Спецможливості
Технології

Підживлення озимих восени

16.08.2016
13770
Підживлення озимих восени фото, ілюстрація
pidzhyvlennya ozymyh voseny

Період зимового відпочинку – це час, коли в озимих відбувається уповільнення всіх важливих функцій та процесів життєдіяльності. Залежно від тривалості та перебігу зими, після відновлення вегетації рослини можуть перебувати у різному стані.

 

 

Щоб полегшити їм «весняний старт», слід вже восени потурбуватися про відповідне забезпечення рослин поживними речовинами, внести підживлення, адже майбутній урожай озимих культур закладається саме в цей період.

У Польщі позакореневе підживлення озимих восени набуває все більшого поширення та популярності, особливо при вирощуванні ріпаку.  Все більше фермерів переконуються в позитивному ефекті від використання позакореневих добрив, що містять у собі бор, фосфор і калій. Можна також спостерігати, як з року в рік зростає зацікавлення осіннім підживленням зернових.

Осіннє підживлення зернових культур

Озимі культури свій майбутній урожай закладають в осінній період. Озимі злаки слід вирощувати таким чином, щоб вони входили в зиму вже частково сформованими, — це має вирішальний вплив на майбутній урожай. Чим раніше рослина сформує стебло, тим більше вона має шансів на формування сильного прапорцевого листка і гарного колоса.

Підживлення озимої пшениці восени. Суттєве значення для злаків  у цей період мають підживлення - фосфор і калій, а також марганець та молібден. Фосфор впливає на швидкість росту кореневої системи, завдяки чому рослини краще забезпечуються водою та поживними речовинами з грунту. Навесні рослини швидше розпочинають вегетацію і краще ростуть. Фосфор ( підживлення озимих) також впливає на зерноутворення в колосі, що приводить до збільшення врожайності. Калій у підживленні озимих впливає на водний обмін рослин, перезимування, а разом з фосфором регулює обмін цукрів та білків. Калій разом із фосфором, сіркою та магнієм істотно впливають на ефективність засвоєння рослинами азоту. Марганець у підживленні озимих відіграє величезну роль у підвищенні стійкості проти грибних захворювань, особливо в умовах теплої осені, а також стимулює ріст кореневої системи. Цей мікроелемент також бере участь у процесах фотосинтезу й будування біомаси. Молібден у піждивлення восени бере участь в синтезі сполук, що відповідають за збільшення стійкості рослин до низьких температур.

Осіннє підживлення ріпаку

При вирощуванні озимого ріпаку дуже важливим елементом підживлення , що впливає на перезимівлю, є відповідний термін сівби — він повинен бути достатньо раннім (в умовах Польщі — 2–3-тя декада серпня залежно від регіону), щоб створити для рослини умови для безперервної 9–10-тижневої вегетації. Завдяки такому підходу ріпак у період зимового відпочинку можна «відправити» з оптимальною кількістю листків (8–10), товстою кореневою шийкою і, відповідно, розбудованою кореневою системою (може сягати 40–50 см вглиб профілю ґрунту). Слід зазначити, що у ріпаку вже в цей період (починаючи від фази 5–6 пар листочків) утворюються зачатки бічних пагонів і (від фази 8 пар листочків) починають формуватися суцвіття, тобто вже восени закладається основа майбутнього врожаю.

У період осінньої вегетації слід уникати надмірного внесення азоту у підживленні, що у поєднанні з надмірно густим висіванням стає причиною того, що верхівковий бутон піднесеться досить високо над поверхнею ґрунту. Це призводить до його промерзання в період зимового відпочинку. Крім того, надмірне внесення азоту при підживленні спричинює збільшення вмісту води в рослині, внаслідок чого спостерігається зниження морозостійкості та стійкості до хвороб.

Щоб ріпак в осінній період досягнув належного росту, потрібно забезпечити і підживити  його фосфором, калієм і магнієм, а з мікроелементів — передусім бором ( провести підживлення). Слід пам’ятати ці кілька правил, оскільки у весняний період ріпак не матиме часу і можливості для того, щоб надолужити згаяне та досягти такої самої урожайності, як рослини, що були добре підживлені восени. Фосфор у підживленні суттєво впливає на правильний розвиток кореневої системи (добре розвинене та, відповідно, довге коріння забезпечує кращу перезимівлю та доступність води і поживних речовин).

Калій у підживленні відіграє ключову роль у формуванні розетки ріпаку та його перезимівлі («згущує» клітинний сік, завдяки чому підвищується морозостійкість рослин). До того ж він впливає на водний обмін рослини, що особливо важливо в періоди посухи, та покращує живлення азотом. Ще одним важливим компонентом живлення ріпаку є бор.  Осіннє підживлення ріпаку цим мікроелементом впливає на правильне формування кореневої шийки та на перезимівлю.  

Д. Вєчорек, канд. с.-г. наук, «Екоплон», Польща

 

 

Інтерв'ю
Наразі багато виробників ЗЗР, насіння та техніки вдаються до транспортно-складського аутсорсингу. Адже це дає змогу з мінімальними витратами (не секрет, що у великих компаніях витрати на логістику на сьогодні часто перевищують інші... Подробнее
координатор проекту "Купуймо разом!" Томаш Будзяк
Сільське господарство відноситься до тих галузей, де об'єднання може принести до значного підвищення конкурентноздатності. За ініціативи найбільшої в Польщі гастрономічної закупівельної групи Horeca GGZ в Україні буде створена вітчизняна... Подробнее

1
0