Спецможливості
Архів

Підроб­ка чи ди­версія ?

04.12.2014
549
Підроб­ка чи ди­версія ? фото, ілюстрація

Кінець ро­ку. Де­які аг­рарії вже підби­ва­ють підсум­ки своєї «на­тяг­ну­тої» усіма зу­сил­ля­ми рен­та­бель­ності та пе­ре­бу­ва­ють у гли­бо­ких роз­ду­мах: що висіва­ти на­ступ­но­го ро­ку, аби поліпши­ти у кінце­во­му варіанті свої фінан­сові по­каз­ни­ки. А на до­лю де­ко­го із них по­точ­но­го ро­ку ви­па­ло за­зна­ти мільйон­них збитків, і не че­рез ве­ли­ку по­су­ху, зли­ву чи гра­добій, а вко­т­ре — че­рез сумнівну якість про­дук­ту, а мож­ли­во, і че­рез ди­версію.

Кінець ро­ку. Де­які аг­рарії вже підби­ва­ють підсум­ки своєї «на­тяг­ну­тої» усіма зу­сил­ля­ми рен­та­бель­ності та пе­ре­бу­ва­ють у гли­бо­ких роз­ду­мах: що висіва­ти на­ступ­но­го ро­ку, аби поліпши­ти у кінце­во­му варіанті свої фінан­сові по­каз­ни­ки. А на до­лю де­ко­го із них по­точ­но­го ро­ку ви­па­ло за­зна­ти мільйон­них збитків, і не че­рез ве­ли­ку по­су­ху, зли­ву чи гра­добій, а вко­т­ре — че­рез сумнівну якість про­дук­ту, а мож­ли­во, і че­рез ди­версію.

Г. Жолобецький
g.zholobetskiy@univest-media.com

Аг­рарій, який по­го­див­ся роз­повісти про те, як по­тра­пив у си­ту­ацію, яку ко­рот­ко мож­на оха­рак­те­ри­зу­ва­ти — «по­па­да­ло­во» (сло­во не зовсім ук­раїнське, але са­ма си­ту­ація — цілком), по­ба­жав, аби ми не на­зи­ва­ли не те що йо­го пер­со­наль­них да­них, а навіть об­ласті, у якій усе це тра­пи­ло­ся. Си­ту­ація ви­я­ви­лась ду­же ре­зо­нанс­ною, оскільки на­бу­ла знач­ної мас­штаб­ності у регіоні. «Роз­бор­ки» на кшталт хто вин­ний, а хто пра­вий, ідуть по цей день. Та­кож, відвер­то ка­жу­чи, вий­ти на зв’язок із аг­ро­ви­роб­ни­ком бу­ло не зовсім про­сто — він ствер­д­жу­вав, що ніяким чи­ном не ба­жає вза­галі десь «світи­ти­ся». Про­те після за­пев­нень із на­шо­го бо­ку що­до га­рантій анонімності — зустріч усе ж та­ки відбу­ла­ся.
   
«Про­по­зиція»: Дай­те, будь ла­с­ка, ко­рот­ке ре­зю­ме Ва­шо­го гос­по­дар­ст­ва: які клю­чові куль­ту­ри ви­ро­щуєте, які з них най­рен­та­бельніші?       
Аг­рарій: Ми маємо в об­робітку близь­ко 3,5 тис. га землі. Із ро­ку в рік висіваємо зер­нові ко­ло­сові куль­ту­ри на площі 1200 га, со­няш­ни­ку — 700, ку­ку­руд­зи — 400 та ози­мо­го ріпа­ку — 1200 га. Ос­нов­ни­ми куль­ту­ра­ми, від яких ми май­же щорічно от­ри­муємо не­по­гані фінан­сові по­каз­ни­ки, є со­няш­ник та ози­мий ріпак, уро­жайність яких у се­ред­нь­о­му за ро­ки ви­ро­щу­ван­ня ста­но­вить 3,6 та 3,2 т/га, відповідно.
       
«Про­по­зиція»: Яким за­со­бам за­хи­с­ту рос­лин під час ви­ро­щу­ван­ня куль­тур, особ­ли­во клю­чо­вих, віддаєте пе­ре­ва­гу: оригіна­ль­ним, ана­ло­го­вим чи ге­не­рич­ним?   
Аг­рарій: Ро­зумієте, за сьо­годнішніх цін на обо­ротні за­со­би ви­роб­ництва оригіна­ль­них за­собів за­хи­с­ту не на­ку­пиш­ся, а як­що і ма­ти­ме­те та­ку мож­ливість, то ви­ро­ще­ний уро­жай со­няш­ни­ку чи ріпа­ку бу­де «зо­ло­тим». І навіть за дов­го­т­ри­ва­ло­го зберіган­ня ви­ро­ще­ної про­дукції в очіку­ванні піднят­тя цін до прий­нят­но­го рівня — все од­но не бу­деш рен­та­бель­ним. То­му в сьо­годнішніх ре­аліях аг­ро­ви­роб­ництва мені не зустріча­ли­ся фер­ме­ри, що у своєму гос­по­дарстві під час ви­ро­щу­ван­ня сільгоспкуль­тур за­сто­со­ву­ють схе­му їхньо­го за­хи­с­ту, яка 100%-во скла­дається із оригіна­ль­них про­дуктів. У нас, на­при­клад, та­кий підхід: як­що це фунгіцид­ний за­хист, то ма­ють бу­ти ли­ше оригінальні про­дук­ти, як­що гербіцид­ний чи інсек­ти­цид­ний — за­сто­со­вуємо ана­ло­гові пре­па­ра­ти, а в де­я­ких ви­пад­ках вно­си­мо пе­ревірені ге­не­ричні про­дук­ти. Звісно, за ос­тан­нь­о­го варіан­та ко­жен підпа­дає під ри­зи­ки, ад­же за рівнем ефек­тив­ності во­ни мо­жуть спра­цю­ва­ти 50/50. За та­ким прин­ци­пом ми пра­цюємо вже по­над де­сять років. І от цьо­го ро­ку, мож­на ска­за­ти, до­пра­цю­ва­ли­ся.
   
«Про­по­зиція»: Що зна­чить — до­пра­цю­ва­ли­ся: прид­ба­ли один із пре­па­ратів, а він ви­я­вив­ся не­ефек­тив­ним?   
Аг­рарій: Навіть не знаю, як вам це по­яс­ни­ти… Ро­зумієте, це зна­чить по­тра­пи­ти у си­ту­ацію, ко­ли очікуєш на од­не, а от­ри­муєш… На­при­клад, ку­пуєте інсек­ти­цид і вно­си­те йо­го про­ти ком­плек­су шкідників, а пре­па­рат, окрім інсек­ти­цид­ної дії, ви­яв­ляється, ще мо­же діяти і як гербіцид — із пригнічу­валь­ною дією на куль­ту­ру…
       
«Про­по­зиція»: Вам не здається, що Ви зро­би­ли відкрит­тя, ад­же при­наймні аг­ро­ви­роб­ни­ки не во­лодіють та­кою інфор­мацією, щоб інсек­ти­цид діяв ще й як гербіцид — із пригнічу­валь­ним впли­вом… на куль­ту­ру. Зро­зуміло, що шкідників потрібно ефек­тив­но кон­тро­лю­ва­ти, щоб збе­рег­ти вро­жай, а от для чо­го в цей час пригнічу­ва­ти куль­ту­ру? Роз­кажіть, будь ла­с­ка, де­тальніше, що це за пре­па­рат та на якій куль­турі йо­го за­сто­со­ву­ва­ли.
Аг­рарій: Торік, на се­зон 2014 р., ми висіяли 1200 га ози­мо­го ріпа­ку. Во­се­ни от­ри­ма­ли по­вноцінні схо­ди, про­ве­ли, як во­дить­ся, по­вноцінний осінній та ран­нь­о­вес­ня­ний за­хист, при­чо­му 70% усіх за­сто­со­ву­ва­них пре­па­ратів бу­ли оригіна­ль­ни­ми. Аг­рарії, котрі про­фесійно зай­ма­ють­ся ви­ро­щу­ван­ням ози­мо­го ріпа­ку, зна­ють, що найбільше по­бо­ю­вань що­до цієї куль­ту­ри са­ме во­се­ни: ко­ли під час її висіван­ня у посівно­му шарі за­ма­ло во­ло­ги, то мож­на от­ри­ма­ти зріджені схо­ди, а під час пе­ре­зимівлі такі посіви ви­мер­за­ють, тож на­весні до­во­дить­ся їх пе­ресіва­ти яри­ми. Прак­тич­но, як­що ми успішно оми­наємо ці ру­бежі ри­зи­ку чи вда­ло їх до­лаємо, то до пе­ре­мо­ги у ви­ро­щу­ванні ріпа­ку — ру­кою по­да­ти. Так і ми ду­ма­ли, але, як ви­я­ви­лось, ос­нов­ний рубіж у нас був усе ще по­пе­ре­ду.
Не менш важ­ли­вий за­хист ріпа­ку та­кож у період цвітіння та фор­му­ван­ня стручків. У цей період особ­ли­во не­без­печ­ний квіткоїд, олен­ка во­ло­ха­та та по­пе­лиці. Про­ти ком­плек­су цих шкідників ми вже три­ва­лий період за­сто­со­ву­ва­ли до­б­ре пе­ревіре­ний прак­ти­кою інсек­ти­цид Моспілан (д. р. — аце­таміприд, 200 г/кг) із нор­мою 0,10 г/га. Пре­па­рат ефек­тив­но вирішує про­бле­ми не ли­ше із на­зва­ни­ми ви­ще шкідни­ка­ми, а й кон­тро­лює низ­ку інших. Це си­с­тем­ний інсек­ти­цид, тож має по­до­вже­ний період дії — до трьох тижнів.
Цьо­го ви­роб­ни­чо­го се­зо­ну за­для зни­жен­ня собівар­тості ози­мо­го ріпа­ку ми виріши­ли де­що зе­ко­но­ми­ти на інсек­ти­цид­но­му за­хисті, прид­бав­ши в од­но­го із дис­три­бу­торів інсек­ти­цид, як він за­пев­нив, ана­ло­го­вий Моспіла­ну, але за де­що ниж­чою ціною. Рішен­ня про оп­то­ву за­купівлю пре­па­ра­ту бу­ло прий­ня­те керівництвом. Отож прид­ба­ли йо­го та вне­сли на площі 1200 га. Ефект від за­сто­су­ван­ня був на рівні оригіна­лу, при­наймні спра­цю­вав пре­па­рат ду­же швид­ко — ре­зуль­тат за­хис­ної дії бу­ло вид­но вже про­тя­гом пер­шо­го тиж­ня. Далі йо­го ефек­тивність про­ти шкідників нас уже не хви­лю­ва­ла.

«Про­по­зиція»: Чо­му не хви­лю­ва­ла, що — вне­сли і за­бу­ли про шкідників?
Аг­рарій: Так, за­бу­ли не ли­ше про шкідників, а й по­ча­ли про­ща­ти­ся навіть із на­шим… ріпа­ком. Ми­нув тиж­день після вне­сен­ня «ана­ло­го­во­го» інсек­ти­ци­ду — і на ріпа­ку з'яви­ли­ся сильні оз­на­ки фіто­ток­сич­ності. Рос­ли­ни пе­ред­час­но по­ча­ли «ски­да­ти» квіти, верхні гілки по­ча­ли по­сту­по­во жовтіти, потім буріти. Ми­ну­ло три тижні, си­ту­ація на полі бу­ла близь­кою до ка­та­ст­рофічної. Для то­го, аби зна­ти, як діяти у такій скруті та які рішен­ня прий­ма­ти на­далі — потрібно виявити са­му при­чи­ну фіто­ток­сич­ності. Ми бу­ли цілком упев­нені, що ріпак по­тер­пав са­ме від вне­сен­ня інсек­ти­ци­ду. Та­ке у нашій прак­тиці відбу­ло­ся впер­ше. Звісно, за по­ря­ту­нок ріпа­ку ми вже не бра­ли­ся — мар­на спра­ва: зіпсо­ва­не не відно­виш. По­ча­ли шу­ка­ти при­чи­ни та вин­них, які б ком­пен­су­ва­ли наші ви­т­ра­ти (втра­ти).                   
«Про­по­зиція»: Ви не до­пу­с­каєте, що фіто­ток­сичність міг спри­чи­ни­ти гербіцид, який за­ли­шив­ся в об­при­с­ку­вачі че­рез не­ре­тель­не йо­го про­ми­ван­ня?
Аг­рарій: Як­би за­лиш­ки гербіци­ду за­ли­ши­ли­ся в об­при­с­ку­вачі внаслідок йо­го не­ре­тель­но­го про­ми­ван­ня, то фіто­ток­сичність от­ри­ма­ли б при­наймні рос­ли­ни ріпа­ку, що об­роб­ля­ли­ся пер­шою за­прав­кою. Після дру­гої та на­ступ­них за­пра­вок ро­бо­чим роз­чи­ном інсек­ти­ци­ду оз­нак фіто­ток­сич­ності на куль­турі уже не про­яви­ло­ся б. А в на­шо­му ви­пад­ку рос­ли­ни по­ст­раж­да­ли на всій ви­ро­щу­ваній площі.

«Про­по­зиція»: Яки­ми бу­ли Ваші перші кро­ки у цьо­му розсліду­ванні?
Аг­рарій: На­сам­пе­ред — взя­ли за­лиш­ки пре­па­ра­ту із тієї та­ри, у яку йо­го бу­ло роз­фа­со­ва­но, та на­пра­ви­ли на ек­с­пер­ти­зу в дві ла­бо­ра­торії Києва. Че­рез три тижні ре­зуль­та­ти обох ла­бо­ра­торій бу­ли іден­тич­ни­ми: окрім д. р. аце­таміприд, пре­па­рат містив 2% д. р. три­бе­ну­рон-ме­ти­лу, тоб­то яки­мось чи­ном в інсек­ти­цид по­тра­пив гербіцид. Усім відо­мо, що гербіци­ди із д. р. три­бе­ну­рон-ме­тил за­сто­со­ву­ють на од­но­доль­них куль­ту­рах про­ти од­норічних дво­доль­них бур’янів. Оскільки ози­мий ріпак є дво­доль­ною куль­ту­рою, то згуб­на дія три­бе­ну­рон-ме­ти­лу бу­ла не­ми­ну­чою.
               
«Про­по­зиція»: 2% три­бе­ну­рон-ме­ти­лу в інсек­ти­циді — не та­ка вже й ве­ли­ка кон­цен­т­рація, щоб спри­чи­ни­ти фіто­ток­сичність ріпа­ку. Мож­ли­во, при­чи­на криється у чо­мусь іншо­му?
Аг­рарій: Так, на пер­ший по­гляд, 2% — це не­ве­ли­ка кон­цен­т­рація. Але ра­зом із ре­ко­мен­до­ва­ною нор­мою вне­сен­ня інсек­ти­ци­ду — 300 г/га рос­ли­нам ріпа­ку діста­ла­ся не­пе­ред­ба­чу­ва­на
(і го­ло­вне — шкідли­ва!) до­бав­ка у ви­гля­ді гербіци­ду із д. р. три­бе­ну­рон-ме­тил у дозі 6 г/га. А це май­же по­ло­ви­на нор­ми, на­при­клад, гербіци­ду Гран­стар Про 75! От вам і лож­ка дьог­тю у бочці ме­ду…

«Про­по­зиція»: А як, на Ва­шу дум­ку, гербіцид міг по­тра­пи­ти в інсек­ти­цид?
Аг­рарій: Осо­би­с­то у ме­не версій ли­ше дві. Пер­ша — гербіцид міг по­тра­пи­ти в інсек­ти­цид у про­цесі ви­роб­ництва че­рез нед­баль­ст­во співробітників під час тех­но­логічно­го про­це­су (сум­нозвісний «людсь­кий фак­тор»: не­ре­тель­не про­ми­ван­ня тех­но­логічно­го об­лад­нан­ня чи щось подібне). Дру­га версія — змішу­ван­ня мог­ло відбу­ти­ся під час фа­су­ван­ня пре­па­ра­ту.
   
«Про­по­зиція»: Чи до­пу­с­каєте Ви та­кий варіант, як ди­версія?
Аг­рарій: Звісно, в житті не без про­блем. Їх ви­с­та­чає в усіх. Та що­до зло­го умис­лу… осо­би­с­то я не маю та­ких пі­-дозр, щоб ко­мусь прий­ш­ло у го­ло­ву на­вмис­но підміша­ти пре­па­ра­ти. До то­го ж є ба­га­то простіших спо­собів до­шку­ля­ти зем­ле­ро­бам. То­му ди­версія тут відпа­дає од­но­знач­но. Підтвер­д­жен­ням цьо­го є те, що в нашій ок­рузі не ли­ше я «по­пав­ся». За­галь­на пло­ща, на якій вно­си­ли цей інсек­ти­цид, ся­га­ла 5 тис. га. Окрім нас, «про­горіли»
та­кож ще два гос­по­дар­ст­ва.   

«Про­по­зиція»: То яка ос­та­точ­на до­ля цьо­го ріпа­ку, чи вда­ло­ся йо­го «ре­аніму­ва­ти»? Він все-та­ки «оду­жав», і ви йо­го змо­ло­ти­ли, чи пе­ре­дис­ку­ва­ли?
Аг­рарій: Ос­нов­на ча­с­ти­на інсек­ти­ци­ду під час вне­сен­ня по­па­ла на верхній та ос­нов­ний (се­редній) яру­си рос­лин. То­му струч­ки цих ярусів бу­ли пригнічені повністю і не сфор­му­ва­ли вро­жаю. Струч­ки ниж­нь­о­го яру­су най­мен­ше підпа­ли під вплив пре­па­ра­ту, то­му сфор­му­ва­ли по­вноцінний уро­жай. Як відо­мо, у ниж­нь­о­му ярусі фор­мується при­близ­но 30% уро­жаю. Ми зро­би­ли підра­хун­ки і виріши­ли та­ки змо­ло­ти­ти. В кінце­во­му ре­зуль­таті ма­ли 0,9 т/га (очіку­ва­на вро­жайність — на рівні 2,8 т/га, це се­реднє зна­чен­ня за ро­ки ви­ро­щу­ван­ня у на­шо­му гос­по­дарстві).

«Про­по­зиція»: Ви ра­ху­ва­ли збит­ки, яких за­зна­ли від за­сто­су­ван­ня цьо­го «кок­тей­лю», та яким чи­ном відстоюєте своє пра­во на їхнє відшко­ду­ван­ня?
Аг­рарій: Так, як­що взя­ти всі прямі та не­прямі ви­т­ра­ти, то збит­ки ся­га­ють 9–10 млн грн. Що сто­сується їхньо­го відшко­ду­ван­ня, то ми пішли шля­хом індивіду­аль­них пе­ре­го­ворів. На­разі це дієво, але, звісно, відшко­до­ву­ва­ти та­ку су­му ніхто не бу­де. Вза­галі, ми очікуємо по­зи­тив­но­го ре­зуль­та­ту, але ж по­ки — це все на сло­вах. Для то­го, щоб звер­ну­ти­ся до су­до­вої си­с­те­ми, потрібно відібра­ти ве­ли­ку кількість зразків, відпра­ви­ти їх на аналізи… за­га­лом пи­тан­ня стоїть так: потрібно або далі ве­с­ти гос­по­дарсь­ку діяльність, або ки­да­ти все — і зай­ма­ти­ся цією спра­вою…

«Про­по­зиція»: І які вис­нов­ки із цієї си­ту­ації Ви зро­би­ли?   
Аг­рарій: У житті, як і в при­роді, не завжди все вдається «греб­ти» тільки «під се­бе», іноді потрібно і відда­ва­ти. Тут скла­ла­ся та­ка си­ту­ація, що навіть сам по­ста­чаль­ник інсек­ти­ци­ду був «у шоці» від та­ко­го «сюр­при­зу». На жаль, на сьо­годні в Ук­раїні такі умо­ви, що під час ви­ро­щу­ван­ня куль­тур еко­но­ми­ти до­во­дить­ся навіть на дрібни­цях. То­му ми не зби­раємо­ся на­далі відмов­ля­ти­ся від ана­ло­го­вих чи ге­не­рич­них про­дуктів. От такі вис­нов­ки. Або пан, або про­пав…

Інтерв'ю
экспорт
Після підписання Угоди про зону вільної торгівлі з Канадою українські аграрії отримали шанс вийти на канадський ринок. Втім, позитивний ефект буде відчутним не відразу. 
Турбота про навколишнє середовище, збереження біорізноманіття, покращення медоносної бази, підтримка держави. Оперування сучасними знаннями, організація промислових пасік та інвестиції в переробне обладнання. Таким, цілком імовірно, може... Подробнее

1
0