Спецможливості
Технології

Прогноз появи шкідливих організмів у 2012 році

13.03.2012
516
Прогноз появи шкідливих організмів у 2012 році фото, ілюстрація

 Які шкідники та хвороби дошкулятимуть аграріям цього року? Питання для хліборобів - якнайактуальніше. Щоб отримати запланований урожай, потрібно бути у всеозброєнні і не лише в плані забезпечення відповідними ефективними препаратами захисту культур, а, насамперед, заздалегідь убезпечити себе від можливих негараздів, маючи прогноз очікуваної шкодочинності від компетентних спеціалістів. Адже недарма кажуть: «Попереджений - значить озброєний». Тож дана стаття допоможе вам не розгубитися в разі потреби ведення боротьби з шкідниками поля.

 Які шкідники та хвороби дошкулятимуть аграріям цього року? Питання для хліборобів - якнайактуальніше. Щоб отримати запланований урожай, потрібно бути у всеозброєнні і не лише в плані забезпечення відповідними ефективними препаратами захисту культур, а, насамперед, заздалегідь убезпечити себе від можливих негараздів, маючи прогноз очікуваної шкодочинності від компетентних спеціалістів. Адже недарма кажуть: «Попереджений - значить озброєний». Тож дана стаття допоможе вам не розгубитися в разі потреби ведення боротьби з шкідниками поля.

В. Федоренко,
В. Чайка

Осінніми обстеженнями встановлено, що на сходах озимої пшениці та ріпаку під урожай 2012 р. середня чисельність житлових колоній мишоподібних гризунів не перевищувала порогової і становила 1-2 колонії/га. Непокоїть стан популяції мишоподібних гризунів на озимій пшениці в західних, подекуди в центральних і східних областях (Вінницька, Сумська, Харківська, Хмельницька, Тернопільська, Чернівецька, Чернігівська) та на озимому ріпаку (Вінницька, Волинська, Закарпатська, Харківська, Хмельницька, Чернівецька, Чернігівська), де їхня чисельність дещо вища за порогову і становить 4-6 житлових колоній/га. У багаторічних травах і неорних землях чисельність мишоподібних - 2-4 житлові колонії/га, у західних і північних областях (Волинська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька, Вінницька, Київська, Чернігівська, Луганська) виявлено осередки чисельністю до 10 житлових колоній/га і більше.
Тому, враховуючи високі потенційні можливості масового розмноження цих шкідників, навесні 2012 р. слід очікувати підвищеної загрози пошкодження сходів озимих культур по всій території, насамперед у Лісостепу та Степу.
   Розвиток саранових у 2011 р. відбувався переважно на неорних забур'янених землях. Масового розмноження цих шкідників не відзначали, що було зумовлено несприятливими погодними умовами в період відродження їхніх личинок. Середня чисельність нестадних видів у багаторічних травах, просапних культурах становила 0,5-3 екз./м2, максимально - до 12 екз./м2 у Запорізькій, Одеській, Херсонській і Харківській областях, подекуди - до 14-27 екз./м2. У вогнищах високої чисельності проводили обробки. За осінніми обстеженнями, чисельність ворочок саранових залишається на рівні минулих років. Спалаху чисельності не очікується, але за умов сприятливої перезимівлі та сухої спекотної погоди в період виплодження і розвитку личинок саранових існує ймовірність виникнення осередків підвищеної чисельності цих багатоїдних фітофагів, зокрема італійського пруса в Степу, що потребує постійної уваги, насамперед, проведення у другій-третій декадах травня ретельного моніторингу неорних земель, пасовищ, посівів багаторічних трав для встановлення ступеня ймовірної загрози від личинок саранових.
   Стебловий (кукурудзяний) метелик в умовах 2011 р. набув поширення повсюдно, шкодив посівам кукурудзи, проса, сорго тощо. Літ метеликів тривав із половини червня до половини липня. Відродження гусениць розпочалося наприкінці червня. Погодні умови вегетаційного періоду: низька вологість і високі температури повітря - призводили до відчутного висихання яєць, що й визначило помірний розвиток фітофага в Лісостепу та Поліссі. Гусеницями було заселено до 5% рослин на площах кукурудзи, максимально - до 15% за чисельності 0,5-2 екз./рослину (Чернігівська, Київська, Полтавська, Харківська, Кіровоградська, Миколаївська області), подекуди в Чернігівській, Запорізькій областях - до 50% рослин. Більшої шкоди гусениці стеблового метелика завдали рослинам пізніх посівів. У вересні гусениці шкідника перемістилися в нижні частини стебел і завершили розвиток. У поточному році за доброї перезимівлі шкідника та помірно теплої вологої погоди наприкінці червня - в липні ймовірне утворення осередків високої чисельності шкідника в перелічених областях Лісостепу та Степу, особливо на посівах кукурудзи на зрошенні.
  Дротяники та несправжні дротяники живилися повсюдно на зернових, овочевих і просапних культурах. Шкідливість фітофага у більшості областей стримували несприятливі погодні умови в період розвитку личинок, які за спекотної сухої погоди переміщувалися у глибші зволожені шари грунту, припиняючи живлення. Середня чисельність шкідника не перевищувала порогу шкідливості й становила 0,5-2 екз./м2, лише у Вінницькій і Черкаській областях виявляли осередки з чисельністю до 5 екз./м2. Дротяники та несправжні дротяники пошкодили до 6% посівів за слабкого рівня.

   Повсюдно були поширені озима та інші підгризаючі совки. Зростання їхньої чисельності стримують несприятливі для розвитку шкідників гідротермічні умови весняного та літнього періоду протягом 2007-2011 рр. Чисельність гусениць озимої та інших підгризаючих совок на просапних, овочевих культурах і на площах озимих не перевищувала порогу шкідливості і становила 0,5-2 екз./м2. Проте у 2011 р. відзначали утворення осередків із підвищеною чисельністю гусениць. Загроза від цих шкідників залишається й у 2012 р. Під час планування захисту проти озимої совки слід враховувати, що перше покоління гусениць пошкоджує просапні та овочеві культури, друге - овочеві та озимі зернові. Відчутної шкоди гусениці озимої та інших підгризаючих совок можуть завдавати у степових і лісостепових областях, особливо нерівномірним пізнім сходам пшениці. Навіть у роки депресії на окремих площах виявляють вогнища з надпороговою чисельністю гусениць (ЕПШ - 3 екз./м2).
   В умовах 2011 р. було зафіксовано (практично повсюдно в південних і східних областях, а подекуди - в центральних) спалахи підвищеної чисельності лучного метелика. Протягом 2008-2010 рр. цей шкідник не мав господарського значення через несприятливі погодні умови, але за достатнього зволоження та помірної температури в період відкладання яєць і відродження гусениць навесні та влітку 2011 р. його чисельність в осередках зросла, й на поточний рік існує доволі істотна ймовірність спалахів чисельності на значних територіях і відчутної шкодочинності його в Харківській, Луганській, Донецькій, Кіровоградській, Полтавській, Черкаській, Запорізькій областях.
Відзначено збільшення чисельності листогризучих совок, зокрема бавовникової, у центральних і північних областях. За сприятливих погодних умов у 2012 р. можна очікувати відчутної шкодочинності листогризучих совок у посівах сільгоспкультур.
Площі озимих зернових культур заселяли та пошкоджували хлібні клопи й жуки, жужелиці, п'явиці, трипси, злакові попелиці та мухи, цикадки, пильщики й інші комахи-фітофаги.
   Переліт і заселення крайових смуг полів клопом шкідливою черепашкою торік розпочався в південних і східних областях у другій декаді квітня, на решті території - наприкінці цього місяця. Погодні умови сприяли активному заселенню площ зернових клопами, чисельність імаго становила до 2 екз./м2, максимально подекуди в областях Степу - до 6 екз./м2. Відродження личинок відбувалось із третьої декади червня, і надалі чисельність шкідника становила в середньому 0,5-2 екз./м2, осередково - до 15 екз./м2. В осередках підвищеної чисельності проводили хімічні обробки. Клоп шкідлива черепашка пошкодив у середньому 10-15% рослин. Окрилення личинок і переліт жуків у місця зимівлі розпочалися із другої декади липня.
Восени в лісосмугах чисельність клопів становила від 0,5 до 7 екз./м2, в осередках Запорізької, Кіровоградської областей - до 13 екз./м2. Фізіологічний стан клопів цілком задовільний, що свідчить про можливість доброї перезимівлі. Тому, враховуючи значний зимуючий запас шкідника, задовільний фізіологічний стан, можна очікувати зростання його чисельності в 2012 р., насамперед, в областях Степу та на півдні Лісостепу.
   Хлібна жужелиця шкодила в областях степової та лісостепової зон. Відновлення живлення личинок першого та другого віків відбувалося в третій декаді березня. Пошкодила жужелиця до 15% рослин за чисельності 0,5-2 екз./м2, в областях Степу та АР Крим виявляли осередки з чисельністю до 5 екз./м2, подекуди - до 8 екз./м2. Завершилося живлення шкідника в третій декаді квітня, масове заляльковування відзначали в третій декаді травня. У другій декаді червня почався вихід і живлення молодих жуків, яке тривало до початку липня; шкідником було пошкоджено до 10% рослин. Із половини липня і до другої декади серпня шкідник перебував у стані літньої діапаузи. Вихід імаго з діапаузи, відкладання яєць і відродження личинок реєстрували протягом першої декади вересня. За осінніми обстеженнями на сходах озимої пшениці чисельність личинок у середньому становила 0,5-2,0 екз./м2 на 10-30% площ, подекуди в Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській областях - до 5 екз./м2, у господарствах Донецької області - місцями до 10 екз./м2, що значно перевищує поріг шкодочинності.

   Хлібні жуки, переважно кузька та красун, у фази наливання-достигання зерна заселили в Степу та Лісостепу від 20 до 56% площ, на Поліссі - до 15%, середня чисельність імаго становила 0,3-2 екз./м2, подекуди в областях Степу по краях поля - до 5 екз./м2.
За умов помірно теплої вологої погоди навесні можлива поява підвищеної чисельності жуків, насамперед у Степу та Лісостепу та подекуди на Поліссі. У період молочно-воскової стиглості доцільно провести обробки крайових смуг за чисельності шкідників 3-4 екз./м2.
   Хлібні блішки, попелиці, цикадки, трипси практично повсюдно живились на рослинах за допорогової чисельності, за винятком осередків у південних областях, де трипсами було пошкоджено до 50% рослин (Донецька, Запорізька, Миколаївська, Кіровоградська області, АР Крим). Гусениці злакової листовійки пошкодили до 5% рослин, стебловий пильщик - до 10% рослин.
На площах озимих колосових нового врожаю злаковими мухами, попелицями, цикадками у жовтні було заселено до 10% рослин за допорогової чисельності. Їхній розвиток відбувався переважно в крайових смугах полів.
Погодні умови вегетаційного періоду 2011 р. повсюдно сприяли розвитку та поширенню хвороб сільгоспкультур. Так, на початку весни - наприкінці березня поблизу лісосмуг і на площах загущених посівів ураження сходів сніговою пліснявою становило в середньому 7% рослин. Найбільшого розвитку хвороба набула в посівах після стерньових попередників у низинах, особливо в Київській, Чернігівській областях, уражуючи місцями до 40% рослин.
   Кореневі гнилі повсюдно проявлялися у посівах озимої пшениці та ячменю, почасти - на ярих колосових під час весняного кущіння і надалі до молочно-воскової стиглості уразили від 2 до 10% рослин, осередково - до 20% (Донецька, Дніпропетровська області).
   На площах озимої пшениці борошнистою росою, септоріозом було уражено до 25% рослин, подекуди борошнистою росою - до 60, септоріозом - до 50, максимально місцями - до 100% рослин у Донецькій і Харківській областях. Темно-бурою плямистістю та бурою листковою іржею в середньому було уражено від 5 до 20% рослини, максимально бурою іржею - до 50% - у Донецькій, Кіровоградській, Львівській областях.
   У західних областях пероноспороз уразив 10-20% рослин, осередково - до 76% у Львівській області. Хвороби колосу уразили до 12% рослин. Летюча і тверда сажка уражувала поодинокі рослини.
Розтягнуті строки збирання врожаю внаслідок дощової погоди призвели до значного та швидкого поширення оливкової плісняви в господарствах Дніпропетровської, Київської, Полтавської областей.
   На озимому та ярому ячмені у 2011 р. гельмінтоспоріозом, борошнистою росою, плямистостями та кореневими гнилями було уражено до 25% рослин, подекуди на озимому ячмені гельмінтоспоріоз уразив від 40 до 80%, на ярому - до 50% рослин, бурою іржею - максимально 50-80% (Рівненська, Харківська області), борошнистою росою - до 45% (Вінницька, Львівська, Чернігівська, Дніпропетровська області), темно-бурою плямистістю на ярому ячмені - 40-75% рослин (Чернівецька, Львівська, Кіровоградська області).
   Сходи озимої пшениці нового врожаю уражені борошнистою росою, септоріозом, кореневими гнилями, бурою листковою іржею - від 2 до 12% рослин, борошнистою росою максимально уражено до 40% рослин у північних областях.
Навесні, в період відновлення вегетації, насамперед на ослаблених, зріджених посівах, пошкоджених хлібним туруном, пшеничною мухою, опомізою, озимою мухою, дротяниками, сніговою пліснявою, кореневими гнилями, доцільно провести підживлення рослин азотними добривами, раннє весняне боронування посівів упоперек рядків.
   На площах кукурудзи протягом вегетації шкодили: стебловий (кукурудзяний) метелик, підгризаючі та листогризучі совки, дротяники та несправжні дротяники. За допорогової чисельності на 10-15% рослин кукурудзи живились попелиці, блішки, трипси, цикадки. У центральних і південних областях бавовникова совка пошкодила від 5 до 28% качанів. За даними Закарпатського інституту АПВ, у приватному секторі Закарпатської області було заселено та пошкоджено до 4% рослин західним кукурудзяним жуком (діабротика). У Канівському районі Черкаської області було виявлено та ліквідовано осередки за надпорогової чисельності личинок земляного хлібного вусача (Dorcadion carinotum Pall.).
Серед хвороб кукурудзи відзначено незначне поширення церкоспорозу, фузаріозу та бурої іржі. Гельмінтоспоріозом було уражено від 5 до 25% листків на 60-100% площ у західних і північних областях: Львівській, Хмельницькій, Чернігівській, Чернівецькій. Ураженість рослин сажковими хворобами обмежувала спекотна суха погода. У середньому пухирчастою сажкою було уражено 2-6% качанів, місцями - до 13% (Кіровоградська, Запорізька, Львівська, Чернігівська області), летючою сажкою - 2-4% качанів, максимально - 18% у Чернігівській області.
   На площах озимого та ярого ріпаку розвивалися: хрестоцвіті блішки, клопи, прихованохоботники, ріпаковий квіткоїд і листоїд, капустяна попелиця, пильщик, капустяна стручкова галиця (комарик). Було пошкоджено в середньому до 30% рослин у слабкому та середньому ступенях. У Волинській, Чернівецькій, Київській, Сумській, Харківській, Дніпропетровській областях ріпаковим квіткоїдом у фазі утворення бутонів - цвітіння було заселено та пошкоджено до 60% рослин. Від стеблового пильщика найбільшої шкоди зазнали посіви в Кіровоградській і Херсонській областях, де пошкодження рослин становило до 40%. Фомозом, альтернаріозом, пероноспорозом, бактеріозом, борошнистою росою було уражено до 15% рослин, максимально альтернаріозом і пероноспорозом - до 30% рослин ріпаку в західних областях.
На сходах озимого ріпаку під урожай 2012 р. восени за допорогової чисельності живилися: хрестоцвіті блішки, ріпаковий пильщик, капустяна попелиця, капустяний і ріпаковий білани. На більшості площ шкідниками заселено до 15% рослин. Подекуди у західних (Волинська, Львівська, Тернопільська), північних (Сумська, Чернігівська області) і південних областях (Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Херсонська) масового розвитку набули хрестоцвіті блішки, де виявлено осередки з надпороговою чисельністю - до 8 екз./м2, і ріпаковий пильщик - за чисельності до 5 екз./м2. Пероноспорозом, альтернаріозом, фомозом, бактеріозом у середньому було уражено до 6% рослин, максимально альтернаріозом і пероноспорозом - до 14% у західних областях, білою плямистістю - до 18% рослин (Черкаська, Кіровоградська, Сумська, Закарпатська області).
У 2012 р. за сприятливих погодних умов на посівах ріпаку ймовірний масовий розвиток шкідливих організмів.
  На площах сої у 2011 р. масових спалахів шкідників не відзначено. Бульбочкові довгоносики повсюдно заселяли посіви за допорогової чисельності, пошкодили до 15% рослин. Листогризучі совки, попелиці, павутинний кліщ, тютюновий трипс пошкодили в слабкому та середньому ступені від 10 до 30% рослин. У Полтавській області на 10% площ відзначався розвиток чортополохівки.
У фазу сходи - бутонізація рослини уражувала борошниста роса, іржа, септоріоз, фузаріоз, бактеріоз, аскохітоз, кореневі гнилі у слабкому ступені. У фазі формування - дозрівання бобів були виявлені осередки ураження септоріозом - до 80% рослин у Вінницькій області, аскохітозом та антракнозом - до 40% рослин у Рівненській, пероноспорозом - до 100% рослин у Київській області, бактеріальним опіком - до 35% рослин у Київській, Черкаській, Рівненській областях, зморшкуватою мозаїкою - 20% рослин у Полтавській, жовтою мозаїкою - 15% рослин у Чернівецькій області.
У поточному році за помірних температур повітря за умови тривалих опадів можна очікувати значного розвитку зазначених хвороб у перелічених областях. Розвиток і чисельність фітофагів очікується на рівні поточного року, можливе утворення осередків підвищеної чисельності бульбочкових довгоносиків і павутинних кліщів.

   На соняшнику в Лісостепу та Степу за допорогової чисельності шкодили: геліхризова попелиця, трипси, цикадки, дротяники та несправжні дротяники, бавовникова совка та совка-гамма. Але у Київській області відзначали підвищену чисельність совки-гамми, де гусениці пошкодили від 38 до 68% рослин. У поточному році для стримування наростання чисельності шкідника заходи захисту слід провести до початку цвітіння.
На Півдні шкодила соняшникова вогнівка, де на 8-22% рослин вона пошкодила до 3% кошиків. У південних і східних областях шкодила соняшникова шипоноска, де було заселено до 24% рослин за чисельності 4-10 екз/рослину, масового розвитку шкідника не відзначено; лише в Донецькій області місцями пошкодження стебел сягало 60%. У поточному році у разі порушення сівозміни й технології вирощування культури за сприятливих гідротермічних умов можливі спалахи чисельності шкідника. В осередках Донецької області від 12 до 24% рослин уражував вовчок соняшниковий, на Одещині він заселив до 4% рослин.
Хвороби на соняшнику мали помірний розвиток. Пероноспорозом, антракнозом, аскохітозом, фомозом, септоріозом та іржею було уражено до 15% рослин. Осередки з ураженням фомозом до 70% рослин були виявлені в Кіровоградській, Миколаївській, Вінницькій, Дніпропетровській, Черкаській областях, іржею - від 62 до 100% рослин у Донецькій області, септоріозом - до 60% у Донецькій, Запорізькій, Дніпропетровській областях.
За оптимальних погодних умов під час бутонізації - цвітіння, насамперед, у зазначених вище областях можна очікувати масового розвитку хвороб.
Шкідники та хвороби цукрових буряків. Протягом вегетаційного періоду на площах цукрових буряків живилися листогризучі совки, бурякові блішки, крихітка, мінуючі мухи, листкова попелиця, мінуюча міль, за допорогової їхньої чисельності було пошкоджено 10-15% рослин.
Заселення сходів цукрових буряків звичайним і сірим буряковими довгоносиками розпочалося на початку травня. Протягом вегетації культури чисельність звичайного і сірого довгоносиків у середньому становила 0,2-0,5 екз/м2, було пошкоджено до 18% рослин, максимальну чисельність звичайного довгоносика - до 3 екз/м2 - відзначали у центральних і східних, сірого (1-2 екз/м2) - у Київській, Харківській, Кіровоградській областях, де було пошкоджено до 45% рослин. Наростання чисельності шкідника стримували хімічними обробками. Восени, за даними грунтових обстежень, у Черкаській області середня чисельність звичайного довгоносика сягала 3-10 екз/м2, що створює реальну загрозу посівам у 2012 р.
Коренеїд сходів цукрових буряків до фази двох-трьох справжніх листків проявився в усіх областях бурякосіяння і охопив від 7 до 100% площ, уразивши до 5% рослин. У 2012 р. можливе відчутне поширення хвороби у разі надмірної вологи (понад 80%) або сухості грунту (40% і нижче), утворення грунтової кірки, насамперед у Лісостепу та на Поліссі.
Церкоспороз найбільше уражував рослини у центральних, західних областях та АР Крим - до 60-80% рослин цукрових буряків. У Івано-Франківській, Волинській, Львівській, Хмельницькій, Черкаській областях - до 100% рослин. На площах столових і кормових буряків церкоспорозом було уражено до 15% рослин, максимально - 30%.
Пероноспорозом, фомозом, борошнистою росою - до 14% рослин, фомозом максимально - до 60% у Київській області. У західних областях на 30-46% площ вірусною жовтяницею та мозаїкою було уражено до 5% рослин.
У поточному році, враховуючи запас інфекції, за наявності теплих дощів, рясних ранкових рос за температури повітря понад 20°С і відносної вологості 70% слід очікувати інтенсивний розвиток пероноспорозу та церкоспорозу. Розвиток і поширення борошнистої роси спостерігатимуться у другій половині вегетації за спекотної погоди й відносної вологості повітря 70-90%.
Хвороби коренеплодів цукрових буряків: парша звичайна, пояскова, хвостова гниль, дуплистість проявилися на 5% рослин, максимальне ураження коренеплодів хвостовою гниллю - до 30% - відзначено у Вінницькій області. У поточному році хвороби коренеплодів розвиватимуться за недотримання сівозміни, порушення агротехніки, нестачі добрив і мікроелементів, насамперед, на ущільнених, перезволожених і пересохлих грунтах.
Спеціалістам із захисту рослин варто пам'ятати, що річний прогноз фітосанітарного стану дає змогу обгрунтовано спланувати можливі обсяги застосування пестицидів, але щороку примхлива погода вносить істотні коригування в динаміку поширення шкідників і хвороб. Тому рішення щодо захисту слід приймати на основі оперативного прогнозу можливих втрат урожаю в умовах поточної фітосанітарної ситуації.

У статті використано матеріали співробітників Інституту ЗР НААН, наукових установ НААН, Головної державної інспекції захисту рослин і державних обласних інспекції захисту рослин.

Інтерв'ю
14-15 березня в Одесі пройшов черговий конгрес "Органічна Україна". Органічне землеробство, як і кожне явище, має як своїх прихильників, так і своїх противників. І у тих, і у інших є свої аргументи. Тож сьогодні редакція сайту «Пропозиція... Подробнее
Турбота про навколишнє середовище, збереження біорізноманіття, покращення медоносної бази, підтримка держави. Оперування сучасними знаннями, організація промислових пасік та інвестиції в переробне обладнання. Таким, цілком імовірно, може... Подробнее

1
0