Повноцінна годівля та рання діагностика: основа профілактики патології печінки та вторинної остеодистрофії високопродуктивних корів
У господарствах України утримують молочних корів переважно голштинської породи, яка є унікальною за високим коефіцієнтом використання енергії корму для продукції молока: на четверту добу після отелення 97% енергії корму витрачається на його вироблення. Однак за неналежного ставлення тваринників до своїх підопічних в останніх виникають хвороби, що значно знижують молочні якості цієї породи. Тож вчасна діагностика та профілактика захворювань — гарантія здоров’я поголів’я, а отже, і прибутку фермера.
У господарствах України утримують молочних корів переважно голштинської породи, яка є унікальною за високим коефіцієнтом використання енергії корму для продукції молока: на четверту добу після отелення 97% енергії корму витрачається на його вироблення. Однак за неналежного ставлення тваринників до своїх підопічних в останніх виникають хвороби, що значно знижують молочні якості цієї породи. Тож вчасна діагностика та профілактика захворювань — гарантія здоров’я поголів’я, а отже, і прибутку фермера.
За даними ВООЗ, фізіологічна норма споживання молока однією людиною на рік має становити 380 л. За офіційною статистикою, людина в Україні упродовж року споживає 215 л молока (за неофіційною — 155 л).
В. Левченко, академік НААН,
Білоцерківський НАУ
Кетоз, жирова гепатодистрофія, остеодистрофія, післяродова гіпокальціємія та гіпофосфатемія — хвороби, притаманні високоудійним коровам та які є основним фактором зниження їхньої молочності, продуктивного довголіття та загальної рентабельності виробництва молока.
Ці хвороби частіше виникають на початку лактації — у період, коли корова найбільше потребує поживних речовин та енергії для виробництва молозива та молока.
Діагностика порушень метаболізму
Збільшення молочної продуктивності зазвичай прямопропорційно пов’язане із порушенням обміну речовин та появою метаболічних хвороб. Високопродуктивна корова потребує деталізованого нормування потреб в енергії, поживних та біологічно-активних речовинах. Так, похибки у годівлі проявляються швидше у високопродуктивних корів, аніж у тварин із низькою продуктивністю.
Тому напруження обмінних процесів в організмі висуває підвищені вимоги до якості кормів, організації повноцінної годівлі і особливо до ранної діагностики порушень метаболізму (рисунок).
З метою діагностики кетозу проводять ретельний аналіз кормових раціонів та умов утримання корів. Також визначають вміст кетонових тіл у сечі, крові та молоці за допомогою експрес-методу або спеціальних пристроїв.
Жирову гепатодистрофію діагностують шляхом визначення активності індикаторних ферментів. Також використовують постановку колоїдно-осадових проб: сулемової, цинк-сульфатної та формолової.
Найчастіше практикуючі лікарі використовують формолову пробу. До 1 мл сироватки крові додають 2–3 краплі формальдегіду масовою часткою 37%. Через 24 год «зчитують» результат. Якщо проба загусає (утворюється гель), патологія печінки слабо виражена. У разі загусання проби або зміни кольору — у тварини діагностують явну патологію печінки.
Аліментарна остеодистрофія. Найефективніший, однак дороговартісний метод визначення холекальциферолу 25(OH)D3 — лабораторний (метод ІФА). Він дає змогу визначати також кількість паратгормону та кальцитоніну, які беруть участь у регулюванні кальціє-фосфорного обміну.
Діагностика післяродової гіпокальціємії грунтується на характерних анамнестичних даних, клінічних симптомах, аналізі біохімічних досліджень крові: вміст кальцію менший 6,0 мг/100 мл (1,5 ммоль/л) (за норми 9,0–12,0 мг), іонізованого кальцію — до 2–3 мг% (за норми 4,2–5,9 мг%).
Діагноз ставлять з урахуванням часу появи хвороби, симптомів та результатів визначення вмісту неорганічного фосфору.
Поради для профілактики
метаболічних хвороб
Контроль протеїну: не допускати його надлишку (особливо — легкоферментованого). У нормах годівлі сирий протеїн розглядається у двох формах: легкоферментований (легкорозщеплюваний), який гідролізується мікрофлорою рубця, та важкоферментований — гідролізується у шлунку та кишечнику. За раннього післяродового періоду (перші два-три тижні) частка легкоферментованого протеїну має перебувати у межах 55%, у період максимальної лактації — до 60%. А вже після сотого дня лактації він має становити 70%.
Що вища продуктивність — то менше сирої клітковини. Є два види сирої клітковини — нейтральнодетергентна та кислотнодетергентна. Різниця полягає в тому, що остання містить лігнін, який погано ферментується у рубці (загалом — 10–15%). Тому для збільшення продукування молока кількість нейтральнодетергентної клітковини слід також збільшувати.
Баланс крохмалю та цукру. Як би спеціалісти не намагалися забезпечити потребу корови у цукрі, за нинішньої кормової бази та технології вирощування кормів це зробити неможливо. Для корови, що дає 40 л молока, цукро-протеїнове співвідношення має бути хоча б на рівні 1:1,1 — у такому разі збільшують даванку крохмалю. З нього у рубці синтезується пропіонова кислота, із якої потім — глюкоза (джерело енергії). Варто врахувати відмінність перетравлювання крохмалю злакових. Так, більшість крохмалю злакових перетравлюється у рубці на 75%, тоді як крохмаль кукурудзи (оскільки там багато амілози) надходить у тонкий кишечник, де з нього утворюється безпосередньо глюкоза. Цей шлях ефективніший, оскільки таким чином вдається оминути синтез пропіонової кислоти — відразу утворюється глюкоза, яка всмоктується.
Співвідношення кальцію та фосфору в раціонах має становити (1,5–1,6):1 (не допускають надлишку кальцію).
Не допускати ожиріння тварин у стаді. Таких корів утримують на раціонах зі зниженим на 13–20% енергетичним рівнем годівлі до оптимізації їхньої вгодованості.
Концентрація енергії в одному кілограмі сухої речовини (СР) залежить від маси тіла тварини. Якщо для корови масою тіла 600–650 кг, яка дає 35 л молока, потрібно 11,5 мДж енергії/кг СР, то корові масою 700 кг такої самої продуктивності показник потрібної концентрації енергії — 10,8 мДж/кг СР. Кількість сухої речовини на кінець третього тижня лактації має становити 20 кг, що забезпечить молочну продуктивність 26 кг.
За два тижні до отелення використовують препарати — попередники глюкози, найчастіше пропіленгліколь (за два-три тижні до отелення та два — після нього).