Ку­ку­руд­за із різною ши­риною між­рядь

Аналізу­ю­чи спо­соби сівби, починаючи з 1910 р., ми ба­чи­мо, що із знач­ним підви­щен­ням куль­ту­ри зем­ле­роб­ст­ва, ма­со­вим за­сто­су­ван­ням ефек­тив­них гербі­цидів відбу­ва­лась по­сту­по­ва зміна як спо­со­бу сівби, так і ши­ри­ни міжрядь: пе­рехід від 120 см за ква­д­рат­но-гніздо­во­го ме­то­ду до 70 см — за пунк­тир­но­го ши­ро­ко­ряд­но­го висіву.

Ю. Ткаліч, канд. с.-г. на­ук,
О. Шев­чен­ко, канд. с.-г. на­ук,
В. Ма­тю­ха, канд. с.-г. на­ук,
С. Кра­вець
ДУ Інсти­тут сільсько­го гос­по­дар­ст­ва
сте­по­вої зо­ни НА­АН

Про­те на­разі ши­ри­на міжрядь 70 см та­кож має низ­ку суттєвих не­доліків: скуп­чен­ня рос­лин у ряд­ках, по­си­лен­ня кон­ку­ренції між ни­ми за во­ло­гу, світло, по­живні ре­чо­ви­ни вже на по­чат­ку ве­ге­тації. Це об­ме­жує мож­ли­вості підви­щен­ня вро­жай­ності за по­вно­го ви­ко­ри­с­тан­ня во­ло­ги, по­жив­них ре­чо­вин і мак­си­маль­но­го за­своєння со­няч­ної радіації за збільшен­ня площі ли­с­тя внаслідок під­ви­щен­ня гу­с­то­ти сто­ян­ня рос­лин.
Ви­мо­ги рос­лин ку­ку­руд­зи до умов зовнішньо­го се­ре­до­ви­ща, як відо­мо, не постійні: во­ни зміню­ють­ся у про­цесі роз­вит­ку са­мих рос­лин. На по­чат­ку ве­ге­тації, ко­ли в ку­ку­руд­зи ще ма­ло­роз­ви­нуті ко­ре­не­ва си­с­те­ма та ли­ст­ко­ва по­верх­ня, рос­ли­ни не по­тре­бу­ють ве­ли­кої площі жив­лен­ня. З рос­том рос­ли­ни пло­ща її ли­ст­ко­вої по­верхні ви­ко­ри­с­то­вується все повніше, тож за не­до­стат­­ньо­­го по­жив­но­го се­ре­до­ви­ща мо­же на­ста­ти мо­мент, ко­ли одні рос­ли­ни по­­чи­на­ють при­гнічу­ва­ти інших, що при­зво­дить до зни­жен­ня їхньої про­дук­тив­ності і ви­му­ше­ної «бо­роть­би за ви­жи­ван­ня». З дру­го­го бо­ку, од­на й та са­ма кількість рос­лин на площі мо­же бу­ти розміще­на у різний спосіб, у зв’яз­ку з чим їхній взаємовплив мо­же по­си­лю­ва­ти­ся або, на­впа­ки, по­слаб­лю­ва­ти­ся.
У ши­ро­ко­ряд­но­му посіві з гу­с­то­тою ку­ку­руд­зи 62 тис. шт./га пло­ща жив­лен­ня рос­ли­ни має фор­му ви­тяг­ну­то­го пря­мо­кут­ни­ка: 70/23 см. Рос­ли­ни дов­гий час не затіню­ють грунт, а то­му бур’яни без­пе­реш­код­но от­ри­му­ють світло­ву енер­гію. Крім то­го, вільне про­хо­д­жен­ня світла в міжряд­дя спри­чи­нює підвищення тем­пе­ра­ту­ри грун­ту в ме­жах 1…3°С . Не­до­ско­налість фор­ми жив­лен­ня в разі за­сто­су­ван­ня ши­ро­ко­ряд­но­го спо­со­бу (70 × 23 см) не дає змо­ги ко­ре­невій си­с­темі за­сво­ю­ва­ти во­ло­гу по­се­ре­дині між­рядь, що при­зво­дить до не­про­дук­тив­но­го ви­па­ро­ву­ван­ня, ство­рює спри­ят­ливі умо­ви для рос­ту бур’янів. То­му для їх­ньо­го зни­щен­ня слід про­во­ди­ти між­рядні об­робітки, а це — ве­ликі ви­т­ра­ти коштів. Доцільним мо­же бу­ти рівномірне розміщен­ня рос­лин на площі шля­хом заміни міжрядь 70 см на зву­жені — до 35 см. Фор­ма жив­лен­ня: 35 × 48 см.
Ме­тою досліджень, здійсне­них у 2009–2011 рр., бу­ло вив­чен­ня мож­ли­вос­ті по­си­лен­ня кон­ку­рен­то­с­про­мож­ності ку­ку­руд­зи сто­сов­но бур’янів за­вдя­ки пе­ре­хо­ду на сівбу з міжряд­дям 35 см за­для зни­жен­ня зай­вої освітле­ності по­верхні по­ля.
Досліди про­во­ди­ли на базі Інсти­ту­ту сільсько­го гос­по­дар­ст­ва сте­по­вої зо­ни. Грун­то­вий по­крив дослідних діля­нок — зви­чай­ний ма­ло­гу­мус­ний чор­но­зем, се­ред­нь­о­суг­лин­ко­вий із вмістом в ор­но­му шарі грун­ту: гу­му­су — 3,1–3,5%, ва­ло­во­го азо­ту — 0,17–0,19, фо­с­фо­ру — 0,12–0,13 і калію — 2,1–2,2%. Ре­акція грун­­то­во­го роз­чи­ну ней­т­раль­на. Сівбу про­во­ди­ли за тем­пе­ра­ту­ри грун­ту на гли­­бині за­гор­тан­ня насіння 10…12°С сівал­кою СУПН-8. На ділян­ках із між­ряд­­дя­ми 35 см ро­би­ли два про­хо­ди сівал­ки. Гу­с­то­та сто­ян­ня рос­лин — 60 тис./га.
Ви­хо­дя­чи з да­них обліків засміче­нос­ті посівів, бу­ло вста­нов­ле­но аг­ро­тип їхньої за­бур’яне­ності: двосім’ядоль­но-тон­ко­но­го­во-ко­ре­не­па­ро­ст­ко­вий (табл. 1).
   Се­ред двосім’ядоль­них ма­лорічних бур’янів пе­ре­ва­жа­ли: ам­б­розія по­ли­но­ли­с­та, ло­бо­да біла, гірчак бе­рез­ко­подіб­ний, та­ла­бан по­льо­вий, щи­ри­ця; се­ред тон­ко­но­го­вих — мишій си­зий і зе­ле­ний, пло­с­ку­ха зви­чай­на за ви­со­кої по­тен­цій­ної засміче­ності ни­ми ор­но­го ша­ру грун­ту (0–30 см) на рівні: 350–400 млн/га. А се­ред ко­ре­не­па­ро­ст­ко­вих ба­га­­торічни­ків — бе­рез­ка по­льо­ва, мо­ло­кан та­тарсь­кий, осот ро­же­вий, жов­тий, по­льо­вий на рівні: 30–40 тис./га.
Досліда­ми вста­нов­ле­но, що за за­сто­су­ван­ня зву­же­них міжрядь, за­вдя­ки біль­шо­му затінен­ню у фіто­це­нозі по­верхні грун­ту, по­каз­ник освітле­ності ниж­нь­о­го яру­су стеб­ло­с­тою, порівня­но із за­сто­су­ван­ням кла­сич­них міжрядь, зни­зив­ся на 22%. Зни­жен­ня освітле­ності спри­я­ло зни­жен­ню рівня за­бур’яне­ності як за кількістю, так і за су­хою ма­сою бур’я­нів за всіма варіан­та­ми досліджень. Мен­шу на 16% біологічну засміченість бу­ло відміче­но на посівах із зву­же­ни­ми міжряд­дя­ми пе­ред пер­шим міжряд­ним об­робітком, а пе­ред зби­ран­ням — на 7,9%. Вод­но­час слід відзна­чи­ти, що в по­сіві зі зву­же­ни­ми міжряд­дя­ми без на­леж­но­го до­гля­ду відбу­ва­ло­ся суттєве збільшен­ня йо­го за­бур’яне­ності порів­ня­но з ши­ро­ко­ряд­ним посівом та з ме­ха­нізо­ва­ним йо­го до­гля­дом. Так, су­ха ма­са бур’янів у пер­шо­му варіанті ста­но­ви­ла 116–120 г/м2, у дру­го­му — 464 г/м2.
   За ви­ко­ри­с­тан­ня гербіцидів спо­с­те­ріга­ли по­даль­ше змен­шен­ня за­бур’яне­ності. Так, комбінація гербіцидів Хар­нес, 2,5 л/га + Діален Су­пер, 1,25 л/га,  за сівби з міжряд­дям 35 см без за­сто­су­ван­ня ме­ханічно­го до­гля­ду за­без­пе­чи­ла най­е­фек­тивніше зни­щен­ня бур’янів у посівах ку­ку­руд­зи. Їхня кіль­кість на кінець ве­ге­таційно­го періоду ко­ли­ва­лась у ме­жах 6,8 шт./м2 за по­каз­ни­ка су­хої біома­си бур’янів — 53 г/м2. За сівби ку­ку­руд­зи з міжряд­дям 70 см із за­сто­су­ван­ням міжряд­но­го об­робітку по­сі­вів на фоні вка­за­них гербіцидів засмі­ченість ви­я­ви­лась більшою і ста­но­ви­ла 8,6 шт./м2 по­ля за по­каз­ни­ка су­хої біо­ма­­си — 61 г/м2. Технічна ефек­тивність ком­бінації гербіцидів Хар­нес, 2,5 л/га + Діален Су­пер, 1,25 л/га, за обох спо­собів сівби бу­ла май­же од­на­ко­ва — 64,5 та 62,1, а гербіци­ду Стел­лар — ма­ла тен­ден­цію до підви­щен­ня на посівах зі зву­же­ни­ми міжряд­дя­ми. Ана­логічні дані одер­жані і на інших варіан­тах. От­же, вузь­ко­ряд­не висіван­ня підви­щує кон­ку­рен­то­с­про­можність ку­ку­руд­зи в ме­жах 10–12% порівня­но зі стан­дарт­ним.
   Суттєвий ефект на зниження за­­бур’яненості чи­ни­ли стра­хові і після­с­хо­дові гербіци­ди: Стел­лар, 1,25 л/га, та Таск 64, в. г. Їхня технічна ефек­тивність ста­но­ви­ла, відпо­відно, 64,2–65 та 51,0–49,7%. От­же, у Стел­ла­ра во­на ви­я­ви­лась ви­щою і прак­тич­но та­кою са­мою, як за комбінації гер­біцидів Хар­нес, 2,5 л/га + Діален Су­пер, 2,5 л/га. За вне­сен­ня гербіцидів, порівня­но із за­сто­су­ван­ням ме­ханізо­ва­но­го до­гля­ду за посіва­ми, який вклю­чав бо­ро­ну­ван­ня до сходів, по схо­дах і два міжряд­них об­робітки, бу­ло ви­яв­ле­но од­на­ко­ву засмі­че­ність посівів, але ниж­чу за біологічну в 8–10 разів.
Різна за­сміченість і шко­до­чинність бур’янів, за­леж­но від спо­собів сівби та прий­омів до­гля­ду за посіва­ми, неоднаково впли­ва­ли на вро­жайність ку­ку­­рудзи (табл. 2).
   Чітко про­сте­жується за всіма варіан­та­ми до­гля­ду пе­ре­ва­га що­до вро­жай­нос­ті зер­на ку­ку­руд­зи за висіву із міжряд­дям 35 см порівня­но з ши­ро­ко­ряд­ни­­ми — 70 см. Се­ред­ня при­бав­ка вро­жай­ності за зву­жен­ня міжрядь у досліді ста­но­ви­ла 0,36 т/га, а у варіанті з біологічною за­бур’яненістю тільки за­вдя­ки оп­­ти­мізації фор­ми розміщен­ня рос­лин на площі за ро­ки досліджень — 0,54 т/га.
Ме­ханізо­ва­ний до­гляд за ши­ро­ко­ряд­ни­ми (70 см) посіва­ми не за­без­пе­чив до­стат­нь­о­го за­хи­с­ту ку­ку­руд­зи від бур’янів, то­му в цьо­му варіанті одер­жа­ли вро­жайність, що бу­ла на 1,38 т/га ниж­чою за варіант із вне­сен­ням Хар­не­су, 2,5 л/га + Діале­ну су­пер, 1,25 л/га, але ви­щою на 1,65 т/га порівня­но з вузь­ко­ряд­ним висівом без за­сто­су­ван­ня гер­бі­цидів і ме­ханічно­го до­гля­ду.
От­же, сівба ку­ку­руд­зи з міжряд­дям 35 см має пе­ре­ва­гу: за­вдя­ки оп­тимізації фор­ми і площі жив­лен­ня ку­ку­руд­зи — кра­ще, ніж за ши­ри­ни міжрядь 70 см, при­гнічує бур’яни і за­без­пе­чує ви­щу про­дук­тивність куль­ту­ри. Особ­ли­во зро­с­тає вро­жайність зер­на за вне­сен­ня гер­біцидів Хар­нес, 2,5 л/га + Діален Су­пер, 1,25 л/га — на 1,21 т/га.