Спецможливості
Статті

Гра в податки… або Чи їстимуть українці вітчизняні продукти?

15.05.2013
587
Гра в податки…  або Чи їстимуть  українці вітчизняні  продукти? фото, ілюстрація

В українському селі вже звикли до потрясінь. Проте до урядового покращання звикнути дуже важко. Ось на горизонті — наступний крок президентської Програми економічних реформ на 2010–2014 рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», яка може докорінно змінити вітчизняне сільгоспвиробництво. Адже мова йде про пільги та преференції для аграріїв.

В українському селі вже звикли до потрясінь. Проте до урядового покращання звикнути дуже важко. Ось на горизонті — наступний крок президентської Програми економічних реформ на 2010–2014 рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», яка може докорінно змінити вітчизняне сільгоспвиробництво. Адже мова йде про пільги та преференції для аграріїв.

Р. Панічев
Спеціаль­но для проекту «Про­по­зиції»
«Тваринництво та ветеринарія»

Якось так скла­ло­ся у світі, що сільське ви­роб­ництво прак­тич­но ніде не є ви­со­ко­рен­та­бель­ним і по­тре­бує пев­них пільг, по­сту­пок із бо­ку дер­жа­ви. Так, за да­ни­ми, оз­ву­че­ни­ми під час не­що­дав­ньої прес-кон­фе­ренції «М’ясо з Бра­зилії, «мо­лоч­ка» з Біло­русі: чи їсти­муть ук­раїнці вітчиз­няні про­дук­ти?», пря­ма бю­д­жет­на підтрим­ка се­ла в Росії ста­но­вить 9 млрд дол., у країнах ЄС — 50 млрд євро, а в Ук­раїні — ли­ше 97 млн грн.

Ди­фе­ренційо­ва­ний по­да­ток,
або за­гро­за ре­форм
Зга­да­на ви­ще пре­зи­дентсь­ка про­гра­ма пе­ред­ба­чає низ­ку змін в опо­дат­ку­ванні аг­ро­ви­роб­ни­ка. За сло­ва­ми Алек­са Ліссітси, пре­зи­ден­та Ук­ра­їнського клубу аг­рар­но­го бізне­су, про­тя­гом ли­ше ос­тан­нь­о­го міся­ця увазі ук­ра­їнців бу­ло за­про­по­но­ва­но сім різних варіантів змін ок­ре­мих по­ло­жень си­с­те­ми опо­дат­ку­ван­ня аг­раріїв.
По­пер­вах «на­не­с­ти удар» хотіли по фіксо­ва­но­му по­дат­ку, потім до цьо­го до­да­ло­ся ска­су­ван­ня пільг із ви­пла­ти по­дат­ку на до­да­ну вартість та по­дат­ку на при­бу­ток підприємств. Нині ж — но­ва дум­ка: зро­би­ти по­да­ток ди­фе­ренційо­ва­ним, аби по-різно­му опо­дат­ко­ву­ва­ти тва­рин­ників, птахівників і рос­лин­ників. Як ос­но­ву для стяг­нен­ня по­датків пла­нується взя­ти су­му до­хо­ду від сільсько­го­с­по­дарсь­кої діяль­ності. Нині тва­рин­ни­ки та птахівни­ки, ма­ю­чи не­ве­ликі площі сільго­с­пугідь, відповідно, пла­тять не­ве­ликі су­ми по­дат­ку, ад­же їхня зем­ля і є об’єктом опо­дат­ку­ван­ня єди­но­го фік­со­ва­но­го по­дат­ку. У цьо­му по­датківці вба­ча­ють пев­ну не­спра­вед­ливість.
Та слід ли­ше зга­да­ти, що ос­нов­ною ме­тою фіксо­ва­но­го по­дат­ку як­раз і бу­ла не­обхідність зрівня­ти ре­зуль­та­ти гос­по­да­рю­ван­ня в рос­лин­ництві та тва­рин­ництві че­рез те, що ос­таннє тра­диційно «пас­ло задніх».
Ко­о­пе­ра­тив «Батьківщи­на» — уні­каль­не яви­ще в су­час­но­му сільсько­му гос­по­дарстві. Ад­же тут вда­ло­ся збе­рег­ти ста­ру струк­ту­ру підприємства. На сьо­годні гос­по­дар­ст­во ут­ри­мує ті самі 4 тис. ВРХ, з яких 1200 — дійні ко­ро­ви, а ще — 800 овець, 15 тис. ку­рей. Крім цьо­го, є й по­голів’я сви­ней. Рен­та­бельність ко­о­пе­ра­ти­ву ста­но­вить 15%.
Пре­фе­ренції, які досі на­да­ва­ла дер­жа­ва аг­раріям, да­ли змо­гу роз­ви­ва­ти свій бізнес і СПАТ «Охо­че». Але, по­чув­ши про зміни, які ось-ось ма­ють відбу­ти­ся в опо­дат­ку­ванні, аг­рарії вже й не зна­ють, що з тим бізне­сом ро­би­ти, де знай­ти ко­ш­ти не те що на мо­дернізацію ви­роб­ництва, а бо­дай на ви­пла­ту зар­платні 150 працівни­кам гос­по­дар­ст­ва.

Сум­не сьо­го­ден­ня
Так чи так, аг­рарії нинішнім жит­тям не за­до­во­лені: ку­ди не кинь — всю­ди клин. З різних при­чин підприємці ви­хо­дять з аг­рар­но­го бізне­су.
«Ве­ли­чез­на кількість сільських гос­по­дарств, особ­ли­во на Півдні та Сході Ук­раїни, ви­с­тав­ле­но на про­даж, бо аг­рарії не мо­жуть за­пла­ти­ти орен­ду влас­ни­кам паїв. Сільське гос­по­дар­ст­во втра­чає інве­с­тиційну при­ваб­ливість», — сум­но кон­ста­тує Алекс Ліссітса.
Без­пе­реч­но, це пов’яза­но і з тим, що ос­танніми ро­ка­ми по­дат­ко­вий тя­гар на плечі аг­ро­ви­роб­ників знач­но зріс.
Спо­чат­ку во­ни по­ча­ли пла­ти­ти єди­ний соцвне­сок, потім «об­пек­ли­ся» на ек­с­порт­но­му миті на зер­нові, а те­пер зіткну­ли­ся з невідшко­ду­ван­ням ПДВ під час ек­с­пор­ту зер­на і технічних куль­тур.Та й сам єди­ний по­да­ток та­ким уже не є. За сло­ва­ми го­ло­ви Аг­рар­но­го со­ю­зу Ук­раїни Ген­надія Новіко­ва, у струк­турі пільго­во­го по­дат­ку за­ли­шив­ся тільки по­да­ток на при­бу­ток і на зем­лю та ще кілька зборів, зо­к­ре­ма еко­логічний і транс­порт­ний.
Як­що зібра­ти всі ра­зом, то стає оче­вид­ним, що відбув­ся по­сту­по­вий пе­рехід до спла­ти по­датків сільгосптоваровиробниками не в прямій, а опо­се­ред­ко­ваній формі.
Безпільго­ве тва­рин­ництво
Під час прес-кон­фе­ренції ек­с­пер­ти про­аналізу­ва­ли, що мо­же ста­ти­ся з ук­раїнським тва­рин­ництвом у разі ска­су­ван­ня пільг і пре­фе­ренцій. Ніхто не за­хо­че пра­цю­ва­ти собі на зби­ток. А то­му, скоріше за все, тва­рин­ни­ки відмов­лять­ся від ут­ри­му­ван­ня свійських тва­рин на ко­ристь ви­ро­щу­ван­ня при­бут­ко­вих куль­тур: ку­ку­руд­зи, со­­няш­ни­ку, сої та ріпа­ку.
Соціаль­ний роз­ви­ток
Олек­сандр Ба­ку­мен­ко роз­повів, що, в прин­ципі, тем­пи зро­с­тан­ня ук­­раїнсько­го птахівництва ду­же добрі. За ос­танні 15 років країна у 40 разів збільши­ла рівень ви­роб­ництва м’яса птиці, у 3,5 — ви­роб­ництво про­до­воль­чо­го яй­ця. А відтак, і ек­с­порт збільшив­ся. Тільки за ми­ну­лий рік м’яса птиці ви­ве­зе­но на 60% більше, тоб­то на цілих 80 тис. т. Вод­но­час роз­ши­рюється ге­о­графія ек­с­пор­ту: на­разі — 48 країн світу.
«Про що це го­во­рить? Це зна­чить, що гроші над­хо­дять у країну, до підприємств, — роз­повідає він. — А ті, своєю чер­гою, вкла­да­ють їх не ли­ше у свій роз­ви­ток, але й у дит­сад­ки, шко­ли, до­ро­ги — сло­вом, у роз­бу­до­ву соціаль­ної сфе­ри се­ла, на що дер­жа­ва сьо­годні прак­тич­но жод­них коштів не виділяє».
Тоб­то з при­пи­нен­ням роз­вит­ку тва­рин­ництва зу­пи­нить­ся й роз­бу­до­ва се­ла. Як­що ж ура­ху­ва­ти, що в сільській місце­вості зай­нятість у тва­рин­ництві ста­но­вить 90%, то не­важ­ко пе­ред­ба­чи­ти і «по­кра­щан­ня» умов їхньо­го жит­тя...

І на­ос­та­нок…
Ук­раїнський клуб аг­рар­но­го бізне­су, асоціація «Со­юз птахівників Ук­раїни», Аг­рар­ний со­юз Ук­раїни, Асо­ціація фер­мерів і при­ват­них зем­ле­влас­­ників Ук­раїни, Ук­раїнська аг­рар­на кон­фе­де­рація навіть звер­ну­ли­ся з відкри­тим ли­с­том до Пре­зи­ден­та, прем’єр-мі­ністра та го­ло­ви Вер­хов­ної Ра­ди, за­кли­кав­­ши мож­но­владців збе­рег­ти по­дат­кові сти­­му­ли для АПК «з ме­тою не­до­пу­щен­ня за­не­па­ду сільсько­го гос­по­дар­ст­ва Ук­раїни».
В УКАБ підра­ху­ва­ли, що про­тя­гом 1999–2011 рр. по­дат­кові пільги да­ли змо­гу аг­раріям збільши­ти об­ся­ги ви­роб­ництва на 70%, ек­с­порт про­дукції — май­же в 10 разів, до 17,9 млрд дол. за 2001–2012 рр, а по­зи­тив­не саль­до — в 15 разів, до 10,4 млрд дол.
Учас­ни­ки прес-кон­фе­ренції вис­ло­ви­ли сподіван­ня, що дум­ка пред­став­ників профільних асоціацій аг­рар­но­го сек­то­ру бу­де по­чу­та. Ад­же йдеть­ся про про­до­воль­чу без­пе­ку країни, а не про гру з по­дат­ка­ми та пе­ре­роз­поділом бю­­джет­них коштів.

Інтерв'ю
Керівник СТОВ "Дніпро" (Чорнобаївський р-н Черкаської обл.) Андрій Душейко
Керівник СТОВ «Дніпро», що на Черкащині, Андрій Душейко є унікальною постаттю в українському агробізнесі, адже свій чималий практичний досвід вирощування овочевих та польових культур вдало поєднує з серйозною теоретичною базою, будучи... Подробнее
У сезоні-2017 представництво Syngenta в Україні визнано низкою аналітиків та аграрних ЗМІ однією з найуспішніших транснаціональних компаній в державі. Syngenta Ukraine лідирує в сегменті продажів ЗЗР і насіння, надає консалтингову та... Подробнее

1
0