Мастит свиноматок: лікуйте профілактикою
Серед хвороб, що завдають значних економічних збитків господарствам, вагоме місце займає мастит. Найчастіше запальні процеси молочної залози спостерігають у перші два тижні після другого чи третього опоросів (переважно із таких тварин складається структура основного стада). Як ефективно уникнути непотрібних витрат на лікування та почати заробляти на здоров’ї стада — детальніше у цій статті.
Серед хвороб, що завдають значних економічних збитків господарствам, вагоме місце займає мастит. Найчастіше запальні процеси молочної залози спостерігають у перші два тижні після другого чи третього опоросів (переважно із таких тварин складається структура основного стада). Як ефективно уникнути непотрібних витрат на лікування та почати заробляти на здоров’ї стада — детальніше у цій статті.
І. Плахотнюк, канд. вет. наук,
Білоцерківський НАУ
Мастити можуть виникати у свиноматок не лише після опоросу, але й після відлучення поросят та під час вагітності. Появу маститу у свиноматок, які вже поросились, частіше пояснюють тим, що молочна продуктивність у них вища, а становлення лактації відбувається швидше, ніж після першого опоросу.
Клінічна чи субклінічна форми: що небезпечніше?
Клінічну форму маститу виявляють у 13–20% маточного поголів’я. Серед форм клінічного маститу найчастіше реєструють абсцеси молочних пакетів, рідше — серозний, серозно-катаральний, гнійно-катаральний, фібринозний та геморагічний мастити. Часто реєструють індурацію молочної залози.
Частота виникнення прихованого запалення молочних залоз у свиноматок становить 8–10%.
Не менш небезпечний і субклінічний мастит, оскільки його практично неможливо своєчасно діагностувати. Однак він являє собою потенційний етіологічний фактор розвитку клінічно вираженого запалення молочних пакетів та часто є нез’ясованою причиною захворювання і загибелі підсисних поросят.
Виявлення причини —
половина лікування
З’ясування причин виникнення маститу кожного разу є неодмінною передумовою для застосування ефективних засобів боротьби з ним.
У свиней запалення молочних пакетів розвивається унаслідок проникнення в молочну залозу збудника інфекції, головним чином — умовно патогенних мікроорганізмів (Staphylococcus, Streptococcus, E.coli, Pseudomonas aeruginosa тощо).
Найчастіше вони проникають у молочну залозу через пошкодження шкірного покриву молочного пакета (травми, завдані зубами поросят) і значно рідше — галактогенним (проникнення через сосковий канал) та гематогенним (кровоносними судинами) шляхами.
На початку лактації виникнення маститу у свиноматок обумовлене зниженням рівня неспецифічної резистентності організму наприкінці вагітності та родовим стресом (особливо після затяжних, патологічних родів), а також напруженням фізіологічних процесів у зв’язку з інтенсивною лактацією та набряком молочної залози.
Усередині та наприкінці лактації запальні процеси у молочній залозі часто виникають унаслідок застоювання молока за недостатнього відсмоктування його поросятами, у результаті раптового відлучення або їхньої загибелі.
Крім того, мастит може стати наслідком порушення температурного режиму. Так, запалення молочних пакетів виникає у свиней, яких утримують у приміщеннях із протягами або недостатньою кількістю підстилки — приміщення стають вологі та холодні.
Однією із суттєвих причин поширення маститу у господарствах є недостатня увага обслуговуючого персоналу до виявлення запалення у молочних залозах свиноматок, що зумовлює його розвиток і несвоєчасно надане лікування.
Не виключена і спадкова схильність тварин до маститу — кратерна форма сосків у свиноматок перешкоджає нормальному виведенню молока із залози, що сприяє розвитку в ній запальних процесів.
Мастит виникає під час запальних процесів у статевих органах, унаслідок затримання посліду, післяродової сапремії, захворювання шлунково-кишкового тракту.
Акцент — на діагностику
Мастит не лише зумовлює страждання тварини, але й може стати причиною незворотних змін у структурі молочної залози, що з великою вірогідністю призведе до повного припинення лактації та вибракування свиноматки.
Перші клінічні ознаки гострого маститу починають проявлятися через добу після опоросу. У хворих тварин відмічають погіршення загального стану, підвищення температури тіла та втрату апетиту. Свиноматка лежить на череві, підводиться неохоче, не допускає поросят для ссання або негативно реагує на цей процес. Уражені молочні пакети збільшені, набряклі, гіперемійовані, ущільнені, із вираженою болючістю під час пальпації, місцева температура підвищена. Секрет може бути без видимих змін, однак, залежно від форми запалення, набуває сіруватого, рожевого, зеленого чи іншого відтінку із частками казеїну, фібрину, крові чи гнійного ексудату. Гостре запалення охоплює до 90% молочних пакетів — рідко ураження відмічають у одному чи двох пакетах. Частіше мастит реєструють у задніх молочних пакетах, аніж у передніх.
Субклінічний мастит характеризується гіпогалактією та має хронічний перебіг. Запалення молочної залози протікає без чітко виражених ознак (характерно для синдрому ММА). Секрет може не мати чітких видимих змін, а паренхіма під час пальпації має ущільнені вузлики. Після чергового опоросу продуктивність знижується або повністю припиняється.
Абсцес розвивається після нанесення травми. Спочатку навколо ранок розвивається обмежене запалення. Свиноматка хвилюється під час ссання поросятами і може вставати. У подальшому під шкірою з’являються болючі гарячі та щільні утворення різного розміру. Залежно від кількості утворених абсцесів у свиноматки може підвищуватись температура тіла, погіршуватися загальний стан і апетит. Сосок стає склоподібним та напруженим, а під час здоювання виділяється секрет із домішками гною.