Не лише аграрні розписки. Проекти Швейцарського бюро співробітництва

- Чому Швейцарія підтримує Україну?

- Дипломатичні стосунки між Україною та Швейцарією досить тривалі - 25 років, і вже 20 років Швейцарія надає технічну допомогу Україні. Усі проекти ґрунтуються на певних стратегіях, які розробляються між країнами на певний період. Зараз діє стратегія на 2015-2018 роки, яка фактично визначає, в яких напрямках Україні надаватиметься підтримка.

Загалом Швейцарська Конфедерація підтримує в Україні декілька основних напрямків: охорона здоров’я, врядування та відновлення миру, сталий економічний розвиток, а також стале використання енергоресурсів і міський розвиток. IFC в Україні виконує 5 проектів, які фінансуються Швейцарською Конфедерацією:

- проект із аграрних розписок, 

- проект покращення інвестиційного клімату,

- проект посилення банківського сектору,

- проект підтримки малого та середнього підприємництва (МСП),

- проект енергоефективності в житловому секторі.

Окрім того, чинну стратегію співробітництва доповнює додатковий компонент – гуманітарна допомога, основне призначення якої пом’якшити ситуацію, що виникла в результаті збройного конфлікту на сході України.

- Чи є проекти, що пов’язані винятково з сільським господарством?

- Один із найбільш тривалих проектів, який Швейцарія підтримує в Україні,  сприяння розвитку органічного сільського господарства. Фактично ми багато років були єдиним донором у цій галузі.  Ще 2002 року Швейцарія посприяла в створенні Міжнародної громадської асоціації учасників біовиробництва «БІОЛан Україна».  Також в рамках швейцарського проекту було створено перший і поки що єдиний український орган сертифікації «Органік стандарт», який має міжнародну акредитацію та визнання в ЄС та Швейцарії, має право сертифікувати виробників органічної продукції  для виходу на зовнішні ринки.

Ще один успішний швейцарсько-український проект «Розвиток органічного ринку в Україні», який реалізує Дослідний інститут органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія), що продовжує діяльність у цьому напрямку до кінця 2018 року.

Також є проект впровадження фітосанітарних стандартів у молочній індустрії. Укладено угоду між бюро і Держпродспоживслужбою. Цей проект зараз реалізуємо, він є частиною договору між Україною і країнами EFTA -  державами, що не є членами ЄС (Швейцарія, Ліхтенштейн, Норвегія), але мають свою торгівельну угоду. 

Співпрацюємо з 10 молокопереробними заводами в Україні. Практично допомагаємо їм покращити якість продукції, відпрацювати алгоритм із постачальниками молока.

- Чому такий великий інтерес до сільського господарства та «органіки» зокрема?

- Ми прекрасно розуміємо, що сільське господарство - це потенціал України. Внесок у ВВП, експорт і зайнятість один із найбільших у агросекторі порівняно з іншими секторами економіки. Особливо це стосується органічного сільського господарства, яке створює більше робочих місць у порівнянні з традиційним. Європейські ринки потребують здорової продукції. Не маючи змоги задовольнити зростаючий попит власним виробництвом в повному обсязі, вони шукають надійних виробників зокрема в Україні.

Вже декілька років підтримуємо українських виробників на найбільшому міжнародному органічному форумі BIOFACH в Нюрнбергзі (Німеччина). І те, яка кількість контрактів підписується, а також постійний ріст числа домовленостей, свідчать про колосальний експортний потенціал. Саме тому органіка і стала одним із 8 пріоритетів Міністерства аграрної промисловості та продовольства України. До речі, хочемо відмітити проактивність заступника міністра агрополітики Ольги Трофімцевої в цих питаннях.

- Отже, аграрні розписки – це наймолодший проект Швейцарського бюро?

- Так, це один з нових проектів, і водночас один із найбільш тривалих, адже працюватиме до 2020 року.

Аграрна розписка – спрощений вид кредиту для сільгоспвиробника під заставу майбутнього врожаю. Позичальником коштів виступає фізична або юридична особа, яка має право на користування земельною ділянкою; кредитором – фізична або юридична особа, що готова профінансувати позичальника. Аграрна розписка оформлюється у нотаріуса, який вносить документ до єдиного державного реєстру, де у відкритому доступі оприлюднено всі «не закриті» аграрні розписки.

Розрахунок по розписці можливий як товаром, так і грошима. Коли зобов'язання виконане, кредитор ставить печатку та напис «Виконано» на розписці і повертає її фермеру. Агровиробник звертається до нотаріуса щодо закриття аграрної розписки й вона анулюється в реєстрі. В подальшому в разі потреби фермер може запросити у нотаріуса кредитну історію по свої полях.

Стандартні вимоги кредиторів для надання аграрної розписки: площа землекористування від 500 га, офіційна звітність із мінімальним прибутком, а також наявність забезпечення у вигляді техніки (співвідношення ринкової вартості до кредиту приблизно 1: 1,5). Проте спеціалізовані банки готові надавати позики винятково під заставу майбутнього урожаю і співпрацюють із господарствами, що обробляють до 100 га. Як правило, кредитори проводять аудит господарства і мають прово моніторингу.

- Які очікування від проекту і яка сума фінансування?

- Наші сподівання дуже чіткі: 14 тис. фермерів, які отримають не менше $500 млн у вигляді аграрних розписок. Ще буде великий пул фермерів, які будуть на шляху отримання розписок.

Швейцарія надає для реалізації проекту $5 млн. Велика сума піде на технічку допомогу, також значні кошти на модернізацію реєстру. Зараз закінчується тендер, оголошений Світовим банком, і буде визначено виконавця, який доопрацює реєстр, його забезпечення, захист та інформаційне наповнення. Тому ми, власне, не форсуємо впровадження аграрних розписок по всій Україні, а обмежуємося 8-ма областями, бо хочемо, щоб реєстр було захищено, щоб система працювала без перешкод.

Ми не лише забезпечуємо фінансування, а й спостерігаємо за виконанням проекту. Беремо участь у всіх стратегічних дискусіях щодо подальшого розвитку проекту аграрних розписок із Мінагрополітики, Мінюстом , НБУ. У нас створено наглядова рада  проекту. Є плани, вони змінюються відносно до побажань ключових партнерів і до реалій часу.

- Чому вивчається досвід саме Бразилії?

- Бразилія має досить тривалий і солідний досвід використання аграрних розписок для фінансування сільгоспвиробників з 1994 року. Ми не копіюємо модель. Лише вивчаємо досвід.

- Як оцінюєте нинішній імідж України в Європі?

- Доволі непогано. І потрібно будь-якою ціною підтримувати його на такому рівні. Імідж тривалий час вибудовували. Дискредитувати дуже просто, особливо в органіці, де трапляється чимало підробок. 

Світлана Цибульська, s.tsybulska@univest-media.com