Спецможливості
Технології

Підви­щуємо рен­та­бельність за­вдя­ки еко­номії

06.11.2014
670
Підви­щуємо рен­та­бельність за­вдя­ки еко­номії фото, ілюстрація

Сьогоднішні реалії, які диктують необгрунтовані ціни на насіння, засоби захисту культур, не дають можливості агровиробникам суттєво збільшити власні прибутки навіть завдяки вирощуванню так званих рентабельних культур, таких як кукурудза (рентабельність якої у деяких регіонах України поточного року становила 0%), та інших перспективних — таких як соя, соняшник тощо.

Сьогоднішні реалії, які диктують необгрунтовані ціни на насіння, засоби захисту культур, не дають можливості агровиробникам суттєво збільшити власні прибутки навіть завдяки вирощуванню так званих рентабельних культур, таких як кукурудза (рентабельність якої у деяких регіонах України поточного року становила 0%), та інших перспективних — таких як соя, соняшник тощо.

Г. Жолобецький
g.zholobetskiy@univest-media.com

До скла­ду ком­панії ТОВ «Мілк-інвест», землі якої роз­та­шо­вані на Чернігівщині, вхо­дять три юри­дичні кла­с­те­ри: ТОВ «Аг­рофірма “Ма­як”», ТОВ «Об­мачівські зорі» та ТОВ «Оберіг». Струк­ту­ра посівних площ у ТОВ «Мілк-інвест» у 2014 р. бу­ла та­кою: соя — 1800 га, ку­ку­руд­за — 4800, со­няш­ник — 3300 га, ре­ш­ту, не­знач­ну пло­щу, ста­но­ви­ли кор­мові куль­ту­ри, оскільки у господарстві ут­ри­му­ють тва­рин мо­лоч­но­го на­пря­му. Сьо­годнішні ре­алії, які дик­ту­ють не­об­грун­то­вані ціни на насіння, за­со­би за­хи­с­ту куль­тур, не да­ють мож­ли­вості аг­ро­ви­роб­ни­кам суттєво збільши­ти власні при­бут­ки навіть за­вдя­ки ви­ро­щу­ван­ню так зва­них рен­та­бель­них куль­тур, та­ких як ку­ку­руд­за (рен­та­бельність якої у де­я­ких регіонах Ук­раїни по­точ­но­го ро­ку ста­но­ви­ла 0%), та інших пер­спек­тив­них — та­ких як соя, со­няш­ник то­що. То­му більшість гос­по­дарств, у то­му числі і ТОВ «Мілк-інвест», на сьо­годні де­що зміню­ють свою стра­тегію ви­ро­щу­ван­ня сільгоспкуль­тур, збільшу­ю­чи рен­та­бельність їхньо­го ви­роб­ництва шля­хом за­сто­су­ван­ня де­шев­ших і вод­но­час якісних та ефек­тив­них обо­рот­них за­собів. Про од­ну із ста­тей еко­номії нам роз­повів Олек­сандр Пра­ви­ло — зам­ди­рек­то­ра із ви­роб­ництва, го­ло­вний аг­ро­ном ТОВ «Мілк-інвест»:        
— Да­вай­те, для при­кла­ду, візьме­мо «трен­до­ву» куль­ту­ру цьо­го ро­ку — сою. Ця куль­ту­ра на сьо­годні зовсім не вив­че­на. По­тенційна вро­жайність сортів пе­ре­ви­щує 5 т, а скільки «на круг» от­ри­му­ють більшість аг­ро­ви­роб­ників? У се­ред­нь­о­му 2 т. У аг­ро­хол­дингів цей по­каз­ник ста­но­вить 3 т, оскільки во­ни ма­ють більше ре­сурсів. Але ж все од­но до 5 т не­до­тя­гу­ють... Оскільки цей рубіж вва­жається не­до­сяж­ним у ви­роб­ни­чих умо­вах, то збільши­ти рен­та­бельність ви­роб­ництва цієї куль­ту­ри мож­на шля­хом за­сто­су­ван­ня де­шев­ших за­собів за­хи­с­ту. Як еле­мент тех­но­логії візьме­мо гербіцид­ний за­хист на при­кладі на­шо­го підприємства.
Чо­му він на сьо­годні ак­ту­аль­ний? То­му, що більшість гербіцидів, які за­сто­со­ву­ють на цій куль­турі, про­яв­ля­ють фіто­ток­сичність, унаслідок чо­го соя от­ри­мує стрес. На­при­клад, як­що за­сто­со­ву­ють грун­тові гербіци­ди із д. р. ме­т­ри­бу­зин, аце­тох­лор, то у разі ви­па­дан­ня ве­ли­кої кількості опадів во­ни про­ми­ва­ють­ся у зо­ну ко­ре­не­вої си­с­те­ми сої і пригнічу­ють її ріст та роз­ви­ток про­тя­гом від 7 до 14 днів. Де­які се­лек­тивні гербіци­ди мо­жуть «при­па­лю­ва­ти» верхні ли­ст­ки куль­ту­ри та точ­ку рос­ту рос­ли­ни. І по­ки куль­ту­ра огов­тається від та­ко­го стре­су, прой­де не мен­ше ніж 10 днів.

   Так чи інак­ше стрес про­яв­ляється на сої візу­аль­но. Він спри­чи­нює змен­шен­ня уро­жаю (від 3 ц/га), а у разі як­що бу­де не­до­три­ма­но умов за­сто­су­ван­ня са­мих пре­па­ратів (вне­сен­ня за підви­ще­ної чи по­ни­же­ної тем­пе­ра­ту­ри повітря, за низь­кої во­ло­гості) — втра­ти мо­жуть сяг­ну­ти і 5, і 7 ц/га. Тож щоб ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти гербіци­ди, потрібно ма­ти ви­со­кий про­фесійний рівень.
У нашій пе­рехідній зоні Лісо­степ — Полісся най­проб­лемніший бур’ян у посівах сої — це ло­бо­да біла. Зла­кові бур’яни та інші од­норічні дво­дольні ви­корінюємо лег­ко. Чо­му ло­бо­да — про­блем­ний бур’ян? То­му, що під час її рос­ту у фазі чо­ти­рьох справжніх ли­ст­ків з’яв­ляється тон­кий вос­ко­вий наліт, який не дає змо­ги гербіци­ду закріпи­ти­ся на ве­ге­та­тивній масі рос­ли­ни та ефек­тив­но зро­би­ти свою спра­ву. Цю про­бле­му сьо­годні мож­на виріши­ти до­да­ван­ням у ро­бо­чу суміш ад’ювантів. Після про­хо­д­жен­ня фа­зи чо­ти­рь­ох справжніх листків у ло­бо­ди білої цей вос­ко­вий шар по­тов­щується і навіть мо­же бу­ти стійким до всіля­ких роз­чин­ників у пре­па­ра­тах. От тоді ви вже нічим не по­до­лаєте ло­бо­ду в посівах сої. То­му про­тя­гом ве­ге­тації сої дві «хвилі» ло­бо­ди бу­дуть обов’яз­ко­во. Та­кож особ­ливість цьо­го бур’яну в то­му, що він не ви­баг­ли­вий до по­год­них умов — мо­же роз­ви­ва­ти­ся як за про­хо­лод­ної, так і за спе­кот­ної по­го­ди.   
   На­весні ми не про­во­ди­мо пе­ред­посівно­го об­робітку грун­ту ні під які куль­ту­ри — як аг­ро­ном я в цьо­му аг­ро­прий­омі не ба­чу жод­но­го сен­су. Грунт «го­тується» з осені. За на­стан­ня відповідних тем­пе­ра­тур­них строків (як пра­ви­ло, на­прикінці квітня) роз­по­чи­наємо висіва­ти. На період сівби на полі вже про­рос­ли схо­ди ло­бо­ди, ще ча­с­ти­на її рос­лин з’явить­ся після висіву — до сходів сої. Та­кож до сходів очікується ма­со­ва по­ява редь­ки ди­кої. Яке моє рішен­ня? До сходів сої пер­шу «хви­лю» бур’янів я знімаю із до­по­мо­гою ізо­пропіламінної солі. На сьо­годні є безліч пре­па­ратів на ос­нові цієї діючої ре­чо­ви­ни, які ма­ють і різну ефек­тивність, і різну ціну.
Я маю ве­ли­кий досвід за­сто­су­ван­ня оригіна­ль­них про­дуктів, але ж для то­го, щоб збільши­ти рен­та­бельність — потрібно зе­ко­но­ми­ти, за­сто­со­ву­ю­чи де­шевші пре­па­ра­ти (хо­ча б ча­ст­ко­во — на­по­ло­ви­ну). До ви­бо­ру по­ста­чаль­ни­ка слід підхо­ди­ти з особ­ли­вою обе­режністю і пра­цю­ва­ти із ти­ми, хто ви­роб­ляє за­со­би за­хи­с­ту на за­воді, а не «ко­ло­тить» їх у га­ражі. Тож я оби­рав гербіцид за та­ки­ми по­каз­ни­ка­ми, як низь­ка ціна та ви­со­ка ефек­тивність.
 
   Для за­сто­су­ван­ня у 2014 р. я об­рав гербіцид Ге­фест від ком­панії «Но­по­сон-Аг­ро». На сьо­годні іншої аль­тер­на­ти­ви цьо­му про­дук­ту я не ба­чу. Як ме­не пе­ре­ко­на­ли прид­ба­ти пре­па­рат Ге­фест? По-пер­ше, са­ма ком­панія є пря­мим по­ста­чаль­ни­ком про­дуктів без­по­се­ред­ньо із за­во­ду в Ки­таї, по-дру­ге — пред­став­ни­ки ком­панії на­ла­ш­то­вані на дов­го­ст­ро­ко­ву співпра­цю. То­му ра­зом із їхніми спеціаліста­ми ми про­ве­ли кон­троль­не вне­сен­ня пре­па­ра­ту — для то­го, аби не бу­ло ніяких сумнівів що­до йо­го ефек­тив­ності. Так ком­панія на­да­ла ва­гомі ар­гу­мен­ти на ко­ристь співпраці.
За­сто­су­ва­ли ми Ге­фест у нормі 1,5 л/га на площі 1500 га. Ча­с­ти­на площі у нас бу­ла пе­ре­ве­де­на із па­со­вищ у ріллю. Який сор­ти­мент там бур’янів, самі мо­же­те уя­ви­ти: окрім по­льо­вих — навіть бо­лотні. Про­те Ге­фест по­ка­зав 100%-ву ефек­тивність, зни­щив­ши аб­со­лют­но всі бур’яни, навіть ко­ре­не­па­ро­ст­кові (осо­ти). Що сто­сується еко­номічної ефек­тив­ності, то вартість об­роб­ки пре­па­ра­том Ге­фест обійшла­ся мені у 13,5 дол. США (тоді як, на­при­клад, за­сто­су­ван­ня грун­то­во­го гербіци­ду із д. р. пен­ди­ме­талін — 30 дол.) Та­кож як­що порівня­ти еко­номічну ефек­тивність Ге­фе­с­ту з інши­ми гліфо­са­та­ми, то, на­при­клад, вартість об­роб­ки оригіна­ль­ним про­дук­том, який містить ізо­пропіламінну сіль, ста­но­вить близь­ко 350 грн/га.
За ви­ко­ри­с­тан­ня Ге­фе­с­ту на посівах сої вза­галі не спо­с­теріга­ли про­яву фіто­ток­сич­ності пре­па­ра­ту на куль­ту­рі у період про­ро­с­тан­ня насіння та по­яви сходів. Між аг­ро­но­ма­ми хо­дять чут­ки, що па­ри гліфо­са­ту мо­жуть спри­чи­ни­ти стрес у куль­ту­ри. З осо­би­с­тої прак­ти­ки ска­жу, що на де­я­ких по­лях че­рез два дні після вне­сен­ня Ге­фе­с­ту бу­ли по­вноцінні схо­ди сої. Чим ще ціка­вий пре­па­рат — тим, що він до­сить надійно за­хи­ще­ний від підро­бок: під час при­го­ту­ван­ня ро­бо­чо­го роз­чи­ну на­бу­ває бла­кит­но­го ко­ль­о­ру.
                   Дру­га «хви­ля» ло­бо­ди та од­норічних зла­ко­вих бур’янів на­стає у фазі двох три­лис­ників сої. Фізіологічна особ­ливість сої у то­му, що в цей період ріст та роз­ви­ток на­зем­ної ма­си при­зу­пи­няється, а бур’яни інтен­сив­но ве­ге­ту­ють далі. То­му куль­ту­ра не­кон­ку­рен­то­с­про­мож­на що­до бур’янів-аг­ре­сорів, і тут потрібно своєчас­но за­сто­су­ва­ти се­лек­тивні пре­па­ра­ти.    
Та­ким чи­ном пер­шу «хви­лю» бур’янів на сої ми зни­щуємо не грун­то­ви­ми гербіци­да­ми, а гліфо­са­том, на який і ціна прий­ня­та, й ефек­тивність яко­го — май­же 100%. Тим са­мим ми змен­шуємо стре­со­вий вплив на сою.
Та­кож маю досвід за­сто­су­ван­ня гліфо­са­ту і на со­няш­ни­ку. Со­няш­ник — куль­ту­ра ран­нь­о­го висіву, то­му, як уже за­зна­ча­лось ви­ще, — ніяко­го пе­ред­посівно­го об­робітку на­весні. Після йо­го висіван­ня до сходів куль­ту­ри ми за­сто­со­ву­ва­ли ба­ко­ву суміш грун­то­во­го гербіци­ду із до­да­ван­ням ізо­пропіламінної солі, тільки — замість нор­ми 1,5 – 0,81 л/га. За­вдан­ня ізо­пропіламінної солі — зни­щен­ня ози­мих та зи­му­ю­чих бур’янів.

Інтерв'ю
Уявити розвиток будь-якого бізнесу без активного впровадження інформаційних технологій сьогодні неможливо. Вирощування сільськогосподарської продукції на відміну від промислових процесів вкрай чутливо до багатьох непередбачуваних факторів... Подробнее
Останніми роками в Україні спостерігаються значні зміни клімату. Регіони, які раніше були більш посушливими, поповнюються опадами, вологіші ж області, навпаки, висушуються. Крім того, температурний режим у кожному регіоні різний. Хоча... Подробнее

1
0