Кабмін подав комплексний законопроєкт щодо безпеки та якості продуктів

Після довгих років вагань та очікувань Кабінет Міністрів представив на суд народних обранців законопроєкт, яким буде закріплено низку понять щодо безпеки та найменувань харчових продуктів. Після ухвалення цього документа, як сподіваються урядовці, українське суспільство вже не вводитимуть в оману, продаючи фальсифіковані чи неякісні продукти тваринного чи рослинного походження, будуть усунені неузгодженості та невідповідності законодавству Європейського Союзу.

Безпечність харчових продуктів є на сьогодні однією із нагальних проблем для України. В країні регулярно трапляються важкі отруєння, пов’язані з бактерією Escherichia coli, сальмонелою, лістерією тощо.

Також великою проблемою є фальсифікація харчових продуктів. Так, кількість сирого молока, яке закуповували молокопереробні підприємства, в 2016-18 роках становила 4,2–4,3 млн т. на рік. Однак обсяги реалізованої продукції у 2018 році порівняно з 2016 роком зросли більше ніж на 30%. Все це яскраво свідчить про те, що майже третина такого молока є фальсифікованою чи виробленою з додаванням рослинних жирів.

У 2020 році було проведено медійний проєкт «СТОП Фальсифікат», в результаті якого було відібрано більше 3 тис. зразків солодковершкового масла.  6% цього продукту не відповідали встановленим вимогам.

Що воно таке: фальсифікований та імітований продукт?

Проєктом закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо харчових продуктів та інших об’єктів санітарних заходів» пропонується ввести поняття «імітаційний харчовий продукт», «фальсифікований харчовий продукт», «веганський харчовий продукт», «вегетаріанський харчовий продукт», встановити особливі вимоги щодо маркування і реалізації таких харчових продуктів, а також передбачити відповідальність за порушення цих вимог суб’єктами господарювання, які здійснюють виробництво та реалізацію відповідних харчових продуктів.

Так, фальсифікованим запропоновано називати харчовий продукт, виготовлений з метою умисного обману споживачів щодо якості та безпечності харчових продуктів та має хоча б одну із ознак харчового шахрайства.

Вводиться також інший важливий термін — «імітаційний харчовий продукт». Це харчовий продукт, що імітує інший аналогічний харчовий продукт, тобто виготовлений відповідно до вимог законодавства, з повною або частковою заміною інгредієнтів, який може сприйматися споживачем як інший аналогічний харчовий продукт.

Мабуть, багатьом споживачам доводилось бачити у магазинах «продукт кисломолочний», «напій соковмісний», «десерт шоколадний», «продукт сирний», «продукт м’ясомісткий». Усі вони за зовнішніми ознаками схожі на той же йогурт, сік, шоколад, сир твердий, сосиски. Але по факту, це інші продукти, які у своєму складі мають зовсім інші, часто набагато гірші за якістю інгредієнти.

Споживач, який не дуже уважно прочитав маркування, може сплутати даний продукт з оригіналом. Такі продукти зазвичай виготовляють за ТУ, розробленими самими підприємствами, щоб не порушувати вимоги національних стандартів.

Не піддаватися харчовому шахрайству

Харчове шахрайство вводить споживача в оману та порушує законодавство про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів щодо зміни характеристик харчового продукту та/або неправомірного використання знаку для товарів та послуг, та/або копіювання форми, упаковки, зовнішнього оформлення, та/або прямого відтворення харчового продукту іншого оператора ринку із самовільним використанням його найменування.

Харчове шахрайство є досить відомим терміном у Європейському Союзі. У ЄС чинним є  регламент № 178/2002, що визначає загальні принципи продовольчого права ЄС (так звані загальні горизонтальні принципи), якими держави-члени спільноти повинні керуватися при розробці та реалізації своєї продовольчої політики. Одним із принципів є захист інтересів споживачів.

Харчове законодавство ЄС включає до харчового шахрайства:

• шахрайську практику або введення в оману;
• підробку продовольчих товарів;
• будь-яку іншу практику, здатну ввести в оману споживача.

Отже, як бачимо, цей термін цілком відповідає принципам європейського харчового  законодавства. Разом з тим в Асоціації «Укрмолпром» вважають, що у даному законопроєкті не дуже добре виписано, що ж таке взагалі харчова фальсифікація і фальсифікований продукт. Там вважають, що народні депутати разом із фахівцями-технологами повинні більш ретельно проробити це питання при підготовці цього документу до першого та другого читання.

Не все, що блищить, крафтове

Нарешті в цьому законопроєкті чи не вперше буде законодавчо закріплено такі важливі терміни, як «крафтовий продукт» чи «ремісничий продукт» (у документі регламентується друге поняття, хоча пересічному покупцю більш знайоме було і раніше його перше формулювання – приміром, крафтове пиво).

Крафтовий чи ремісничий продукт — це  харчовий продукт, що виробляється тільки на одній потужності за власною оригінальною рецептурою та/або технологією в обсязі не більше 500 кг або літрів на тиждень в середньому за будь який проміжок часу впродовж року.

«Крафтовий продукт — це повинен бути VIP-продукт, оригінальний та натуральний. А у нас виходить так, що чимало виробників, які жодним чином не можуть належати до підприємств, які виробляють ремісничі продукти, заявляють про це. Тому дуже добре, що нарешті у цьому питанні законопроєктом буде поставлено крапку», — зазначає Ірина Собко, технолог «Укрмолпрому».

Це підтверджують і керівники підприємства, яке ще донедавна виробляло крафтове пиво — «Харківська зернова пивоварня». «Ми використовували дуже якісний солод та хмель. Цю сировину де ми лише не закуповували – Америка, Африка, Австралія. Крафтове пиво — це товар ручної роботи, який виробляється невеликими партіями, і звісно, що він надто дорогий.  У пиво додаються натуральні фрукти чи плоди. Взагалі рецепт нашого пива — це наш, і він ні на чий не схожий. У нас щоденний обсяг виробництва пива не перевищував 300–1000 літрів», — зазначають там.

На думку фахівців «Харківської зернової пивоварні», дійсно, в Україні є чимало середніх чи великих пивних заводів, які роблять псевдокрафт — іменують його крафтовим пивом, проте воно до нього немає ніякого відношення. Адже такі виробництва працюють за спрощеною технологією: дорогих хмелю та солоду не використовують, замість натуральних плодів додають есенції тощо.

На замітку маркетологам, мерчендайзерам та… порушникам

Важливою особливістю вищезгаданого законопроєкту є також запровадження такого поняття, як «представлення харчового продукту»  —  спосіб розміщення (викладка) харчового продукту для його подальшої реалізації на стелажах, полицях, прилавках магазинів.

Представлення харчового продукту, що імітує інший харчовий продукт, не повинне вводити споживача в оману, зокрема через неправильне використання упаковки, пакувальних матеріалів, форми та зовнішнього вигляду. Законопроєкт чітко прописує всі ці важливі питання і для гуртової, і для роздрібної мережі. Тобто, тут знову ж таки, повертаємося до принципів несумлінних маркетингу та реклами.

У документі також йдеться про  посилення відповідальності за порушення вимог харчового законодавства. Нагадаємо, що в Україні наразі діє закон «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», який не встановлює штрафів за реалізацію харчових продуктів або кормів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це не створює загрозу для життя та/або здоров’я людини або тварини. Однак  у цьому чинний документ кардинально відрізняється від нового законопроєкту. У останньому – це порушення. І воно тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі 20 мінімальних зарплат, на фізичних осіб-підприємців — у розмірі 15 мінімальних зарплат.

Чесні виробники та торговці не постраждають

Дехто з підприємців переживає, чи не можуть після остаточного ухвалення цього законопроєкту постраждати легальні, чесні компанії чи магазини з продажу харчових товарів? Адже не всі і не одразу зможуть чітко відрізняти товари за їхнім ступенем фальсифікованості чи крафтовості. 

Спочатку зазначимо, що згідно з вимогою нового законопроєкту, в маркуванні імітаційних харчових продуктів під основною назвою харчового продукту (або під знаком для товарів і послуг, якщо у маркуванні немає основної назви харчового продукту) на фронтальній частині тари чи упаковки має бути розміщено текст такого змісту:

«Імітаційний продукт. Містить замінники складових молока, риби, м’яса, тощо».

У власних назвах та торговельних марках імітаційних харчових продуктів, що імітують молоко і молочні продукти, рибні продукти, м’ясні продукти, шоколад, а також веганських та/або вегетаріанських харчових продуктів заборонено використання:

слів «молоко», «риба», «м’ясо» та будь-яких похідних (однокореневих) від нього;

назв молочних, рибних, м’ясних продуктів та тварин;

зображень молока, молочних продуктів, м’яса, м’ясних продуктів, риби, шоколаду, а також тварин (корів, овець, кіз, буйволиць, кобил, свиней, телят, птиці, тощо).

«Я не думаю, що чесні виробники чи чесні підприємства торгівлі після ухвалення даного законопроєкту страждатимуть. У ЄС харчове законодавство є досить жорстким, і це правильно. Ми повинні боротися з фальсифікацією продуктів та шахрайством. Але підприємствам варто бути більш обережними і не виробляти та не впроваджувати ТУ на харчову продукцію, яка за зовнішніми ознаками схожа на іншу, але за складом ні, або вони не повинні імітувати відомі бренди», — зазначає к. т. н., доцент, директорка Навчально-наукового інституту денної освіти Полтавського університету економіки і торгівлі Аліна Ткаченко.

Ірина Собко також вважає, що чесним виробникам та представникам торговельних мереж у цьому сенсі боятися нічого — навпаки, такий прогресивний законопроєкт їм лише допоможе у своїй діяльності. «До того ж, слід сказати, що це не означатиме, що після  його ухвалення парламентом та підписання Президентом він розпочне діяти та визве одразу стан деякого хаосу та побоювань. Буде передбачено відповідний перехідний період, у ході якого і виробники, і торговельні мережі поступово почнуть виконувати накреслення цього документу», — додає вона.

Олег ГРОМОВ