Спецможливості
Статті

Перспективи вирощування бавовнику на Пiвднi України

05.06.2008
1390
 Перспективи вирощування бавовнику на Пiвднi України 	 фото, ілюстрація
Перспективи вирощування бавовнику на Пiвднi України

Перспективи вирощування бавовнику на Пiвднi України

У зв’язку зi змiною полiтичного i економiчного становища в країнi актуальним стає питання про створення вiтчизняної сировинної бази бавовни-сирцю. Вiдсутнiсть достатньої кiлькостi коштiв для закупiвлi волокна за кордоном зумовила нестабiльнiсть i розлад текстильної промисловостi. Складне становище можна виправити шляхом широкого впровадження культури бавовнику у пiвденному регiонi, який за агроекологiчними умовами придатний для вирощування цiєї культури.
У 1929—1955 роках посiвнi площi бавовнику на Пiвднi України досягли 220 тис. га, головним чином у богарних умовах. При дотриманнi агротехнiки середня врожайнiсть становила 5—6 ц/га, а в сприятливi роки у передових господарствах пiдвищувалася до 10—15 ц/га. Прибутки вiд культури бавовнику в кращих господарствах становили 50—90% загального прибутку (С. Д. Лисогоров, 1948 р.). Гектар бавовнику давав вiд 2 тис. до 3 тис. карбованцiв чистого прибутку. Ефективним способом збiльшення урожайностi бавовнику на Пiвднi України є зрошення, хоча потреба у водi у нього значно менша, нiж у iнших просапних культур.

У 1991 році в Інститутi зрошуваного землеробства розпочалися дослiди з питань технологiї вирощування бавовнику, а у 1993 — із селекції.
Вiдновлені в 1993—1999 рр. дослiдження показали потенцiйну можливiсть вирощування бавовнику як у богарних, так i в умовах зрошення. Паралельно з селекцiйною роботою проводили вивчення перспективних сортiв, вивчали особливостi їх бiологiї, врожайнiсть та якiсть волокна у рiзнi за метеорологiчними умовами роки.
Температурнi умови Херсону близькi до зон бавовництва Болгарiї. Багаторiчнi кривi середньомiсячних температур у Херсонi i Чирпанi (Болгарiя) практично збігаються протягом травня-липня. Вiдставання в нарощуваннi суми ефективних температур у Херсонi спостерiгається лише в серпнi-вереснi, але не в усi роки.
Таким чином, сорти, що дозрiвають у районi Чирпана, повиннi забезпечувати повноцiнний урожай бавовнику i на Пiвднi України. Це пiдтвердилося в польових дослiдах як в умовах зрошення, так i на суходолi.
Закладення дослiдiв було проведено згiдно з методикою. Спосiб сiвби — широкорядний з мiжряддям 60—70 см. Густота стояння рослин на момент збирання в неполивних умовах — 60—80 тис./га та 90—100 тис./га — на зрошеннi. Добрива вносили тiльки на суходолi три роки поспіль (N30P60), а на зрошеннi — лише пiд попередню культуру. Попередниками в неполивних умовах були ярий ячмiнь, озима пшениця, бавовник, а на поливi — люцерна, кукурудза, картопля, бавовник. Пiд час сiвби застосовували гербiциди Стомп, 5 кг/га. Посіви бавовнику розпушували культиватором (1—2 рази) та проводили 1—2 ручнi прополювання. У фазу масового цвiтiння поливали ДДА — 100 ма нормою 400—500 м3/га.
Порiвнювали сорти рiзних груп стиглостi української, болгарської i середньоазiатської селекцiй у холодному 1993 роцi (сума ефективних температур вище 10°С — 1379°С) та в помiрно теплих 1995 i 1996 рр. — 1575°С, а в спекотливі 1994, 1998, 1999 рр., відповідно, — 1679, 1715, 1735°С.
Сiвбу бавовнику в неполивних умовах проводили в першій декадi травня, на зрошеннi — в другiй, за винятком 1998, 1999 рр. (табл. 1). Запiзнення з висiвом на зрошеннi фактично не вплинуло на появу сходiв тiльки в 1993 i 1996 роках завдяки вищим температурам i помiрним опадам у травнi. Загалом вiдмiчено значне вiдставання основних фаз розвитку на зрошеннi, за винятком 1999 року.
Бiометричнi аналiзи рослин дали змогу видiлити карликовi сорти (Ан-Чиллякі, Гарант, Лiнiя 158), короткостеблові (Белi Ізвор, Балкан, Огоста, Днiпровський 5) i високорослi (С 9070, Пан 84, Киргизький 3). Мiж iншим, в умовах зрошення, незважаючи на чеканку рослин (з метою зупинки росту i прискорення дозрiвання коробочок), висота рослин у рiзних сортiв була на 10—12 см вищою, нiж в умовах суходолу. У теплi i спекотливi роки на рослинах при зрошеннi формувалась бiльша кiлькiсть коробочок, особливо це спостерiгалося в 1998 роцi. Подальший аналiз динамiки рослин показав, що сорти болгарської селекцiї краще від iнших використовують термiчний потенцiал пiвденного регiону України.
У холодному 1993 роцi дозрiвання бавовни-сирцю до паморозку спостерiгалося на суходолi тiльки у двох болгарських сортiв — Балкан, Белi Iзвор, а на зрошеннi розкрилося 40% коробочок на рослинах Белi Iзвору (табл. 1).
Hайбiльш високий доморозний урожай бавовни-сирцю забезпечили в 1993—1995 рр. болгарськi сорти — Балкан (зрошення), Белi Iзвор (богар i зрошення), Огоста (богар i зрошення), Гарант (богара i зрошення). Середньораннiй сорт Ан-Чиллякі i середньопiзнiй С 9070 тiльки за рахунок пiсляморозного сирцю дали врожай, рiвний скоростиглим формам.
У теплi i спекотливi роки доморознi збори скоростиглих сортiв були в 2—4 рази вищі, нiж у холодному 1993 роцi, а в більш пізньостиглих сортів — у 5—11 разів.
На богарі високий вихід волокна із сирцю забезпечили сорти Белі Ізвор і Балкан (табл. 3), вони вирізнялися також коротшим волокном порівняно з Ан Чиллякі. В холодному 1993 році всi параметри якостi волокна, а також його вихiд i врожайнiсть були значно нижчими.
Hеобхiдно зазначити, що в сприятливих температурних умовах поливання сприяють збiльшенню валових зборiв сирцю i покращують якiсть доморозного сирцю та довжину волокна.
Дослiдження показали, що за бiологiчними i господарськими якостями болгарськi сорти Белi Iзвор, Балкан, Гарант i Огоста можна вирощувати на Пiвднi України (сорт Белi Iзвор був прийнятий нами за стандарт i рекомендований для виробництва). Проте робити висновок про їх повну пристосованiсть до наших умов не можна. Тому головною проблемою вiтчизняного бавовнярства є створення i впровадження у виробництво вiтчизняних ультраскоростиглих сортiв, здатних гарантувати отримання стабiльних зборiв бавовни-сирцю.
Результати наших дослiджень дали змогу також створити модель середньоволокнистого бавовнику для Пiвдня України: вегетацiйний перiод — 120—130 днiв, висота рослин — 40—60 см, урожайнiсть сирцю на суходолi — не менше 10—12 ц/га, при зрошеннi — 15—20 ц/га (головним чином за рахунок доморозного сирцю); стійкість проти вiлту i гомозу вища середньої; висота закладення нижнього симподiю — 11—12 см; довжина волокна — 29—31 мм; мiцнiсть волокна — 3,5—4,2 г-сила.
До 1996 року ми вивчили 30 скоростиглих лiнiй, вiдiбраних iз вихiдного матерiалу болгарського походження: лiнiї 462У, 452У, 417У та iншi, якi краще багатьох iнших вивчених сортiв придатні до моделi сортiв бавовнику для Пiвденного Степу України.
Hайперспективнiші з них оцiнено в КСВ в 1996—1999 рр. (табл. 4). Скоростиглий сорт Днiпровський 5 (462У) Інституту зрошуваного землеробства з 1998 року був переданий у Державне сортовипробування. Трьохрiчнi данi результатiв випробування показали, що сорт Днiпровський 5 характеризується: бiльш раннiм перiодом дозрiвання (на 4—9 днiв ранiше стандарту); високими темпами дозрiвання коробочок, особливо перших зборiв; урожайнiстю доморозного сирцю — 17,1 ц/га (стандарт — 13 ц/га) i загальною — 19,1 ц/га (стандарт — 15,3 ц/га — табл. 4). Вихiд i якiсть волокна дорiвнювали стандарту.
Результати трьохрiчних випробувань цього сорту, а також оцiнка експертної ради Державної комiсiї із сортовипробування дали право на рекомендацiю його внесення до Реєстру сортiв рослин України на 2001 рiк. Планується виростити в iнститутi в первинних ланках насiнництва 5—6 ц кондицiйного насiння бавовнику сорту Днiпровський 5, розмноження якого буде продовжено у виробничих умовах.
Hа Херсонщинi є всi умови для налагодження виробництва i переробки бавовнику. За клiматичними умовами Пiвдень, особливо приморська зона, — одна з найсприятливіших для вирощування цiєї культури. Часто виробництво основних сiльськогосподарських культур тут є менш рентабельним, нiж бавовнику. Крiм того, розвиток бавовництва в Херсонськiй областi вiдповiдає економiчним iнтересам сiльського господарства i легкої промисловостi, що дасть змогу збiльшити зайнятiсть i заробiтки населення.
Для впровадження бавовнику на великих площах було створено акцiонерне товариство “Коттон”, яке об’єднало зусилля науки, споживачiв сировини (Херсонський бавовняний комбiнат) та сiльськогосподарських виробникiв. З метою розширення виробничих посiвiв бавовнику й органiзацiї первинної переробки сирцю побудовано лiнiю ХБК (АО “Коттон”), i вже в 1998 роцi було випущено першi десятки тисяч метрiв тканини з української бавовни.
Херсонський бавовняний комбiнат (ХБК) за сучасної потужностi споживає до 20 тис. т волокна, для цього необхiдно 40—50 тис. га посiвiв бавовнику. Тому пiдтримка розвитку бавовництва з боку держави дасть змогу створити економiчну основу для подальшого розвитку бавовнярства областi i наростання обсягiв сировини для пiдприємств з переробки.
Органiзацiя насiнництва вiтчизняного сорту Днiпровський 5 дасть змогу зменшити витрати в 1,5—2 рази. Господарства областi, якi займатимуться вирощуванням бавовнику, отримуватимуть кредит на насiння, паливо, пестициди по контракту з акцiонерним товариством “Коттон”.
Вважаємо, що вирощування скоростиглих i ультраскоростиглих сортiв бавовнику дасть змогу створити свою сировинну базу на Пiвднi України i забезпечити надалі регiон бавовноволокном i потреби текстильної промисловостi.

Т. Немоловська,
канд. с.-г. наук,
В. Сніговий,
д-р. с.-г. наук, членкор УААН,
А. Орлюк,
д-р. біол. наук,
Інститут зрошуваного землеробства

Інтерв'ю
Новообрана Верховна Рада за швидкістю прийняття законів змагається з Верховною Радою УРСР комуністичних часів, коли будь-яке питання голосувалося за хвилину: «Хто за? Хто проти? Хто утримався? — Одноголосно». Блискавично розробили і внесли... Подробнее
В лютому, саме під час роботи виставки «АгроВесна 2020», в Україну на запрошення проекту Києво-Могилянської бізнес-школи Ukrainian Food Valley приїздив колишній фермер сенатор парламенту Нідерландів, де він очолює Комітет з питань... Подробнее

1
0