Спецможливості
Досвід господарств

Коли господарством керує професор і експериментатор

18.09.2018
3092
Коли господарством керує професор і експериментатор фото, ілюстрація
Зав. кафедрою агрохімії НУБіП, директор "Біотех ЛТД" Анатолій Бикін під час Дня відкритих дверей у господарстві

Директор агрофірми «Біотех ЛТД» та завідувач кафедри агрохімії та якості продукції рослинності Анатолій Бикін уже майже 23 роки займається експериментами удобрення польових культур. Дослідження потрібно проводити, запевняє він, адже наука йде вперед: змінюються сорти, з’являються нові гібриди, культури.

 

Секрети технології удобрення

«Проведення різних експериментів є обов’язковим завданням особливо для наукових установ. І зрозуміло, що є експерименти довготривалі, стаціонарні досліди, які охоплюють певну зону», - говорить Анатолій Вікторович.

У власності університету в Бориспільському районі під Києвом знаходиться поле площею 60 га. Саме на ньому науковці проводять різноманітні досліди. Насамперед - випробовують нові добрива, способи та строки їх внесення, схеми захисту рослин, і багато з цього потім впроваджується в масштабах господарства.

Вагому роль відіграє й ціна на добрива. Витрати на них у технології окремого господарства можуть бути навіть до 30% від загальних витрат на посівну. Особливо зараз, коли комплексні добрива українського та білоруського виробництва  коштують від 14 до 17 тис. грн/т.

Купуючи добрива завчасно, треба враховувати специфіку кожного з них. Тривале зберігання на складах може лише нашкодити польовим культурам. Адже можуть зєявлятися мікроорганізми, утворюватися нерозчинні сполуки, які аж ніяк не сприятимуть засвоєнню поживних елементів кореневою системою рослини. Тому, на думку А. Бикіна, краще всього придбати добрива перед внесенням: це позитивно позначиться на якості та кількості урожаю.

Ефективність добрив у першу чергу залежить від вологозабезпечення. Вологу треба накопичити, зберегти та раціонально використати. А для цього потрібно правильно обробити ґрунт. Вологозабезпеченість і дія добрив залежать одне від одного.

 

Дослідникам довелося непросто

В цьому році науковці Національного університету біоресурсів і природокористування проводили досліди з удобренням озимої пшениці, озимого ріпаку та картоплі. Комплексні добрива для дослідів надавала компанія «ЄвроХім», з якою вже не один рік співпрацюють вчені НУБіП. Під кожну культуру вноситься оптимальна кількість добрив.

Система удобрення базується на 4 складових: основне удобрення, передпосівне удобрення, прикореневе і позакореневі підживлення. Під кожен тип внесення існують спеціальні добрива - починаючи від старту, від сходів і закінчуючи впливом на вміст білка чи клітковини у пшениці.

Особливість цього року – пізнє закінчення зими і ранній початок спекотного літа. Тобто, майже не було весни. За два тижні аграрії посіяли і ранні, і пізні культури. А це означає, що строки посіву деяких культур були не оптимальними. Відштовхуючись від цього, вже почалися проблеми з ростом польових культур.

Сіяти довелося поспіхом, а збирати – під дощем. З 17 по 27 липня в Київській області випало три місячних норми опадів. Така кількість вологи не могла дати гарний результат, що й призвело до втрат урожаю, бо неможливо було вийти в поле з комбайном. На певних культурах опади виправили попередні проблеми, але для озимої пшениці – це були явно не оптимальні умови.

Наприклад, картопля, яку садили на тиждень пізніше, сформувала урожай на тиждень раніше, ніж минулого року. Тобто, зменшився період формування врожаю, та на кількість і якість це не вплинуло, адже добрива добре спрацювали.

 

Ріст вимагає потужного старту

«Все розпочинається з основного удобрення», - говорить Анатолій Бикін. Саме воно передбачає забезпечення оптимальної кількості добрив у період максимального використання - коли починає формуватися колос, кукурудзяний качан або бульба картоплі. 

Передпосівне удобрення забезпечує потужний старт для росту культури. Для дослідів удобрення на озимій пшениці було використано сорт Мулан. Для основного поверхневого внесення було використано амофос, Амофос+МАР, Карбамід, Utec-46, Агрінос-А. В період колосіння вчені випробували позакореневий комплекс добрив КАС з сіркою та Нутріміксом, а також Нутрімікс в суміші з Агріносом «Б».

«Кращі варіанти, які базувалися на комплексному використанні добрив, - це передпосівне удобрення, потім весняне підживлення, потім позакореневе підживлення Агріносами. Ми отримали за досить складних умов цього року майже 6 т пшениці з гектара, це одні із кращих показників», - розповідає А. Бикін. Якість пшениці по вмісту білка, по вмісту клітковини, по натурі дозволило отримати її у другому класі.

Озимий ріпак, а саме гібрид Гідромель F1 спочатку удобрювали поверхнево Агріносом «А». Добриво Агрінос «Б» використовували для позакореневого підживлення, тобто щоби підвищити якість культури. Далі експериментували дані добрива в комплексі: Агрінос «А»+Агрінос «Б», КАС+сірка+Агрінос «Б», КАС+сірка+Нутрібор+Агрінос «Б».

Результати дослідження показали у середньому по господарстві 3,5 т ріпаку з гектара. Та найкращий результат виявився саме під час позакореневого підживлення Агріносом «Б» в період весняної розетки культури – показники сягали майже 3,7 т/га.

Для хорошого урожаю картоплі треба, щоб під кущем утворилася достатня кількість бульб, а бульби формуються в період бутонізації. Для дослідів університету було обрано сорт Скарбниця. Позакореневе підживлення здійснювалося добривами Агрінос «А» і «Агрінос «Б». Але саме суміш добрив Агрінос «Б» з кальцієвою селітрою дали високий результат  - з 49,3 т/га.

Одна з проблем під час росту картоплі – виведення калію та фосфору з зони бульбоутворення. Ця зона повинна бути насиченою азотом, бором, кальцієм та магнієм – і тоді рослина буде стійка до погодних явищ.

 «Ми свідомо втрутилися в процес бульбоутворення, але якщо ми б не створили оптимальні умови живлення на потім, то отримали б гірший результат», - прокоментував Анатолій Вікторович.

 

Перспектива – точне землеробство і фертигація

Він запевняє, що система удобрення має бути базована не на однорічних дослідах. Однорічними дослідами можна ввести невеличку корекцію. А відтворюють усі особливості добрив та ефективності врожаю кожної культури багаторічні досліди - хоча б за останні 5 років.

На ринку України є певний дефіцит добрив. Якщо вони є, то дорогі і тому потрібно адаптувати систему до можливостей ринку. «Ми відслідковуємо варіанти, як здешевити і в той же час не погіршити умови живлення, виходячи з конкретних умов конкретної культури і конкретних планів. Для цього намагаємося використовувати і сучасні технології» - говорить Анатолій Вікторович.

Вже наступного врожайного року вчені беруть курс на вирощування картоплі з використанням системи GPS. Вже заключили договір з компанією AgriLab, яка буде проводити сучасні технологічні обстеження. Тобто науковці рухаються в напрямку точного землеробства. Після діагностики з осені можливо буде внесення калійних добрив під картоплю в ту зону, де буде знаходитись рядок. Всі дані будуть зберігатися на комп’ютері.

Ще одна система внесення добрив, яку збираються проекспериментувати на полях університету – системи фертигації, тобто внесення добрив з поливною водою. Фертигацію широко застосовують ті, хто вирощує овочі на краплинному зрошенні. Але в «Біотех Лтд» стоять дощувальні машини. Тому тут застосовуватиметься позакореневе підживлення: розчин добрив, який інжектором вприскується в поливну машину і розподіляється по всій поверхні. Тестовий варіант випробують на 30 гектарах.

 

Віта Пузіна

Інтерв'ю
Своєчасне, якісне та кваліфіковане сервісне обслуговування сільськогосподарської техніки є гарантією її безвідмовної роботи впродовж сезону. Компанія CLAAS — один з провідних виробників високотехнологічної, сучасної техніки для сільського... Подробнее
У Нідерландах існує сумна приказка: «Фермерові належать тільки його жінка й діти, все інше на фермі належить банку». Тобто, банки понавидавали всім фермерам аж до найменших стільки кредитів, скільки

1
0