Криза в Китаї охопила й аграрний ринок

Світова економічна криза повною мірою охопила й Китай. Нині вже й німецькі фермери та виробники продуктів харчування теж відчули,що горезвісний китайський "рисовий мішок" перекинувся.

Чи пам'ятаєте ви осінь позаминулого року (мається на увазі 2008 р.)? Незважаючи на те, що світова економіка увійшла в ступор, майже всі експерти були впевнені: сільськогосподарський сектор переживе кризу відносно спокійно. Зрештою, їсти людям завжди треба, і Китай - це гігантський ринок збуту майбутнього. Думка була одностайною: країна з населенням понад 1,3 млрд людей ще довго впливатиме на світовий ринок продуктів харчування - попри світові фінансові негаразди. Це ж стосується й продуктів вищої цінової категорії. Не дивно, що представники німецької м'ясної і молочної промисловості гарячково потирали руки з надією на вигідні контракти, - на жаль, передчасно.
Поки там що, світова фінансова криза повною мірою охопила й Китай: економічне зростання країни до кінця 2008 року скоротилося вдвічі. А на 2009 рік аналітики прогнозували, в найкращому разі, 5-6-відсоткове зростання, що в умовах Китаю є катастрофічно низьким.
Результатом стали банкрутства й масові звільнення. Через безробіття й дорожнечу проживання мільйони найманих робітників покинули міста. Це різко зменшило попит на продукти харчування високого класу, такі як м'ясо й молокопродукти. Замість цього, китайці перейшли на свої основні традиційні продукти харчування: рис і зернові культури.
Імпорт свинини відчутно знизився
Гірке розчарування: ще кілька місяців тому експерти ринку виходили з того, що попит на свинину в Піднебесній неухильно зростатиме, і в гру вступить ще більше постачальників з Європи й Америки. А тепер імпортовані делікатеси, а часто й просто споживання м'яса стають майже недоступними дедалі більшій кількості китайців.
Згідно з останніми прогнозами, попит на імпорт свинини в 2009-2010 рр. скоротиться й становитиме дещо більше 100 тис. т. Маємо зменшення на 80%! І ситуація може ще погіршитися, бо попит на свинину й далі падатиме. Тимчасове зниження імпорту практично до нуля вже не здається неможливим. Якби ми встигли пробитися на китайський ринок "свині для забою", то припинення імпорту свинини було б нам навіть на руку.
Факти такі: майже дві третини споживаного в Китаї м'яса припадає на свинину. Споживання на душу населення становить 32 кг, що, за міжнародними стандартами, є відносно високим показником. Тільки за останні десять років обсяг виробництва зріс більше ніж на чверть проти нинішніх майже 45 млн т. Водночас навіть у попередньому, дуже успішному для постачальників, році (імпорт становив від 400 тис. до 500 тис. т) частка імпорту сягала лише 1% від усього обсягу споживання. Для постачальників (із США, Франції й Данії) Китай є важливим ринком збуту свинячих вух і ніжок. Тут ці частини є порівняно дорогими делікатесами, і до 2008 року вони були дуже популярні серед заможного населення. Залишається тільки сподіватися, що ситуація незабаром зміниться, і попит (разом з імпортом) знову відродиться.
Насамперед немає попиту на імпорт яловичини й молока?
На поліпшення ситуації сподіваються й продавці яловичини. Зрештою, вони теж мають певні надії на китайський ринок. Здається, що яловичину завжди продати важче. Однак останні два роки попит на цю продукцію збільшився: різко подорожчали свинина й птиця, тоді як зросла купівельна спроможність населення. Виходячи з цього, експерти очікували, що не пізніше 2010 року Китай зможе стати нетто-імпортером. А власне виробництво яловичини мало б зрости до 2015 року майже на третину - до 8 млн т/рік. За тими самими розрахунками, споживання навіть збільшилося б, тому до 2015 року прогнозували потребу в імпорті понад 400 тис. т яловичини на рік.
Прогнози не виправдалися. Згідно з останньою доповіддю Інституту Fapri (науково-дослідний інститут продовольчої і сільськогосподарської політики) Університету Айова (США), через нинішню кризу передбачуваний попит на імпорт яловичини в Китаї настане не раніше 2012 року. Крім того, американські експерти ринку вдвічі проти попередніх прогнозів скоротили середньостроковий очікуваний попит на яловичину в Китаї. До 2015 року країна потребуватиме лише близько 200 тис. т цього продукту.
Але вже й ці оцінки застаріли, тому що економічні прогнози з початку 2009 року погіршувалися майже щотижня. Нинішня затяжна криза може призвести до того, що з меню дедалі більшої кількості китайців відносно дорога яловичина просто зникне. А деякі аналітики йдуть у своїх оцінках далі й радять американським або європейським постачальникам за нинішньої стагнації на китайському ринку яловичини поки що стримувати навіть обережні надії на експорт своєї продукції до Китаю. З погляду ЄС позитивний момент тут у тому, що ми є нетто-імпортером, який не так сильно залежить від експортних ринків, як наші конкуренти.
З другого боку, європейська молочна індустрія покладала більші надії на передбачуваний "молочний бум" на азійському ринку. Це не скасовує того факту, що дотепер кількість експорту туди, порівняно з іншими каналами збуту, просувалася в дуже тісних рамках. "Ми хотіли б "прорубати двері" для високоякісних молочних продуктів", - сказав представник галузі.
Поки там що, ейфорія видихається: уже в 2008 році горезвісна китайська "спрага молока" зіштовхнулася з великою невдачею: скандал з меламіном, незважаючи на економічний бум, спричинив обвал продажів і падіння цін на молочні продукти. До скандалу виробництво молока в Китаї було однією з галузей сільського господарства, що найбільш динамічно розвивається. За останні десять років виробництво молока збільшилося в п'ять разів, і в 2008 році його мали близько 35,3 млн тонн. На підставі таких даних спостерігачі очікували подальшого активного зростання цього сектору. Хоча останні прогнози в зв'язку з економічною кризою складали значно обережніше. Таким чином, експерти очікували в 2009 році виробництво близько 41,7 млн т молока, що на 5 млн т менше, ніж передбачали в попередньому прогнозі. В середньостроковій перспективі китайське молочне виробництво щороку зростатиме на 2-3 млн т, що на 4-5 млн т менше, ніж було можливо рік тому.
Однак навіть ці прогнози в підсумку занадто оптимістичні, бо ще не враховано останніх наслідків кризи. Адже збільшення споживання молока в Китаї стало можливим завдяки економічному піднесенню, внаслідок якого зріс добробут населення й змінилися звички харчування. Молочні продукти найбільше споживають у містах, які розвиваються. Саме там, де криза тепер найжорсткіша. Крім того, - на жаль, для європейських виробників молока, - у ЄС занадто високі для китайців закупівельні ціни.

Більші "резерви" зернових і рису
Чи позначаться економічні проблеми Китаю на ринку зернових так само, як на іншій сільськогосподарській продукції, - це ще належить з'ясувати. Китайський ринок зернових культур через сильний державний контроль практично повністю ізольований від світового ринку. Особливо це було помітно, коли світові ціни на зернові останні два роки повзли вгору: водночас Пекін їх притримав для забезпечення основних потреб населення.
З тієї ж причини Китай залишається на самозабезпеченні пшеницею, рисом і кукурудзою, що йому дотепер вдається. Зазвичай країна навіть експортувала невелику кількість зернових. Але чи буде це можливо в 2009 році, ще треба з'ясувати, Тому що восени 2008 року близько10 млн га, або майже 40% пшеничних полів, пережили сильну посуху. Та тепер ситуація знову поліпшилася.
Втім, останніми роками найважливішим імпортним зерном був ячмінь для пивоварної галузі, яка почала швидко відроджуватися. Річ у тім, що близько 3,4 млн т урожаю недостатньо. Тож 1-2  млн т цього зерна докуповують у Канаді або Австралії. Питання полягає в тому, чи збільшиться споживання пива в Китаї і в майбутньому?

Висновки
Ситуація в Китаї засвідчує, що світова економічна криза охопила також і сільське господарство, й світові ринки сільськогосподарської продукції. Західні продукти харчування - імпортовані чи вироблені на території Китаю з більшими витратами на виробництво й доставку - для багатьох китайців несподівано стали недоступними. Це також тисне на ціни виробників з Європи, наприклад, на молоко й свинину. Разом з тим, незважаючи на зменшення попиту на сільськогосподарську продукцію, фермери не повинні забувати про закупівлю кормів.
З одного боку, ще є побоювання, що в 2009 році криза активізується в Китаї знову. Глобальне уповільнення споживання може, наприклад, поставити під загрозу розвиток та існування багатьох китайських підприємств. Це також негативно позначилося б на міжнародних ринках сільськогосподарської продукції.
З другого боку, ми матимемо можливість побачити, як економічний двигун Піднебесної знову набере обертів. Оптимісти, ще й досі впевнені, що країни "з перехідною економікою", такі як Китай, здолають економічну кризу значно швидше, ніж західні. Це б посприяло зростанню попиту на продукти харчування набагато раніше, ніж очікували. А отже, й глобальному поліпшенню економічної ситуації!

Гірше ще попереду?

На сьогодні ситуація в Китаї досить важка. Проте деякі експерти попереджають, що справжня криза може ще тільки наступити. Безробітні наймані робітники й гори із соєвих бобів у портах - це тільки перші ознаки.
Фактично погані новини приходять щотижня. Так, наприклад, кілька місяців тому близько 20 млн найманих робітників було відправлено додому, в села, а нині розглядають питання про відправлення ще 40 млн людей. Проблема полягає в тому, що їхні землі вже давно інтегровано у великі земельні підприємства. Навіть забезпечення людей основними продуктами харчування може стати проблемою. Саме в соціальних хвилюваннях експерти вбачають найбільшу загрозу для Китаю.
Важко одержати достовірніші дані й прогнози, які точно опишуть нинішній стан справ. Навіть останні звіти FAPRI уже застаріли. Можливо, наслідки кризи на сільськогосподарському ринку в 2009 році виявляться значно гіршими, ніж очікували американські експерти наприкінці 2008 року.