Спецможливості
Статті

Осінній період: підживлення озимої пшениці

15.09.2014
2556
Осінній  період: підживлення озимої пшениці фото, ілюстрація

У склад­них та мінли­вих умо­вах сьо­го­ден­ня стабілізація ви­роб­ництва про­дукції рос­лин­ництва є од­ним із найдієвіших ва­желів за­без­пе­чен­ня про­до­воль­чої без­пе­ки Ук­раїни. У струк­турі сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур, ви­ро­щу­ва­них у світі, чи не най­важ­ливіше місце на­ле­жить пше­ниці озимій, яка є ос­нов­ною хлібною куль­ту­рою.

У склад­них та мінли­вих умо­вах сьо­го­ден­ня стабілізація ви­роб­ництва про­дукції рос­лин­ництва є од­ним із найдієвіших ва­желів за­без­пе­чен­ня про­до­воль­чої без­пе­ки Ук­раїни. У струк­турі сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур, ви­ро­щу­ва­них у світі, чи не най­важ­ливіше місце на­ле­жить пше­ниці озимій, яка є ос­нов­ною хлібною куль­ту­рою.

С. По­пов, д-р с.-г. на­ук, го­ло­в. на­ук. співробітник,
С. Ав­ра­мен­ко, канд. с.-г. на­ук, провід. на­ук. співробітник,
Інсти­тут рос­лин­ництва ім. В.Я. Юр’єва НА­АН

Н а­ша країна сьо­годні по­тре­бує не ли­ше збільшен­ня ва­ло­во­го збо­ру зер­на, але й підви­щен­ня йо­го якості не­за­леж­но від по­год­но-кліма­тич­них умов місце­вості. Для цьо­го не­обхідно вдо­с­ко­на­лю­ва­ти тра­диційну си­с­те­му рільництва та су­во­ро до­три­му­ва­ти­ся якості і строків ви­ко­нан­ня тех­но­логічних опе­рацій. Але з ос­таннім по­ло­жен­ням ви­ни­ка­ють певні про­бле­ми. По-пер­ше, у ба­га­ть­ох сільсько­го­с­по­дарсь­ких підприємствах не ви­с­та­чає влас­ної техніки для ви­ко­нан­ня всіх тех­но­логічних опе­рацій, то­му до­во­дить­ся за­лу­ча­ти най­ма­ну, яку, як пра­ви­ло, не вдається одер­жа­ти са­ме у ті стро­ки, на які сподівається фер­мер-орен­дар. По-дру­ге, навіть за на­яв­ності не­обхідних ме­ханізо­ва­них зна­рядь є за­гро­за не­вчас­но­го про­ве­ден­ня по­льо­вих робіт че­рез не­спри­ят­ливі по­годні умов або брак паль­но-ма­с­тиль­них ма­теріалів. Відо­мо, що запізнен­ня із про­ве­ден­ням ок­ре­мих тех­но­логічних опе­рацій навіть на один день при­зво­дить до суттєвих не­до­борів уро­жаю та не­до­от­ри­ман­ня оп­ти­маль­них по­каз­ників якості зер­на. За­для за­побіган­ня та­ким не­га­тив­ним тен­денціям провідні на­уковці-рос­лин­ни­ки та фахівці ок­ре­мих сільсько­го­с­по­дарсь­ких підприємств про­во­дять по­шук но­вих мо­де­лей тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня зер­но­вих куль­тур, які да­ють змо­гу відтерміну­ва­ти про­ве­ден­ня ча­с­ти­ни тех­но­логічних прий­омів до на­стан­ня спри­ят­ли­во­го періоду.
Так, на­уковці ла­бо­ра­торії рос­лин­ництва та сор­то­вив­чен­ня Інсти­ту­ту рос­лин­ництва ім. В.Я. Юр’єва Національ­ної ака­демії аг­рар­них на­ук Ук­раїни про­тя­гом 2010–2014 рр. про­во­ди­ли досліджен­ня із вив­чен­ня впли­ву доз та форм міне­раль­них до­б­рив шля­хом їхньо­го вне­сен­ня у при­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня в осінній період на про­це­си фор­му­ван­ня вро­жай­ності та якості зер­на пше­ниці ози­мої за­леж­но від по­год­них умов ро­ку. По­льові досліди бу­ло за­кла­де­но в ко­рот­ко­ро­таційній по­льовій зер­но­про­сапній сівозміні. Об’єктом досліджень був сорт пше­ниці м’якої ози­мої До­с­ко­на­ла, який ви­ро­щу­ва­ли, за­леж­но від ро­ку, після по­пе­ред­ни­ка го­рох на зер­но або ріпак. Грунт дослідно­го по­ля пред­став­ле­ний чор­но­зе­мом ти­по­вим се­ред­нь­о­гу­му­сним. У дослідах вив­ча­ли два ви­ди азот­них до­б­рив — аміач­ну селітру (із вмістом діючої ре­чо­ви­ни N:34) та кар­бамід (N:46), а та­кож ком­плекс­не до­б­ри­во — нітро­а­мо­фо­с­ку (NРК:16:16:16).
   Вив­ча­ли сім варіантів (доз) піджив­лен­ня (фак­тор А): 1 — без до­б­рив (кон­троль), 2 — N15 (кар­бамід), 3 — N30 (кар­бамід), 4 — N15 (аміач­на селітра), 5 — N30 (аміач­на селітра), 6 — N15Р15К15 (нітро­а­мо­фо­с­ка), 7 — N30Р30К30 (нітро­а­мо­фо­с­ка). Піджив­лен­ня про­во­ди­ли у фазі кущіння пше­ниці ози­мої пе­ред при­пи­нен­ням осінньої ве­ге­тації.
Сівбу про­во­ди­ли у другій де­каді ве­рес­ня. Во­се­ни 2010 р. термін від вне­сен­ня до­б­рив до при­пи­нен­ня ве­ге­тації пше­ниці ози­мої ста­но­вив 11 діб, у 2011 р., відповідно, — 22, у 2012 р. — 27, у 2013 р. — 39 діб. Піджив­лен­ня про­во­ди­ли дис­ко­ви­ми сівал­ка­ми вздовж рядків. Дослід за­кла­да­ли за ба­га­то­фак­тор­ною схе­мою ме­то­дом роз­щеп­ле­них діля­нок у трьох по­вто­рен­нях. Обліки, спо­с­те­ре­жен­ня та аналізи про­во­ди­ли відповідно до на­яв­них ме­то­дик.
Тут ак­цен­туємо ува­гу са­ме на доцільності про­ве­ден­ня при­ко­ре­не­вих піджив­лень (не­за­леж­но від стро­ку вне­сен­ня до­б­рив) уз­довж рядків, а не впо­пе­рек та по діаго­налі, як тра­диційно ре­ко­мен­ду­ють у літе­ра­тур­них дже­ре­лах. Річ у тім, що за діаго­наль­но­го і, тим більше, по­пе­реч­но­го до рядків на­прямків ру­ху відбу­вається нерівномірне роз­поділен­ня до­б­рив у ри­зо­сферній зоні рос­лин. Крім то­го, та­кий на­пря­мок ру­ху аг­ре­га­ту є ду­же не­зруч­ним для трак­то­ри­с­та та не­ба­жа­ним для аг­ре­га­ту, оскільки відбу­вається відчут­не копіюван­ня ко­ле­са­ми мікро­рельєфу посіву. Не­ба­жан­ня про­во­ди­ти піджив­лен­ня уз­довж рядків здебільшо­го по­яс­ню­ва­ли тим, що за та­ко­го спо­со­бу буцімто відбу­вається знач­не по­шко­д­жен­ня посівів (вирізан­ня рядків) дис­ко­ви­ми зна­ряд­дя­ми сівал­ки.
У ро­ки про­ве­ден­ня досліджень (2010–2014) відміча­ли істотні ко­ли­ван­ня кількості опадів та тем­пе­ра­ту­ри повітря що­до се­редніх ба­га­торічних по­каз­ників, що спри­я­ло одер­жан­ню об’єктив­них ре­зуль­татів за цим на­пря­мом. Так, посівний період 2010 р. був по­су­ш­ли­вий, а вес­ня­но-літній 2011 р. — оп­ти­маль­ним за се­ред­нь­о­до­бо­вою тем­пе­ра­ту­рою повітря (18,2оС за нор­ми 17,6оС) та ду­же зво­ло­же­ним за кількістю опадів (на 174,0 мм, або на 67%, по­над нор­му). В посівний період 2011 р. внаслідок пе­ре­си­хан­ня верх­нь­о­го ша­ру грун­ту схо­ди з’яв­ля­ли­ся нерівномірно.

   Ве­ге­таційний період 2012 р. ха­рак­те­ри­зу­вав­ся по­су­ш­ли­ви­ми умо­ва­ми та підви­ще­ним тем­пе­ра­тур­ним ре­жи­мом, що не­га­тив­но по­зна­чи­ло­ся на фор­му­ванні вро­жай­ності досліджу­ва­ної куль­ту­ри, але спри­я­ло фор­му­ван­ню ви­со­ких по­каз­ників якості зер­на. До­стат­ня кількість опадів та спри­ят­ли­вий тем­пе­ра­тур­ний ре­жим во­се­ни 2012 р. зу­мо­ви­ли одер­жан­ня друж­них сходів, а та­кож до­б­рий ріст і роз­ви­ток ози­ми­ни та успішне її за­гар­ту­ван­ня. У вес­ня­но-літній період 2013 р. по­годні умо­ви у ціло­му бу­ли спри­ят­ли­ви­ми для фор­му­ван­ня ви­со­кої вро­жай­ності пше­ниці ози­мої. Най­во­логішим посівний період ви­я­вив­ся у 2013 р., а ран­ня та хо­лод­на вес­на 2014 р. ство­ри­ла добрі пе­ре­д­умо­ви для якісно­го вес­ня­но­го кущіння пше­ниці ози­мої. До­стат­ня кількість опадів про­тя­гом усь­о­го ве­ге­таційно­го періоду 2013/14 р. да­ла змо­гу сфор­му­ва­ти мак­си­маль­ну вро­жайність куль­ту­ри за всі ро­ки про­ве­ден­ня досліджень.

   Ре­зуль­та­та­ми досліджень вста­нов­ле­но, що фор­му­ван­ня вро­жай­ності пше­ниці ози­мої значнішою мірою за­ле­жа­ло від фак­то­ра спри­ят­ли­вості ви­роб­ни­чо­го се­зо­ну та до­зи до­б­рив, аніж від їхньої фор­ми. Од­нак, по­при не­мож­ливість впли­ву на по­годні умо­ви, ви­со­ко­го рівня вро­жай­ності мож­на до­сяг­ти шля­хом оп­тимізації си­с­те­ми піджив­лен­ня, що підтвер­д­же­но ре­зуль­та­та­ми досліджень.
Так, у 2011 р. в умо­вах до­б­ро­го зво­ло­жен­ня за­сто­су­ван­ня усіх варіантів піджив­лень спри­я­ло одер­жан­ню до­стовірних при­ба­вок уро­жай­ності порівня­но із кон­тро­лем (без піджив­лен­ня). При­чо­му за осінньо­го піджив­лен­ня (про­во­ди­ли во­се­ни 2010 р.) найбільші при­бав­ки вро­жай­ності одер­жа­но у варіан­тах із вне­сен­ням нітро­а­мо­фо­с­ки у до­зах N30P30K30 та N15P15K15, а та­кож кар­баміду — у дозі N30, які ста­но­ви­ли, відповідно, 1,00; 0,86 та 0,68 т/га за вро­жай­ності на кон­тролі 3,62 т/га.
Ре­зуль­та­та­ми досліджень із вив­чен­ня впли­ву різних форм азот­них до­б­рив за од­на­ко­вих доз їхньо­го вне­сен­ня на фор­му­ван­ня вро­жай­ності пше­ниці ози­мої вста­нов­ле­но, що за ма­лої до­зи (N15) пе­ре­ва­гу ма­ла аміач­на селітра, а за її збільшен­ня до N30 ви­щу вро­жайність одер­жа­но від за­сто­су­ван­ня кар­баміду. Так, у 2011 р. за осінньо­го вне­сен­ня азо­ту в дозі N15 в амонійно-нітратній формі (аміач­на селітра) вро­жайність пше­ниці ози­мої бу­ла на 0,18 т/га ви­щою, ніж від за­сто­су­ван­ня амідної фор­ми (кар­баміду).

   За збільшен­ня до­зи азо­ту до N30 до­стовірної різниці вро­жай­ності пше­ниці за варіан­та­ми за­сто­су­ван­ня двох видів до­б­рив не ви­яв­ле­но. В умо­вах дефіци­ту во­ло­ги во­се­ни 2011 р. рос­ли­ни пше­ниці ози­мої ввійшли у зи­му сла­бо­роз­ку­ще­ни­ми, ос­лаб­ле­ни­ми та нерівномірно роз­ви­ну­ти­ми. За та­ких умов уро­жайність у 2012 р. бу­ла знач­но ниж­чою, ніж по­пе­ред­нь­о­го, 2011-го. Так, уро­жайність пше­ниці у 2012 р., за­леж­но від варіантів піджив­лен­ня, ко­ли­ва­ла­ся від 2,80 до 3,22 т/га, тоді як у 2011 р. во­на ста­но­ви­ла, відповідно, від 3,62 до 5,08 т/га. За та­ких умов за­сто­су­ван­ня піджив­лень міне­раль­ни­ми до­б­ри­ва­ми спри­я­ло одер­жан­ню до­стовірних при­ба­вок уро­жай­ності порівня­но із кон­тро­лем (без піджив­лен­ня). Ви­нят­ком був варіант з осіннім вне­сен­ням кар­баміду в дозі N15, за яко­го при­бав­ка бу­ла не­до­стовірною (рисунок, табл. 1).

   За осінньо­го піджив­лен­ня (про­во­ди­ли во­се­ни 2011 р.) найбільші при­бав­ки вро­жай­ності у 2012 р. одер­жа­но у варіан­тах із вне­сен­ням кар­баміду в дозі N30, аміач­ної селітри — N15 та нітро­а­мо­фо­с­ки — N30P30K30, що ста­но­ви­ло, відповідно, 0,42; 0,35 та 0,33 т/га за вро­жай­ності на кон­тролі 2,80 т/га.
У 2011/12 р. за осінньо­го вне­сен­ня азо­ту в дозі N15 ви­щу вро­жайність одер­жа­но від за­сто­су­ван­ня аміач­ної селітри — на 0,31 т/га порівня­но із вне­сен­ням кар­баміду. До­за азо­ту N30 в осіннє вне­сен­ня спри­я­ла збільшен­ню вро­жай­ності на 0,18 т/га за вне­сен­ня кар­баміду порівня­но з аміач­ною селітрою.
За спри­ят­ли­вих умов 2012/13 р. за­сто­су­ван­ня всіх варіантів піджив­лен­ня та­кож спри­я­ло одер­жан­ню до­стовірних при­ба­вок уро­жай­ності порівня­но із кон­тро­лем (без піджив­лен­ня). За осінньо­го піджив­лен­ня (про­во­ди­ли во­се­ни 2012 р.) найбільші при­бав­ки вро­жай­ності одер­жа­но у варіан­тах із вне­сен­ням нітро­а­мо­фо­с­ки у дозі N15P15K15, кар­баміду —  N30 та аміач­ної селітри — N15, що ста­но­ви­ло, відповідно, 0,59; 0,54 та 0,49 т/га за вро­жай­ності на кон­тролі 4,05 т/га. У 2012/ 13 р. за осінньо­го вне­сен­ня азо­ту в дозі N15 до­стовірної різниці вро­жай­ності пше­ниці ози­мої за­леж­но від за­сто­су­ван­ня аміач­ної селітри та кар­баміду ви­яв­ле­но не бу­ло. Осіннє вне­сен­ня N30 спри­я­ло збільшен­ню вро­жай­ності на 0,18 т/га від за­сто­су­ван­ня кар­баміду порівня­но з аміач­ною селітрою.

   Ве­ге­таційний період 2013/14 р. був найс­при­ят­ливішим для рос­ту й роз­вит­ку рос­лин та фор­му­ван­ня най­ви­щої за ро­ки досліджень вро­жай­ності пше­ниці ози­мої. За та­ких спри­ят­ли­вих для ози­мих по­год­них умов ефек­тивність осінніх піджив­лень, порівня­но з інши­ми ро­ка­ми, зни­жу­ва­ла­ся. Так, за вне­сен­ня різних доз кар­баміду, а та­кож аміач­ної селітри у дозі N15 хоч і спо­с­теріга­ла­ся тен­денція до збільшен­ня вро­жай­ності, але істот­них при­ба­вок одер­жа­но не бу­ло (ли­ше в ме­жах по­хиб­ки досліду). По­точ­но­го ро­ку до­стовірно ефек­тив­ним бу­ло вне­сен­ня ком­плекс­но­го удо­б­рен­ня у до­зах N15P15K15 та N30P30K30, а та­кож аміач­ної селітри в дозі N30, за яких при­бав­ки вро­жай­ності ста­но­ви­ли, відповідно, 0,17; 0,23 та 0,36 т/га.
У 2011 р. най­кращі по­каз­ни­ки якості зер­на бу­ло одер­жа­но від за­сто­су­ван­ня аміач­ної селітри у дозі N15. Так, за осінньо­го піджив­лен­ня N15 на­ту­ра зер­на ста­но­ви­ла 776 г/л, скло­подібність — 64%, вміст білка — 13,0%, клей­ко­ви­ни — 25,6%, ВДК — 85 од., чис­ло падіння — 173 с, що відповіда­ло ви­мо­гам 3-го кла­су згідно зі ДСТУ 3768:2010 (у цьо­му разі по­каз­ник чис­ла падіння був кла­со­об­ме­жу­валь­ним фак­то­ром). За ре­ш­ти варіантів піджив­лен­ня по­каз­ни­ки якості зер­на відповіда­ли ви­мо­гам 4-го кла­су, кла­со­об­ме­жу­валь­ним по­каз­ни­ком у всіх ви­пад­ках бу­ло чис­ло падіння (табл. 2)
У су­час­них склад­них рин­ко­вих умо­вах однією з най­важ­ливіших оцінок гос­по­да­рю­ван­ня на землі є одер­жан­ня чи­с­то­го при­бут­ку та рен­та­бель­ності ви­ро­щу­ван­ня сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур. Відчут­ний дис­па­ри­тет цін на паль­но-ма­с­тильні ма­­теріа­ли, до­б­ри­ва, за­со­би за­хи­с­ту рос­лин та ви­ро­ще­ну про­дукцію нерідко за­га­няє у глу­хий кут навіть по­тужні аг­рарні хол­дин­ги. Менш за­хи­щені у цьо­му пи­танні дрібні сільсько­го­с­по­дарські підприємства.
У зв’яз­ку з цим потрібно що­ро­ку про­во­ди­ти по­шук но­вих мо­де­лей тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня, які мак­си­маль­но зни­зять ри­зик не­спри­ят­ли­во­го впли­ву по­год­них умов та ко­ли­ван­ня цін на ви­ро­ще­ну про­дукцію.
За ре­зуль­та­та­ми про­ве­де­них досліджень бу­ло виз­на­че­но найс­при­ят­ливіші варіан­ти за­сто­су­ван­ня піджив­лен­ня для одер­жан­ня ви­со­ко­го рівня при­бут­ку. Під час про­ве­ден­ня роз­ра­хунків еко­номічних по­каз­ників ке­ру­ва­ли­ся ціна­ми на ви­т­ратні ма­теріали, а та­кож вартістю ви­ро­ще­ної про­дукції, яка скла­ла­ся ста­ном на сер­пень 2014 р. За­ува­жи­мо, що в таб­лиці на­ве­де­но не за­галь­ний при­бу­ток, а ли­ше при­бу­ток, одер­жа­ний від при­ба­вок уро­жай­ності за­вдя­ки осіннім піджив­лен­ням.

   У 2012 р. внаслідок істот­но­го зни­жен­ня вро­жай­ності че­рез не­спри­ят­ливі по­годні умо­ви чи­с­тий при­бу­ток від ви­ро­щу­ван­ня пше­ниці ози­мої був низь­ким. Най­кращі по­каз­ни­ки одер­жа­но у варіан­тах із вне­сен­ням кар­баміду (N30) — 462,50 грн/га та аміач­ної селітри у дозі N15 — 443,37 грн/га.
У 2013 р. за­сто­су­ван­ня всіх варіантів піджив­лен­ня бу­ло при­бут­ко­вим. Най­вищі по­каз­ни­ки одер­жа­но у варіан­тах із вне­сен­ням кар­баміду в дозі N30 — 692,60 грн/га та нітро­а­мо­фо­с­ки у дозі N15P15K15 — 640,89 грн/га.
У 2014 р. найбільші при­бут­ки одер­жа­но за вне­сен­ня аміач­ної селітри в дозі N30 — 458,00 грн/га та кар­баміду в дозі N30 — 362,50 грн/га.
У се­ред­нь­о­му за ро­ки досліджень най­вищі при­бут­ки одер­жа­но за варіантів осінньо­го вне­сен­ня (грн/га):
  кар­баміду в дозі N30 — 625,03,
  аміач­ної селітри у дозі N15 — 342,84,
  нітро­­амо­фо­с­ки у дозі N15P15K15 — 418,76.
До то­го ж два перші варіан­ти ма­ли найбільшу стабільність за ро­ка­ми ви­ро­щу­ван­ня (табл. 3).

От­же, одер­жані ре­зуль­та­ти досліджень да­ють підста­ви для виз­на­чен­ня най­раціональнішої си­с­те­ми піджив­лен­ня пше­ниці ози­мої в сільсько­го­с­по­дарсь­ких підприємствах і да­ють змо­гу в разі не­мож­ли­вості
про­ве­ден­ня вес­ня­но­го піджив­лен­ня ре­ко­мен­ду­ва­ти осіннє при­ко­ре­не­ве вне­сен­ня до­б­рив для за­без­пе­чен­ня мак­си­маль­ної ефек­тив­ності
ви­ро­щу­ван­ня ози­мих
зер­но­вих куль­тур.

Інтерв'ю
Вихід на зовнішні ринки все частіше стає закономірним етапом розвитку успішного бізнесу. Втім, перед керівником, що прийняв рішення про зовнішню експансію, традиційно постає багато запитань. І хоча
Corteva Agriscience щорічно інвестує в наукові розробки близько 1 млрд доларів США. Компанія працює в понад 140 країнах світу, маючи майже 100 виробничих комплексів та понад 150 науково-дослідницьких центрів. В Україні Corteva виробляє... Подробнее

1
0