Спецможливості
Інтерв'ю

"Майбутнє — за кооперацією", — Зиновій Свереда

25.11.2016
9662
"Майбутнє — за кооперацією", — Зиновій Свереда фото, ілюстрація

Кооперація в агросекторі – це забезпечення зайнятості та соціальної інтеграції.  У світі кооперативи є елементом самодопомоги і отримують преференції від держави. 

 

За статистикою, у всьому світі до кооперації долучено майже 1 млрд людей – фактично, це кожний сьомий мешканець планети. Кооперативи активно розвиваються у понад 100 країнах і забезпечують 100 млн. робочих місць.

Український кооперативний рух також має свою 150-літню історію. На початку 20 століття  кооперативи об’єднували понад 60% сільського населення. У новітній історії України відродження кооперації почалося 1997 року з ухвалення відповідного закону. Пік кооперативного руху був зафіксований 2004 року – тоді існувало понад 1100 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Далі їхня кількість пішла на спад, і до недавнього часу до кооперативів належали менше 1% сільського населення (кооперація в Україні).

За статистикою,  в Україні у дрібних та середніх господарствах виробляється біля 95% картоплі, 80% овочів, плодів і ягід. Але дрібні виробники без об’єднання не можуть створити власні потужності для зберігання продукції, щоб самостійно збувати її за вигідними цінами.

Тому в останні роки в Україні активізувалася робота з поширення кооперативного руху. Про перспективи, які відкриває кооперація для аграріїв, propozitsiya.com розповів доктор соціальної економіки, президент Українського Кооперативного Альянсу Зиновій Свереда.

Соціальне підприємництво та кооперація  - це для України ідея не нова. Але наскільки вона є актуальною на сьогодні і наскільки готове суспільство до того, щоб її впроваджувати?

Що означає кооперація? Кооперація вимагає, щоб люди були правильно організовані по інтересах та спеціалізаціях та вирощували культури, продукти, послуги, які є актуальними на ринку. Кооперація та соціальне підприємництво – це єдиний правильний шлях розвитку сучасної України. Тому що  це - формування середнього класу,  зміна схем руху фінансових потоків  для добробуту і для розвитку місцевої інфраструктури, а також самореалізація людей та потенціалу громад.

Кооперація – це система, при якій бідний знає правила, як стати заможним, заможний  - як стати багатим, а багатий – як стати ще багатшим. За цим принципом пішла Європа та Америка, яка поставила акцент на купівельній спроможності свого населення та на захисті прав людини.

Кооперативна форма господарювання ставить основний акцент на формуванні відповідального та творчого господаря та активної громади. 

У 90-х роках в перші роки незалежності українці швидко кинулися у ринкову економіку, не розуміючи, що то таке, як воно працює. І  дуже швидко ми побачили, що будь-яка організована меншість є набагато сильнішою від неорганізованої більшості. В Україні була створена така система, щоб людина постійно залежала від органів влади. Але це шлях в нікуди. Тому єдиний вихід – це створення  кооперативних платформ (розвиток коопераці), формування нової етики, нового світогляду, нових цінностей. Українці мають у тому феноменальний досвід – пригадаймо етап відродження з кінця 19 століття до 1939 року.

Є дуже важливим, що сьогодні чимало представників великого бізнесу підтримують кооперацію, тому що розуміють – тільки співпраця породжує справжній прибуток та добробут. Прикладом є програма «ФОРСАЙТ – стратегія України 2020», що є прикладом кооперативної спільної праці між наукою та бізнесом.

Реформа економіки полягає не в інвестиціях, а у зміні світогляду та її цінностей. Коли громади організовані, то свої обігові кошти вони спрямовують на речі, що дійсно актуальні для них – це освіта, дитячі садки, школи, спорт, програми якості продуктів та послуг.

Зиновій Свереда, президент Українського Кооперативного Альянсу

Але те, про що Ви говорите, є однією з найбільших перешкод на шляху створення кооперативів і розвитку кооперації. Тому що це ментальні зміни, а вони найскладніші.

Це нормальні речі. Наприклад, японці після ІІ Світової війни побудували своє сільське господарство на основі принципів кооперації. Вони просто взяли книжку Чаянова, яку переклали на японську мову. (Олександр Чаянов, економіст, автор праць із теорії кооперації. – Ред.)  Все їхнє сільське господарство – це кооперативи.  Але навіть у японців структурна зміна ментальності тривала 7 років.

У нашій давнішій історії після відміни панщини до початку професійної кооперації пройшло 25 років. І зараз так само. Люди навіть не розуміють, що владні інституції довели їх до кризи, а себе – до збагачення. І вони ніколи не зроблять реформ, тому що провести реформи – це зруйнувати дані схеми. Тому єдиний принцип – це внутрішня мобілізація потенціалу громад, промоція освіти, атмосфера солідарності, пошуки альтернатив і об’єднання на місцях. А нам головне, щоб людина у кооперації почувала себе добре і творчо (розвиток коопераці)

Криза – це не  брак капіталів та інвестицій. Криза – це соціальна ізоляція. Криза – це коли ти не контролюєш те, що  виробляєш.

Що для цього треба, з чого починати?

Коли мене питають, з чого почати – з пошуку ідеї чи створення бізнесу, чи пошуку інвестицій - я вважаю, що перш за все людина повинна пізнати саму себе. Реалізація будь-якої підприємницької справи - це не тільки питання бізнесу, ідеї чи капіталу, а й вашого здоров’я та знань. Треба заповнити свої прогалини у знаннях, поспілкуватися з досвідченими людьми, відвідати практичні господарства, подивитись, як налагоджена їхня система.

Так є будь-де. Я особливо побачив це на Заході, коли  14 років там жив, працював і викладав упродовж 6 років в університеті в Італії.  Наша біда у тому, що ми  навчаємо потенційних безробітних - з дипломами, але без практичних знань. А там система навчання максимально зосереджена на практиці. Є два-три місяці теорії, і 8 місяців має бути практика. Лише тоді навчання є корисним.

До відома. Європа

У країнах Західної Європи кооперативи виробляють до 50%продукції харчової промисловості. Наприклад, у Фінляндії – 40%. У Євросоюзі через кооперативи реалізується 60% товарної продукції аграрного сектору, у скандинавських країнах – 80%, в Японії та Китаї – 90%.

У Європі кооперація забезпечує основні канали збуту продукції. Зокрема, у Скандинавії – 70%, у Нідерландах – 65%, у Німеччині, Франції – 52-55%. У першу чергу, кооперуються дрібні виробники молока, овочів, фруктів.

Ми зараз розробляємо  систему кооперативної освіти, спрямованої на підлітків і талановитих дітей, бо ринок потребує вузькоспеціалізованих фахівців (розвиток коопераці в Україні). Загальна ерудованість не дає жодних переваг. Освіта - це формування мислячої людини, яка впевнена у собі. Для того, щоб вигравати на ринку, то потрібна спеціалізація якнайшвидше. Чи мали б ми чемпіонів на Олімпійських іграх, якщо б вони починали тренуватися у 18 років? Ні, ринок, як і спорт, потребує спеціалізованих осіб, що готують себе змалку. Це важливо для нас.

Ми будемо у цьому напрямку працювати на Рівненщині, Хмельниччині, Львівщині та Волині. Зараз будемо проводити бізнес-форуми з партнерами.

Крім того, Український Кооперативний Альянс розробляє програму розвитку малого та середнього бізнесу для об’єднаних територіальних громад та для прифронтових територій АТО. Ми організовуємо кооперативи органічного садівництва для екс-учасників бойових дій та біженців. Це дуже важливо.

Багато громад хочуть розвиватися, але не знають, як. Ми їм пропонуємо прості, але дуже ефективні програми, що базуються згідно їхнього щоденного споживання та наявних обігових коштів (розвиток коопераці).

Законодавчі можливості для кооперації  в Україні є?

Нам потрібно реформувати кооперативне законодавство. В Україні досі є старий закон про кооперацію, який треба змінити майже повністю (розвиток кооперації в Україні). Але основна проблема  не стільки у законі, скільки у тому, що екс-система вважала підприємництво ворогом. Прикладом є податкові платежі. Скажімо, за кордоном обслуговуючі кооперативи переважно мають статус неприбуткових, і там передбачена інша  система оподаткування. Нам просто треба вивчити європейське законодавство, і з певними нюансами подати його сюди.

Нам не треба великої державної підтримки, а краще просто не заважати, упорядкувати податкове законодавство, щоб у нас не було подвійного оподаткування, та впорядкувати сплату ПДВ, а все інше люди самі на місцях зроблять. Тому що люди мають звітуватися перед державою, але і політики мають звітувати за використання коштів. Лише цей взаємний процес може відбудувати довіру у країні. Реформи є тоді успішними, коли люди беруть участь у їхньому плануванні ( розвиток кооперації). 

Рух є в цьому напрямку?

Працюють декілька груп експертів. Ми готуємо свою версію закону, проведемо кілька форумів та на початку грудня круглий стіл у стінах парламенту. Дуже корисними є програми Канадського посольства, кілька міжнародних організацій мають свої програми.  Згодом ми проведемо круглий стіл, узгодимо наші пропозиції і запропонуємо свій варіант закону. Для мене є міфом, що політики можуть писати добрі закони. Закони повинні писати ті, хто безпосередньо працює у цій сфері. Так працює Захід – скандинавські країни, США, Канада. Держава має бути чесна з громадянами.

Сьогодні ми посилено працюємо по центральній Україні у кооперативному навчанні та практичному консалтингу. Ми маємо український кооперативний «план Маршала», щоб відбудувати державу після організованого грабунку.(розвиток кооперації в Україні).

Кооперацію в Україні розпочав Андрей Шептицький

Чи є вже в Україні позитивні приклади кооперації?

Про кооперацію активно почали говорити тільки після Революції Гідності. Для сільських кооператив не потрібно багато землі. Наприклад, середнє сімейне господарство в Голландії – це 5-10 га. З одного гектару  органічного саду ви можете отримати 200 -300 тисяч прибутку з яблунь та 500 тисяч з груш щороку. Потрібні експерти, агрономи, і ми надаємо такі консультації для селян.

Наприклад, на Тернопільщині, Львівщині вже є села, які об’єдналися і виробляють полуницю. На Хмельниччині ми почали амбіційний проект, який покриває пів-області, а згодом будемо поширювати на всю Україну. Зараз шукаємо талановиту молодь по депресивних районах, щоб сформувати активних лідерів.

До відома. Канада

У Канаді кооперуються, насамперед, виробники зерна. Є досить потужна група сільськогосподарських кооперативів – «Саскачеванський пшеничний кооператив», «Пшеничний кооператив Альберти» і «Манітобський елеваторний кооператив», які об’єднують 100 тис. фермерів. Вони мають у своєму розпорядженні 800 елеваторів, 3 портових елеватори, свій флот для перевезення зерна, 200 млинів. Фермери, які сформували кооперативи, мають право на дотації з державного бюджету.  

Ми взяли участь у Міжнародному Кооперативному Саміті в Канаді у жовтні 2016 року. Плануємо зробити конференції у Мюнхені, Римі та Женеві у 2017. Там нам допомагають наші європейські кооператори.(розвиток кооперації в Україні).

Крім того, наше гасло «громада+кооперація=децентралізація», тобто мета – «прив’язати» капітали та бізнес до конкретних територій та населених пунктів, щоб результатом був бажаний «сталий розвиток».  

Для нас не є питанням відразу досягнути грандіозних успіхів. За 1,5 року говорити про грандіозні досягнення рано. Ми працюємо поетапно. Лише популісти обіцяють прийняти закони, які  спрацюють як скатертина-самобранка – махнув рукою і все всім одразу буде добре і всіх нагодував.

Кооперація  - це система формування особистості, яка думає власною головою. Це для нас головне. Тоді буде і реальна зміна держави.

Якщо говорити про ідею кооперації як таку, то  позитиви можна зрозуміти. А чи є у ній підводні камені? За яких умов кооперація може не спрацювати?

Є кілька. Найнебезпечніша річ – це імітація кооперації, коли кооперативом називається просто приватне підприємство. Це руйнує саму ідею кооперації. І цього ми остерігаємося.  Багато людей плутають кооперацію з колгоспом, хоча це дві різні речі, діаметрально протилежні. Чимало проблем від нашого незнання чогось. Нашим людям часто дуже важко  організуватися, зібрати збори, прийняти рішення. Радянська влада не минула безслідно. Я цьому не  дивуюсь і сприймаю нормально. Є багато ідейних кооператорів, що вже працювали по 20 років в Україні, проте і вони визнають, що важко змінити ситуацію та відбудувати кооперативний рух.

Тому ми починаємо з простих маленьких кроків. Зразу залучити людей у повноцінну кооперацію є важко. Потрібен перехідний період, а це освіта та експериментальні програми, які стануть прикладом для інших.

Прикладом є ринок органічних яблук в Німеччині: там дохід біля 6 мільярдів євро, а у нас весь ринок пшениці біля 6 мільярдів. Або кооперативи Мандрагоне чи Fog в Італії: обіг коштів у їхніх структурах відповідає рівню всього нашого сільського господарства. Все залежить не від ресурсів, а від мудрості господаря.

Я думаю, що якби ми на законодавчому рівні успішно зреалізували питання сучасної кооперації, то землі в Україні почали б використовували ефективно та інтенсивно. Я відчуваю, що до того йде. Нам треба 2 роки.(розвиток кооперації ьв Україні). Японці йшли до реалізації цієї ідеї 7 років, але ми не маємо стільки часу.  Ми маємо ще лише 1,5-2 роки. Проте, як сказав найбільший кооператор України, митрополит Андрей Шептицький, завдання кооперації – це зібрати громади і народ в сильний суспільний організм. І цю справу ми продовжуємо.

 

Ольга Бабчук, o.babchuk@univest-media.com

Інтерв'ю
Богдан Духницький, канд. ек. наук ННЦ «Інститут аграрної економіки», аналітик компанії «Бізнесгрупінвест», що тісно співпрацює з Асоціацією «УКРСАДПРОМ»
Європейський ринок потребує фруктів і ягід і скупує  їх з усього світу. При цьому попитом користується не  лише сировина, а й перероблена продукція. За результатами 2016 року, 70% доходів зі
Малі запаси вологи та відсутність опадів в період березень-квітень формують певні обмеження для вирощування даної культури. Так, на 10 квітня ц. р. залежно від типів грунтів, у південних регіонах, запаси вологи складали в метровому шарі 60... Подробнее

1
0