Спецможливості
Технології

Комірні кліщі — реальна небезпека для вашого зерна

13.08.2013
4092
Комірні кліщі — реальна небезпека для вашого зерна фото, ілюстрація

Зібране в комору зерно не вважається збереженим урожаєм. Після збирання зерна з поля необхідно забезпечити його захист від шкідників упродовж усього терміну зберігання. Так, за даними ООН, щороку в світі комахи і кліщі знищують 13 млн т зерна.

Зібране в комору зерно не вважається збереженим урожаєм. Після збирання зерна з поля необхідно забезпечити його захист від шкідників упродовж усього терміну зберігання. Так, за даними ООН, щороку в світі комахи і кліщі знищують 13 млн т зерна.

Л. Бондарева,
канд. с.-г. наук, доцент,
НУБіП України

Крім того, згідно з санітарно-гігієнічними нормами дуже пошкоджене зерно не може бути використане для переробки на продовольчі чи кормові цілі. Те саме стосується експорту зерна, де діють вимоги міжнародних нормативів.
До шкідників хлібних запасів, що завдають значної шкоди зерну, яке зберігається, належать кліщі підряду саркоптоїдних. Найшкодочиннішими видами є борошняний, видовжений і волохатий кліщі. Насіннєве зерно, зародки якого пошкоджені цими кліщами, характеризується зниженням схожості. Продукти переробки продовольчого зерна, заселені кліщами, набувають неприємних смаку та запаху, до того ж різко знижуються хлібопекарські якості борошна. Споживання продуктів харчування — зернопродуктів, хлібобулочних та кондитерських виробів, сиру, сухих ковбас тощо, — сильно заселених кліщами та забруднених продуктами їхньої життєдіяльності, може призвести до серйозного розладу роботи та захворювання органів травлення людини і домашніх тварин. Вдихання разом із повітрям гострих часточок линялих шкірок цих кліщів спричинює важкі захворювання органів дихання (бронхіти, запалення легенів, бронхіальну астму та ін.), а їхнє проникнення разом з повітрям чи їжею у шлунково-кишковий тракт викликає виразки органів травлення у людей.
Заселення кліщами і забруднення їхніми виділеннями підвищують вологість продуктів харчування та фуражу, що значно розширює видовий спектр не тільки шкідливих кліщів, а й комах, грибів, бактерій та інших шкодочинних організмів, які разом дуже швидко перетворюють якісні вироби у непридатні для вживання і навіть небезпечні.
Мікроскопічні розміри кліщів (0,3–0,6 мм) дають їм можливість легко розселятися разом з пилом, водою і вітром, на взутті та одязі людей, на пір’ї птахів та шерсті тварин, а в полі — з комахами тощо.
Життєвий цикл комірних кліщів включає в себе такі фази: яйця — личинки — німфи — дорослі кліщі. Личинка, крім менших розмірів тіла, відрізняється від дорослого кліща відсутністю статевого отвору та останньої пари ніг. Німфа має чотири пари ніг. На тілі у неї з’являються зародки зовнішніх геніталій, щитки, збільшується кількість щетинок. Перехід від однієї фази до іншої супроводжується спокоєм і линянням. Найхарактернішою особливістю комірних кліщів є перетворення німфи другого віку в особливу стадію — гіпопус. А за несприятливих умов (висока або низька вологість субстрату, підвищена або понижена температура повітря, недостатня кількість, а часто — погіршення якості їжі, збільшена щільність популяції) німфа першого віку переходить у стійку стадію гіпопуса. Гіпопуси не мають ротового апарату, травна система сильно редукована, отже, існують вони завдяки запасам, накопиченим попередньою німфальною стадією. Гіпопуси бувають рухливі, або розселювальники, і спочивальники, які перебувають у спокої. Спочивальники здатні перебувати у стані спокою понад два роки, мають високу стійкість проти деяких фумігантів і здатні проходити через травний тракт тварин, не втрачаючи життєздатності. Як тільки настають сприятливі для розвитку умови, гіпопус линяє і перетворюється в німфу, а остання — в дорослого кліща.
Серед факторів, що впливають на життєвий цикл комірних кліщів, найбільше значення мають температура і вологість.
Запобігти попаданню цих небезпечних шкідників на склади харчових продуктів і зерна практично неможливо. Тому дуже важливими є профілактичні заходи, які проводять незалежно від наявності шкідників. Вони включають в себе:
   систематичне ретельне очищення і знезараження складських приміщень перед їхнім завантаженням продукцією;
   утримання в належному санітарно-гігієнічному стані механізмів, транспортних засобів, обладнання, складського інвентаря, тари, спецодягу та ін.;
   правильне розміщення зерна залежно від його вологості, регулярне його «оздоровлення» шляхом очищення, сушіння, вентилювання, охолодження, проморожування;
   підтримання в належному стані складських приміщень, недопускання попадання в них вологи та птахів, своєчасне вживання заходів боротьби з мишоподібними гризунами;
   постійний ретельний контроль за станом і якістю зерна і продуктів його переробки: температура, вологість, зараженість шкідниками, зміна кольору та смакових якостей — у процесі зберігання у визначені строки.

Контроль чисельності
За чисельності шкідника 20 шт./кг зерна заселеність вважається високою, тому необхідно терміново застосовувати заходи із знезараження зерна і зерносховищ. Через 1,5–2 міс. після обробки необхідно провести повторний аналіз зерна на заселеність його шкідниками.
Боротися з кліщами не так просто. Оптимальною для знезараження зерна є температура повітря 15°С. За більш низьких температур ефективність препаратів різко знижується, а в кліщів утворюється особлива форма (гіпопус), яка надзвичайно стійка до дії інсектицидів. Гіпопуси також не сприйнятливі до висушування й проморожування. Тому навіть сильні морози взимку повністю не знищують цих шкідників.
Для знезараження продовольчого, насіннєвого, фуражного зерна можна застосовувати:
   дозволені акарициди шляхом обприскування зерна: Актелік (16 мл/т), Фуфанон (12–30 мл/т);
   фуміганти у вигляді таблеток (на основі фосфіду магнію або фосфіду алюмінію). Такі таблетки занурюють у насип зерна (за температури зерна понад 15°С, з експозицією до 5 діб). Дегазація — не менше 10 діб. Слід пам’ятати, що задля отримання кращого ефекту від обробки складські приміщення мають бути герметичними.
Різноманітні аерозольні інсектицидні шашки на основі піретроїдних препаратів на кліща діють слабо або зовсім не ефективні, отже, застосовувати їх проти даного шкідника недоцільно.

Інтерв'ю
заступник директора з наукової роботи Інституту фізіології та генетики рослин НАН України, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Віктор Швартау
Щойно збирання озимини повністю завершилося, сайт «Пропозиція» звернувся до заступника директора з наукової роботи Інституту фізіології та генетики рослин НАН України, доктора біологічних наук, професора, член-кореспондента НАН України... Подробнее
Керівник агрохімічної лабораторії з дослідження ґрунтів університету Міссурі-Дельта-Центр Девід Данн
Майбутня урожайність приблизно на 60% залежить саме від родючості ґрунту. Визначити, яких елементів бракує, а яких забагато, допоможе аналіз ґрунту. США як один із світових лідерів у вирощуванні зернових та бобових накопичили великий... Подробнее

1
0