Надійний догляд за ріпаком після відновлення вегетації

Озимий ріпак — високоврожайна олійна культура. До того ж його врожайність можна підвищити на 30–40% завдяки збалансованому живленню та захисту від шкідників і хвороб.

Для отримання таких результатів потрібно правильно вибрати стратегію підживлення озимого ріпаку навесні, адже це має вагомий вплив на стан рослин, урожайність та прибуток з гектару. Застосування мікродобрив і регуляторів росту — важлива складова частина ефективності системи збалансованого живлення рослин ріпаку озимого. Мікроелементи та біостимулятори підвищують стійкість рослин до стресових факторів, забезпечують збалансоване живлення протягом вегетації, сприяють збільшенню врожайності та поліпшенню якості продукції рослинництва.

Насіннєва продуктивність озимого ріпаку значною мірою залежить від споживання мікроелементів. Рослини ріпаку мають високу вразливість на нестачу бору та середню — на марганець і молібден. Бор поліпшує переміщення в рослині продуктів фотосинтезу, сприяє кращому формуванню пилку, запобігає опаданню зав’язей, підвищує насіннєву продуктивність і вміст олії. За різними науковими даними, недобір врожаю за його дефіциту становить 0,3–0,4 т/га. Другий мікроелемент після бору за своєю важливістю — марганець. У весняний період вегетації озимого ріпаку він бере активну участь в окисно-відновних реакціях, процесах фотосинтезу, синтезі білків, жирів, а також підвищує стійкість до хвороб. Приріст урожаю за його вчасного застосування становить 0,25–0,45 т/га. Молібден поліпшує азотне живлення рослин ріпаку озимого, посилює фотосинтез за низьких температур і за несприятливої (хмарної) погоди, впливає на утворення та стабільність хлорофілу, підвищує стійкість рослин до холоду. За його нестачі зменшується коефіцієнт гілкування, скорочується кількість стручків та суттєво знижується маса тисячі насінин.

Оптимальною для обприскування посівів ріпаку є фаза бутонізації рослин. Слід враховувати, що ріпак зберігає високу чутливість до регуляторів росту від фази розетки до періоду бутонізації. Тому терміни обробки його посівів регуляторами росту не є критичними. Обприскування насіння ріпаку регуляторами росту з подальшою обробкою посівів підвищує врожай насіння на 15–25%, вміст олії на 3–5% і вихід олії на 25–40%.

У фазі відновлення вегетації після перезимівлі рослини ріпаку озимого потребують не лише підживлення макро- та мікроелементами, а й надійного захисту від шкідників і хвороб.

Отже, обробку фунгіцидами проводять для регулювання росту рослин, збільшення кількості бічних пагонів і підвищення врожайності, а також у разі наявності ураження такими хворобами, як альтернаріоз, фомоз, борошниста роса, кореневі гнилі. Інсектицидами посіви ріпаку обприскують для захисту від довгоносиків, блішок, ріпакового квіткоїда, прихованохоботників, пильщиків. За внесення комплексу макро- та мікроелементів поліпшується ріст і розвиток рослин, подовжується період цвітіння, відбувається краще запилення та зав’язування насіння.

Останнім часом поширено весняну обробку посівів фунгіцидами й регуляторами росту в комбінації з мікродобривами. Потрібно звернути увагу на те, щоб препарат містив повний комплекс рекомендованих мікроелементів (бор, кальцій, марганець, цинк, залізо, тощо). Таку обробку проводять після внесення азотних добрив на стадії активного відростання й нарощування вегетативної маси та за висоти рослин 20–30 см.

Основна операція, яку проводять у квітні під час нарощування вегетативної маси: обробка посівів ріпаку інсектицидами проти прихованохоботників і квіткоїда. З інсектицидів добре зарекомендували себе Протеус, Децис Профі. Таке оброблення рослин є обов’язковим навіть без візуальної фіксації квіткоїда, адже він може знизити врожайність посівів ріпаку до 40%. Обробку проводять у фазі початку бутонізації ріпаку — до початку цвітіння. Обприскування рослин під час цвітіння не рекомендують, оскільки може виникає спалювання пилку й абортація зав’язі. Краще знищити шкідника на ранніх стадіях, щоб запобігти ушкодженню в період цвітіння. Внесення інсектицидів рекомендовано проводити в комплексі з такими мікроелементами, як: бор, кальцій, марганець, залізо, тощо, які відповідають за формування й розвиток генеративної сфери фази (бор), забезпечують спековитривалість рослин (цинк), беруть участь у фотосинтезі й обмінних процесах (кальцій, марганець, магній, залізо).

У фазі 50% цвітіння рослин ріпаку (травень) посіви обробляють фунгіцидами проти альтернаріозу та склеротиніозу, особливо якщо під час цвітіння була волога погода.

Комбінують таке внесення з інсектицидами проти стручкового комарика та насіннєвого прихованохобтника до стадії зеленого стручка. У фазі зеленого стручка можна провести додаткові обробки рослин мікроелементами й стимуляторами росту. У разі заселення рослин попелицею рекомендовано крайові обприскування посівів.

Незважаючи на високу конкурентоздатність щодо бур’янів через випереджаюче зростання навесні, забур’ яненість ріпаку може бути сильною. Бур’яни забирають у рослин ріпаку вологу та елементи живлення, засмічують насіння та підвищують його вологість. Захист від сегетальних рослин лише агрономічними заходами не завжди забезпечує потрібну чистоту посівів ріпаку. Застосування гербіцидів під час відновлення весняної вегетації підвищує ефективність агротехнічних прийомів, що дає змогу скоротити їхню кількість — тобто обмежитися мінімальним обробітком ґрунту. Посіви слід обробляти одним із дозволених препаратів із урахуванням фази розвитку рослин ріпаку й бур’янів. За другої хвилі бур’янів треба провести десикацію посівів препаратом гліфосатної групи орієнтовно за два тижні до збирання. Наведена система догляду за посівами буде ефективною здебільшого від проблем, які виникають під час вирощування ріпаку у разі відновлення вегетації, та дасть змогу розраховувати на високі врожаї якісного насіння.

О. Поляков, зав. відділу агротехнологій і впровадження, д-р с.-г. наук

О. Нікітенко, наук. співробітник відділу агротехнологій і впровадження

Журнал «Пропозиція», №5, 2018 р.