Спецможливості
Статті

Ма­с­тит: стра­тегічна бо­роть­ба

08.05.2014
536
Ма­с­тит: стра­тегічна  бо­роть­ба фото, ілюстрація

Перед будь-якою антибактеріальною терапією слід проводити бактеріологічне дослідження. Адже лише знаючи збудника та те, як запобігати його виникненню, можна боротися з маститом та зменшити кількість виникнення нових інфекцій у довгостроковій перспективі.

Перед будь-якою антибактеріальною терапією слід проводити бактеріологічне дослідження. Адже лише знаючи збудника та те, як запобігати його виникненню, можна боротися з маститом та зменшити кількість виникнення нових інфекцій у довгостроковій перспективі.

Д. Крю­ков
Спеціаль­но для жур­на­лу «Тва­рин­ництво та ве­те­ри­нарія»

Звідки бе­руть­ся со­ма­тичні кліти­ни?
Як тільки бак­терії по­трап­ля­ють у вим’я, у йо­го тка­нині ви­ни­кає за­хис­на ре­акція у ви­гляді за­па­лен­ня. Це сти­му­лює ма­со­ву міграцію білих кров’яних тілець (лей­ко­цитів) із крові у мо­лочні за­ло­зи, в аль­ве­о­ли, щоб при­пи­ни­ти вторг­нен­ня па­то­ген­них мікро­ор­ганізмів та зни­щи­ти їх (фа­го­ци­тоз). Під час «на­па­ду» збуд­ни­ка по­ми­рає ба­га­то клітин, що ви­роб­ля­ють мо­ло­ко, які потім ви­во­дять­ся з ор­ганізму ра­зом із біли­ми кров’яни­ми тільця­ми че­рез мо­ло­ко (та­ким чи­ном кількість со­ма­тич­них клітин у ньо­му збільшується). Ця за­хис­на ре­ак­ція ор­ганізму не має бу­ти на­стільки силь­ною, щоб її ви­яв­ля­ли не­оз­б­роєним оком. То­му ча­с­то та­ка інфекція у ви­мені спо­чат­ку є субклінічною.

По­кра­щан­ня здо­ров’я ви­мені згідно з пла­ном
У разі постійних про­блем зі здо­ро­в’ям вимені корів
(> 200 000 со­ма­тич­них клітин/мл) не­обхідно скласти план оздоровлення ста­да, який має передбачити низку відповідних поетапних заходів:
   Об­го­во­рен­ня про­бле­ма­ти­ки ма­с­ти­ту: уточ­ни­ти, які про­фі­лактично-лікувальні методи було використано до цьо­го, виз­на­чи­ти цілі і подальші кроки.
   Об­сте­жен­ня корівників що­до годівлі та здо­ров’я тва­рин, ста­ну доїльно­го об­лад­нан­ня та дотримання гігієни доїння.
   Відбір проб та їхнє ци­то­бак­теріо­ло­гіч­не досліджен­ня з кож­ної чверті ви­мені усіх лак­ту­ю­чих корів.
   За­леж­но від про­бле­ми у стаді (бак­терії, що «асоційо­вані» із на­вко­лишнім се­ре­до­ви­щем або з ко­ро­вою) потрібно по­кра­щи­ти або зміни­ти умо­ви ут­ри­ман­ня, годівлі та поліпшити за­галь­не здо­ров’я тва­ри­н.
   Розподілення інфіко­ва­них корів за типом перебігу хвороби. Ліку­ван­ня ан­тибіоти­ка­ми всіх клінічно хво­рих тва­рин (у яких на­явні зміни в се­к­реції та тка­ни­нах) та всіх носіїв ма­с­ти­ту, в яких прослідко­вується по­ру­шен­ня за­галь­но­го ста­ну. За субклінічно­го ма­с­ти­ту слід зва­жи­ти всі «за» та «про­ти» (з еко­номічної точ­ки зо­ру) доцільності ліку­ван­ня лак­ту­ю­чих чи су­хостійних корів. Корів із хронічним пе­ребігом за­хво­рю­ван­ня ви­мені ви­­б­ра­ковують.
   Кон­троль­не про­ве­ден­ня ци­то­бак­теріологічно­го досліджен­ня проб із кож­ної чверті ви­мені після за­вер­шен­ня ліку­ван­ня. Про­во­дять постійний кон­троль вмісту со­ма­тич­них клітин у мо­лоці. Кон­троль мо­лоч­ної про­дук­тив­ності (MLP) потрібно здійсню­ва­ти щоміся­ця.

Пра­виль­на інтер­пре­тація кількості клітин
Вміст со­ма­тич­них клітин у мо­лоці, от­ри­ма­но­му від здо­ро­вих корів, має ста­но­ви­ти не мен­ше 100 000 клітин/мл. Як­що ж цей показник (у збірно­му мо­лоці) збільшується до 300 000 клі­тин/мл і біль­ше, мож­на вва­жа­ти, що близь­ко по­ло­ви­ни всіх корів у стаді вже страж­да­ють від субклінічно­го ма­с­ти­ту. На під­ста­ві аналізу кількості клітин мож­на швид­ко зро­зуміти, з чо­го роз­по­ча­ти лі­ку­ван­ня. Так мож­на кон­тро­лю­ва­ти при­чи­ни збільшен­ня кількості со­ма­тич­них клітин, що мо­же бу­ти вик­ли­ка­не но­ви­ми інфекціями, інфіку­ван­ням у період су­хо­стою або че­рез на­яв­не хронічне за­па­лен­­ня.
Проблеми корів —з першого погляду
Потрібно про­во­ди­ти постійне до­слі­джен­ня кількості со­ма­тич­них клітин. Це завдання спрощують еле­к­тронні таб­лиці, за даними яких ство­­рюють звіт (графічний ог­ляд). Для цьо­го на осі Y слід уве­с­ти по­точні зна­чен­ня підра­хун­ку наявних клітин (зна­чен­ня ос­тан­нь­о­го MLP), а на осі Х — зна­чен­ня по­пе­ред­­ньо­го MLP (ри­су­нок). По­чи­на­ю­чи з кількості 200 000 со­­матичних клітин/мл потрібно про­ве­с­ти як вер­ти­каль­ну, так і го­ри­зон­таль­ну лінії (межі) так, щоб вий­ш­ло чо­ти­ри ква­д­ра­ти. Вво­дять зна­чен­ня, от­ри­мані від усіх корів, — це за­без­пе­чує швид­кий ог­ляд по­точ­но­го ста­ну здо­ров’я ви­мені корів усь­о­го ста­да. Завдання ветеринара — до­сяг­ну­ти таких зна­чень за цим методом:
   Ве­ли­ка кількість то­чок має бути у ква­д­раті, роз­міщено­му в ліво­му ниж­нь­о­му кут­ку. Це свідчить про здо­ров’я ви­мені.
   У верхній по­ло­вині графіка (нові або хронічні інфекції) у кож­но­му з двох ква­д­ратів має бу­ти мен­ше 6% усіх корів.
Стеж­те за періодом су­хо­стою
За до­по­мо­гою схе­ми та­кож мож­на пе­ревіри­ти, наскільки ви­со­ки­ми є по­каз­ни­ки ефек­тив­ності ліку­ван­ня тва­рин у період су­хо­стою або чи пе­ре­кри­вається цей відсо­ток но­ви­ми інфекціями. Для цьо­го на осі Х потрібно вве­с­ти зна­чен­ня MLP до су­хо­стою, а на осі У — зна­чен­ня MLP пер­шої лак­тації. Як­що вміст клітин з ос­тан­нь­о­го зраз­ка мо­ло­ка, взя­то­го до су­хо­стою, а та­кож кількість клітин із пер­шо­го зраз­ка мо­ло­ка після оте­лен­ня  ниж­чі за нор­му (200 000 клі­тин/мл, нижній лівий ква­д­рат), це оз­на­чає, що ко­ро­ва пе­ре­жи­ла су­хостійний період без шкоди для свого здоров’я. Од­нак як­що зна­чен­ня пер­шої лак­таційної про­би — близь­ко 200 000 клітин/мл — тва­ри­на зно­ву інфікувалась під час вільно­го від доїння періоду.
Ас­пек­ти оду­жан­ня мо­жуть бу­ти виз­на­чені за до­по­мо­гою цих двох по­каз­ни­ків за кількістю со­ма­тич­них клітин. Як­що їхня кількість перебувала до су­хо­стою на ви­со­ко­му рівні і це са­ме зна­чен­ня залишилося і після оте­лен­ня — це оз­на­чає, що тва­ри­на не оду­жа­ла. Після цьо­го доцільно про­ве­с­ти аналіз на предмет ви­яв­лен­ня збуд­ни­ка та виз­на­чен­ня ре­а­гу­ван­ня ос­тан­нь­о­го на діючу ре­чо­ви­ну кон­сер­ван­ту ви­мені. Од­нак мож­на при­пу­с­ти­ти, що за­вдя­ки ліку­ван­ню кіль­кість клітин після оте­лен­ня знач­но зменшується порівняно із станом корів на­прикінці лак­тації.
Виз­на­чаємо хронічний ма­с­тит
Як­що кількість клітин під час лак­та­ції (про­тя­гом двох-трьох послідо­вних досліджень із кон­тро­лю по­ро­го­вої ве­ли­чи­ни) пе­ре­ви­щує 200 000 клітин/мл мо­ло­ка, то потрібно з’ясу­ва­ти, чи бу­ли ці по­каз­ни­ки спро­во­ко­вані на­яв­ною ін­фекцією або ж при­сутній хронічний ма­с­тит.
Скільки но­вих інфекцій?
Скільки хронічних інфекцій?
Індекс передачі: чи зростає кількість збудників?
Для виз­на­чен­ня то­го, чи зро­с­тає кіль­кість збуд­ників у корівни­ку, мож­на ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти індекс пе­ре­дачі (швид­кість пе­ре­дачі). Для цьо­го співвідно­сять корів, у яких упер­ше спо­сте­­рігають пе­ре­ви­щений кри­тич­ний поріг (200 000 клітин/мл), до тва­рин, у яких вміст клітин перебуває ниж­че цьо­го по­ро­га:

Як­що відно­шен­ня:
дорівнює 1 — рівні ін­фек­ції та ліку­ван­ня (успіх ліку­ван­ня) зба­лан­со­вані;  мен­ше 1 — виліку­ва­них вим’їв більше, аніж хво­рих;
біль­ше 1 — тем­пи зро­с­тан­ня чис­ла но­вих інфекцій пе­ре­ви­щу­ють швидкість вилі­ко­ву­ван­ня. Отже, не­обхідне втру­чан­ня: по­ши­рен­ня збуд­ни­ка слід зу­пи­нити, хронічно хво­рих тва­рин відсте­жу­ють, ліку­ють або ви­б­ра­ко­ву­ють у разі по­­тре­би.

Чис­ло клітин по­одинці — не визна­чальний фактор
Навіть низь­ка кількість соматичних клітин у загальному мо­­­лоці може свідчити про наявність збуд­ни­ка у стаді. Так, у разі функ­ціонування менш па­то­ген­них бактерій (Coryne­bacterium Bovi, KNS) кількість клі­тин підви­щується не так швид­ко. То­му не слід роз­гля­да­ти зна­чен­ня кількості клітин як аб­со­лют­не. Про­те важ­ли­во вра­хову­ва­ти клінічні дані (такі як наявність пластівців у мо­лоці, по­чер­воніння або підви­щен­ня тем­пе­ра­ту­ри ви­мені) й проаналізувати їх у поєднанні із вис­нов­ка­ми ци­то­бак­теріо­логічних досліджень.

Визначення кількості соматичних клітин у молоці
У ла­бо­ра­торіях для підра­хун­ку со­ма­тич­них клітин ви­ко­ри­с­то­ву­ють, в ос­нов­но­му, флу­о­рес­цент­но-оп­тич­ний ме­тод.
На мо­лоч­но-то­вар­них фер­мах вміст клітин у мо­лоці пер­шо­го удою мож­на ви­я­ви­ти за до­по­мо­гою аналізу клітин (Schalmtest, або Каліфорнійський тест на ма­с­тит) (табл. 1). Це надійний не­пря­мий ме­тод виз­на­чен­ня.
Та­кож ви­ко­ри­с­то­ву­ють дані еле­к­т­ро­про­відності мо­ло­ка пер­шо­го удою (стан­дарт­ні зна­чен­ня: від 4,5 до 5,9 мСм/см).
Крім то­го, є спеціальні ек­с­прес-те­с­ти, що, на­при­клад, ви­яв­ля­ють вміст клітин ко­ль­о­ро­вою ре­акцією на фер­мен­ти у мо­лоці.

Ви­яв­лен­ня збуд­ників те­с­том ДНК
Збуд­ни­ки мож­на іден­тифіку­ва­ти, про­вівши куль­ту­раль­не досліджен­ня. Для цьо­го не­обхідно зціди­ти 0,01 мл мо­ло­ка з чверті ви­мені на спеціаль­ну пла­с­ти­ну з ага­ром. Після інку­бації про­тя­гом 24–48 год мож­на іден­тифіку­ва­ти збуд­ни­ка різни­ми ме­то­да­ми аналізу. На жит­тє­здат­них бак­теріях та­кож про­во­дять те­с­ти на стійкість збуд­ників до пев­них ан­тибіотиків (створюють ан­тибіоти­ко­г­ра­му).
От­ри­ман­ня ре­зуль­татів мо­же зай­ня­ти два-три дні. Крім то­го, збуд­ни­ки мо­жуть бу­ти ви­яв­лені про­тя­гом де­я­ко­го ча­су ме­то­дом мо­ле­ку­ляр­ної біології. За до­по­мо­гою те­с­ту ПЛР (поліме­раз­на лан­цю­го­ва ре­ак­ція) на ос­нові ге­не­тич­но­го ма­теріалу (ДНК) у за­галь­но­му підсум­ку мож­на виз­на­чи­ти оди­над­цять збуд­ників ма­с­ти­ту всьо­го за п’ять го­дин. Цей тест, на від­міну від куль­ту­раль­но­го досліджен­ня, мож­на ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти навіть на вже об­роб­ле­них ан­ти­біоти­ка­ми ко­ро­вах, оскільки він ви­яв­ляє ДНК вби­­­тих бак­терій навіть за ма­ло­го вмісту ДНК (табл. 2).

Швидка ветеринарна діагностика
Окрім ДНК-те­с­ту та куль­ту­раль­но­го досліджен­ня, збуд­ни­ків ма­с­ти­ту ветеринар може ви­яв­ляти у стаді і без про­ве­ден­ня до­ро­го­вартісних ла­бо­ра­тор­них досліджень.
З цією ме­тою ви­ко­ри­с­то­ву­ють SG 3M Petrifilm-плівки, вкриті су­хим стан­дарт­ним жи­виль­ним се­ре­до­ви­щем, що ак­тивізується після до­да­ван­ня мо­ло­ка. Вже че­рез декілька го­дин ко­ль­о­ро­ва ре­акція по­ка­зує на­яв­них там мікробів (їхні ко­лонії). До­­сліджен­ня по­ка­за­ли, що плівки Petrifilm ма­ють та­ку са­му чут­ли­вість (ча­ст­ка істин­но по­зи­тив­них ре­зу­ль­­татів), як і зви­чайні досліджен­ня. Силь­на сто­ро­на цьо­го ме­то­ду — ви­яв­лення Staph. aureus та коліформних бактерій.

Інтерв'ю
В Україні дедалі частіше говорять про смерть аграрної науки, і про неефективність роботи НААН. Про можливі варіанти виходу науки із кризи та про перспективні розробки науковців у інтерв`ю propozitsiya
Компанія ДП «ТАК» (на ринку — з 2013 р.), яка входила до складу групи компаній «ТАК», знана в Україні як надійний дистрибутор і співорганізатор «Битви Агротитанів».  Віднедавна ДП «ТАК» відокремилася від групи компаній «ТАК» і стала... Подробнее

1
0