с. становила 7 екз., максимально - 17, а мухи опомізи - 9 екз., максимально - 24 із заселенням 50% обстежених площ.
Осінніми обстеженнями виявлено, що чисельність злакових мух, насамперед шведських, зросла, порівняно з минулим роком, майже вдвічі-втричі. Відсотки заселеності площ і пошкодження рослин минулого року личинками озимої мухи та мухи-опомізи, порівняно з 2010 р., відчутно зменшилися. Чорну пшеничну муху під час осінніх обстежень виявили лише на окремих площах озимої пшениці в південних районах Київщини: заселення 12% площ із середньою чисельністю личинок 2 екз./м2. Захисна реакція у рослин озимої пшениці за пошкодження їх личинками злакових мух проявляється утворенням додаткових вузлів кущення, а, відповідно, і збереженням продуктивності рослин.
У 2012 р. можна очікувати дальшого зростання кількості й шкідливості злакових мух на площах, де не проводитимуть захисті заходи.
Шкідливість личинок хлібної жужелиці на озимій пшениці була відмічена осередково на невеликих площах, де висівали по стерньових попередниках. Чисельність личинок становила в середньому 0,5 екз./м2, переважали личинки другого-третього віків. Затяжна тепла осінь 2010 р. сприяла розвитку шкідника, а рівень загибелі личинок за період зимівлі був невисокий. Личинки вийшли із зими переважно в третьому віці, припинили живлення, і пошкодження ними рослин озимої пшениці було незначним. Під час збирання озимої пшениці на полях імаго шкідника було виявлено в кількості 0,2 екз./м2. Сприятливі погодні умови для яйцекладки, а надалі й відродження личинок (достатня вологість грунту та помірні температури) спричинили збільшення чисельності й шкідливості личинок туруна, насамперед, на площах, де висівали по стерньових попередниках. На таких посівах у вогнищах чисельність личинок сягала 5 екз./м2. Грунтові осінні розкопки, які проводили на площі з озимою пшеницею, виявили заселення личинками хлібної жужелиці на рівні 18% за чисельності личинок - 0,8 екз./м2, що нижче ЕПШ, але вдвічі вище порівняно з минулим роком.

   Для зростання чисельності та шкідливості хлібної жужелиці в 2012 р. з'явилися сприятливі передумови. Спричинені цим шкідником втрати врожаю можуть бути господарсько відчутними на окремих площах півдня і сходу Київської області, тож задля убезпечення тут слід організувати вчасне виявлення осередків і проведення захисних заходів.
Навесні посіви зернових пошкоджували імаго хлібних блішок. Вони зішкрябували паренхіму листя між жилками, внаслідок чого утворювалися невеличкі отвори. Понад усе їхня шкодочинність позначається на ярих культурах: молоді рослини пригнічуються, відстають у рості. У 2011 р. хлібні блішки заселяли посіви озимих культур із другої декади квітня, що відбулося на тиждень пізніше, ніж позаминулого року. Похмура погода із заморозками не сприяла активності блішок, і шкодочинність їх на озимій пшениці була незначною. Небезпечнішими вони виявилися на ярому ячмені, ярій пшениці: 19% пошкоджених рослин, а максимальне пошкодження на ярих культурах сягало 52-64%.
Зимуючий запас хлібних блішок становив 3, максимально - 5 екз./м2. Він є достатнім, щоб у 2012 р. за умов теплої і посушливої погоди спричинити значне пошкодження ярих та озимих зернових культур, особливо по краях посівів.

    На Київщині переважає синя, але зустрічається і червоногруда п'явиці, шкодять також жуки та личинки злакових п'явиць. Жуки прогризають листя наскрізь у вигляді поздовжніх отворів. Пошкоджені листки висихають і набувають білуватого кольору. Торік масове заселення п'явицями відбувалося в другій декаді травня. На озимій пшениці ними було пошкоджено у слабкому ступені 9% рослин, а яра пшениця - в середньому 12%, максимально на окремих площах пошкодження сягали 32%, проте в слабкому ступені. Зимуючий запас п'явиць лишився на рівні попереднього року і становив у середньому 1 екз./м2. У 2012 р. за незначної кількості опадів і теплої погоди в травні-червні п'явиці можуть завдати помітних пошкоджень ярим зерновим культурам.
Злакові попелиці протягом 2010 р. розвивалися в 10-15 поколіннях. Основної шкоди цей шкідник завдає у фазі формування молочної стиглості зерна, але за раннього заселення попелиці небезпечні й на ранніх етапах органогенезу рослин. Динаміка збільшення чисельності попелиць залежить здебільшого від гідротермічних умов. Прохолодна погода з приморозками в квітні не сприяла ранньому відродженню попелиці на зернових культурах 2011 р. Тому помітна чисельність попелиці на озимій пшениці спостерігалася наприкінці фази кущіння - виходу в трубку, надалі заселеність рослин поступово зростала і найбільшою була у фазі наливання зерна, коли попелицями було заселено 51,2 тис. га, тобто 66% обстежених площ. У середньому було заселено 33% рослин, у т.ч. слабо - 66, середньо - 34%. На ярих зернових у фазі трубкування молочної стиглості заселеність рослин попелицею становила в середньому 3-8% за чисельності личинок 1-4 екз. на рослину, що нижче порівняно з попередніми роками.

   У 2012 р. за умов теплої весни з достатньою кількістю опадів можливе збільшення чисельності та шкідливості попелиць. Огрубіння рослин, наявність ентомофагів і посушливі умови погоди у фазі молочно-воскової стиглості знижуватимуть чисельність шкідника.
Хлібні жуки: шкодочинними є як жуки, так і личинки. Жуки обгризають м'які нестиглі зерна, а стиглі вибивають із колосся на землю. Один жук може знищити врожай 9-20 колосків. Личинки живуть у грунті два роки й пошкоджують кореневу систему та підземну частину хлібних злаків. Шкодочинність їх збільшується після другої перезимівлі: одна личинка може знищити до 1% рослин. Помірна температура повітря і достатня вологість у період відкладання яєць, а також більший відсоток личинок другого віку сприяли навесні минулого року збільшенню чисельності імаго хлібних жуків. Вищою чисельність жуків була і в посівах ярих зернових, порівняно з позаминулим роком, - у межах 3-5 екз./м2.
Осінніми грунтовими розкопками 2011 р. личинки хлібних жуків виявлено на 31% обстежених площ середньою чисельністю 1,3 екз./м2, у тому числі личинок другого року життя - 0,7 екз./м2. Належна вологість грунту восени сприяла розвитку шкідника, тому в 2012 р. чисельність хлібних жуків на посівах зернових очікується на рівні минулого, а локально може й відчутно зрости, що потребуватиме проведення захисних заходів, насамперед, у крайових смугах.

   Науковцями Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва було доведено ефективність комплексу запобіжних заходів на посівах. Зокрема, за вирощування сортів зернових колосових культур, що внесені в «Реєстр сортів, придатних до поширення в Україні», використання якісного насіння, дотримання сівозміни, оптимізація системи удобрення, обробітку грунту, дотримання рекомендованих строків сівби та вчасне збирання врожаю зі знищенням падаличних сходів забезпечували поліпшення фітосанітарного стану посівів озимої пшениці на 70-90%, ярих зернових - на 80%.

Інтерв'ю
ВВП Угорщини в 2016 році зросло на 3,5-5% і вона потрапила в число 7 країн ЄС, чий дефіцит бюджету склав менше 3%. «Україна - одна з найбільших наших сусідніх держав. У 2016 році двосторонні україно
Останніми роками різко почастішали нотифікації на українське зерно — скарги від іноземних покупців на наявність у ньому карантинних організмів. Фахівці стверджують, що таку ціну Україна платить за існуючу схему поборів з експортерів, які... Подробнее

1
0