Спецможливості
Архів

«Па­тент на жу­вач­ку»

12.03.2014
655
«Па­тент на жу­вач­ку» фото, ілюстрація

У цій статті ми розповімо про фермера із Дніпропетровщини, який винайшов швидкий рецепт приготування жувальної гумки. Для її виготовлення потрібні лишень: один препарат проти шкідників, робочий розчин на основі 10%-го карбаміду, борвмісне добриво та посудина, в якій усе це готується, тобто обприскувач. Рецепт вийшов цілком вдалим, а от посудину вибрано невдало.

У цій статті ми розповімо про фермера із Дніпропетровщини, який винайшов швидкий рецепт приготування жувальної гумки. Для її виготовлення потрібні лишень: один препарат проти шкідників, робочий розчин на основі 10%-го карбаміду, борвмісне добриво та посудина, в якій усе це готується, тобто обприскувач. Рецепт вийшов цілком вдалим, а от посудину вибрано невдало.

Г. Жолобецький
g.zholobetskiy@univest-media.com

Цьо­го ра­зу нам до­ве­ло­ся відвіда­ти фер­мерсь­ке гос­по­дар­ст­во «Ро­манців­сь­ке» Верх­нь­о­дні­провсь­ко­го р-ну, що на Дніпро­пе­т­ров­щині. Іван Ро­ма­нець — го­ло­ва цьо­го гос­по­дар­ст­ва. Пра­цю­вав у сфері сільсько­го гос­по­дар­ст­ва ще з дав­ніх ра­дянсь­ких часів, тож на сьо­годні має чи­ма­лий досвід з аг­ро­номії та за­хи­с­ту куль­тур. Щоб дізна­ти­ся про йо­го ви­нахід, виріши­ли поспілку­ва­ти­ся з ним тісніше.
Іва­не Олек­сан­д­ро­ви­чу, Ви маєте ду­же ве­ли­кий досвід гос­по­да­рю­ван­ня на землі, мо­же­те ска­за­ти, які ос­новні відмінності су­час­ної на­уки в сільсько­му гос­по­дарстві від тієї, що бу­ла за ра­дянсь­ких часів?
— На сьо­годні на­ука та на­укові ор­ганізації пра­цю­ють «під се­бе». Що це оз­на­чає? Во­ни не до кінця роз­кри­ва­ють усі мож­ливі варіан­ти за­сто­су­ван­ня та на­слід­ки тих чи інших тех­но­логій, пре­па­ратів то­що. І відповіді, особ­ли­во після не­га­тив­них наслідків за­сто­су­ван­ня та­ких тех­но­логічних інстру­ментів, шу­ка­ють да­ле­ко не всі — доскіпу­ють­ся при­чин не­вдачі ли­ше аг­ро­но­ми, які вчи­ли­ся за ра­дянсь­ких часів, ад­же во­ни звик­ли до­сить твор­чо підхо­ди­ти до своєї спра­ви. Осо­би­с­то я до­три­му­юсь «зо­ло­то­го пра­ви­ла»: перш ніж щось ко­мусь по­ра­ди­ти, слід провіри­ти це «на своїй шкурі». Все по­чи­наю ви­про­бо­ву­ва­ти із не­ве­лич­кої ділян­ки. Маю ран­це­вий та ае­ро­золь­ний (із дви­гу­ном) об­при­с­ку­вачі. Але й «зо­ло­те пра­ви­ло» не завжди спраць­о­вує, по­при всі наші ви­про­бу­ван­ня і за­сте­ре­жен­ня.    
       
Наскільки нам ві­до­мо, гос­по­дар­ст­во у Вас не зовсім ве­ли­ко­го мас­шта­бу. Мо­же­те роз­по­вісти про ньо­го та на­яв­ну техніку?
— На сьо­годні гос­по­дар­ст­во має в об­робітку близь­ко 1 тис. га. Ос­нов­на ро­бо­ча техніка, яка пра­цює у полі, — це па­ра трак­торів МТЗ-80, один трак­тор «Сло­бо­жа­нець», який за на­пра­цю­ван­ня 4,5 тис. мо­то­го­дин не має жод­них про­блем. Один трак­тор John Deere серії 6030 — це вза­галі іде­аль­на техніка. Один Claas Tucano 470 із гібрид­ною си­с­те­мою об­мо­ло­чу­ван­ня — на мою дум­ку, це техніка за­в­т­раш­нь­о­го дня, ад­же са­ма інже­нер­на дум­ка сяг­ну­ла не­ба­че­них вер­шин. Віт­чиз­ня­ний об­при­с­ку­вач ОПШ-3,24 (три ку­би та 24 м штан­ги) із «мізка­ми», який аг­ре­га­ту­ють із John Deere 6030.

Яким куль­ту­рам Ви на­даєте пе­ре­ва­гу і яка з-поміж них — найпріори­тетніша? І як­що не се­к­рет — на фоні цін цьо­го ро­ку,— яка рен­та­бельність ви­ро­щу­ва­них куль­тур?
— Ос­нов­ну пе­ре­ва­гу віддаю ви­ро­щу­ван­ню ози­мої пше­ниці та ози­мо­го ріпа­ку. Та­кож ви­ро­щуємо ку­ку­руд­зу. По­при «ди­ку» ціно­ву політи­ку, рен­та­бельність пше­ниці 2-го кла­су за вро­жай­ності
52 ц/га у заліковій вазі — на рівні 17%, це, звісно, сла­бу­ва­то. Ріпак, для ме­не осо­би­с­то, є пріори­тет­ною і до то­го ж до­сить ці­ка­­вою у ви­ро­щу­ванні куль­ту­рою. Ни­ніш­ньо­го ви­роб­ни­чо­го се­зо­ну ми висія­ли йо­го на площі 210 га, і як­що вро­дить хо­ча б на рівні вро­жай­ності 3 т/га, для ме­не цьо­го бу­де до­стат­ньо. Осо­би­с­то я вва­жаю: як­що у се­зоні не ви­ро­щуєш рі­пак, то рік про­пра­цю­вав за­дар­ма. Це ку­ль­ту­ра, біля якої аг­ро­ном має бу­ти зран­ку, в обід та вве­чері. Що сто­сується рен­та­бель­ності ріпа­ку: як­що у 2012 р. йо­го ціна бу­ла на рівні 5 тис. грн, а цьо­го ро­ку — 3 тис., так, ви­бач­те, ми що — про­сну­ли­ся на іншо­му кінці пла­не­ти? По­до­рож­ча­ло все, окрім ви­роб­ле­ної про­дук­ції. Рен­та­бельність ку­ку­руд­зи — десь та­ка са­ма, як і пше­ниці. У заліковій вазі вро­жайність її бу­ла 8 т/га, зібрав я її за во­ло­гості 17% та збув за ціною 1 тис. грн/т на крох­ма­ле-па­то­ко­вий комбінат, який розміще­ний за кілька кіло­метрів. Та­ким чи­ном мені вда­ло­ся уник­ну­ти ви­т­рат на сушіння, логісти­ку і транс­пор­ту­ван­ня збіжжя.

Наскільки ве­ли­кий досвід маєте у ви­ро­щу­ванні ози­мо­го ріпа­ку? Чи ви­ко­ри­с­то­вуєте у су­час­ній тех­но­логії йо­го ви­ро­щу­ван­ня еле­мен­ти ра­дянсь­кої ме­то­ди­ки?
— Ви знаєте, «так дов­го не жи­вуть». На­справді ще за ра­дянсь­ких часів, 1973 р., я впер­ше висіяв ріпак, ко­ли ще йо­го ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли не на насіння, а для го­дівлі ве­ли­кої ро­га­тої ху­до­би.
Що­до еле­ментів ра­дянсь­кої тех­но­ло­гії, то мо­жу впев­не­но ска­за­ти, що на сьо­годні є про­бле­ма вне­сен­ня ро­бо­чої ріди­ни під час за­хи­с­ту куль­тур. Зі сво­го до­сві­ду впев­не­но мо­жу ска­за­ти: 40 л/га будь-яко­го ро­бо­чо­го роз­чи­ну до­стат­ньо, щоб от­ри­ма­ти ко­ристь і чу­до­вий ре­зуль­тат. Я декілька років аме­ри­кансь­ким об­при­с­ку­ва­чем Spray вно­сив са­ме та­ку нор­му — 40 л/га ро­бо­чо­го роз­чи­ну, по­чи­на­ю­чи із за­сто­су­ван­ня грун­то­вих гербіцидів. У 1995 р. дель­та­пла­ном об­роб­ля­ли посіви ро­бо­чою ріди­ною у нор­мі навіть 1,5 л/га. Пи­тан­ня нор­му­ван­ня об­при­с­ку­ван­ня на сьо­годні на­леж­но не­до­опраць­о­ва­не і по­тре­бує глиб­шо­го вив­чен­ня. У ціло­му, що сто­сується нор­ми вне­сен­ня згідно з ре­ко­мен­даціями, то для авіаторів АН — це 50 л/га, для гелі­коп­терів — 50–70. Для на­зем­но­го об­при­с­ку­ван­ня во­на ко­ли­вається від 100 до 300 л/га, зо­к­ре­ма що­до пре­па­ратів ви­роб­ництва ком­паній, л/га: «Син­ген­та» — 100, «Байєр» — 150–300, «Мак­те­шим Аган» — зо­ло­та се­ре­ди­на: 150–250. Про­те на ефек­тив­ність дії пре­па­ра­ту впли­ває якість йо­го вне­сен­ня і ніяким чи­ном не впли­ває кіль­кість ро­бо­чої суміші. Ад­же що мен­ша крап­ля (мікро­крап­ли­на), то кра­ще ро­бо­ча суміш закріплюється на рос­лині та не стікає із її по­верхні, як це відбу­вається за «по­ли­ван­ня», ко­ли вно­си­мо 300 л/га.

Які про­бле­ми, на Ва­шу дум­ку, тяг­не за со­бою ви­ро­щу­ван­ня ози­мо­го ріпа­ку та й вза­галі всіх ви­ро­щу­ва­них куль­тур?
— Ос­нов­ною про­бле­мою під час ви­ро­щу­ван­ня куль­тур, а як­що бу­ти точні­шим — то під час їхньо­го за­хи­с­ту, га­даю, є збе­ре­жен­ня на­вко­лиш­нь­о­го се­ре­до­ви­ща. Так, ми всі пра­цюємо за­ра­ди при­бут­ку, та да­вай­те ж ду­ма­ти і про май­бутнє! Годі вже без­глуз­дих га­ряч­ко­вих рішень: за ра­дянсь­ких часів ми по пе­ри­ме­т­ру всю Ук­раїну, весь Ра­дянсь­кий Со­юз об­си­па­ли ДДТ — по­нині за­лиш­ки цієї ре­чо­ви­ни зна­хо­дять у крові біло­го вед­ме­дя на Північно­му по­люсі.
От я маю пасіку, і пи­тан­ня збе­ре­жен­ня бджо­ли для ме­не — так са­мо ак­ту­аль­не, як і для за­га­лу пасічників. Оскільки, як я вже на­го­ло­шу­вав, ози­мий ріпак для ме­не є пріори­тет­ною куль­ту­рою, то ос­нов­на про­бле­ма під час про­ве­ден­ня за­хис­них за­ходів на йо­го посівах — щоб під час цвітіння куль­ту­ри вне­сені про­ти шкід­­­ників інсек­ти­ци­ди не за­шко­ди­ли ро­бочій бджолі.
Су­час­на хімія — це да­ле­ко не та, що бу­ла раніше, і жо­ден із пре­па­ратів на сьо­годні до кінця не вив­че­ний що­до тон­кощів ме­ханізму дії і мож­ли­вих впливів (у то­му числі побічних) та ри­зиків, то­му із їхнім за­сто­су­ван­ням слід бу­ти особ­ли­во обе­реж­ни­ми.

Су­часні хімічні ком­­панії ма­ють і су­часні ла­бо­ра­торії для про­ве­ден­ня досліджень. Як у та­ко­му разі про­по­но­вані пре­па­ра­ти мо­жуть бу­ти не до кінця вив­чені і в яко­му ас­пекті за­сто­су­ван­ня су­час­них за­собів за­хи­с­ту аг­ро­ви­роб­ни­ки по­винні бу­ти обе­реж­ни­ми? Ви лю­ди­на із ве­ли­ким досвідом, зо­к­ре­ма й аг­ро­номічним, не­вже і у Вас че­рез су­часні за­со­би за­хи­с­ту куль­тур ви­ни­ка­ють про­бле­ми під час їхньо­го за­сто­су­ван­ня?
— Під час ви­ро­щу­ван­ня ози­мо­го рі­па­ку я взяв собі за пра­ви­ло про­во­ди­ти за­хист від квіткоїда у період цвітіння куль­ту­ри на ос­нові 10%-го роз­чи­ну кар­баміду. Вив­ча­ю­чи кар­ти­ну за­сто­су­ван­ня на ріпа­ку всіх до­ступ­них інсек­ти­цидів, пред­став­ле­них на ук­раїнсько­му рин­ку як без­печних для фіто­фагів (бджіл), я дійшов вис­нов­ку, що у да­но­му разі з ни­ми кра­ще «не зв’язу­ва­тись». Під час за­сто­су­ван­ня та­ких інсек­ти­цидів ра­зом із 10%-м роз­чи­ном кар­баміду во­ни ство­рю­ють од­ну про­бле­­му — за­ги­бель бджіл.
У зв’яз­ку з цим бу­ло за­да­но ду­же ба­га­то пи­тань спеціалістам відо­мих світо­вих ком­паній, та, на жаль, осо­би­с­то я на них досі не знай­шов чіткої відповіді що­до при­чин за­ги­белі бджо­ли. Да­ва­ли ли­ше од­ну по­ра­ду: «Як­що ви взя­ли за пра­ви­ло не виїжджа­ти у по­ле без кар­баміду, то об­ли­ш­те ті інсек­ти­ци­ди і шу­кай­те су­часніші, надійніші». Але ж бджо­лу по­трібно ря­ту­ва­ти за­раз, во­на не мо­же че­­ка­­­ти ре­зуль­татів аг­ро­но­мічних по­шуків, бо ги­не швид­ше, ніж три­ва­ють ці самі «по­шу­ки істи­ни».
Так, у своїх «аг­ро­ми­тар­ст­вах» я знай­шов інсек­ти­цид із групи піретроїдів та зро­зумів, що ана­ло­га цьо­му пре­па­ра­ту по­ки що в Ук­раїні не­має і май­же ніхто із ним не пра­цю­­вав. Тож ніко­го бу­ло за­пи­та­ти про досвід за­сто­су­ван­ня цьо­го пре­па­ра­ту. Вий­шов на ко­ле­гу із ком­па­нії, що його пропонувала українським аграріям. На за­хисті садів, роз­повів він, цей інсек­ти­цид пра­цює чу­до­во, на ріпа­ку він ще не ви­про­бу­ва­ний в Ук­раїні, тож по­чи­най ек­с­пе­ри­мен­ту­ва­ти.   

Ди­ва су­час­ної аг­рохімії   
Іван Ро­ма­нець про­дов­жує роз­повіда­ти далі:
— Жит­тя не стоїть на місці, тож із ча­сом я зва­жив­ся і за­мо­вив цей інсектицид в офіційно­го дис­три­бу­то­ра, за­од­но за­мо­вив у них борвмісне до­б­ри­во, як­що бу­ти точ­ним, то це був Со­лю­бор для по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня. Це до­б­ри­во для збільшен­ня вро­жаю ози­мо­го ріпа­ку.
Зно­ву-та­ки — «моя пісня гар­на но­ва...»: ви­бо­ру в ме­не не бу­ло, як і ча­су, щоб ек­с­пе­ри­мен­ту­ва­ти із ран­це­вим об­при­с­ку­ва­чем, бо ріпак невідклад­но по­трібно бу­ло ря­ту­ва­ти від шкідників. Без усіля­ких ек­с­пе­ри­ментів я виїжджаю у вечірній час об­при­с­ку­ва­чем у по­ле і го­тую ро­бо­чий кок­тейль пря­мо на ньо­му. Спо­чат­ку — роз­чин на ос­нові 10%-го кар­баміду, потім роз­чи­няю та до­даю ін­сек­ти­цид і ос­таннім за­ли­ваю Со­лю­бор. При­го­ту­вав­ши весь роз­чин, по­мітив, що в об­при­с­ку­вачі по­за­би­ва­ли­ся всі фільтри. Після пер­шо­го про­ми­ван­ня я ус­та­но­вив їх на місце — у такій самій послідо­вності при­го­ту­вав на­ступ­ну порцію ро­бо­чої ріди­ни в об­при­с­ку­вачі. Об­ро­бив­ши 25 га посівів ріпа­ку, пе­ред при­го­ту­ван­ням тре­тьої порції ро­бо­чої ріди­ни ог­ля­нув фільтри і по­ба­чив, що во­ни зно­ву за­биті оса­дом. Тоді по­ду­мав: тут щось не те. Самі мо­же­те зро­зуміти, що ніч є ніч і чи­с­ти­ти фільтри після кож­ної за­прав­ки — не зовсім ком­форт­но, то­му вирішив де­що зміни­ти.
Тре­тю за­прав­­ку об­при­с­ку­ва­ча я вже ор­ганізу­вав де­що по-іншо­му. На ос­нові 10%-го роз­чи­ну кар­баміду я за­лив у бак спо­чат­ку борвмісне до­б­ри­во — Со­лю­бор, потім до­дав інсек­ти­цид. За та­кої послідо­вності за­прав­ки об­при­с­ку­ва­ча, не прої­хав­­­ши ним і 50 м, я зро­бив відкрит­тя, яке на сьо­годні навіть мож­на за­па­тен­ту­ва­ти. Із ро­бо­чої ріди­ни ут­во­ри­ла­ся справжнісінька «жу­валь­на гум­ка» біло­го, як ар­куш па­пе­ру, ко­ль­о­ру (тя­­гу­ча, як ка­у­чук чи жу­валь­на гум­ка, ма­са із стра­шен­но не­приємним за­па­хом). Відра­зу із по­ля по­вер­таємо­ся на гос­по­дарсь­кий двір та за до­бу повністю, мож­на ска­за­ти, пе­ре­бра­ли об­при­с­ку­­вач — від ба­ка для за­прав­ки ро­бо­чо­го роз­чи­ну до фільтрів, на­сосів, про­чи­с­ти­ли всіма до­ступ­ни­ми ме­то­да­ми всі до од­но­го ка­на­ли про­хо­­джен­ня ро­бо­чої ріди­ни, всі фор­сун­ки — для цьо­го в хід ішли ста­леві дро­ти, ви­к­рут­ки, щітки по ме­та­лу.
 Зран­ку я відібрав зраз­ки «жу­вач­ки» та на­пра­вив у ла­бо­ра­торію  виробника інсектициду. Працівни­ки ком­па­нії бу­ли ду­же зди­во­вані. За­те­ле­фо­ну­ва­в­­­ши, за­пи­та­ли, як мені вда­ло­ся це зро­би­­­ти. Мою відповідь во­ни от­ри­ма­ли. Я ж досі ніяких ко­мен­тарів що­до сво­го ек­с­пе­ри­мен­ту від спеціалістів ком­панії не от­ри­мав…
Зре­ш­тою, тре­ба бу­ло за­вер­шу­ва­ти свій ек­с­пе­ри­мент. До­че­кав­шись над­ве­чір’я, вирішив до­ве­с­ти спра­ву до кін­ця: ви­клю­чив із по­пе­ред­ньої ре­цеп­ту­ри бор і об­ро­бив ріпак сумішшю піретроїду та 10%-го роз­чи­ну кар­баміду. М’який ефект від за­сто­су­ван­ня інсек­ти­ци­ду був настільки якіс­ним — як баль­зам на ра­ну (і для куль­ту­ри, і для ме­не теж). Про­сто приємно бу­ло пра­цю­ва­ти. Інсек­ти­­цид вно­сив із розрахунку 250 г/га із нор­мою ви­т­ра­ти ро­бо­чої ріди­ни 120 л/га. Про­бле­му квіт­коїда він вирішує повністю, а от із олен­кою во­ло­ха­тою, на жаль, не завжди вдається впо­ра­ти­ся.

Інтерв'ю
Восени 2018-го гіпермаркет «Ашан Україна» запускає проект «Фермерські товари» - на полицях магазинів будуть продаватися продукти, поставлені безпосередньо українськими фермерами. Про те, як
Щороку дистриб’юторам українського аграрного ринку стає дедалі важче працювати. Вони вимушені переглядати своє ставлення до процесу дистриб’юції, трансформуватися із просто продавців матеріально-технічних цінностей (МТЦ) у постачальників... Подробнее

1
0