Гра в податки… або Чи їстимуть українці вітчизняні продукти?
В українському селі вже звикли до потрясінь. Проте до урядового покращання звикнути дуже важко. Ось на горизонті — наступний крок президентської Програми економічних реформ на 2010–2014 рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», яка може докорінно змінити вітчизняне сільгоспвиробництво. Адже мова йде про пільги та преференції для аграріїв.
В українському селі вже звикли до потрясінь. Проте до урядового покращання звикнути дуже важко. Ось на горизонті — наступний крок президентської Програми економічних реформ на 2010–2014 рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», яка може докорінно змінити вітчизняне сільгоспвиробництво. Адже мова йде про пільги та преференції для аграріїв.
Р. Панічев
Спеціально для проекту «Пропозиції»
«Тваринництво та ветеринарія»
Якось так склалося у світі, що сільське виробництво практично ніде не є високорентабельним і потребує певних пільг, поступок із боку держави. Так, за даними, озвученими під час нещодавньої прес-конференції «М’ясо з Бразилії, «молочка» з Білорусі: чи їстимуть українці вітчизняні продукти?», пряма бюджетна підтримка села в Росії становить 9 млрд дол., у країнах ЄС — 50 млрд євро, а в Україні — лише 97 млн грн.
Диференційований податок,
або загроза реформ
Згадана вище президентська програма передбачає низку змін в оподаткуванні агровиробника. За словами Алекса Ліссітси, президента Українського клубу аграрного бізнесу, протягом лише останнього місяця увазі українців було запропоновано сім різних варіантів змін окремих положень системи оподаткування аграріїв.
Попервах «нанести удар» хотіли по фіксованому податку, потім до цього додалося скасування пільг із виплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств. Нині ж — нова думка: зробити податок диференційованим, аби по-різному оподатковувати тваринників, птахівників і рослинників. Як основу для стягнення податків планується взяти суму доходу від сільськогосподарської діяльності. Нині тваринники та птахівники, маючи невеликі площі сільгоспугідь, відповідно, платять невеликі суми податку, адже їхня земля і є об’єктом оподаткування єдиного фіксованого податку. У цьому податківці вбачають певну несправедливість.
Та слід лише згадати, що основною метою фіксованого податку якраз і була необхідність зрівняти результати господарювання в рослинництві та тваринництві через те, що останнє традиційно «пасло задніх».
Кооператив «Батьківщина» — унікальне явище в сучасному сільському господарстві. Адже тут вдалося зберегти стару структуру підприємства. На сьогодні господарство утримує ті самі 4 тис. ВРХ, з яких 1200 — дійні корови, а ще — 800 овець, 15 тис. курей. Крім цього, є й поголів’я свиней. Рентабельність кооперативу становить 15%.
Преференції, які досі надавала держава аграріям, дали змогу розвивати свій бізнес і СПАТ «Охоче». Але, почувши про зміни, які ось-ось мають відбутися в оподаткуванні, аграрії вже й не знають, що з тим бізнесом робити, де знайти кошти не те що на модернізацію виробництва, а бодай на виплату зарплатні 150 працівникам господарства.
Сумне сьогодення
Так чи так, аграрії нинішнім життям не задоволені: куди не кинь — всюди клин. З різних причин підприємці виходять з аграрного бізнесу.
«Величезна кількість сільських господарств, особливо на Півдні та Сході України, виставлено на продаж, бо аграрії не можуть заплатити оренду власникам паїв. Сільське господарство втрачає інвестиційну привабливість», — сумно констатує Алекс Ліссітса.
Безперечно, це пов’язано і з тим, що останніми роками податковий тягар на плечі агровиробників значно зріс.
Спочатку вони почали платити єдиний соцвнесок, потім «обпеклися» на експортному миті на зернові, а тепер зіткнулися з невідшкодуванням ПДВ під час експорту зерна і технічних культур.Та й сам єдиний податок таким уже не є. За словами голови Аграрного союзу України Геннадія Новікова, у структурі пільгового податку залишився тільки податок на прибуток і на землю та ще кілька зборів, зокрема екологічний і транспортний.
Якщо зібрати всі разом, то стає очевидним, що відбувся поступовий перехід до сплати податків сільгосптоваровиробниками не в прямій, а опосередкованій формі.
Безпільгове тваринництво
Під час прес-конференції експерти проаналізували, що може статися з українським тваринництвом у разі скасування пільг і преференцій. Ніхто не захоче працювати собі на збиток. А тому, скоріше за все, тваринники відмовляться від утримування свійських тварин на користь вирощування прибуткових культур: кукурудзи, соняшнику, сої та ріпаку.
Соціальний розвиток
Олександр Бакуменко розповів, що, в принципі, темпи зростання українського птахівництва дуже добрі. За останні 15 років країна у 40 разів збільшила рівень виробництва м’яса птиці, у 3,5 — виробництво продовольчого яйця. А відтак, і експорт збільшився. Тільки за минулий рік м’яса птиці вивезено на 60% більше, тобто на цілих 80 тис. т. Водночас розширюється географія експорту: наразі — 48 країн світу.
«Про що це говорить? Це значить, що гроші надходять у країну, до підприємств, — розповідає він. — А ті, своєю чергою, вкладають їх не лише у свій розвиток, але й у дитсадки, школи, дороги — словом, у розбудову соціальної сфери села, на що держава сьогодні практично жодних коштів не виділяє».
Тобто з припиненням розвитку тваринництва зупиниться й розбудова села. Якщо ж урахувати, що в сільській місцевості зайнятість у тваринництві становить 90%, то неважко передбачити і «покращання» умов їхнього життя...
І наостанок…
Український клуб аграрного бізнесу, асоціація «Союз птахівників України», Аграрний союз України, Асоціація фермерів і приватних землевласників України, Українська аграрна конфедерація навіть звернулися з відкритим листом до Президента, прем’єр-міністра та голови Верховної Ради, закликавши можновладців зберегти податкові стимули для АПК «з метою недопущення занепаду сільського господарства України».
В УКАБ підрахували, що протягом 1999–2011 рр. податкові пільги дали змогу аграріям збільшити обсяги виробництва на 70%, експорт продукції — майже в 10 разів, до 17,9 млрд дол. за 2001–2012 рр, а позитивне сальдо — в 15 разів, до 10,4 млрд дол.
Учасники прес-конференції висловили сподівання, що думка представників профільних асоціацій аграрного сектору буде почута. Адже йдеться про продовольчу безпеку країни, а не про гру з податками та перерозподілом бюджетних коштів.