Спецможливості
Технології

Фітосанітарний стан посівів зерно­бобових у Східному Лісостепу України

15.05.2013
554
Фітосанітарний стан посівів зерно­бобових у Східному Лісостепу України фото, ілюстрація

За­хист посівів зер­но­бо­бо­вих куль­тур від шкідників та хво­роб — важ­ли­ва й ак­ту­аль­на скла­до­ва от­ри­ман­ня ви­со­ких стабільних уро­жаїв і покращання якості насіння, особ­ли­во ос­танніми ро­ка­ми, в зв’яз­ку із зро­с­тан­ням об­сягів посівних площ і підви­щен­ням уро­жай­ності за­вдя­ки впро­ва­д­жен­ню новітніх тех­но­логій їхньо­го ви­ро­щу­ван­ня.

За­хист посівів зер­но­бо­бо­вих куль­тур від шкідників та хво­роб — важ­ли­ва й ак­ту­аль­на скла­до­ва от­ри­ман­ня ви­со­ких стабільних уро­жаїв і покращання якості насіння, особ­ли­во ос­танніми ро­ка­ми, в зв’яз­ку із зро­с­тан­ням об­сягів посівних площ і підви­щен­ням уро­жай­ності за­вдя­ки впро­ва­д­жен­ню новітніх тех­но­логій їхньо­го ви­ро­щу­ван­ня.

В. Пе­т­рен­ко­ва, Т. Со­кол, І. Бо­ровсь­ка,
Інсти­тут рос­лин­ництва
ім. В. Я. Юр’єва НА­АН

Для ефек­тив­но­го за­хи­с­ту зер­но­бо­бо­вих куль­тур від шкід­ли­вих ор­ганізмів од­ним із обов’яз­ко­вих за­ходів інте­г­ро­ва­ної тех­но­логії є моніто­ринг фіто­санітар­но­го ста­ну посівів, який дає змо­гу своєчас­но ви­я­ви­ти шкідника, спрог­но­зу­ва­ти йо­го по­ши­рен­ня і роз­ро­би­ти за­хис­ну си­с­те­му. Фахівці Інсти­ту­ту рос­лин­ництва ім. В. Я. Юр’єва НА­АН щороку про­во­дять мар­ш­рутні об­сте­жен­ня посівів го­­ро­­ху і сої в Хар­ків­ській об­ласті, в ре­зуль­таті яких візу­аль­но та ме­то­дом відбо­ру рос­лин­них проб аналізу­ють рос­ли­ни на за­се­леність шкідни­ка­ми та ура­женість збуд­ни­ка­ми хво­роб.
Так, згідно з да­ни­ми фіто­санітар­но­го моніто­рин­гу 2012 р., ви­яв­ле­но, що в різ­них рай­о­нах об­ласті хво­ро­би на посівах го­ро­ху та сої про­яв­ля­лись по-різно­му за­леж­но від по­год­них умов та аг­ро­тех­ніки. Ви­сокі тем­пе­ра­ту­ри повітря в трав­ні, відсутність ефек­тив­них опадів та силь­ні вітри спри­я­ли ут­во­рен­ню су­хо­війних явищ. Ос­лаб­лені вес­ня­ною та літньою по­су­ха­ми рос­ли­ни го­ро­ху знач­но ура­жу­ва­ли­ся фу­заріоз­ни­ми ко­ре­не­ви­ми гни­ля­ми, а рос­ли­ни сої — ком­плек­сом збуд­ників фу­заріоз­ної ко­ре­не­вої гнилі та вугільної гнилі.
На посівах го­ро­ху у фазі сходів най­більшої шко­ди за­вда­ва­ли буль­боч­кові дов­го­но­си­ки — в се­ред­нь­о­му 5,5% рос­лин, у на­ступні фа­зи роз­вит­ку — го­ро­хо­ва по­пе­ли­ця (за­се­леність ста­но­ви­ла 22% площ) та го­ро­хо­вий зер­ноїд (17%), про­ти яко­го ре­ко­мен­до­ва­но про­во­ди­ти обов’яз­кові інсек­ти­цидні об­роб­ки. Оскільки зи­му­ю­чий за­пас жу­ка до­сить ви­со­кий, то в по­точ­но­му році слід пла­ну­ва­ти за­хо­ди з об­ме­жен­ня йо­го чи­сель­ності.
Се­ред хво­роб го­ро­ху у 2012 р. зафік­со­ва­но роз­ви­ток фу­заріоз­них ко­ре­не­вих гни­лей (фото 1, 2), ас­кохіто­зу, бак­теріозу, а на пізніших ета­пах роз­вит­ку рос­лин — іржі та бо­рош­ни­с­тої ро­си. Мо­лоді рос­ли­ни го­ро­ху, ура­жені ко­ре­не­вою гнил­лю, після ви­па­дан­ня опадів сфор­му­ва­ли бічні ко­рені, які ут­во­ри­ли­ся ви­ще від місця ура­жен­ня, за­вдя­ки чо­му і про­дов­жи­ли ве­ге­тацію та змог­ли сфор­му­ва­ти вро­жай.
Трав­неві пе­ре­па­ди ден­них та нічних тем­пе­ра­тур зу­мо­ви­ли ви­па­дан­ня ряс­них рос, що, своєю чер­гою, спри­я­ло інфіку­ван­ню го­ро­ху збуд­ни­ка­ми ас­кохіто­зу (фото 3) та бак­теріозу (фото 4).
Відо­мо, що збуд­ник бак­теріозу мо­же зберіга­ти­ся в насінні го­ро­ху і не­га­тив­но впли­ва­ти на йо­го схожість, то­му слід кон­т­ро­лю­ва­ти посівний ма­теріал та ана­лі­зу­ва­ти насіннєві партії на на­явність ін­фекції. Хімічних за­собів бо­роть­би з бак­теріозом не роз­роб­ле­но, то­му ви­ко­ри­с­тан­ня для сівби насіння, вільно­го від бак­­теріаль­ної інфекції, — ос­нов­ний про­філак­тич­ний і вод­но­час най­е­фек­тивні­ший захід.
Сто­сов­но сої, то ще кілька років то­му, ко­ли її посівні площі в Ук­раїні бу­ли не­знач­ни­ми, ця куль­ту­ра май­же не по­тре­бу­ва­ла за­хи­с­ту від хво­роб.
Од­нак роз­ши­рен­ня її площ спри­чи­нює де­далі більше на­си­чен­ня грун­ту шкідли­ви­ми для неї па­то­ге­на­ми, які не­га­тив­но впли­ва­ють на вро­жай та якість насіння. В ході об­сте­жень 2012 р. у посівах сої ви­яв­ле­но по­шко­д­жен­ня  буль­боч­ко­ви­ми дов­го­но­си­ка­ми 1,8% рос­лин та па­ву­тин­ним кліщем — 23%.
На схо­дах сої та до­рос­лих рос­ли­нах відміча­ли ура­жен­ня фу­заріозом, яке про­яв­ля­лось у ви­гляді ко­ре­не­вої гни­лі, по­шко­д­жен­ня сім’ядоль, в’янен­ня рос­лин та за­си­хан­ня, а у фазі бу­то­ні­зація — по­чато­к ут­во­рен­ня бобів ви­яв­ле­но інфіку­ван­ня та­кою не­без­печ­ною хво­ро­бою, як вугільна гниль.
За да­ни­ми об­сте­жень, роз­ви­ток ко­ре­не­вих гни­лей на сої ко­ли­вав­ся від 3,3% на півдні об­ласті до 16,7% — на півночі. Фу­заріоз на сім’ядо­лях ви­яв­ле­но на 29% рос­лин. У півден­них рай­о­нах об­ласті посіви сої по­тер­па­ли від по­су­хи, яка бу­ла ос­нов­ним ліміту­ю­чим фак­то­ром для роз­вит­ку рос­лин.
Спе­ка та по­су­ха підси­лю­ва­ли жорст­кість пе­ребігу хво­ро­би (фото 5). Ура­жені ком­плек­сом збуд­ників ко­ре­не­вої гнилі рос­ли­ни сої ду­же швид­ко вси­ха­ли і не сфор­му­ва­ли насіння (або ж во­но бу­ло дріб­не та не­до­роз­ви­ну­те, фото 6). Кіль­кість за­гиб­лих від ко­ре­не­вих гни­лей рос­лин у се­ред­нь­о­му ста­но­ви­­ла 5,1%.
Ос­танніми ро­ка­ми у Східно­му Лісо­сте­пу Ук­раїни по­частіша­ли три­валі та до­сить інтен­сивні вес­ня­но-літні по­су­хи, які збільшу­ють вірогідність ство­рен­ня спри­ят­ли­вих умов для роз­вит­ку вугіль­ної гнилі у ви­роб­ни­чих посівах сої. Збуд­ник цієї хво­ро­би ура­жує рос­ли­ни в різні фа­зи їхньо­го роз­вит­ку. Але найбільшої шко­ди хво­ро­ба за­вдає в період цвітіння. В ура­же­них рос­лин за­си­ха­ють ли­ст­ки, стеб­ло на­бу­ває сіро-срібля­с­то­го за­барв­лен­ня, відми­ра­ють го­ло­вний та бічні ко­рені. У стеблі, особ­ли­во в нижній йо­го ча­с­тині, фор­му­ють­ся чорні мікро­с­к­ле­роції, що є ос­нов­ною відмітною оз­на­кою хво­ро­би (фото 7).
 У разі за­ра­жен­ня сої на ранніх ета­пах роз­вит­ку рос­ли­ни ги­нуть ще до по­чат­ку ут­во­рен­ня бобів або фор­му­ють плюсклі бо­би з не­до­роз­ви­ну­тим насінням. Дже­ре­лом інфекції є мікро­с­к­ле­роції у грунті та рос­лин­них решт­ках. По­ши­рен­ня хво­ро­би зро­с­тає за за­гу­ще­ності та за­бур’я­не­ності посівів. Вугільна гниль у посівах сої най­частіше про­яв­ляється за спе­кот­ної су­хої по­го­ди, ко­ли не­спри­ят­ливі по­годні умо­ви зовнішньо­го се­ре­до­ви­ща спри­чи­ню­ють стрес рос­лин. У по­су­ш­ли­ві ро­ки не­добір уро­жаю внаслідок цьо­го за­хво­рю­ван­ня мо­же ся­га­ти 40%.
За збе­ре­жен­ня кліма­тич­ної тен­денції до ча­с­то­го ви­ник­нен­ня по­сух, а та­кож вра­хо­ву­ю­чи по­даль­ше збільшен­ня об­ся­гів посівних площ під соєю, про­гно­зо­ва­не на­ро­с­тан­ня роз­вит­ку хво­ро­би до епі­фітотійно­го рівня. По­при роз­пов­сю­д­же­ність у посівах сої збуд­ни­ка вугільної гни­лі, у світі до­те­пер не ви­яв­ле­но ге­не­тич­ної стійкості куль­ту­ри до цьо­го па­то­ге­ну і прак­тич­но відсутні імунні сор­ти.
По­частіша­ли та­кож про­яви вірус­них хво­роб на сої (фото 8, 9), що пов’яза­но з на­явністю шкідли­вих ко­мах, особ­ли­во у півден­них рай­о­нах. За силь­но­го роз­вит­ку змор­ш­ку­ва­тої мо­заїки не­добір уро­жаю насіння і зе­ле­ної ма­си мо­же ся­га­ти 40%, зни­жен­ня вмісту білка — на 7–19, олії — на 2–2,5%. За силь­но­го ура­жен­ня жов­тою мо­заїкою вро­жай­ність зни­жується на 20–40%.
Для профілак­ти­ки роз­вит­ку хво­роб та шкідників на посівах зер­но­бо­бо­вих куль­тур у по­точ­но­му році слід, на­сам­пе­ред, приділи­ти ува­гу якості посівно­го ма­теріалу, оскільки ча­с­то са­ме він міс­тить у собі па­то­ген­ну мікро­ф­ло­ру, а та­кож пе­ред­ба­чи­ти низ­ку аг­ро­технічних за­ходів, як-от: оп­ти­мальні стро­ки сівби та зби­ран­ня.
Під час про­ве­ден­ня фіто­ек­с­пер­ти­зи різних партій насіння сої та го­ро­ху вста­нов­ле­но, що най­частіше втра­та схо­жості відбу­вається внаслідок ура­жен­ня бак­теріозом, фу­заріозом та ас­кохіто­зом.
Як­що висіяти сою ду­же ра­но в хо­лод­ний грунт, то період про­ро­с­тан­ня на­сіння збільшить­ся, і це спро­во­кує за­гни­ван­ня про­ростків або ура­жен­ня збуд­ни­ка­ми хво­роб, що призводить до  зріджен­ня посівів та за­ра­жен­ня рос­лин у період ве­ге­тації з по­даль­шим ура­жен­ням насіння. Вод­но­час слід пам’ята­ти, що запізнен­ня зі зби­ран­ням або не­пра­виль­не зберіган­ня насіння мо­же спри­чи­ни­ти йо­го ура­жен­ня плісня­ви­ми гри­ба­ми (фото 10).
Аль­тер­нарія, ас­пергіл та пеніцил є збуд­ни­ка­ми пліснявіння. Во­ни ура­жу­ють ос­лаб­лені рос­ли­ни, за­се­ля­ють трав­мо­ва­не, з мікротріщи­на­ми, насіння. Ура­жен­ня насіння сої та го­ро­ху збуд­ни­ка­ми плісня­вих грибів відбу­вається як у полі в період до­сти­ган­ня та зби­ран­ня вро­жаю, так і під час зберіган­ня насіння, а та­кож у період про­ро­с­тан­ня йо­го в грунті. У по­­льо­вих умо­вах па­то­ге­ни за­се­ля­ють, як пра­ви­ло, насіння, трав­мо­ва­не під час зби­ран­ня або по­шко­д­же­не шкідни­ка­ми. Особ­ли­во силь­но пліснявіння роз­ви­вається в умо­вах підви­ще­ної во­ло­гості. Роз­вит­ку цих мікро­ор­ганізмів сприяє тем­пе­ра­ту­ра 24…30°С та во­логість повіт­ря 85–100%. У зер­но­с­хо­ви­щах плісняві гри­би мо­жуть роз­ви­ва­ти­ся на насінні за тем­пе­ра­ту­ри по­над 10°С та йо­го во­ло­гості по­над 15%.
От­же, ос­нов­ною умо­вою інте­г­ро­ва­но­го за­хи­с­ту рос­лин є фіто­санітар­на діаг­но­с­ти­ка, яка грун­тується на обліку і про­гнозі ком­плек­су шкідли­вих ор­ганіз­мів. Як профілак­тичні за­хо­ди, що знач­но змен­шу­ють імовірність за­ра­жен­ня хво­ро­ба­ми, ре­ко­мен­ду­ють до­три­ман­ня сівозмін, своєчас­ний і якісний об­робіток грун­ту, по­вне за­гор­тан­ня рос­лин­них ре­ш­ток, які є дже­ре­лом інфекції. Для сівби слід ре­тель­но до­би­ра­ти здо­ро­вий посів­ний ма­теріал, по­пе­ред­ньо пе­ревіря­ти йо­го на за­ра­женість і, за по­тре­би, про­тру­ю­ва­ти насіння з ви­ко­ри­с­тан­ням ре­ко­мен­до­ва­них за­собів за­хи­с­ту рос­лин, з-поміж яких од­ни­ми з найдієвіших пре­па­ратів є комбіно­вані фунгіцидні про­труй­ни­ки: Мак­сим XL (про­ти плісня­віння насіння, фу­заріозу, ко­ре­не­вих гни­лей), Фе­вер (із си­с­тем­ною дією про­ти ком­плек­су хво­роб насіння, сходів та ве­ге­ту­ю­чих рос­лин то­що).
Ре­ко­мен­дується ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти для ви­ро­щу­ван­ня сор­ти зер­но­бо­бо­вих куль­­тур, вклю­чені до Дер­жав­но­го реєст­ру сортів рос­лин, при­дат­них для по­ши­рен­ня в Ук­раїні та адап­то­ва­них до кліма­тич­них умов відповідної зо­ни, які вчас­но достига­ють, не розтріску­ють­ся та не ви­ля­га­ють.

Інтерв'ю
Вкрай важливо не лише готуватися до придбання землі, але й не втратити земельні ділянки, що є в користуванні агропідприємств уже сьогодні. В цьому контексті вкрай важливо розуміти, на які умови договору оренди, емфітевзису слід звертати... Подробнее
Органічне землеробство в поєднанні з бджолозапиленням - новий перспективний тренд у сільському господарстві. Не відстають від світових тенденцій і українські аграрії. Компанія "Агроінвест Холдинг" ризикнула і запустила пілотний проект з... Подробнее

1
0