Спецможливості
Архів

“Кра­щий гос­по­дар в Ук­раїні”

07.07.2010
1015
“Кра­щий гос­по­дар в Ук­раїні” фото, ілюстрація

Кращий господар - це той, хто за будь-яких умов не зупиняється, не здається, а працює на результат і досягає успіху. Кращий господар - це той керівник, який ніколи не забуває про своїх людей, вчасно виплачує заробітну й орендну плату, дбає про соціальну сферу села. Продовжуємо знайомство з кращими господарями України.

Кращий господар - це той, хто за будь-яких умов не зупиняється, не здається, а працює на результат і досягає успіху. Кращий господар - це той керівник, який ніколи не забуває про своїх людей, вчасно виплачує заробітну й орендну плату, дбає про соціальну сферу села. Продовжуємо знайомство з кращими господарями України.

ФГ "Не­за­лежність",
Лу­гансь­ка об­ласть,
Біло­водсь­кий р-н,
с. Ба­ра­никівка
Ком­плекс вес­ня­но-по­льо­вих ро­біт у фер­мерсь­ко­му гос­по­дарстві "Не­за­леж­ність" Біло­водсь­ко­го рай­о­ну Лу­гансь­кої об­ласті роз­по­ча­ли в кінці бе­рез­ня. З висіван­ням ранніх зер­но­вих упо­ра­ли­ся за два дні. Під­жи­ви­ли й озимі, після чо­го по­ча­ли го­ту­ва­ти по­ля під ку­ку­руд­зу й со­няш­­ник. Во­ло­ди­мир Зе­лек трак­то­ри­с­том пра­цює вже 18 років. Ос­тан­ній рік - за кер­мом но­вень­ко­го "Мас­сей Фер­гюс­о­на".
Во­ло­ди­мир Зе­лек, ме­ханіза­тор:
- Хо­ро­ша техніка. Кон­диціонер. Чис­­то, про­хо­лод­но, ком­фортні умо­ви пра­ці.
Трак­то­ра, так са­мо як і грун­то­об­роб­ну, посівну техніку, гос­по­дар­ст­во прид­ба­ло у фірми "Ама­ко", з якою тісно спів­пра­цює вже три ро­ки.
Сергій Ти­та­рен­ко, го­ло­вний ін­же­нер:
- Що сервісне об­слу­го­ву­ван­ня, що га­рантійне й після­га­рантійне - жод­них про­блем. Будь-яка не­справ­ність - приїздять спеціалісти фірми, усу­ва­ють не­по­лад­ки, при­во­зять зап­ча­с­ти­ни, й пра­цюємо далі.
Технічний парк гос­по­дар­ст­во по­­пов­­нює що­ро­ку, бо на по­над вось­ми ти­ся­чах орен­до­ва­них гек­тарів за­сто­со­ву­ють різні тех­но­логії об­робітку грун­ту. Го­ло­вне, що при цьо­му ли­шається незмінним - ре­зу­ль­тат ро­бо­ти. Ми­ну­ло­го ро­ку, який керівник гос­по­дар­ст­ва на­зи­ває не най­кра­щим за ви­роб­ни­чи­ми по­каз­ни­ка­ми, "Не­за­лежність" ви­ро­с­ти­ла й зібра­ла на круг по 48,5 ц з гек­та­ра зер­но­вих, пше­ниці - по 56 ц. І ці ци­ф­ри вдвічі вищі за се­редні по­каз­ни­ки по об­ласті.
Юрій Пронь­ко, го­ло­ва ФГ "Не­за­лежність":
- На Святі лу­гансь­ко­го ко­ро­ваю з на­го­ди мільйон­но­го вро­жаю на­ше гос­по­дар­ст­во бу­ло виз­на­но "Кра­щим під­приємством ро­ку", а ме­не як керівни­ка - "Кра­щим керівни­ком ро­ку". Та­ка ви­со­ка оцінка - це за­слу­­га, пе­ре­дусім, на­шо­го ко­лек­ти­ву, який своєю са­мо­відда­ною пра­цею за­без­пе­чив ви­сокі ви­роб­ничі по­каз­ни­ки.
Юрій Олек­сан­д­ро­вич, зо­о­технік за освітою, за­сну­вав своє фер­мерсь­ке гос­по­дар­ст­во на по­чат­ку 90-х. Тоді йо­му виділи­ли 50 гек­тарів зем­лі, а вже че­рез кілька років взяв в орен­ду ще 600. А піс­ля ви­хо­ду відо­мо­го ука­зу пре­зи­ден­та про ре­фор­му­ван­ня аг­рар­но­го сек­то­ру еко­номі­ки по­ло­ви­на зем­ле­влас­ників міс­це­во­го КСП імені Калініна відда­ли йо­му в орен­ду свої паї. Те­пер об­роб­ля­ють уже 3300 гек­тарів.
Ніна Гор­ба­нь­о­ва, пай­о­вик:
- Ми йо­му повіри­ли й пер­ши­ми прий­ш­ли. По­да­ли за­яву, і він запевнив, що об­ра­жа­ти­ся не бу­де­мо. Так во­но й є.
Ніна Павлівна 21 рік про­ро­би­ла на фермі, її чо­ловік Іван Лу­кич усе жит­тя - то­ка­рем. За­га­лом ро­ди­на здає в орен­ду фер­мерсь­ко­му гос­по­дар­ст­ву три паї. Роз­ра­хун­ка­ми за­до­во­лені.
По­над 200 зем­ле­влас­ників се­ла Ба­ра­никівка зда­ють свою зем­лю фер­­мер­сь­ко­му гос­по­дар­ст­ву. Лю­ди й досі шко­ду­ють тільки за тим, що тоді, в про­цесі роз­па­ю­ван­ня, Пронь­ко не за­брав в орен­­ду землі й май­но усіх пай­о­виків їхньо­го се­ла.
Олексій Про­цен­ко, пай­о­вик:
- Він тоді по­бо­яв­ся, що не впо­рається з та­ким ве­ли­ким гос­по­дар­ст­вом. А ті, ко­му довіри­ли ту ча­ст­ку, роз­тяг­ли все, про­да­ли, сло­вом, роз­ва­ли­ли й те, що бу­ло. А він усе, що взяв, усе й зберіг: і ро­бочі місця, й корів, і стайні.
Нині в оренді "Не­за­леж­ності" на­за­гал - по­над 8,5 тис. га землі в ше­с­ти до­вко­лишніх се­лах. Ба­ра­никівка - цен­т­раль­на са­ди­ба гос­по­дар­ст­ва.
Олег Дми­т­рен­ко, ба­ра­никівсь­кий сільський го­ло­ва:
- На сьо­годні ФГ "Не­за­леж­ність" - єди­ний наш помічник у ви­рі­шенні со­ціаль­них пи­тань на­шої сільської гро­ма­ди. Ми маємо мож­ли­вість і до­ро­гу підре­мон­ту­ва­ти, й во­догін ут­ри­му­ва­ти, і ре­монт пам'ят­ників здійсни­ти та й інші соціальні пи­тан­ня вирішу­ва­ти.
Два ро­ки то­му на га­зифікацію од­но­го із сіл, у яких пра­цює гос­по­дар­ст­во, бу­ло виділе­но близь­ко 500 тис. грн, на бу­дів­ництво до­ро­ги - близь­ко 400 тис., по­точ­ний ре­монт доріг, сільські лікарні, дит­са­док і шко­ла - на це все гос­по­дар­ст­во постійно виділяє не­малі ко­ш­ти.
Олек­сандр Пля­су­ля, ди­рек­тор ба­­ра­никівської шко­ли:
- Шко­ла завжди відчу­ває до­по­мо­гу ФГ "Не­за­лежність". Навіть перші два комп'юте­ри де­сять років то­му ми прид­ба­ли за ко­ш­ти ФГ "Не­за­лежність".

За­га­лом же 90 меш­канців се­ла Ба­ра­никівка пра­цю­ють у фер­мерсь­ко­му гос­по­дарстві, тру­до­вий ко­лек­тив яко­го налічує 170 осіб. По­ло­ви­на пра­цює в тва­­рин­ництві.
Юрій Пронь­ко, го­ло­ва ФГ "Не­за­лежність":
- Ми свідо­мо роз­ши­рюємо тва­рин­ництво, особ­ли­во дійне ста­до, бо до­б­ре ро­зуміємо, що п'ять корів - це од­не ро­бо­че місце. Ро­бочі міс­ця - це зар­пла­ти на­ших се­лян і, відповідно, роз­ви­ток са­мо­го се­ла.
Хо­ча рос­лин­ництво в кілька ра­зів при­бут­ковіше за тва­рин­ництво.
Але не все мож­на міря­ти грив­нею. Та й не потрібно цьо­го ро­би­ти. Найцін­ніше, що в нас є, - лю­ди й зем­ля.

ДП "Аль­фа-фарм"
Но­во­троїць­ко­го рай­о­ну Херсонсь­кої об­ласті
Ми­ко­ла Ми­ко­лай­о­вич пра­цює на підприємстві "Аль­фа-фарм", що в Но­во­троїцько­му рай­оні Хер­сонсь­кої об­ласті. Йо­му ж здає в орен­ду і свій зе­мель­ний пай.
Ми­ко­ла Рих­лов, пай­о­вик:
- За пай от­ри­муємо по 1200 гри­вень, роз­ра­хо­ву­ють­ся або гро­ши­ма, або про­дукцією. І зар­пла­ту вип­ла­чу­ють вчас­но. Сусідні підприємства пла­тять на­ба­га­то мен­ше, ніж на­ше.
На зем­лях се­ла Олек­сандрівка під­приємство "Аль­фа-фарм" по­ча­ло пра­цю­ва­ти п'ять років то­му. Тож місцеві жи­телі ще до­б­ре пам'ята­ють, у яко­му жалюгідному стані бу­ли їхні по­ля і як стрімко по­ча­ла зміню­ва­ти­ся си­ту­ація на кра­ще з при­хо­дом но­вих орен­дарів.
Віктор Шуль­га, олек­сандрів­сь­кий сільський го­ло­ва:
- З'яви­ла­ся кон­ку­рен­то­с­про­мож­на ор­ганізація, яка підня­ла й рі­вень оренд­ної пла­ти для на­се­лен­ня, й нові тех­но­логії за­про­ва­ди­ла у ви­роб­ництві сіль­госп­про­дукції.
 Сільгосппідприємство пер­шим у рай­оні по­ча­ло вип­ла­чу­ва­ти оренд­ну пла­ту на рівні 3% вар­тості паю, що, зви­чай­но ж, по­ра­ду­ва­ло орен­до­­давців. Ни­ні по­над ти­ся­чу зем­ле­влас­ників кіль­кох сільських рад зда­ють свою зем­лю в орен­ду "Аль­фа-фарм", яка за рік за­га­лом вип­ла­чує по­над 3 млн грн оренд­ної пла­ти. Крім спла­ти по­датків до місце­вих бю­д­жетів, гос­по­дар­ст­во до­по­ма­гає ут­ри­му­ва­ти сільську соціаль­ну сфе­ру: здійснює по­точні ре­мон­ти ам­бу­ла­торій і дит­садків, віднов­лен­ня теп­ло­по­с­та­чан­ня й навіть підтри­мує сільську фут­боль­ну ко­ман­ду і про­сто ок­ре­мих лю­дей, які по­тре­бу­ють до­по­мо­ги. В об­робітку "Аль­фа-фарм" 8 тис. га землі. Ос­нов­ний ак­цент гос­по­дар­ст­во ро­бить на рос­лин­ництво, яке тут, у зоні ри­зи­ко­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва Півдня, без зро­шен­ня не мо­же бу­ти при­бут­ко­вим. Тож на по­ло­вині полів уже відно­ви­ли по­ливні си­с­те­ми, вклав­ши в ре­монт чи­малі ко­ш­ти. Дру­гий на­прям - оп­ти­маль­на тех­но­логія об­робітку грун­ту. Пе­ре­ва­гу нада­ли ну­ль­о­во­му об­робітку як най­більш прий­нят­но­му в умо­вах по­су­хи й ча­с­тих вітрів. Но­ва тех­но­логія пе­ред­ба­чає ви­ко­ри­с­тан­ня відповідної техніки.
Олек­сандр Маль­цев, ди­рек­тор ДП"Аль­фа-фарм":
- На­при­клад, гли­бо­ке роз­пу­шен­ня. Для цьо­го потрібні по­тужні трак­то­ри - від 300- до 500-силь­них, які мо­жуть на ве­ли­ких пло­щах якісно ви­ко­ну­ва­ти ро­бо­ти.
На та­ко­му трак­торі "Бю­лер Вер­са­тайл 535" Олек­сандр За­по­розь­кий пра­цює вже рік. Ка­же, що після МТЗ пе­ре­учу­вав­ся не­дов­го. Най­важ­чим бу­ло звик­ну­ти до га­ба­ритів ма­ши­ни.
Олек­сандр За­по­розь­кий, ме­ханіза­тор:
- Техніка для лю­дей зроб­ле­на. Порівня­но з на­шою ста­рою техні­кою, ця простіша, не так сто­млюєш­ся.
Олексій Сли­шик раніше теж пра­цю­вав на трак­торі, те­пер пе­ресів на са­мо­хідний об­при­с­ку­вач. Ніяких склад­нощів не відчув.
Олексій Сли­шик, ме­ханіза­тор:
- Інфор­мація про об­при­с­ку­вач ви­во­дить­ся на монітор. Ви­с­тав­ля­ють­ся ку­бо­ме­т­ри во­ди, тут - гек­та­ри. Вся інфор­мація - на цьо­му при­ладі. Уп­равління са­мим оп­ри­с­ку­ва­чем - ось джой­стик. Все під ру­кою.
Ці ма­ши­ни підприємство прид­ба­ло че­рез ком­панію "Ама­ко", з якою тісно співпра­цює вже по­над два ро­ки.
Олек­сандр Маль­цев, ди­рек­тор ДП"Аль­фа-фарм":
- На­ша ос­нов­на умо­ва по­ля­га­ла в то­му, щоб техніка пра­цю­ва­ла на­дійно, дов­го й об­роб­ля­ла ба­га­то площ. По-дру­ге, во­на має бу­ти еко­ном­ною і зруч­ною для опе­ра­то­ра.
Нові підхо­ди у ви­борі тех­но­логій і техніки за­без­пе­чи­ли ефек­тивніше ви­ко­ри­с­тан­ня ча­су й землі, що від­ра­зу по­зна­чи­ло­ся й на ре­зуль­та­тах ро­бо­ти: торік підприємство ви­ро­с­ти­ло на зро­шенні по 33 ц/га сої, ку­ку­руд­зи - близь­ко 100, пше­ниці - май­же 40 ц/га. Зар­пла­та ме­ханіза­торів ся­гає до 10 ти­сяч гри­вень. Так що є сенс пра­цю­ва­ти якісно і вправ­но.

Аг­рофірма "Дзво­ни"
Львівської об­ласті
Ган­на Павлівна Со­ро­ка пра­цює вчи­тель­кою в школі се­ла Ве­ли­ка Ві­ль­ша­ни­ця. Має й зе­мель­ний пай, здає йо­го в орен­ду місцевій аг­ро­фірмі "Дзво­ни".
Ган­на Со­ро­ка, вчи­тель­ка се­ред­ньої шко­ли с. Ве­ли­ка Вільша­ни­ця:
- Зіновій Дми­т­ро­вич пер­шим у райо­ні по­чав вип­ла­чу­ва­ти за паї 3%. Вип­ла­чує гро­ши­ма і вчас­но. До 1 жовт­ня. Не пізніше. Лю­ди всі за­до­во­лені. Всім при­єм­но від то­го, що й зем­ля в ко­ри­с­ту­ванні і її влас­ни­кам ко­ристь від неї є.
Землі Зо­ло­чів­сько­го, і особ­ли­во Пе­­ре­­ми­ш­­лянсь­ко­го рай­онів Львів­сь­кої об­­ласті, - напівгірські, тож зай­ма­ти­ся тут зем­ле­роб­ст­вом не про­сто. Але й такі по­ля потрібно засіва­ти. Во­ни не по­винні за­ро­ста­ти бур'яна­ми, пе­ре­ко­на­ний Зі­новій Мак­си­ми­шин, го­ло­ва аг­рофірми "Дзво­ни". Са­ме бур'яни та руїни до­ве­ло­ся най­пер­ше до­ла­ти Зіновію Дми­т­ро­ви­чу по­над 10 років то­му, ко­ли за­сну­вав своє гос­по­дар­ст­во. Пра­цю­ва­ти по­чи­нав на полі в шіст­де­сят п'ять гек­тарів. Нині аг­рофір­ма має в об­робітку 3 тис. 200 га угідь і є од­ним із кра­щих сільгосп­під­приємств не ли­ше в рай­о­нах, де пра­цює, а й в об­ласті.
Олег Лоік, на­чаль­ник уп­равління аг­ро­про­мис­ло­во­го роз­вит­ку Пе­ре­ми­ш­лянсь­кої рай­дер­жадміністрації:
- Все, що тут є, - це фак­тич­но за­вдя­ки ста­ран­ням керівни­ка і ко­лек­ти­ву. Найбільший плат­ник по­датків у бю­д­жет рай­о­ну. Щорічно від них над­хо­дить близь­ко 6 млн гри­вень.
Усі ці ро­ки гос­по­дар­ст­во завжди під­три­му­ва­ло і соціаль­ний роз­ви­ток сіл, в яких пра­цює. Ос­новні куль­ту­ри, що їх ви­­ро­­щує аг­рофірма, - ози­ма пше­ни­ця, соя, цу­к­­рові бу­ря­ки, для пи­во­варів - яч­мінь. Усі куль­ту­ри - рен­та­бельні. Так, то­рік ози­мі пше­ни­ця і ячмінь вро­ди­ли під 70 ц/га, 95% зер­на пше­ниці - дру­го­го кла­су. Пла­ни на цей рік ще амбіт­ніші: здо­ла­ти рубіж у 70 ц/га й підви­щи­ти якість зер­на.
Зіновій Мак­си­ми­шин, го­ло­ва аг­рофірми "Дзво­ни":
- Зо­к­ре­ма, по Зо­лочівсько­му рай­о­ну, де землі рівнинні, а от­же, і якісніші, сподіваємо­ся ви­ро­с­ти­ти всю пше­ни­цю пер­шо­го кла­су. Та­ке ми ста­ви­мо собі за­вдан­ня.
До­сяг­ти ре­зуль­та­ту без уп­ро­ва­д­жен­ня новітніх тех­но­логій, зви­чай­но, не­мож­ли­во.
Ви­ко­ри­с­тан­ня до­б­рив і за­хист посі­вів - обов'яз­кові тех­но­логічні опе­рації на цих по­лях. У най­б­лижчі два ро­ки хо­че­мо мак­си­маль­но оно­ви­ти технічний парк гос­по­дар­ст­ва.
Аг­рофірма має вже власні зер­но­с­хо­ви­ща, що знач­но зде­шев­лює зберіган­ня зер­на. Щоб і далі бу­ду­ва­ти, ку­пу­ва­ти но­ву техніку, роз­ви­ва­ти­ся, Зіновію Дми­т­ро­ви­чу потрібні кре­ди­ти. І підтрим­ка дер­жа­ви в цій справі.
Зіновій Мак­си­ми­шин, го­ло­ва аг­рофірми "Дзво­ни":
- Нам потрібні де­шеві кре­ди­ти. Де­шеві кре­дитні ре­сур­си мож­ливі ли­ше тоді, ко­ли дер­жа­ва до­лу­чить­ся до ком­пен­сації кре­дит­них відсотків та за по­зи­ки.

ДП "ДГ " Ас­канійське" Но­вокахов­сь­ко­го рай­о­ну Херсонсь­кої об­ласті
Ва­силь Зо­ре­нець уже дев'ять років пра­цює в дослідно­му гос­по­дарстві "Ас­канійське", що на Хер­сон­­щині.
Ва­силь Зо­ре­нець, ме­ханіза­тор:
- Де я раніше жив, там не бу­ло ні ро­бо­ти, ні умов ніяких. Нічо­го не бу­ло. Тут до­б­ре.
Ва­си­лю Сте­па­но­ви­чу по­до­ба­ють­ся і умо­ви праці, і став­лен­ня керів­ництва гос­по­дар­ст­ва, й за­робітки. Ми по­бу­ва­ли в "Ас­канійсько­му", ко­ли вес­ня­на посівна бу­ла в роз­палі: вже про­ве­ли піджив­лен­ня ози­мих, об­ро­би­ли їх за­со­ба­ми за­хи­с­ту і як­раз сіяли со­няш­ник.
Люд­ми­ла Во­ро­нюк, аг­ро­ном ме­ха­нізо­ва­ної лан­ки:
- Завжди сподіваємо­ся, що бу­де кра­щий рік. У 2009 році зібра­ли по 60 ц/га пше­ниці. Цьо­го ро­ку, як­що не на­шко­дить по­су­ха, очікуємо, що бу­де ще більше.
По­су­ха для "Ас­канійсько­го" - яви­ще звич­не. А цьо­го ро­ку ще й зи­ма ви­да­ла­ся як ніко­ли. Та­ких мо­розів і сніго­падів тут дав­но не бу­ло. Але ж са­ме за­вдя­ки сніго­во­му по­кри­ву на по­лях посіви ози­мих збе­рег­ли­ся на 90%. На більш ніж 7 тис. га дер­жав­них зе­мель та 2 тис. га орен­до­ва­них дослідне гос­по­дар­ст­во Національ­ної ака­демії аг­рар­них на­ук ви­ро­щує різні куль­ту­ри. По­над 5,5 тис. га - на зро­шенні.
До речі, до ви­бо­ру тех­но­логії об­­робітку грун­ту місцеві спеціалісти під­хо­дять ви­ва­же­но. На­­при­клад, но-тіл-си­с­те­му не вва­жа­ють єди­но прий­нят­ною, в умо­вах зро­шен­ня відда­ють пе­ре­ва­гу гли­бо­ко­му роз­пу­шен­ню полів. Уро­жай­ність сільгосп­куль­тур на 1 га зро­шен­ня дорівнює 2 га на бо­гарі. То­му тут вкла­да­ють чи­малі ко­ш­ти в ре­с­та­в­рацію ста­рих та будівництво но­вих зро­шу­валь­них си­с­тем.
Віра Най­дь­о­но­ва, ди­рек­тор дос­лід­но­го гос­по­дар­ст­ва НА­АНУ "Ас­ка­ній­ське":
Торік ми за­пла­ти­ли 4 млн 400 тис. за по­да­вання во­ди й еле­к­т­ро­е­нергії. Від­шко­ду­ван­ня от­ри­ма­ли всьо­го 327 тис. гри­вень.
А за­га­лом же за ми­ну­лий рік "Ас­ка­нійсько­му" дер­жа­ва за­бор­гу­ва­ла по­над 6 млн гри­вень. Ос­новні бор­ги - по зро­шен­ню, роз­ви­ва­ти яке без дер­жав­ної під­трим­ки надзвичайно важ­ко.
Я ду­же вірю на­шо­му віце-прем'єру по се­лу Сла­уті. Це - та­ла­но­ви­та лю­ди­на, яка вболіває, знає про­бле­ми се­ла. Вірю, що він зро­бить усе для то­го, щоб пра­цю­ва­ли плем­за­во­ди, ве­ли­ке то­вар­не ви­роб­ницт­во і якість про­дуктів бу­ла хо­ро­ша.
В "Ас­канійсько­му" племінним тва­рин­ництвом зай­ма­ють­ся на трьох плем­за­во­дах. Це по­над 1,5 тис. голів півден­ної чор­но-ря­бої по­ро­ди корів, з яких 570 голів - дійне ста­до.
Олек­сандр Ду­бинсь­кий, го­ло­вний зо­о­технік дослідно­го гос­по­дар­ст­ва НА­АНУ "Ас­канійське":
- В гос­по­дарстві є плем­за­вод м'яс­ної ху­до­би: півден­но-м'яс­на (690 голів), се­ред­нь­о­до­бові при­ро­с­ти - 1200 грн. Є плем­за­вод з вівчар­ст­ва ас­канійської тон­ко­рун­ної вівці, 3600 голів. Пер­спек­ти­ва роз­вит­ку - за тва­рин­ництвом. Ба­га­то лю­­дей вже зро­зуміли, що цим тре­ба зай­ма­ти­ся, але ве­с­ти тва­рин­ництво тре­ба на про­фесійно­му рівні, щоб во­но бу­ло еко­номічно об­грун­то­ва­ним і вигід­ним.
За­га­лом, в усіх підрозділах гос­по­дар­ст­ва пра­цює 450 осіб. Се­ред­ня зар­пла­та - по­над 2 тис. грн, у до­я­рок і ме­ханіза­торів - ви­ща. Юрій Ло­па­та, на­при­клад, в "Ас­канійсько­му" пра­цює вже по­над 15 років. Він - ме­ханіза­тор.
Юрій Ло­па­та, ме­ханіза­тор:
- На ком­байні за місяць за­роб­­ляю до 4 тис. грн. До­вко­ла стільки гос­по­дарств роз­ва­ли­ло­ся, а на­ше міцно три­мається, ми віри­мо, що труд­нощі пе­ре­бо­ре­мо. І все це за­вдя­ки на­шо­му ди­рек­то­ру. Во­на ста­рається. Са­ма пра­цює, і ми біля неї.
Син Юрія, як і ре­ш­та 150 діток їх­ньо­го се­ла, після уроків зай­мається  ху­дожньою са­модіяль­ністю, відвідує тан­цю­валь­ний гур­ток, а ще грає в фут­бол і теніс. Є в селі й на­род­ний хор пісні - кра­щий у рай­оні.
Віра Най­дь­о­но­ва, ди­рек­тор дос­лід­но­го гос­по­дар­ст­ва НА­АНУ "Ас­ка­ній­ське":
- Ми до­по­ма­гаємо всій нашій со­ціальній сфері. Сьо­годні тільки на ре­с­та­в­рацію Бу­дин­ку куль­ту­ри тре­ба 300 тис. грн, в школі вікна за­міни­ти - ще 220 тис. До­по­ма­гаємо об­ла­сним лікар­ням. Це - по­над мі­льйон гри­вень.
І по­датків за ми­ну­лий рік "Ас­ка­ній­ське" спла­ти­ло 8,5 млн грн. При­клад ро­бо­ти дослідно­го гос­по­дар­ст­ва є пе­ре­­кон­ли­вим підтвер­д­жен­ням то­го, що, не­за­леж­но від фор­ми влас­ності, ефек­тив­ність ро­бо­ти сільгосп­під­приємства за­ле­жить, пе­редусім, від йо­го керівни­ка, пра­виль­ної ор­га­нізації ро­бо­чо­го про­це­су та са­мо­відда­но­го тру­до­во­го ко­лек­ти­ву.

Інтерв'ю
Ірина Чернишова
Зараз стрімкі зміни, передусім у технічній сфері, охопили навіть аграрний сектор, який має репутацію чи не найконсервативнішої галузі економіки. Не дивно, що часто зусилля власників господарств, спрямовані на впровадження змін, зустрічають... Подробнее
На українських полях овочевих культур вирощується значно менше, ніж зернових, але і за такої ситуації країна забезпечена смачною і вітамінною продукцією. Хоча тенденції змінюються. Так, внаслідок повномасштабної війни у 2022 році, за... Подробнее

1
0