Спецможливості
Статті

Кунжут і особливості його вирощування

25.06.2009
3772
Кунжут і особливості його вирощування фото, ілюстрація

Кунжут - одна із стародавніх культур. Його ввели в культуру в прадавні часи.

Кунжут - одна із стародавніх культур. Його ввели в культуру в прадавні часи.

Насіння кунжуту, що містить значну кількість олії (50-64%), білків (22-26), вуглеводів (14-16%), речовин: залізо, фосфор, кальцій, вітамін Е, є першокласною харчовою сировиною. Кунжутна олія має високі смакові якості, за якими прирівнюється до оливкової та часто заміняє її. Олію, отриману холодним пресуванням, використовують у кондитерській промисловості для виготовлення вищих гатунків печива, цукерок, у виробництві вищих гатунків рибних і овочевих консервів і маргарину. Кунжутну олію використовують також у медицині.
Олію, яку одержали з насіння кунжуту гарячим пресуванням, використовують для виготовлення копіювального паперу, а також у миловарінні та парфумерії. Із сажі, яку мають після спалювання олії, виготовляють так звану китайську туш.
Насіння кунжуту використовують для виготовлення різноманітних східних солодощів. Кунжутну макуху від гарячого пресування (8% олії, 40 - білка) у кондитерському виробництві додають до борошна під час випікання різноманітного печива й дієтичних хлібців.
Для парфумерної промисловості велику цінність мають квітки та листя кунжуту: їх використовують у виробництві духів та одеколону.
Із очищеного від оболонки та розмеленого насіння кунжуту отримують тахінну масу, яку застосовують для виготовлення високоякісної халви.
Макуха від гарячого пресування - добрий концентрований корм для тварин: 100 кг макухи прирівнюють до 132 кормових одиниць.

Біологічні особливості
Кунжут дуже вибагливий до тепла й сонячного світла. Для визрівання за вегетаційний період йому потрібна сума середньодобових температур у межах 2500...3000°С. У разі нестачі тепла в період проростання насіння сходи кунжуту затримуються в розвитку й зріджуються. Насіння проростає лише за температури 15...16°С, а сходи з'являються за 18...20°С. Якщо після сходів утримується несприятлива теплова погода, це призводить до загнивання коріння та загибелі молодих рослин. Приморозки до -0,5...-1°С згубні для сходів. За плюсової температури нижче 15°С кунжут припиняє ріст. Зниження температури або утримання похмурої погоди у період цвітіння негативно впливають на плодоутворення: багато зав'язі опадає, й урожайність різко знижується.
Інтенсивне сонячне освітлення кунжуту потрібне впродовж усього вегетаційного періоду.
Кунжут - культура вибаглива до вологи, особливо в період сходів, у фазі бутонізації, під час цвітіння й на початку плодоутворення. Та найбільш негативно впливає на кунжут в усі фази вегетації висока відносна вологість повітря, яка спричиняє в нього хвороби. Кунжут - рослина короткого світлового дня.
Висівати кунжут слід на структурованих грунтах, легких за механічним складом. Кращі грунти для нього - легкосуглинкові та супіщані чорноземи, непридатні заболочені, засолені, з близьким заляганням грунтових вод.
Кунжут вибагливий до водно-фізичних властивостей грунту та вмісту в ньому поживних речовин.
Місце в сівозміні
Кунжут у сівозміні висівають після озимої пшениці, зернових, бобових культур, інколи після кукурудзи. На попереднє місце його слід повертати не раніше ніж через шість-сім років, щоб максимально убезпечитися від ураження хворобами й пошкодження шкідниками.

Основний обробіток грунту
Кунжут дуже вибагливий до чистоти полів, бо на початку вегетації він росте надто повільно.
Обробіток грунту має забезпечувати максимальне вологонакопичення, пригнічення та знищення бур'янів, створення оптимальних умов для росту й розвитку рослин.
Грунт під кунжут готують за системою поліпшеного зябу. Після збирання попередника здійснюють дворазове лущіння стерні дисковими боронами на глибину 6-8 см. Орють у жовтні на глибину 22-25 сантиметрів.
Якщо є багаторічні бур'яни, тоді застосовують пошаровий обробіток грунту: перше лущіння проводять одразу після збирання хлібів дисковими широкозахватними лущильниками на глибину 6-8 см; друге - після відростання розеток коренепаросткових бур'янів (осот, будяк, молочай та ін.) лемішними плугами-лущильниками або плоскорізними культиваторами на глибину 10-12 см. Після оранки восени поверхню поля треба обов'язково вирівняти.

Передпосівний
обробіток грунту
Весняний обробіток грунту - важлива складова заходів для отримання повних і дружних сходів кунжуту. Передпосівний обробіток має сприяти зменшенню витрат вологи через випаровування, створенню умов для загортання насіння на належну глибину та знищенню бур'янів перед висіванням насіння кунжуту.
Якщо восени грунт не вирівнювали, то навесні треба заборонувати його важкими або середніми боронами.
Проведення кількох суцільних розпушувань - необхідний агрозахід для знищення бур'янів і підготовки грунту до висіву.
Передпосівну культивацію здійснюють на глибину 4-5 см з боронуванням та шлейфуванням з одночасним внесенням гербіциду Трефлан або Харнес. Для ущільнення грунту доцільно провести коткування гладкими котками.

Удобрення
На формування 1 т насіння кунжут споживає з грунту близько 80-90 кг N, 20-25 кг Р2О5 і 90-100 кг К2О. Майже 67% азоту, фосфору та калію надходить до рослини у фазі цвітіння й пізніше.
Культура кунжуту високочутлива до внесення мінеральних і органічних добрив. Азотні добрива підвищують загальну продуктивність рослин завдяки збільшенню кількості коробочок на рослині та насіння в коробочці, проте надлишок їх призводить до зниження вмісту олії. Фосфорні та калійні добрива підвищують олійність.
Рекомендована доза добрив для Південного Степу - N90P90. На грунтах із недостатнім вмістом калію вносять К30-40.

Підготовка насіння й сівба
Якість посівного матеріалу значною мірою забезпечує високий урожай кунжуту. Для висівання використовують чистосортне, з високою енергією проростання, з високою схожістю, повновагове, здорове й цілковито чисте насіння.
Великої шкоди посівам кунжуту завдають хвороби та шкідники. Важливим попереджувальним заходом є обробка насіння перед висівом плівкоутворюючими речовинами з використанням фунгіцидів типу Роял Фло.
Кунжут сіють тоді, коли грунт на глибині 5-8 см прогріється до 16...18° С.
Кунжут висівають широкорядним способом з міжряддями 45-70 см. Рекомендована густота стояння рослин у незрошуваних умовах така: за сівби з міжряддям 70 см - 350-375 тис./га, з міжряддям 45 см - 475-500 тис./га; на зрошенні: за сівби з міжряддям 70 см - 475-500 тис./га, з міжряддям 45 см - 625-650 тис. на гектар.
Для отримання дружних сходів насіння кунжуту потрібно висівати в грунт на глибину 2-3 см. Глибше загортання призводить до запізнілих сходів і сильної зрідженості. Зрідженими будуть сходи і в разі висівання насіння в сухий та неякісно підготовлений грунт.
На час висіву грунт має бути вологим, пухким і чистим від бур'янів. Обов'язковий захід - прикотковування його після сівби.

Догляд за посівами
Сходи кунжуту за сприятливих умов (температури та вологості грунту) з'являються на четвертий-п'ятий день після сівби. Для ніжних сходів цієї культури небезпечне утворення кірки, особливо до появи паростків, бо дуже слабкі проростки насіння не спроможні пробити її, внаслідок чого посіви можуть зовсім загинути. Тож у разі утворення кірки її слід негайно розпушити.
За період вегетації проводять три-чотири міжрядні обробітки: перший - на глибину 5-6 см; подальші - на 10-12 сантиметрів.

Збирання врожаю
Культуру збирають у фазі фізіологічної стиглості, коли рослини жовтіють, нижні листки всихають, насіння набуває типового забарвлення.
Сорти кунжуту з коробочками, що розтріскуються, збирають роздільним способом. Скошують у валки, коли побуріють нижні коробочки. Після підсихання обмолочують комбайном.
Сорти з коробочками, що не розтріскуються, збирають прямим комбайнуванням, використовуючи пристосування для дрібнонасіннєвих культур.
Очищене насіння зберігають за вологості не більше 9 відсотків.
Сорти кунжуту, створені в Інституті олійних культур
Надія. Вегетаційний період становить 100 днів. Рослини заввишки 95 см. Плід - видовжена багатонасіннєва коробочка. Кількість коробочок на рослині досягає 80 штук. Урожайність сорту - близько 1,1-1,4 т/га. Олійність - 55,5%, маса 1000 насінин - 2,6 г. Сорт стійкий проти бактеріозу й фузаріозу, здатний витримувати перепади середньодобових температур повітря, придатний для механізованого збирання.
В Реєстрі сортів рослин України з 2001 року.
Гусар. Належить до середньопізньої групи стиглості. Тривалість вегетаційного періоду - 130-140 днів. Висота рослин - 120-130 см. Бічних гілочок на рослині - шість-вісім. Коробочок на одній рослині - 300-320 шт. Вирізняється високою продуктивністю. Маса насіння з однієї рослини - 30-32 г. Окремі рослини здатні формувати масу насіння до 40-55 г. Маса 1000 насінин - 2,5 г. Олійність - 60,1%. Урожайність висока: 1,9 т/га. Коробочки в стані дозрівання розтріскуються, тож можливе висипання насіння.
В Реєстрі сортів рослин України з 2006 року.
Боярин. Пізньостиглий сорт, тривалість вегетаційного періоду - 145 днів. Сорт багатогіллястий. Формує на одній рослині близько 300 коробочок. Маса насіння з однієї рослини - 30-35 г. Маса 1000 насінин - 2,6 г. Олійність - 59%. Сорт здатний формувати врожайність у межах 1,8 т/га. Під час дозрівання розтріскується слабо. Стійкість до осипання - 8 балів.
У Реєстрі сортів рослин України з 2006 року.

О. Поляков,
ст. наук. співробітник Інституту олійних культур УААН, канд. с.-г. наук
О. Нікітенко,
наук. співробітник Інституту олійних культур УААН

Інтерв'ю
Нова генерація найсучасніших комбайнів TRION від компанії CLAAS представлена в Україні 11-ма моделями, на базі яких можна буквально (як в LEGO) створити зернозбиральний комбайн своєї мрії, під конкретні потреби. Залежно від моделі, нові... Подробнее
Карлос Альберто Сесарі
В Україні за останні півтора десятки років чимало господарств пробувало впроваджувати нульовий або мінімальний обробіток грунту. І більшість, зіштовхнувшись із проблемою зниження врожайності, поверталися до традиційної технології.... Подробнее

1
0