От­ри­муйте з тра­ви більше мо­ло­ка

Не секрет, що успішне виробництво молока базується на розумному підході до використання грубих кормів, левова частка яких припадає на корми з кукурудзи і трав. Та якщо технологічні моменти вирощування і заготівлі якісного силосу з кукурудзи вже більш-менш відомі виробникам, то з приводу вирощування трав і виробництва з них грубих кормів виникає багато питань.

В. Го­луб,
ди­рек­тор ТОВ «ДСВ-Ук­раїна»

Цінний досвід Німеч­чи­ни для по­су­ш­ли­вих регіонів Ук­раїни
В Ук­раїні є ба­га­то сте­рео­типів ве­ден­ня рос­лин­ництва і тва­рин­ництва в Захід­ній Європі. Ос­нов­ний з них пов'яза­ний із тим, що в Західній Європі ви­па­дає 800-1000 мм опадів, і ви­ро­щу­ван­ня ви­со­ких вро­жаїв там - не про­бле­ма, а об­мі­ню­ва­тись досвідом не­­доцільно, ос­кільки в ук­раїнських умо­вах він на­вряд чи зна­до­бить­ся. Од­нак ко­рот­кий ог­ляд кар­ти опадів Євро­пи го­во­рить про інше (рис. 1).
Так, у Німеч­чині є рай­о­ни з не­до­стат­нім зво­ло­жен­ням, в яких, про­те, мо­лоч­не ско­тар­ст­во роз­ви­ну­те до­б­ре. На­при­клад, в де­я­ких рай­о­нах фе­де­раль­ної землі Сак­сонія-Ан­гальт ви­па­дає 450-500 мм опадів на рік, що відповідає се­ред­нь­орічно­му рівню опадів у Хер­сон­ській, Ми­ко­лаївській і До­нецькій об­ла­с­тей. Тож досвід кор­мо­ви­роб­ництва цих регіонів міг би бу­ти цінним для мо­ло­чарів на­ших регіонів з не­до­статнім зво­ло­жен­ням.
Як у Німеч­чині в ціло­му, так і в Сак­сонії-Ан­гальт з ба­га­торічних трав за­го­тов­ля­ють си­лос. Са­ме си­лос, а не сінаж. Оскільки ці два терміни в Ук­раїні ча­с­то плу­та­ють, потрібно вне­сти ос­та­точ­ну ясність.
Си­лос от­ри­му­ють у ре­зуль­таті за­кла­дан­ня подрібне­ної рос­лин­ної ма­си за во­ло­гості 60-70% з ут­рам­бо­ву­ван­ням для за­побіган­ня до­сту­пу повітря. При цьо­му ство­рю­ють­ся добрі умо­ви для роз­вит­ку мо­лоч­но­кис­лих бак­терій, які пе­ре­тво­рю­ють цу­кор на мо­лоч­ну кис­ло­ту, яка, своєю чер­гою, підви­щує кис­лотність ма­си, ство­рю­ю­чи не­спри­ят­ливі умо­ви для шкідли­вих мікро­ор­ганізмів і ви­с­ту­па­ю­чи та­ким чи­ном кон­сер­ван­том. Важ­ли­ви­ми умо­ва­ми си­ло­су­ван­ня є відсутність в масі повітря, ве­ли­кий вміст цукрів і до­стат­ня кількість во­ди.
Сінаж ви­роб­ля­ють тільки з трав і, як пра­ви­ло, за пізнішо­го їхньо­го ско­шу­ван­ня. Прив'ялю­ва­ти­ся ма­са має до 50% во­ло­гості. Ос­но­вою кон­сер­ву­ван­ня сіна­жу є фізіологічна сухість се­ре­до­ви­ща, ко­ли сис­на си­ла шкідли­вих бак­терій не­до­стат­ня для їхньо­го жив­лен­ня в сінажній масі, а відсутність повітря за­побігає роз­вит­ку в ній плісня­вих грибів, сис­на си­ла яких до­стат­ня для роз­вит­ку навіть в більш су­хих се­ре­до­ви­щах.

«Ми­с­тецтво» пра­виль­но­го поєднан­ня трав
У ви­со­ко­про­дук­тив­них корів з на­­доєм по­над 30 л в день про­блем­ною лан­кою ча­с­то стає за­без­пе­чен­ня енергією. То­му в регіонах з до­статнім зво­ло­жен­ням ос­но­вою ви­роб­ництва трав'яно­го си­ло­су є па­жит­ни­ця ба­га­торічна, енер­ге­тич­на цінність якої най­ви­ща на оди­ни­цю су­хої ре­чо­ви­ни.
А для регіонів з не­до­статнім зво­ло­жен­ням ос­но­вою трав'яної ча­с­ти­ни ра­ціону є лю­цер­на. Аг­ро­номічно ця куль­ту­ра при­дат­на для регіонів з кон­ти­нен­таль­ним кліма­том - з су­во­ри­ми зи­ма­ми і спе­кот­ним літом і, крім то­го, має низ­ку за­галь­новідо­мих пе­ре­ваг, та­ких як азот­фіксація, ви­сокі кор­мові якості то­що.
Досліджен­ня роз­вит­ку різних видів трав в по­су­ш­ли­вих умо­вах про­во­ди­ли з 2005 по 2010 р. по­бли­зу се­ли­ща Хайн, що в фе­де­ральній землі Сак­сонія-Ан­гальт, Німеч­чи­на, у рам­ках про­ек­ту Зе­­мель­но­го інсти­ту­ту сільсько­го та ліс­о­во­го гос­по­дар­ст­ва та садівництва (Lan­des­anstalt fu..r Landwirtschaft, Forsten und Gartenbau, Sachsen-Anhalt), де се­­ред­­ньо­­річна кількість опадів ста­но­вить близь­­ко 460 мм на рік. Ме­тою ек­с­пе­ри­мен­ту, про­ве­де­но­го Зе­мель­ним інсти­ту­том, бу­ло виз­на­чен­ня ком­по­нентів тра­во­сумішей, які най­кра­ще при­датні для ви­ро­щу­ван­ня в по­су­ш­ли­вих умо­вах за азот­но­го удо­б­рен­ня за ви­не­сен­ням (200 кг N/га за три вне­сен­ня 80/60/60), що сти­му­лює зла­ки, і за азот­но­го удо­б­рен­ня 75 кг N/га, що сти­му­лює роз­ви­ток бо­бо­вих ком­по­нентів суміші. Під час досліду ви­ко­ри­с­та­ли п'ять тра­во­сумішей (табл.).
Че­рез п'ять років був про­аналізо­ва­ний склад тра­во­стоїв порівня­но до по­­чат­ко­во­ї суміші (п. суміш), (рис.2).
Найбільш кон­ку­рен­то­с­про­мож­ним ви­дом се­ред досліджу­ва­них зла­ко­вих ви­я­ви­лась гря­с­ти­ця збір­на. За не­знач­ної ча­ст­ки в рік висіву (10%) ча­ст­ка її у зби­раній масі підви­щи­ла­ся май­же до 50% за азот­но­го удо­б­рен­ня за ви­не­сен­ня і зрос­ла втричі за удо­б­ренні 75 кг N/га щорічно, що в пе­ре­ра­хун­ку на аміач­ну селітру ста­но­вить 225 кг/га.
Тож, пра­виль­ний підхід до ви­роб­ництва гру­бих кормів не тільки підви­щує про­дук­тивність дійно­го ста­да гос­по­дар­ст­ва, а й сприяє оп­ти­маль­но­му та бе­реж­но­му ви­ко­ри­с­тан­ню зе­мель­них ре­сурсів.