Регулятори росту рослин і продуктивнiсть картоплi

Регулятори росту рослин і продуктивнiсть картоплi

Одним iз основних важелiв пiдвищення врожайностi картоплi
за вiдсутностi належної кiлькостi органiчних i мiнеральних добрив та засобiв захисту рослин є регулятори росту рослин, якi в незначних дозах,
за порiвняно низької вартостi i простоти застосування,
незалежно вiд погодних умов, дають змогу додатково одержувати
з кожного гектара по 30—50 ц/га бульб.

Регулятори росту рослин — це природнi або синтетичнi сполуки, якi здатнi викликати в органiзмi рослини змiни в обмiнi речовин, керувати їх ростом i розвитком. Це своєрiдний допiнг, який iнтенсифiкує синтез РНК i бiлкiв. Вони посилюють iмунну стiйкiсть рослинного органiзму до несприятливих умов, а також до вiрусних, бактерiальних i грибних захворювань та шкiдникiв, сприяють пiдвищенню вмiсту бiлкiв та вiтамiнiв, знижують негативний вплив гербiцидiв та мiнеральних добрив.
Для вивчення впливу регуляторiв росту рослин нового поколiння на рiст i продуктивнiсть картоплi на полях дослiдного господарства Чернiгiвського НВО “Елiта” було проведено вiдповiднi дослiди.
Грунти сiрi лiсовi, запаси гумусу в них до 1%, рухомого фосфору — 15—20,4 мг/100 г, обмiнного калiю — 13,2—15,2 мг/100 г грунту, рН (сольове) — 4,7.
Попередник картоплi — озима пшениця. Перед посадкою на поля внесли гнiй iз розрахунку 50 т/га. Агротехнiка вирощування картоплi — загальноприйнята для зони Полiсся. Догляд за посiвами складався з двох досходових i двох пiслясходових розпушувань, у тому числi пiдгортання посiвiв перед змиканням рядiв.
Розмiр посiвної дiлянки — 50, облiкової — 25 м2, повторення — чотириразове. Сорт картоплi — Луговська.
Регулятори росту рослин були наданi Науково-дослiдним iнститутом бiоорганiчної хiмiї та нафтохiмiї НАН України та iншими науково-дослiдними закладами, якi займаються їх синтезом.
Витрата робочої рідини при досходовiй обробцi бульб — 30 л/т . Її проводили за день до посадки.
Пiслясходове обприскування рослин проводили у фазi бутонiзацiї. Витрата робочої рiдини залежала вiд ємкостi обприскувача (200—250 л/га).
Облiк урожаю проводили подiлянково.
Результати дослiджень показали, що за виконання допосiвної обробки садивних бульб регулятори росту Потейтін (2,5 мл/т), Емiстим (2,5 мл/т), Триман (2,5 г/т), Вогник (2,5 мл/т) i Гумiсол (4 л/т) стимулювали збiльшення на 12—16% порiвняно з контролем кiлькостi стебел на кущ i на 13—24% — кiлькостi бульб на кущ. Хоча на варiантах, де бульби обробляли препаратами ДГ-361, Метаболiт, Бiотрансформатор 1 i Вiталiн, спостерiгалося деяке зниження показника кiлькостi бульб у кущi на 2,9—4,3% порiвняно з контролем. Але середня маса однiєї бульби на цих варiантах, а також на дiлянках, де бульби обробляли Потейтiном, Меркурiєм, Вогником, Триманом i Гумiсолом, була бiльшою, нiж на контролi, — на 18—22 г, або на 29—36,7%.
Згаданi показники росту i продуктивностi картоплi, якi зростали пiд впливом регуляторiв росту рослин, зумовили й рiст урожайностi бульб. На варiантах, де вони були найвищими, отримано i найбiльшу врожайнiсть. Так, на варiантах, де бульби обробляли Потейтином, Вогником, Триманом i Гумiсолом, прирости врожаю до контролю становили у 2000 роцi — 41—46 ц/га, а в середньому за два роки — 38—44 ц/га, або 22—25%.
Слiд зазначити, що на всiх варiантах, де застосовували регулятори росту (як у 1999 та 2000 роках, так в i середньому за 2 роки), урожай картоплi був iстотно бiльший, нiж на контролi.
Hа всiх варiантах, де бульби обробляли регуляторами росту, зростав вихiд крохмалю з 1 га порiвняно з контролем. Так, на варiантах, де застосовували Вогник, Триман, Потейтін, Гумiсол, ДГ-361, Ромашку та iншi, вiн був вищим, нiж на контролi, на 6,1—7,6 ц/га, або на 24,3—30%.
У другому дослiдi на всiх варiантах, крiм контролю, перед посадкою бульби були обробленi регулятором росту Потейтин з розрахунку 2,5 мл препарату на тонну, що вважалося фоном, а у фазi бутонiзацiї посiви обприскували регуляторами росту (фон + регулятор росту).
Результати дослiджень показали, що бiльша, порiвняно з контролем, кiлькiсть стебел (на 8%) та бiльша чисельнiсть бульб на один кущ (на 23—37%) спостерiгалася на варiантах, оброблених Потейтіном (10 мл/га), Триманом (10 г/га) i ДГ-361 (10 г/га). А середняя маса однiєї бульби i врожайнiсть картоплi на варiантах з Потейтіном, Ромашкою, Триманом, Метаболiтом, Гумiсолом i ДГ-361 була бiльшою, нiж на контролi, на 20— 33%.
Крiм того, всi регулятори росту рослин, якими обприскували посiви у фазi вегетацiї, забезпечили iстотний прирiст урожаю порiвняно з фоновим варiантом. З кожного гектара на варiантах, оброблених Емiстимом (10 мл/га), Ромашкою (10 мл/га), ДГ-361 (10 г/га), Метаболiтом (25 мл/га) i Гумiсолом (10 л/га) додатково, порiвняно до фонового варiанта, отримано по 11—20 ц/га бульб, або бiльше на 5—9,1%.
Вихiд крохмалю на варiантах, де посiви було оброблено Потейтіном, Емiстимом, Ромашкою, Меркурiєм i Вогником, був бiльшим, нiж на контролi, на 8,5—12,3 ц/га, або 32—47%. А вiдносно фонового варiанту з кожного гектара його додатково одержано по 2—5,8 ц/га, або на 5,8—17,7% бiльше.
На цiй же дослiднiй станцiї проводили вивчення пiслядiї регуляторiв росту рослин на стан зберiгання бульб, а також урожайнiсть та вихiд крохмалю. З цiєю метою з посiвiв урожаю 1999 р., найбiльш перспективних за ефективнiстю варiантiв (Емiстим С, 5 мл/т, Потейтін, 2,5 мл/т, Ромашка, 2,5 мл/т, Триман, 2,5 г/т та Гумiсол, 4 л/т), якими обробляли посадковий матерiал картоплi, восени було вiдiбрано бульби, якими було закладено дослiд у 2000 роцi. На контрольному варiантi були використанi бульби з контролю 1999 року. Нiякої додаткової обробки регуляторами росту у 2000 роцi не проводили.
Результати дослiджень 2000 року показали, що врожайнiсть бульб на варiантах з пiслядiєю регуляторiв росту iстотно перевищувала контроль: на 26—42 ц/га за найменшої iстотної рiзницi 15,8 ц/га. Крiм того, величина врожаю i прирости його вiдносно контролю при пiслядiї у 2000 роцi були бiльшими, нiж вiд прямої дiї регуляторiв росту у 1999 р.
Найвищi прирости врожаїв (30—42 ц/га) одержанi вiд пiслядiї регуляторiв росту Потейтін, Ромашка й Емiстим С, що на 14—19,8% перевищує контроль. Усi дослiдженi регулятори росту у своїй пiслядiї сприяли бiльшому, нiж на контролi, виходу крохмалю в перерахунку на 1 га.
Результати цих дослiдiв свiдчать про великi можливостi регуляторiв росту щодо їх впливу на продуктивнiсть картоплi i перспективностi їх застосування у практичному насiнництвi при пiслядiї останнiх, їх широке застосування повинно стати дiєвим агрозаходом у справi збiльшення валових зборiв цiєї важливої культури.

Г. Бульботко,
ст. наук. спiвробiтник,
канд. с.-г. наук,
УкрДНДПТI “Агроресурси”