Ферма на березі Онтаріо Агромаркетинг: як обійтися без посередників

Написанню цієї статті сприяло бажання з'ясувати: що ж таке сучасна ферма, як вона забезпечує рентабельність виробництва протягом усього року з урахуванням сезонності сільськогосподарського виробництва та інших чинників, які впливають на рентабельність.

О. Штепа,
спеціально для журналу «Пропозиція Нова»

Предметом нашого інтересу стали ферми поблизу великого мегаполіса, які й орієнтують своє виробництво на його жителів.
Види вирощуваних сільськогосподарських культур, подібність природно-кліматичних умов, традиції, а також той факт, що значна кількість вихідців з України веде успішний бізнес у Канаді - все це свідчить про те, що канадський досвід не може здатися далеким українському аграрієві.
З безлічі питань, пов'язаних з тим, як працює сучасна ферма, нас зацікавило таке: як переконати містянина - кінцевого споживача - купити продукцію безпосередньо на фермі, в умовах твердої цінової конкуренції супермаркетів і дешевих імпортних продуктів з Південної Америки та США.

«Проблема покликала в дорогу»
Що підштовхнуло нас до цього дослідження? В Канаді немає традиційних ринків у тому вигляді, в якому вони є в Україні й де товаровиробник може реалізовувати свою продукцію. Супермаркети - основний дистрибутор сільськогосподарської продукції в Канаді, тож вони переповнені імпортною продукцією із країн Південної Америки та США, ціни на яку істотно нижчі, ніж у вітчизняного товаровиробника. Природно, виникають питання, з одного боку, як споживач може придбати місцеву продукцію, яка обгрунтовано якісніша, а, з другого, - як фермерові донести свою продукцію до кінцевого споживача й зберегти рентабельність у цих умовах. Як писали колись радянські журналісти, «проблема покликала в дорогу». Власне, належало вирішити два завдання: як знайти місцевих фермерів і як довідатися, що вони продають, за якими цінами й на яких умовах. А ще, з огляду на великі відстані, щоб поїздка наша не була даремною. Отже, основними джерелами інформації були газети з оголошеннями фермерів про те, де, коли й що можна придбати в них на фермах; Інтернет; поради й рекомендації знайомих; інформаційні покажчики на дорогах.
Ми використали всі дані інформаційних джерел і вибрали найближчу до нашого помешкання ферму. Навмисне не домовляючись із власником заздалегідь, відвідали її як пересічні покупці.
Весна 2011 видалася затяжною і, незважаючи що вже був липень, багато ферм пропонували зібрати полуницю, а на підході була малина, ожина, лохина, кукурудза, гарбузи та яблука.
Щоб залучити покупців, на території ферми влаштовують різні розваги для дітей, бо на збір ягід і фруктів у вихідні дні зазвичай приїжджають родинами, і для багатьох цей візит на ферму розтягується на цілий день.

Ринок висуває специфічні вимоги до фермерів
Міністерство сільського господарства Онтаріо (Ontario Ministry of Agriculture) і Асоціація маркетингу фермерських господарств Онтаріо (The Ontario Farm Fresh Marketing Association (OFFMA)) використовують спеціальну термінологію для керування маркетинговою політикою фермерських господарств провінції. «Маркетинг на фермі» (on-farm marketing) - це термін, використовуваний для опису різних видів діяльності: від «збери сам» (piсk-your-own або u-pick) до аграрних розваг (agritainment) і ринків на фермі (farm market) із продажу свіжої сезонної продукції та приготованих напівфабрикатів.

Класифікація видів маркетингової діяльності на фермах «Збери сам»
(piсk-your-own або u-pick)
Канадські фермери, чиї угіддя лежать у межах досяжності від міста (1-1,5 год їзди на машині), з успіхом використовують систему продажів за принципом Тома Сойєра, який продавав право на фарбування паркану й до кінця дня зі злиденного хлопчика перетворювався на багатія, що потопав у розкошах. Тобто відвідувачам фермери продають не тільки право на збір урожаю (невелика плата за вхід на територію ферми), а й реалізують на виході урожай, який ті зібрали самі. Ціни такі самі, як у магазинах, а інколи й вищі.
   Реалізація зібраної продукції
на фермі (farm market)
Продаж свіжої або переробленої продукції (свіжі овочі й фрукти, консерви, мед, кленовий сироп і випічка).
Ž   Аграрні розваги (agritainment)
Дохід, який одержують фермери від розваг і спеціальних заходів (наприклад, кукурудзяні лабіринти, катання на фургонах, фестивалі й вистави). А на деяких фермах працює така собі міні-залізниця, якою невеликі справжні паровози возять маленькі вагони, в яких можна покататися. Або невеликий зоопарк свійських тварин, де діти можуть погратися з козенятами, ягнятами, телятами або гусенятами й каченятами. Є ще й така цікава розвага, як прохід через лабіринти, збудовані з блоків недавно зібраного сіна або прокладені серед кукурудзяного поля. Для дорослих працює ресторан, або, як мінімум, відведено зону, де можна посмажити барбекю й улаштувати пікнік.
   Міні-зоопарки, свійські тварини, катання на поні, верхова їзда.
   Продаж бутербродів власного виготовлення, барбекю, морозива власного виробництва, заморожених йогуртів, кукурудзи.
   Продаж кленового сиропу, березового соку й меду.
  Продаж непродовольчої продукції на фермі: плодові рослини з розплідників, розсада овочів, кімнатних рослин у горщиках, свіжих і сухих квітів.

Неквапливі збори врожаю
Слід також сказати, що збір урожаю на фермах дуже популярний у мешканців Торонто, тому що для багатьох це привід виїхати на природу з родиною або друзями і провести час на свіжому повітрі серед фруктових садів. При цьому часто не потрібно навіть збирати фрукти або ягоди. Ви можете купити їх, але вже за іншими цінами, ніж якби викупляли ті, що назбирали самі. А ще на фермах, крім фруктів або ягід, завжди можна придбати свіжі овочі, картоплю, кукурудзу й гарбузи.
Ніхто вас при цьому не квапить, ніхто над вами не стоїть. Ви самі можете вибирати ті дерева або грядки, на яких, на вашу думку, кращі ягоди чи фрукти. До того ж, поки ви працюєте, можете їсти те, що збираєте. І ніхто вам нічого не скаже й не зупинить. А коли наповните кошики, можна йти до виходу, там вам зважать зібраний урожай і скажуть, скільки треба за нього заплатити.
Чому така система дуже популярна у власників ферм і чому вони можуть запропонувати нижчі ціни? Відповідь проста: тому що це дає їм змогу заощадити на найманих тимчасових працівниках. Зважаючи на те, що фермери мають зазвичай по кілька гектарів садових дерев або ягідних грядок та кущів, зібрати таку силу-силенну фруктів і ягід за короткий термін самотужки досить складно, тож рішення, щоб цю роботу виконали за них самі покупці, є досить вигідним.
На фермерських ринках рідко коли є можливість особисто поспілкуватися з людьми, які вирощують продукцію. Фермери, своєю чергою, теж можуть багато чого довідатися про споживачів.

Ой сад-виноград,
кучерява вишня...
Коли розмовляєш з людьми, які не дуже добре знайомі з Канадою, особливо з Торонто, то частенько доводиться чути думки, що Канада - дуже холодна країна, з суворим кліматом, і в уяві цих людей вона подібна до півночі Сибіру. Насправді все не так.
Один із найбільших мегаполісів Канади - Торонто - перебуває приблизно на 43° широти, тобто на одній широті з Сочі й півднем Франції. Завдяки цьому в південній частині провінції Онтаріо працює велика кількість овочевих і фруктових ферм, виноградників і виноробень.
На півдні провінції, в районі Ніагарського водоспаду, на так званому Ніагарському півострові, вирощують навіть персики й виноград.
Часто на фермах з виноградниками працюють і виноробні. Кожне таке господарство має великий будинок, кілька гектарів землі й виробничі приміщення. Крім того, що виноробний бізнес є високоприбутковим, виготовлення власного вина (тобто під своїм брендом) для багатьох - статусна річ, якою можна козирнути перед знайомими.
Завдяки великому успіху й популярності унікального крижаного вина (ice wine), що є візитною карткою канадського виноробства, на сьогодні інтерес до виноробень півдня Онтаріо став стрімко зростати. Наприклад, кілька років тому тут купив виноробню відомий хокеїст Уейн Гретцкі, а у 2011 р. було відкрито після модернізації виноробню, яку придбав один із кращих гравців у гольф Майк Вейр.
Дедалі популярнішими останнім часом стають фруктові вина, тож практично на кожній фермі поблизу Торонто працює виноробня, де виготовляють і продають фруктові вина місцевого виробництва. Особливо популярні «яблучні ферми», на яких виготовляють яблучні сидр й крижане вино.
Дуже важлива галузь сільського господарства Онтаріо - вирощування полуниці. Загальна площа полуничних плантацій провінції сягає близько 4000 акрів (1600 га). Її вирощують на невеликих площах як допоміжну культуру. Менше 20% фермерів займаються виробництвом полуниці на площах понад 10 акрів (4 га), і саме вони забезпечують понад 70% її урожаю в Онтаріо. Більшу кількість полуниці вирощують у рядках, укритих солом'яними матами в перший рік, зі збором урожаю на другий-четвертий рік з моменту висадження. Є також системи штучного вирощування полуниці як рослин повного дня, так і сортів, які плодоносять у червні. За цієї високотехнологічної системи виробництва рослини вирощують на піднятих грядках із краплинним поливанням і пластиковою мульчею.
Проте найпопулярнішою ягідною культурою в Онтаріо, без сумніву, є лохина - чорниця садова, або лохина садова, чи чорниця Ковилла за ім'ям американського ботаніка, який 1906 р. зайнявся її селекцією: рясноплодоносний кущ заввишки практично в людський зріст. Площі під лохиною в Онтаріо сягають близько 500 акрів (200 га).
В Онтаріо зареєстровано майже 700 виробників яблук. Деякі з них вирощують свою продукцію на площах понад 100 акрів (40 га), середні масштаби яблучних господарств становлять близько 20 акрів (8 га). Фермери активно використовують у своїх господарствах сучасні технології, що дає можливість значно підвищити ефективність виробництва. Так, вони перепрофілюють старі дерева, зависокі або й зі стандартною висотою на інтенсивніші фруктові сади з деревами «контрольованого розміру» чи карликовими деревами. Такі зміни сприяють збільшенню кількості дерев на гектар посадкової площі, що, своєю чергою, підвищує ефективність виробництва. Урожай яблук в Онтаріо оцінюється в середньому в 85 млн дол. за рік.

Оригінальні ідеї канадських фермерів - для України
Ферма в Канаді - це не просте поле, а великий магазин з холодильниками, різноманітним асортиментом продукції, зокрема тієї, що пройшла попередню переробку. Навіть якщо не збирати ягід, на фермі можна купити інші продукти: сири, варення, вина, мед, кленовий сироп, упаковані й брендовані. Таким чином відбувається знайомство не тільки з місцем вирощування продукції, а й з брендом. Виникає довіра до бренду, тому що на власні очі покупець має можливість оцінити високу якість продукту, умови, в яких його виростили, та його екологічність. Саме такі фермери, на продукцію яких є високий попит у місцевих споживачів, постачають її на полиці супермаркетів, виправдовуючи вищу ціну порівняно з імпортною продукцією. Завдання фермера, - грунтуючись на постійному аналізі споживчих переваг, в умовах неврожаю певних культур, закупити дефіцитну продукцію в інших районах і реалізувати в себе на фермі. Все це робиться лише для того, щоб у фермера залишилися клієнти, й виробити таким чином лояльність споживача.
Це цікаво українським фермерам ще й тоді, коли дрібний товаровиробник створює свій власний бренд, без підтримки зовнішніх інвесторів. При цьому основний прибуток фермер одержує, як і раніше, від виробництва пшениці, картоплі, кукурудзи, а ринок на фермі виконує функцію згладжування сезонних коливань прибутковості виробництва, коли час збору основних культур ще не настав: зайняти роботою працівників, забезпечити безперебійний приплив грошей у весняно-літній період.
Так само організовані й функціонують господарства з розведення й вирощування риби (форель). Основний прибуток фермери одержують не тільки від поставок живої риби в мережеві супермаркети, але й комплекс послуг для аматорів риболовлі пропонують практично цілий рік. Споживачі готові платити більше за виловлену власними руками рибу, розглядаючи це як задоволення для себе, як форму популярного активного відпочинку.
Зважаючи на те, що в такі місця, як водиться, приїжджають родинами, з друзями й знайомими, такі ферми могли б стати «якорями»  розвитку екологічного туризму в Україні. Особливо це актуально в процесі підготовки до Євро'2012.