EuroTier 2014 — виставковий Еверест, до якого варто прагнути

На ви­с­тав­ку су­час­но­го тва­рин­ництва EuroTier (цьо­горіч во­на пра­цю­ва­ла з 11 по 14 ли­с­то­па­да) у Ган­но­вер з’їха­ли­ся відвідувачі, як то ка­жуть, із усь­о­го світу.

О. Єрмоленко
o.yermolenko@univest-media.com
 Хто чим міг… Літа­ка­ми, поїзда­ми, ав­то… По  прильоту до  Мюн­хена у нас скла­ло­ся вра­жен­ня, що більшість па­са­жирів із рейсів до Ган­но­вера —  гості й учас­ни­ки ви­с­тав­ки. І це — не­спро­с­та, ад­же ЕuroTier за­­галь­но­виз­на­но найбільшою і най­впли­вовішою ви­с­тав­кою су­час­но­го світо­во­го тва­рин­ництва.  Цьо­го ро­ку на ви­с­тавці по­бу­ва­ло по­над 156 000 відвіду­вачів (зо­к­ре­ма, 30 000 за­рубіжних, се­ред яких бу­ли й наші співвітчиз­ни­ки).
Ко­ли впер­ше по­трап­ляєш на те­ри­торію ви­с­тав­ко­во­го цен­т­ру, спо­чат­ку про­сто не знаєш,  ку­ди йти і що ди­ви­ти­ся. Прямо очі розбіга­ють­ся… Ви­с­тав­ка  вра­жає своїми мас­шта­ба­ми: ве­ли­чезні павільйо­ни, ек­с­по­зиції в сотні метрів, ти­сячі й ти­сячі лю­дей… (за­галь­на пло­ща ви­с­тав­ко­вої ек­с­по­зиції ся­га­ла 125 000 м2). Усе різно­барв­не й не­ре­аль­но свят­ко­ве. Ре­аль­не шоу...
Огов­тав­шись після пер­­­шо­го на­си­че­но­го зо­ро­во­го й зву­ко­во­го ря­ду, по­чи­наєш ро­зуміти: для то­го, щоб усе по­ба­чи­ти (не ка­жу­чи вже про те, щоб оз­най­о­ми­ти­ся й вив­чи­ти!), чо­ти­рь­ох виставкових днів про­сто не ви­с­та­чить (навіть як­що бу­деш тут з ран­ку до ве­чо­ра). І це тільки ек­с­по­зиція, а скільки ціка­вих кон­фе­ренцій, семінарів про­хо­дить під час ви­с­тав­ки (мов­ний бар’єр —  не пе­ре­шко­да, ба­га­то та­ких за­ходів су­про­во­д­жу­ють­ся син­хрон­ним російським, а бу­ває — ук­раїнським, пе­ре­кла­дом). Тут і стає зро­зумілим по­пу­ляр­ний вислів: осяг­ну­ти не­о­сяж­не —  не­мож­ли­во.
Та й, ска­жу вам, —  не на­ма­гай­те­ся цьо­го ро­би­ти. Кра­ще пе­ред по­чат­ком ви­с­тав­ки спла­нуй­те своє пе­ре­бу­ван­ня, виз­нач­те для се­бе пріори­те­ти відвіду­ван­ня, ви­­беріть ті стен­ди, ек­с­по­зиції й ви­с­тав­кові за­хо­ди, які справді потрібно відвіда­ти пер­шо­чер­го­во.
Ба­га­то німець­ких фер­мерів (та і їхні ко­ле­ги з інших євро­пейсь­ких країн) так і роб­лять. За­зда­легідь во­ни довіду­ють­ся про но­вин­ки, про ті ком­панії, про­дукцією яких уже по­слу­го­ву­ють­ся у своєму гос­по­дарстві й хо­чуть і далі з ни­ми співпра­цю­ва­ти, і при­хо­дять на ви­с­тав­ку вже з кон­крет­ни­ми ціля­ми. І тоді їхнє пе­ре­бу­ван­ня тут стає су­перплідним.
Тільки не по­ду­май­те, що як­що ви при­­їха­ли на ви­с­тав­ку без та­кої по­пе­ред­ньої підго­тов­ки, вам там бу­де неціка­во. У жод­но­му разі! Ціка­во бу­де всім, ко­жен від­­віду­вач знай­де для се­бе щось но­ве й ко­рис­не.
 Інфра­с­т­рук­ту­ру ви­с­тав­ки відмінно про­ду­ма­но: ве­­­ли­чез­на кількість інфор­ма­ційних стендів і таб­ло, ши­ро­ка ме­­­­ре­жа хар­чу­валь­них за­кладів (до­сить недо­ро­гих за євро­пейсь­ки­ми ціна­ми: за
15 євро мож­на по­обіда­ти з пи­вом), бе­зо­плат­не ав­то­бус­не спо­лу­чен­ня на те­ри­то­рії встав­ки, зруч­но ор­га­ні­зо­вані зо­ни відпо­чин­ку, на­явність ек­с­по­зиції ор­­ганіза­торів ви­с­тав­ки у кількох па­­вільйо­нах, де мож­на одер­жа­ти кон­суль­тації різними мо­вами,  —   все це до­по­мо­же не тіль­­­ки не за­блу­ка­ти, а й  ко­ри­с­но про­ве­с­ти час.
 Ос­новні на­пря­ми ви­с­тав­ки EuroTier —  ско­тар­ст­во, сви­нар­ст­во, пта­хів­ницт­во, вівчар­ст­во й ак­ва­куль­ту­ра; но­вітня техніка; інно­вації в га­лузі тва­рин­ництва, ме­недж­мен­ту й сервісних по­слуг. Крім то­го, бу­ло ши­ро­ко пред­став­ле­но техніку для ви­роб­ництва й ви­ко­ри­с­тан­ня ре­ге­не­ра­тив­ної енер­ге­ти­ки.
 Цьо­го ра­зу свою про­дукцію, власні роз­роб­ки, все най­кра­ще,  що бу­ло до­сяг­ну­то ос­танніми ро­ками у тва­рин­ництві, пред­став­ля­ли 2360 ек­с­по­нентів із 49 країн світу (відрад­но, що се­ред них бу­ли й ук­раїнські ком­панії).
 Ви­с­тав­ка EuroTier є за­галь­но­виз­на­ним дви­гу­ном інно­вацій і ге­не­ра­то­ром ідей для сільсько­го гос­по­дар­ст­ва. Ви­роб­ни­ки пред­став­ля­ють тут свої но­вин­ки для міжна­род­но­го су­час­но­го тва­рин­ництва. При цьо­му й для роз­роб­ників, і для ко­ри­с­ту­вачів го­ло­вним є  бла­го­по­луч­чя тва­рин. Ма­буть, са­ме то­му знач­ну ча­с­ти­ну ек­с­по­зицій ви­с­тав­ки бу­ло при­свя­че­но са­ме до­гля­ду за тва­ри­на­ми: технічні за­со­би для годівлі, гігієни, зо­к­ре­ма для ви­да­лен­ня гною й ріди­ни, ство­рен­ня у приміщен­нях для тва­рин відповідно­го мікро­­клі­ма­ту, для приго­ту­ван­ня й роз­давання кормів то­що.
 І ще один мо­мент: акцент на комп’юте­ри­зацію й ав­то­ма­ти­зацію — все спря­мо­ва­но на мак­си­маль­не змен­шен­ня впливу людсь­ко­го фак­то­ра на про­це­си, пов’я­за­ні з об­слу­го­ву­ван­ням тва­рин.

От­же, скотарство...
На заході бу­ли пред­став­лені всі ліде­ри світо­во­го рин­ку доїльної й охо­ло­д­жу­валь­ної техніки: DeLaval, GEA, Lely, DairyMaster… Спи­сок брендів про­сто вра­жає різно­манітністю й кількістю. І всі де­мон­ст­ру­ють не про­сто об­лад­нан­ня, а щось та­ке, що ре­аль­но щод­ня поліпшує мо­лоч­не ско­тар­ст­во, роб­ля­чи йо­го ефек­тивнішим.
На­при­клад, DeLaval пред­ста­ви­ла інно­ваційну си­с­те­му DeLaval InService™ Remote, за яку ком­панія одер­жа­ла срібну ме­даль від DLG.
Що яв­ляє со­бою но­ва си­с­те­ма, роз­повів Пітер Джи­дешйо, віце-пре­зи­дент ком­панії:
— Си­с­те­ма відсте­жує стан доїльно­го об­лад­нан­ня на відда­ле­ний період, за­­без­пе­чу­ю­чи оп­ти­маль­ну про­дук­тив­ність і ефек­­­тивність — 24 го­ди­ни, 7 днів на тиж­день, 365 днів на рік. Дає змо­гу ви­роб­ни­кам мо­ло­ка опе­ра­тив­но кон­тро­лю­ва­ти про­цес доїння за до­по­мо­гою смарт­фонів, комп’ю­те­ра або план­ше­та, відра­зу після одер­жан­ня повідо­млен­ня. Си­с­те­ма —  це набір дат­чиків, ус­та­нов­ле­них на фермі на кри­тич­но важ­ли­во­му об­лад­нанні, й про­грам­не за­без­пе­чен­ня, відповідаль­не за пе­ре­да­вання да­них із них та їхню об­роб­ку й аналіз. Дані з дат­чиків над­си­ла­ють у центр об­роб­ки да­них (вірту­аль­не «хмар­не схо­ви­ще»), до­ступ до яко­го здійснюється че­рез веб-пор­тал із комп’юте­ра, план­ше­та або смарт­фо­на. За пер­ших оз­нак зни­жен­ня по­каз­ників про­дук­тив­ності або не­­пра­виль­них зна­чень, на­при­клад, пуль­сації або рівня ва­ку­у­му, си­с­те­ма визначить три­вожні зо­ни та/або ви­ве­де повідо­млен­ня. Си­с­те­ма вимірює й об­чис­лює три­вожні па­ра­ме­т­ри для ко­ри­гу­валь­них дій на фермі, для підтри­ман­ня оп­ти­маль­них стан­дартів до­­їння. Мо­же спри­я­ти поліпшен­ню здо­ров’я ви­мені. Зни­жує ви­т­ра­ти на  ме­дич­не об­слу­го­ву­ван­ня й ве­те­ри­нарні по­слу­ги ста­да, оскільки пуль­сація й ва­ку­ум завжди пе­ре­бу­ва­ють на оп­ти­маль­но­му рівні. InService™ Remote скла­да­ти­меть­ся з мо­дулів та ма­­ти­ме мож­ливість по­даль­шо­го вдо­с­ко­на­лен­ня спо­со­бом ус­та­­нов­лен­ня до­дат­ко­вих сен­сорів.
  
Вра­жа­ю­чою бу­ла й пред­став­ле­на на ви­с­тавці техніка для приго­ту­ван­ня й роз­давання кормів. Тут мож­на бу­ло по­ба­чи­ти ма­ши­ни як до­б­ре відо­мих в Ук­раїні ма­рок (Kuhn, Тrioliet, Siloking тощо), так і но­вих для  на­шої країни. Приємно за­­пам’ятав­ся стенд ком­панії Bernard van Lengerich Maschinenfabrik (ко­рот­ко BvL). Ком­панію вирізняє вузь­ка спеціалізація, яку не зміню­ють про­тя­гом ба­га­ть­ох років. Це — кор­мозмішу­вачі різно­манітних по­туж­но­с­тей і форм, кор­мороз­да­вачі з функцією са­мо­ви­ван­та­жен­ня, універ­сальні фре­зи для си­ло­су у ви­гляді блоч­них си­ло­сорізок, ковшів із за­хоп­лен­ням різно­го кор­мо­во­го ма­­те­ріалу, різно­манітна техніка для роз­ки­дан­ня підстил­ки, са­мохідні роз­ки­дачі й при­би­рачі то­що. Са­ме цей мо­­­дель­ний асор­ти­мент вузь­ко­с­пе­­ціа­лізо­ва­ної техніки фахівці вва­жа­ють ос­нов­ною відмінністю BvL від кон­ку­рент­них ви­­робів —  на­явність по­над ти­сячі мож­ли­вих комбінацій у своєму стра­тегічно­му за­пасі.
Про особ­ли­вості ро­бо­ти техніки ком­панії роз­повідає Ко­с­тян­тин Ши­­лінг, ек­с­перт-ме­не­д­жер країн СНД:
— BvL на ук­раїнсько­му рин­ку вже сім  років. За цей період  бу­ло по­ста­че­но май­же 300 су­час­них кор­мозмішу­вачів: стаціонарні, са­мохідні й са­мо­роз­ван­та­жу­вальні. Пра­цюємо че­рез ди­лерів — їх у нас три (у Пол­та­ві, Києві, Іва­но-Франківську).
З гордістю мо­жу ска­за­ти, що 30% рин­ку кор­мозмішу­вачів Ук­раїни — це на­ша техніка. Най­по­пу­лярніші в Ук­раїні причіпні  кор­мозмішу­вачі BvL V-Mix 10N Ecо. Во­ни вирізня­ють­ся про­сто­тою кон­ст­рукції й надійні в ек­сплу­а­тації, повністю від­по­віда­ють ви­мо­гам до кор­мозмішу­вачів — пра­цю­ва­ти 365 днів на рік.  У них, на відміну від та­ких са­мих аг­ре­гатів інших ви­роб­ників, пе­ред­ба­че­но технічні дріб­нич­ки, які знач­но по­лег­шу­ють ро­бо­ту. На­при­клад, шир­ше вікно ви­ван­та­жен­ня кор­му, зруч­не ог­ля­до­ве вікно й схо­ди із ро­бо­чим май­дан­чи­ком. За­вдя­ки цьо­му за про­це­сом змішу­ван­ня зруч­но спо­с­теріга­ти із без­печ­ної відстані. На кор­мозмішу­вачі ви­ко­ри­с­та­но за­­па­тен­то­ва­ну си­с­те­му точ­но­го до­зу­ван­ня, за­вдя­ки якій роз­ван­та­жен­ня кор­му рівномірне й точ­не. До­б­ре підігнані і щільно прикріплені до кор­пу­са ма­ши­ни по­во­ротні завіси із ве­ли­ки­ми склад­ни­ми гу­мо­ви­ми ко­жу­ха­ми за­хи­ща­ють лю­ди­ну й тва­рин від травм і відповіда­ють усім пра­ви­лам техніки без­пе­ки.
А застосовані на ма­ши­нах забірні шне­ки вза­галі не ма­ють ана­логів (у нас є па­тент на ньо­го). На  об­лад­нанні інших ви­роб­ників си­лос ви­тя­гається з бух­ти (бур­ту) за до­по­мо­гою фре­зи, що про­сто вирізає потрібну кількість трав’я­ної ма­си. Внаслідок цьо­го тва­ри­ни одер­жу­ють над­то подрібне­ний корм, а  в силосну бух­ту по­трап­ля­ють во­да й ки­сень, що погіршує якість кор­му. На шне­ках  BvL  є спеціальні за­хва­ти, які бук­валь­но ви­ри­ва­ють, вичісу­ють із си­лос­ної ма­си ок­ремі ча­с­ти­ни, які зберіга­ють при­род­ну струк­ту­ру (як ком­байн зібрав, та­кої до­вжи­ни трав’яні во­лок­на й за­ли­ши­ли­ся). Після виймання си­лос­них мас шне­ком си­лосні бух­ти за­ли­ша­ють­ся щільни­ми, во­да й ки­сень не по­трап­ля­ють усе­ре­ди­ну тю­ка, не відбу­вається вто­рин­но­го нагріван­ня й шу­му­ван­ня ма­си. Тож корм не псується й до­вше зберігається.
  
Особ­ли­во по­пу­ляр­ним се­ред від­віду­вачів ви­с­тав­ки (і жур­налістів теж) був стенд ірландсь­кої ком­панії Dairymaster —  од­но­го з провідних сві­то­вих ви­роб­ників об­лад­нан­ня для мо­лоч­но­го ско­тар­ст­ва. Се­ред йо­го про­дукції —  доїльне обладнання, системи гноєвидалення, автоматичні годівниці, танки для охолодження молока, автоматичні системи визначення охоти і моніторингу здоров’я корів. І все це різно­маніття бу­ло пред­став­ле­но на стенді ком­панії. Втім, го­ло­вним «магнітом», який при­тя­гу­вав до стен­ду відвіду­вачів, бу­ла ка­ру­сель Swiftflo для доїння (не вга­даєте ко­го!)... кіз! До речі, за цю роз­роб­ку ком­панія за­слу­же­но одер­жа­ла зо­ло­ту ме­даль кон­кур­су інно­вацій.
— Чо­му ко­зи? —  поціка­вилися ми в док­то­ра Ед­мон­да Харті, ге­не­раль­но­го ди­рек­то­ра Dairymaster:
— Як відо­мо, од­на ко­за дає не­ба­га­то мо­ло­ка, знач­но мен­ше за ко­ро­ву. Щоб одер­жа­ти йо­го в до­статній кількості, потрібно ба­га­то кіз. Та збільшен­ня ста­да оз­на­чає довгі го­ди­ни, про­ве­дені на фермі, й збільшення об­сягу ро­бо­ти для опе­ра­то­ра доїння.
Філо­софія Dairymaster про­ста —  мо­­лоч­не тва­рин­ництво має бу­ти ви­гідною, приємною і стабільною справою. Са­ме то­му ми виріши­ли по­лег­ши­ти ро­бо­ту ко­зи­них  до­ярів і знай­ш­ли рішен­ня, яким, на на­шу дум­ку, за­до­во­лені й ко­зи, і лю­ди. Так з’яви­ла­ся доїльна ка­ру­сель Swiftflo Goat Rotary —  ре­во­люційний спосіб доїння кіз. А са­ме: для цьо­го про­це­су розроблено но­ву кон­ст­рукцію платформи каруселі з роботизованною подачею доїльного апарату для підключення. Те­пер один опе­ра­тор за го­ди­ну мо­же ви­доїти май­же 1300 кіз.
Swiftflo Goat Rotary бу­ло роз­роб­ле­но для то­го, щоб ство­ри­ти оп­ти­маль­ний ком­форт для опе­ра­то­ра й кіз. Кла­с­тер із доїльними стаканами зруч­но розміще­но пря­мо під дійка­ми ко­зи в доїльний апарат зручно розміщено прямо під дійками кози в роботизованій каретці в платформі каруселі. Це дає змо­гу опе­ра­то­рові ви­до­ю­ва­ти мо­ло­ко лег­ко, швид­ко і з  мінімаль­ним стре­сом для тва­ри­ни.
Унікаль­ний ди­зайн доїльної зали Дейрімайстер SwiftFlo Goat Rotary дав змо­гу фер­ме­рам до­сяг­ти швид­кості приєднан­ня кла­с­те­ра про­тя­гом 2,5 с. Ко­ли ко­за закінчи­ла доїти­ся, доїльні стакани знімаються. Потім кла­с­тер із ни­ми, для змен­шен­ня ри­зи­ку виникнення перехресного маститу, ав­то­ма­тич­но піддається санітарній об­робці, після чо­го хо­вається під по­во­рот­ну плат­фор­му каруселі. Є та­кож варіант ав­то­ма­тич­но­го мит­тя дійок кіз перед початком доїння.
Дефіле TopTierTreff
На ЕuroTier цьо­горіч провідні міжна­родні й німецькі ор­ганізації племінно­го роз­ве­ден­ня ВРХ ши­ро­ко пред­ста­ви­ли племінне ско­тар­ст­во.  На суд відвіду­вачів бу­ло пред­став­ле­но все­світні до­сяг­нен­ня пе­ре­до­вої ге­не­ти­ки. На що­ден­них дефіле TopTierTreff (кри­та аре­на для де­мон­ст­рації тва­рин) провідні німецькі й міжна­родні племінні ор­ганізації й фірми по­ка­зу­ва­ли своїх елітних тва­рин. І все су­про­во­д­жу­ва­ло­ся ви­черп­ною ін­­фор­мацією про кож­ну пред­став­ле­ну тва­ри­ну. Ре­акція гля­дачів на­га­ду­ва­ла ре­акцію слу­хачів рок-кон­цер­ту: оп­ле­с­ки, зао­хо­чу­валь­не гудіння та інші зву­ки схва­лен­ня... А от пи­тань ти­пу «а скільки ко­ро­ва дає мо­ло­ка?» про­сто не ви­ни­ка­ло, бо бу­ло зро­зуміло, що на подіумі тва­ри­ни із роз­ря­ду «та­ка ко­ро­ва потрібна са­мо­му»...
А от жи­вих сви­ней на ви­с­тавці не бу­ло. Але їх гідно заміни­ли ек­с­по­зиції, при­свя­чені по­бу­ту сви­нок та умо­вам ут­ри­ман­ня (будівництво приміщень для ут­ри­ман­ня сви­ней, мікроклімат і гігієна у сви­нар­ни­ках), га­с­тро­номічним при­ст­ра­с­тям сви­но­ма­ток і їхніх чад (кор­ми й кор­мо­роз­да­вачі). Особ­ли­ву ува­гу бу­ло при­діле­но по­ро­ся­там. На кон­крет­них стен­дах і при­кла­дах бу­ло по­ка­за­но різні варіан­ти будівництва приміщень, їхньо­го ос­на­щен­ня, об­ла­ш­ту­ван­ня підлог, під­трим­ання кліма­ту, ме­недж­мен­ту ут­ри­ман­ня тва­рин, їхньої годівлі й здо­ров’я. В центрі ува­ги бу­ли рішен­ня, що да­ють мож­ливість підви­щи­ти бла­го­по­луч­чя по­ро­сят у про­цесі їхньо­го ви­ро­щу­ван­ня. Най­ав­то­ри­тетніші кон­суль­тан­ти в га­лузі ме­недж­мен­ту ут­ри­ман­ня, здо­ров’я тва­рин і будівництва приміщень щод­ня ба­га­то­ра­зо­во про­во­ди­ли ек­с­курсії за певним тематичним розділом і від­повіда­ли на за­пи­тан­ня відвіду­вачів.
За на­ст­ро­я­ми від­віду­вачів з Євро­пи відчу­ва­ло­ся, що нині в сви­нарстві Ста­ро­го Світу не все га­разд (по­зна­чається кри­за в Ук­раїні й за­бо­ро­на Росії на вве­зен­ня сви­ни­ни з ЄС). Чо­го не ска­жеш про ки­тайців, які бу­ли най­ак­тивніши­ми відвіду­ва­ча­ми «сви­ня­чих» ек­с­по­зицій. Не­зва­жа­ю­чи на ве­ликі фі­нан­сові втра­ти у сви­нарстві за ос­танні 18 місяців і ліквідацію по­над 5 млн сви­но­ма­ток, ве­ликі ки­тайські кор­по­рації пла­ну­ють будівництво но­вих сви­но­ферм. Оче­вид­но, ки­тайці вірять у те, що на їхнє сви­нар­ст­во очікує найсвітліше май­бутнє.
HyCare та інші інновації...
Пра­ви­ла за­хи­с­ту тва­рин у Європі впли­ва­ють та­кож на ек­с­по­но­вані на ви­с­тавці ти­пи об­лад­нан­ня для сви­ней. Різні си­с­те­ми ESF (еле­к­тронні годівниці для сви­ней), вільні за­го­ни для по­рос­них сви­но­ма­ток і си­с­те­ми по­давання со­ло­ми для підсти­лки для сви­ней та ба­га­то іншо­го, іноді не зовсім зро­зумілого… І з усь­о­го вид­но —  не­де­ше­вого. Ок­ремі ек­с­по­на­ти (зо­к­ре­ма, й інно­вації) про­сто ди­ву­ють. Так, на­при­клад, фірма Meier-Brakenberg удо­с­тоїла­сь зо­ло­тої ме­далі за візок Porky’s Pick Up,  при­зна­че­ний для транс­пор­ту­ван­ня по­мер­лих сви­но­ма­ток і сви­ней на відгодівлі. Важкі туші те­пер пе­ре­во­зять без участі фер­ме­ра, крім то­го, йо­му не до­во­дить­ся кон­так­ту­ва­ти з ту­шею, що має підви­щи­ти рівень біологічної без­пе­ки. Ціка­во, скільки підприємств за­хо­чуть ма­ти та­кий «транс­порт­ний» засіб у своєму ар­се­налі?
Але бу­ли й справді слушні про­по­зиції. На­при­клад, ус­та­нов­ка, в якій ку­ку­руд­зя­ний си­лос, у до­зу­ванні до 15%, об­роб­ляється еле­к­т­рич­ни­ми по­­ля­ми, внаслідок чо­го рослинні кліти­ни роз­ри­ва­ють­ся й виділяється клітин­ний сік.  У та­кий спо­сіб рос­ли­ни ку­ку­руд­зи го­мо­генізу­ють­ся й ста­ють цілком при­дат­ни­ми для зго­до­ву­ван­ня сви­ням. Або ж кон­цепція сви­нар­ників HyCare  від ком­панії Schippers. Її роз­роб­ни­ки пе­­ред­ба­чи­ли розміщен­ня відділень для опо­ро­су й до­ро­щу­ван­ня по­ро­сят у пе­ре­сув­них бух­тах-бок­сах. Ці бух­ти, як го­тельні но­ме­ри, — з усіма зруч­но­с­тя­ми: є во­да, ту­а­лет, тут теп­ло й ком­форт­но. Авто­матизоване видалення відхо­дів жит­тєдіяль­ності. Бок­си мож­на ав­то­ма­тич­но транс­пор­ту­ва­ти сви­нар­ни­ком... Просто диво!..

Та й уся ви­с­тав­ка  EuroTier — це щось ней­мовірне! Це щось знач­но більше, ніж про­сто ви­с­тав­ка. Це якийсь інфор­маційно-емоційний нар­ко­тик, без яко­го важ­ко жи­ти й пра­цю­ва­ти. Інфор­мація, вра­жен­ня, спілку­ван­ня на ви­с­тав­ко­вих стен­дах, кон­фе­ренціях і по­ка­зах бук­валь­но за­ря­д­жа­ють енергією та оп­тимізмом. Тут вар­то по­бу­ва­ти один раз — і обов’яз­ко­во за­хо­четь­ся по­вер­ну­ти­ся зно­ву че­рез два ро­ки… Тож до но­вої EuroTier! До по­ба­чен­ня — й до зустрічі...

Постійна зайнятість і обмаль часу не стали на заваді спілкуванню Пітера Гро­теса, ге­не­раль­ного ди­рек­тора відділу ви­с­та­вок DLG, із журналістом нашого видання.

 Па­не Гро­тес, які особ­ли­вості ви­с­тав­ки EuroTier 2014 Ви  б ви­о­кре­ми­ли? На­пев­но, си­ту­ація в Ук­раїні пев­ною мі­рою впли­ну­ла на про­ве­ден­ня  ви­с­тав­ки?
— На ви­с­тавці де­далі більше іно­зем­них ек­с­по­нентів, є тен­денція до то­го, що їх бу­де не­за­ба­ром навіть більше, ніж німець­ких учас­ників. Особ­ли­во ба­га­то представ­ників із Нідер­ландів і Ки­таю (50% ек­с­по­зиції сви­нар­ст­ва), країн Ла­тинсь­кої Аме­ри­ки й Аф­ри­ки. Ду­же ба­га­то приїздить учас­ників і відвіду­вачів із країн, де найбільше  по­тре­бу­ють інно­вацій. Є гості зі Східної Євро­пи, але їх мен­ше, ніж на по­пе­редній ви­с­тавці. Хо­ча за кількістю ек­с­по­натів я б цьо­го  не ска­зав —  є й російські, й ук­раїнські стен­ди. Тож, як на ме­не, си­ту­ація до­вко­ла подій в Ук­раїні на EuroTier істот­но не впли­ну­ла.
Ще од­на особ­ливість цьо­горічної ви­с­тав­ки в то­му, що де­далі більше на стен­дах де­мон­ст­ру­ють­ не про­сто ок­ремі до­сяг­нен­ня на­уко­во-технічно­го про­гре­су —  відвіду­ва­чам заходу про­по­ну­ють­ ком­плексні си­с­темні рішен­ня, ме­та яких — по­лег­ши­ти фер­ме­рам їхню ро­бо­ту. Так, на­при­клад,  у нас є спеціаль­ний павільйон, де мож­на по­ба­чи­ти  про­цес ав­то­ма­ти­зо­ва­ної годівлі ВРХ. Усю ро­бо­ту — від за­бо­ру кор­мо­вих ком­по­нентів до роз­давання го­то­во­го кор­му тва­ри­нам — ви­ко­ну­ють ро­зумні ма­ши­ни. Сте­жить за цим (і то відда­ле­но) один опе­ра­тор. І та­ких інно­ваційних про­по­зицій на ви­с­тавці ду­же ба­га­то, ад­же EuroTier — це віт­ри­на інно­вацій. Кращі з кра­щих інно­вацій преміюють­ся зо­ло­ти­ми й срібни­ми ме­да­ля­ми як за ком­плексні си­с­темні вирішен­ня, так і в ок­ре­мих га­лу­зях.

А як інно­вації по­трап­ля­ють на цю «вітри­ну»? Роз­ка­жіть, будь  ла­с­ка, до­клад­ніше про «кух­ню» інно­ваційно­го кон­кур­су?
— За сфор­мо­ва­ною тра­дицією, до ви­с­тав­ки EuroTier 2014 надійшло ду­же ба­га­то інно­ваційних за­явок — близь­ко 270 (за­яв­ки з відповідною до­ку­мен­тацією прий­ма­ли тільки в ре­жимі on-line). Особ­ли­во хо­чу за­зна­чи­ти, що близь­ко по­ло­ви­ни но­ви­нок надійшло від іно­зем­них ек­с­по­нентів. Но­вин­ки бу­ли за­яв­лені прак­тич­но в усіх розділах: «Техніка для ут­ри­ман­ня й годівлі сви­ней», «Техніка для ут­ри­ман­ня й годівлі ВРХ», «За­со­би ви­роб­ництва й тех­но­логії їхньо­го ви­ко­ри­с­тан­ня», «Техніка для підтрим­ання мікрокліма­ту й еко­техніка», «Об­лад­нан­ня, ком­плек­ту­ючі й зап­ча­с­ти­ни», а та­кож «Про­грам­не за­без­пе­чен­ня й ме­недж­мент тва­рин­ниць­ких гос­по­дарств». Хо­чу та­кож на­го­ло­си­ти, що участь у на­шо­му кон­курсі  — аб­со­лют­но бе­зо­плат­на.
Док­тор Ебер­хард Хар­тунг,  го­ло­ва ко­місії EuroTier із но­ви­нок (Інсти­тут тех­но­логії сільсько­го­с­по­дарсь­ких про­цесів, Універ­си­тет ім. Крістіана-Аль­брех­та, м. Кіль, ФРН) при­зна­чає комісію-журі, до скла­ду якої вхо­дять виз­нані міжна­родні ек­с­пер­ти, вчені, а та­кож прості фер­ме­ри. Комісія відповідно до визначених  кри­теріїв оби­рає ті інно­вації, які одер­жу­ють зо­лоті й срібні ме­далі. Під час виз­на­чен­ня зна­чу­щості інно­вацій вирішаль­ну роль відігра­ють такі чин­ни­ки, як прак­тич­не за­сто­су­ван­ня про­дук­ту, відповідність фізіологічним особ­ли­во­с­тям тва­рин, вплив на ефек­тивність ви­роб­ництва, еко­логічна без­пе­ка то­що.
І є од­на обов’яз­ко­ва умо­ва: но­вин­ки до по­чат­ку ви­с­тав­ки ма­ють бу­ти повністю пра­цез­датні й го­тові до ви­хо­ду на ри­нок не пізніше 2015 р., і впер­ше ви­с­тав­лені са­ме на EuroTier.
Чле­ни комісії за по­да­ни­ми ма­теріала­ми (прак­тич­ного те­с­ту­ван­ня вони не проводять) оціню­ють зна­чущість за­яв­ле­них інно­вацій і при­су­д­жу­ють золоті й срібні ме­далі. Цьо­го ро­ку більшість на­го­род отримали: техніка для ут­ри­ман­ня й годівлі тва­рин, си­с­те­ми ме­недж­мен­ту й про­грам­но­го за­без­пе­чен­ня, а та­кож за­со­би ви­роб­ництва. Усь­о­го відібра­но 6 но­ви­нок, відзна­че­них зо­ло­ти­ми, і 17 —  срібни­ми ме­да­ля­ми.

Про які тен­денції у тва­рин­ництві свідчать ме­далі цьо­го ро­ку?
— Тва­рин­ництво стає де­далі на­укомісткішим, мож­на ка­за­ти про точ­не тва­рин­ництво (за ана­логією з точ­ним зем­ле­роб­ст­вом). От­же, май­бутнє сіль­сько­го гос­по­дар­ст­ва —  комп’юте­ри­зація й си­с­темні рішен­ня, за­вдя­ки яким ви­роб­ництво оп­тимізується, а йо­го ефек­тивність підви­щується.
Оз­най­о­мив­шись із ок­ре­ми­ми інно­ваціями, до­хо­диш дум­ки, що нині на фермі все мо­же пра­цю­ва­ти без участі лю­ди­ни —  все функ­ціонує, а фер­мер у цей час «за­сма­гає на пляжі». Зви­чай­но, це жарт, але жарт ли­ше по­ча­с­ти, ад­же справжній фер­мер хо­че сам ди­ви­ти­ся за своїми ко­ро­ва­ми й без­по­се­ред­ньо ке­ру­ва­ти всім ви­роб­ни­чим про­це­сом. Не­що­дав­но я по­бу­вав на ка­над­ській фермі. Там ут­ри­му­ють 300 голів ху­до­би, пра­цю­ють шість доїльних ав­то­матів, які за­без­пе­чу­ють повністю ав­то­ма­ти­зо­ва­не доїння, кор­ми го­ту­ють і роз­да­ють та­кож ав­то­ма­тич­но. Зда­ва­ло­ся б, що ще потрібно? І все ж, на фермі пра­цю­ють лю­ди, прав­да, ли­ше три осо­би, які все об­слу­го­ву­ють і кон­тро­лю­ють.
Тож і ви­хо­дить, що без лю­ди­ни ніяк не обійти­ся, хай там яки­ми дат­чи­ка­ми чи ро­бо­та­ми ос­на­ще­на фер­ма, але ли­ше лю­ди­на мо­же пра­виль­но відре­а­гу­ва­ти на одер­жані дані та вчас­но ско­ри­гу­ва­ти си­ту­ацію. 

А що да­ють ме­далі пе­ре­мож­цям кон­кур­су?
— Пе­ре­дусім, це пре­стиж­но.  І, без­пе­реч­но, на­го­ро­да для них має ве­ли­чез­не мар­ке­тин­го­ве зна­чен­ня. Ме­даль —  це знач­но ви­щий ста­тус на рин­ку, це виз­нан­ня за­слуг і рівня роз­вит­ку підприємства. Це сво­го ро­ду до­дат­ко­ва рек­ла­ма для на­го­ро­д­же­но­го.