Спецможливості
Статті

Особливості позакореневого підживлення мікроелементами

13.03.2012
1921
Особливості позакореневого підживлення мікроелементами фото, ілюстрація

Життя рослини - це постійний обмін речовин, хімічних реакцій та фізіологічних процесів.

Життя рослини - це постійний обмін речовин, хімічних реакцій та фізіологічних процесів.

В. Санін, д-р с.-г. наук, професор,
Ю. Санін, канд. с.-г. наук

Мікроелементи - незамінний фактор живлення і розвитку рослин
Як відомо, для нормального розвитку рослин потрібні не тільки азот, фосфор і калій, але й мікро- та мезоелементи: залізо (Fe), мідь (Cu), молібден (Mo), марганець (Mn), цинк (Zn), бор (B), сірка (S) та інші, що беруть участь у всіх фізіологічних процесах розвитку рослин, підвищують ефективність багатьох ферментів у рослинному організмі та поліпшують засвоєння рослинами елементів живлення із грунту. Більшість мікроелементів - активні каталізатори, що прискорюють біохімічні реакції та впливають на їхню направленість. Саме тому мікроелементи неможливо замінити ніякими іншими речовинами, а їхня нестача може негативно вплинути на ріст та розвиток рослин.
Без мікроелементів принципово неможливе повноцінне засвоєння основних добрив (азоту, фосфору і калію) рослинами. Нестача мікроелементів порушує обмін речовин та проходження фізіологічних процесів у рослині. Мікроелементи сприяють процесам синтезу повного спектра ферментів рослин, що дають змогу інтенсивніше використовувати енергію, воду та макроелементи.
Тільки завдяки збалансованому застосуванню добрив, що містять мікроелементи, можна отримати максимальний урожай належної якості, що генетично закладений у насінні сільськогосподарських культур. Нестача мікроелементів у доступній формі в грунті призводить до зниження швидкості протікання процесів, що відповідають за розвиток рослин. У кінцевому результаті це призводить до втрат урожаю, його класності та незадовільних органолептичних властивостей.
Рослини, що належним чином забезпечені мікроелементами, значно краще споживають та засвоюють основні добрива (на 10-30%), відмінно розвиваються та краще протистоять хворобам, шкідникам, заморозкам, посусі та іншим стресовим чинникам.
Нестачу мікроелементів важко виявити, але коли ми спостерігаємо явні ознаки дефіциту того чи іншого мікроелементу, - це свідчення того, що рослині вже завдано непоправної шкоди, ріст і розвиток її уже затримано, на отримання належного врожаю високої якості - годі й сподіватись. Найефективніший метод унесення мікроелементів - позакореневе живлення протягом вегетації шляхом обприскування рослин у критичні фази розвитку.
Незбалансоване внесення макро- та мікроелементів негативно впливає на розвиток рослин, шкодить навколишньому середовищу та призводить до неефективних фінансових витрат. Збільшеною кількістю основних добрив не можна компенсувати нестачу мікроелементів!
Сільськогосподарські культури потребують різних асортименту та кількості мікроелементів. Як нестача, так і їхній надлишок (до речі, у вигляді важких металів) можуть викликати негативну реакцію рослин не лише через їхню власну токсичність, а й через блокування надходження у рослини потрібних елементів живлення. Це значно впливає на врожайність та якість самого врожаю. Надлишковий вміст деяких мікроелементів у рослинах, що використовують для споживання, може негативно впливати на людину та тварин.
Мінеральне живлення рослин - суттєвий фактор синтезу вітамінів. Як нестача, так і надлишок елементів живлення знижує вміст у рослині каротину, аскорбінової кислоти та інших вітамінів.

Чи достатньо
мікроелементів у грунті?
Головне джерело мікроелементів для грунту - грунтоутворюючі породи. Найменше містять мікроелементів грунти Полісся. У Лісостепу, Степу та Донбаському регіоні, у зв'язку із наявністю грунтів із більшим вмістом гумусу, значно підвищується вміст грунтових мікроелементів.
Мікроелементи у грунтах містяться у різних формах, найчастіше - у важкодоступних для засвоєння корінням рослин. За різними даними, мікроелементи з грунту можуть бути засвоєні рослинами на рівні близько 3% наявних у цілому.
Достовірний аналіз наявності мікроелементів у грунті та рослині можуть зробити лише декілька лабораторій в Україні. Зразки мають бути доставлені в лабораторію для аналізу протягом кількох годин (краще - хвилин); вартість аналізів може перевищити вартість обробки поля потрібними мікродобривами.
Ступінь та швидкість засвоєння елементів живлення із добрив через листя значно вищі, ніж корінням, але обсяги їхнього засвоєння через листя - обмежені. Так, фосфор, калій, кальцій не можуть бути засвоєні в суттєвій кількості листям, натомість потребу в мікроелементах можна забезпечити через поглинання листям на 100%.
Кількість мікроелементів у грунті постійно зменшується через постійне засвоєння та винесення вирощеною продукцією та бур'янами. Із зменшенням внесення органіки в грунт ми майже припинили їхнє природне поповнення.

Ефективність застосування мікроелементів
Позакореневе підживлення рослин найефективніше на належно удобрених грунтах за інтенсивної технології вирощування, де лімітуючим фактором зростання врожайності може бути нестача макро- та мікроелементів.
Рослини не пристосовані для повного засвоєння неорганічних солей мікроелементів (з нехелатизованих добрив або з добрив із незначною хелатизацією), тому процент їхнього засвоєння незначний.
Рослини можуть засвоювати мікроелементи тільки у водорозчинній формі. Підготовка мікроелементів у рухому біологічно активну форму у вигляді комплексонатів (хелатів) металів здійснюється за допомогою спеціальних речовин - хелатів.
Найдоцільнішим визнано спосіб позакореневого внесення мікродобрив шляхом обприскування рослин. У цьому разі рослини споживають мікроелементи у 30-40 разів ефективніше, ніж поглинають корінням.
Загальна практика внесення мікродобрив західними фермерами грунтується на внесенні мікроелементів розрахунковим методом, відповідно до їхнього винесення з грунту і пропорційно до кількості запланованого врожаю, а не на основі лабораторного визначення їхніх кількостей у грунті.
Фактори, що впливають
на засвоєння мікроелементів
Агротехнічні: кислотність грунту, внесення основних добрив, насіння належної якості, проведення заходів захисту культури; рослини мають бути здоровими, рівномірної густоти стояння.
Фаза розвитку та стан рослин: молоді рослини та пагони швидше поглинають елементи, здорова рослина засвоює елементи живлення швидше і в більшій кількості.
У кожної культури є так звані «критичні фази» розвитку, коли вони потребують тих чи інших мікроелементів. Так, наприклад:
кущіння та початок колосіння зернових колосових;
три-п'ять та вісім-десять листків кукурудзи;
шість-вісім справжніх листків соняшнику;
сім-вісім листочків та бутонізація ріпаку;
чотири-шість та вісім-десять справжніх листків цукрових буряків;
три-п'ять листків, бутонізація та формування бобів сої та гороху;
розпускання бруньок, рожевий бутон та наливання плодів на плодових культурах;
п'ять-вісім листків, кінець цвітіння та закладання грон винограду.

Форма добрива
Хелатизація мікроелементів у мікродобривах має бути обов'язковою. Хелати (з лат. - «клешня краба») - це натуральні або синтетичні сполуки, що роблять мікроелементи легкодоступними для рослини: хелатизуючий агент міцно утримує іон металу в розчинному стані і легкодоступній для рослини формі.
Зазвичай застосовують найпоширеніші з них - ЕДТА, ДТПА тощо, головною вадою яких є те, що вони практично не розкладаються у навколишньому середовищі, забруднюючи довкілля упродовж кількох десятиріч. Останнім часом в Європі зареєстрований ІДХА (спільний патент компаній «Байєр» та АДОБ), що біологічно розкладається в навколишньому середовищі за 28 днів. Принагідно зазначимо, що добрива на основі ІДХА вже постачають в Україну.
Мікроелементи у хелатній формі не мають собі рівних за позакореневого підживлення. Профілактичне внесення у такий спосіб мікроелементів у хелатній формі позитивно вплине на стан рослин, практично повністю виключить стан фізіологічної депресії, що посилить стійкість рослин до паразитних захворювань, значно підвищить ступінь засвоєння азоту, фосфору та калію із грунту, а це, своєю чергою, сприятиме підвищенню кількості врожаю, його класності, гарантуватиме відмінну якість та краще збереження і переробку.
Далеко не всі виробники ставляться до цього відповідально. В багатьох каталогах ви і згадки не знайдете про те, чим саме хелатизовано добриво (якщо воно взагалі хелатизоване). Але навіть у разі, якщо його піддавали хелатизації, це ще також не показник, позаяк слід зважати на ступінь хелатизації і, відповідно, ступінь засвоєння мікроелементів із наявних у добриві. На жаль, достовірної інформації щодо цих параметрів у супровідній документації та наукових працях ми не знаходимо. Не володіючи цією інформацією, немає сенсу порівнювати дані щодо вмісту мікроелементів у різних добривах, що зазначені у каталогах.
Цікаво, що у деяких компаній кількість мікроелементів у складі добрив, що подані у каталогах, різниться у десятки разів, а норми їхнього застосування - лише у рази! Як убезпечити себе від обману чи дезінформації щодо ступеня їхнього засвоєння рослинами? Як визначити ситуацію, коли ми вносимо недостатню кількість мікроелементів, а коли - забруднюємо довкілля та витрачаємо зайві кошти?
Склад хелатного агента може справляти різноманітний негативний вплив на культурні рослини (фітотоксичність, опіки, пригнічення розвитку тощо - більшість із вас, мабуть, стикалися з подібним).
Хелатні форми добрив належним чином забезпечують рослини мікроелементами. Новітні їхні форми, типу ІДХА, біологічно розкладаються в навколишньому середовищі. Поверхнево-активні речовини, що містяться в сучасних формах мікродобрив сприяють кращому засвоєнню мікроелементів та підвищують ефективність спільного застосування засобів захисту рослин, зменшують пестицидне навантаження та сприяють економії грошей завдяки можливості застосування зменшених норм витрати пестицидів.
Неорганічні солі не можуть повноцінно забезпечити рослини мікроелементами!
Добрива, що містять неорганічні солі мікроелементів або хелатизовані найпростішими та найдешевшими хелатними агентами, не здатні забезпечити рослини потрібною кількістю мікроелементів, оскільки відсоток засвоєння їх буде незначним.
Солі металів - токсичні речовини для рослин і в разі перевищення оптимальної норми внесення можуть спричиняти опіки у місцях контакту з поверхнею рослин. Деякі компанії рекламують збільшену кількість мікроелементів у пропонованій продукції, забуваючи вказати ступінь їхньої доступності та засвоюваності рослинами та попередити про можливості отруєння сільськогосподарських культур та забруднення довкілля солями важких металів (у грунті солі металів вступають у реакцію з грунтовими компонентами і перетворюються в недоступні для рослини сполуки).
Кліматичні: оптимальна вологість повітря та грунту, температурний режим.
У стресових ситуаціях (низькі температури, заморозки, нестача вологи тощо) засвоєння елементів живлення кореневою системою недостатнє, що сповільнює темпи росту і розвитку рослин. Під час інтенсивного росту культур, внаслідок швидкого нарощування вегетативної маси, з грунту вичерпуються запаси легкодоступних форм елементів живлення, їхнє засвоєння не встигає за темпами росту рослин.
Ступінь та швидкість засвоєння елементів живлення через листя значно вищі (у 30-40 разів), ніж за засвоєння добрив, унесених у грунт, проте обсяги засвоєння елементів через листя обмежені. Таким чином, фосфор, калій та кальцій практично неможливо внести в достатній кількості шляхом позакореневого підживлення, але потребу рослин у мікроелементах у такий спосіб можна задовольнити повністю.
Листкове підживлення мікроелементами доцільно поєднувати з обробкою пестицидами (додержуючись рекомендацій виробників щодо їхнього змішування), у результаті чого зменшується стресовий вплив дії засобів захисту рослин на культуру та підвищується дія пестицидів завдяки наявності поверхнево-активних речовин у найкращих мікродобривах. Об'єм робочого розчину має становити 200-400 л/га, а саме обприскування слід проводити за похмурої погоди, краще вранці або ввечері.

Інтерв'ю
    Нові «Правила використання повітряного простору України» викликали чимало запитань та нарікань з боку користувачів безпілотників. Ми поспілкувалися із керівником компанії Drone.ua Валерієм Яковенком, щоб дізнатися, які ж наслідки... Подробнее
 Стручков
В Україні практично відсутнє власне виробництво ЗЗР. Попит на цю продукцію задовольняється завдяки імпорту. Економічна криза спричинила збільшення фальсифікату засобів захисту рослин. 

1
0