Спецможливості
Агробізнес

Коли скине кайдани зерновий ринок

30.05.2011
469
Коли скине кайдани  зерновий ринок  фото, ілюстрація

Зусилля учасників зернового ринку й громадськості, зокрема світової, дали перші результати. Президент ветував закон, яким пропонувалося продавати квоти на експорт зернових через аукціони. З 5 травня урядовою постановою скасовано квотування кукурудзи. Але радіти учасникам ринку поки що рано. Є велика ймовірність, що, навіть у разі високого врожаю зернових, діятимуть експортні мита на пшеницю, ячмінь
і кукурудзу. 

Зусилля учасників зернового ринку й громадськості, зокрема світової, дали перші результати. Президент ветував закон, яким пропонувалося продавати квоти на експорт зернових через аукціони. З 5 травня урядовою постановою скасовано квотування кукурудзи. Але радіти учасникам ринку поки що рано. Є велика ймовірність, що, навіть у разі високого врожаю зернових, діятимуть експортні мита на пшеницю, ячмінь
і кукурудзу.

Президент України Віктор Янукович 28 квітня наклав вето на закон "Про внесення змін у деякі закони України щодо забезпечення державної підтримки розвитку сільського господарства", що надає уряду право продавати квоти на експорт зерна на аукціоні (№ 8324). Документом передбачалося, що засоби від продажу квот акумулюватимуть на окремому спецрахунку Держбюджету, а потім використовуватимуть на державну підтримку сільського господарства (компенсація витрат на посівну). Президент запропонував парламенту відхилити цей закон, оскільки продаж квот суперечить міжнародним зобов'язанням України за багатосторонніми торговельними угодами СОТ.

Даєш мита!
"Зокрема, в частині забезпечення обмеження всіх зборів та платежів будь-якого характеру (крім окремих мит та податків), що накладаються сторонами на імпорт чи експорт, або у зв'язку з імпортом чи експортом, сумою, яка приблизно дорівнює вартості наданих послуг і не повинна являти собою оподаткування імпорту чи експорту у фіскальних цілях",- роз'яснює позицію глави держави його прес-служба. Прийнятніший механізм передбачено в прийнятому в першому читанні проекті Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України та затвердження ставок вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур" (№ 8321). Названий урядовий законопроект було подано у Верховну Раду ще в березні, а 28 квітня Президент Янукович визнав його невідкладним.
У документі пропонується ввести експортні мита на:
- пшеницю - 9% митної вартості, але не менше 17 євро за тонну;
- ячмінь - 14%, але не менше 23 євро;
- кукурудзу - 12%, але не менше 20 євро.

Нагадаємо, про плани розподілу квот на аукціонах уряд заявив ще восени 2010 року. Український парламент на початку листопада прийняв у першому читанні законопроект 8324, однак у цілому його підтримали тільки 7 квітня (відхилено 19 травня). На початку жовтня 2010 року уряд України ввів квотування експорту зерна, термін дії якого двічі подовжували, й тепер воно діє до кінця червня. За цей час квоти розподіляли двічі, до того ж, способом, що викликав потім різку критику учасників ринку: багато компаній не змогли вчасно одержати висновки Мінагропроду про наявність зерна для подання заявки на виділення їм квоти (читайте квітневий випуск журналу).

Обіцянки-цяцянки
Незважаючи на критику механізму розподілу квот, до якого міністерство мало прямий стосунок і яке призвело до витиснення з ринку багатьох міжнародних зернотрейдерів, міністр Присяжнюк висловив готовність розробляти закони, що регулюють діяльність зернового ринку. "Міністерство візьме на себе зобов'язання з розробки й прийняття законопроектів для цивілізованого ринку торгівлі зерном, залучення бірж світового рівня й розвитку насіннєвого напряму, мінімізувавши при цьому ризики зернотрейдерів", - пообіцяв міністр. Така заява пролунала на зустрічі, організованій Американською торговельною палатою і Європейською бізнес-асоціацією наприкінці квітня. Учасниками заходу були зернотрейдери - члени названих громадських організацій, а також представники Світового банку, ЄБРР і Посольства США.
Загальне схвалення одержала заява Миколи Присяжнюка про те, що він не підтримує законопроект №8163. Нагадаємо, документом пропонується дозволити експорт тільки державним операторам (підприємствам, які мають не менше 25% держчастки), сільгоспвиробникам в обсягах власного виробництва, а також гравцям зернового ринку в обсягах, які вони законтрактували, як мінімум, на період вегетації й проавансували на 50% за біржовими цінами.
"Ми для себе чітко розуміємо, що вихід на зовнішні ринки без світових зернотрейдерів або трейдерів загалом, - це дуже складний процес", - нарешті визнав міністр. Нагадаємо, раніше просували думку, що досягти успіху в торгівлі на зовнішніх ринках сільгоспвиробники можуть і без трейдерів, а самі трейдери інвестували в зовсім не потрібну для країни експортну інфраструктуру. "Ми позитивно оцінюємо їхню (зернотрейдерів. - Авт.) роботу в цьому напрямі, - сказав міністр, - але продовольча безпека й здатність наших громадян купити продукти харчування - на першому місці". Правда, чиновник пообіцяв, що в разі прийняття яких-небудь регуляторних рішень, що стосуватимуться бізнесу зернотрейдерів, останні будуть попереджені про це за два місяці.
Функціонування вільного ринку є найкращим засобом створення конкурентоспроможної аграрної галузі, яка має потенціал для суттєвого нарощування виробництва продукції, досягнення продовольчої безпеки для населення та гарантуватиме Україні провідну роль у забезпеченні продовольством населення світу, яке постійно зростає, вважають в Американській торговельній палаті. Але зернотрейдери не вірять ні у вільний ринок, ні в обіцянки українських чиновників. "Учасники ринку на ці заяви (глави Мінагропрому. - Авт.) не ведуться", - прокоментував Роман Шиферсон, директор компанії "Поле-Порт". Він вважає, що в новому сезоні цілком можуть бути введені будь-які обмежувальні заходи. До того ж, якщо закон щодо введення мит підпише Президент, то міністр тут нібито й ні при чому.
Ще один зернотрейдер із пристойним стажем роботи на українському ринку -  Володимир Лимарь згадав повчальну історію семирічної давнини: "Коли був неврожай 2004 року, нас, трейдерів (на той момент Володимир Лимарь керував компанією "Лотуре". - Авт.), зібрав уряд, - розповів трейдер. - Нам сказали: "Ви завозьте зерно. Все, що не продасте на внутрішньому ринку самі, піде в Держрезерв". І що? Хто завіз, той залишився потім з дорогим імпортним зерном".

Воля кукурудзі
Ще однією перемогою можна вважати скасування квотування експорту кукурудзи. Щоправда, скористатися раптовою можливістю вивозити кукурудзу поспішають не всі трейдери. Так, наприклад, Роман Шиферсон на момент нашої з ним розмови (середина травня) експортом кукурудзи не займався, хоча в першій половині сезону в компанії були такі плани, і вона навіть брала участь у конкурсі з розподілу квот. Водночас компанія "Нібулон" у травні нарешті одержала можливість відвантажити кукурудзу в Єгипет (докладніше про це читайте в інтерв'ю з генеральним директором компанії Олексієм Вадатурським).
Що й казати - правила гри "а-ля бої без правил" навряд чи приносять користь ринку. Втрачаються позиції на зовнішніх ринках. Розриваються усталені зв'язки на внутрішньому ринку, згортається бізнес зовнішньоторговельних компаній. А крайній, як уже ведеться, звичайно, - сільгоспвиробник.

Марина Моісеєва

Інтерв'ю
Директор Інституту обліку і фінансів НААН України, академік НААН Валерій Жук
Після майже 20-річної перерви агрофірмам знову доводиться сплачувати податки на загальних засадах. Ясна річ, сільгоспвиробники не звикли до такого. От і стогнуть зараз сільські бухгалтери, бо і звітність значно ускладнилась, і податківці... Подробнее
Керівник агрохімічної лабораторії з дослідження ґрунтів університету Міссурі-Дельта-Центр Девід Данн
Майбутня урожайність приблизно на 60% залежить саме від родючості ґрунту. Визначити, яких елементів бракує, а яких забагато, допоможе аналіз ґрунту. США як один із світових лідерів у вирощуванні зернових та бобових накопичили великий... Подробнее

1
0