Спецможливості
Статті

Енергетична та протеїнова забезпеченість раціонів свиней

06.01.2012
5690
Енергетична та протеїнова забезпеченість раціонів свиней фото, ілюстрація

Відомо, що не менш ніж на 50% рівень рентабельності свинарської галузі залежить від технології годівлі і її повноцінності, а частка впливу кормового фактора на результат розкриття генетичного потенціалу свиней - найбільша, до 60 відсотків. 

Відомо, що не менш ніж на 50% рівень рентабельності свинарської галузі залежить від технології годівлі і її повноцінності, а частка впливу кормового фактора на результат розкриття генетичного потенціалу свиней - найбільша, до 60 відсотків.

В. Попсуй,
канд. с.-г. наук, доцент
Сумський національний
аграрний університет

Основну продукцію у свинарстві отримують від приростів живої маси молодняку. При цьому частина корму витрачається на фізіологічне забезпечення життєдіяльності, а частина - на енергію росту. Оптимізація цих частин і сприяє поліпшенню продуктивного потенціалу корму. Навіть незначне підвищення споживання корму понад фізіологічну потребу сприяє збільшенню швидкості росту, ефективності використання корму і прискоренню відгодівлі молодняку свиней.
Результати наукових спостережень повністю збігаються з практичним досвідом українських свинарів. Так, у більшій частині вітчизняних господарств у 2010 році рентабельність м'ясної галузі була негативною через порушення сучасних технологічних стандартів вирощування і, значною мірою, - через нехтування вимогами повноцінної годівлі свиней.
Баланс енергії і протеїну
Якщо розглядати всі елементи поживності, що впливають на продуктивність практично всіх статевовікових груп свиней, то найбільший вплив на енергію росту і життєздатність чинить енергетична і протеїнова повноцінність раціонів для свиней.
Під час організації раціональної годівлі однією із головних проблем є об'єктивна оцінка поживності різних кормових засобів, що призначені для використання у складі раціонів для тварин конкретних виробничих груп. Провести аналіз енергетичної забезпеченості раціонів свиней для нефахівця нині буває проблематично: старі довідники і рекомендації енергію корму показують у кормових одиницях, а сучасніші - використовують для визначення поживності кормів і надання рекомендацій щодо нормування раціонів для тварин показник "перетравна, або обмінна, енергія" (ОЕ), що показується в мегаджоулях (МДж), інколи - в теплових одиницях - ккал (один Джоуль дорівнює 0,2388 калорії, а одна калорія - 4,1868 Джоуля).

Тож який метод правильний і що застосовувати?
Ми не заглиблюватимемося далеко в історію і теорію визначення поживності кормів, зупинимося на практичному їхньому використанні. Досвід засвідчує, що та або інша система оцінки енергетичної поживності кормів, як правило, дає позитивний результат тільки в тих технологічних і кормових умовах, де створювались конкретні генотипи сільгосптварин.
Вівсяну кормову одиницю (показник використовують виключно в СНД) бажано застосовувати як показник під час складання планів виробництва кормів, статистичних звітностей і для порівняння ефективності роботи різних тваринницьких галузей. Для розрахунку конкретних раціонів для свиней, особливо високопродуктивних спеціалізованих порід і гібридів, для проектування раціонів доцільно використовувати показник ОЕ: він інтернаціональний, точніше характеризує рівень енергетичної поживності кормів.
Обмінна енергія - це валова енергія корму за мінусом втрат із калом, сечею і кишковими газами. Розраховують цей показник, виходячи з перетравності поживних речовин: протеїну, жиру, клітковини та безазотистих екстрактивних речовин. ОЕ - показник, більш диференційований відповідно до тварин певного віку, тому під час проектування раціонів для свиней задля досягнення високої продуктивності та ефективності використання кормів доцільніше використовувати саме цей показник.
Звичка фахівців до балансування раціонів з використанням кормової одиниці стримує розкриття генетичного потенціалу тварин. На практиці птахівники, які давно перейшли на інтенсифікацію галузі і використовують високопродуктивні кроси, вже забули про кормові одиниці.

Клітковина регулює енергетичну поживність
Сама енергія не є поживною речовиною. Вона утворюється у процесі окислення енергетично цінних поживних речовин в організмі тварин. Однак її вміст має першорядне значення в оцінці поживності кормів і складанні раціонів для свиней. Від рівня енергії, що надходить в організм із кормом, значною мірою залежить фізіологічний стан і продуктивність тварин, засвоюваність корму і його витрата на одиницю продукції.
За належного енергетичного рівня забезпечується найнижча вартість кормів у розрахунку на одиницю приросту живої маси. До того ж, нестача енергії призводить до перевитрат кормів, погіршення здоров'я тварин, затримки розвитку молодняку, а надлишок - до негативних фізіологічних змін, у тому числі погіршення репродуктивних функцій та надмірного ожиріння. Особливо це стосується кнурів-плідників, холостих, поросних маток, ремонтного молодняку і підсвинків у заключній фазі відгодівлі. Обмежити споживання енергії в раціонах можна шляхом підвищення сухої клітковини у складі корму за рахунок деяких кормів (овес, макуха, сінне борошно, ячмінь).
Висока концентрація клітковини в кормі має практичний сенс для позбавлення почуття голоду в тварин у разі обмеження їхнього енергетичного живлення. Найвища концентрація клітковини у складі раціонів допустима для холостих і поросних свиноматок (до 14%), меншою мірою - кнурів і ремонтного молодняку в заключній стадії вирощування. Тривале зниження концентрації клітковини в раціоні свиней до рівня, що є меншим, ніж встановлено нормою, призводить до розладу нормальних процесів перетравлення кормів. У якості кормового баласту можна використовувати невелику кількість сіна або якісну суху (без плісняви) солому. Кількість споживаних грубих кормів незначна, і їх можна не враховувати.
Балансування раціону за амінокислотами - обов'язкове
Для забезпечення високої інтенсивності росту молодняку свиней на вирощуванні і відгодівлі надто вагоме значення має рівень не тільки енергетичного, а й протеїнового живлення, який, своєю чергою, зумовлюється якістю протеїну, зокрема його амінокислотним складом. Перетравність сирого протеїну має становити близько 80 відсотків.
Свині - всеїдні тварини. Найпоширенішим нині джерелом повноцінного протеїну для них є бобові (горох, соя, кормові боби тощо), відходи переробки олійних культур: макухи, шроти та корми тваринного походження. Останні для промислового виробництва свинини - дорогі, дефіцитні та інколи й небезпечні.
Роль протеїнового живлення у свиней обумовлена обов'язковим щодобовим надходженням із раціону незамінних амінокислот, частка яких має складати не менше 47% загальної кількості амінокислот. Найдефіцитнішими в кормах для свиней є лізин, метіонін, цистин, триптофан і треонін. Для ефективного засвоєння кормового білка потрібно, щоб зазначені амінокислоти містилися в кормі в певній пропорції.
У співвідношенні цих амінокислот визначальним є лізин. Це амінокислота, яка найчастіше й лімітує продуктивність свиней. Наприклад, вміст в раціоні метіоніну + цистину має становити 60% від вмісту лізину, а треоніну і триптофану, відповідно, - 66 і 19%. Слід враховувати, що в 100 г кормового білка має бути не менше 5 г лізину.

Синтетична альтернатива
Кількість лізину в кормі можна регулювати за допомогою введення в раціон його синтетичної форми. Збільшення цієї лімітуючої амінокислоти до 5,5% на 100 г сирого протеїну підвищує продуктивність свиней і зменшує потребу в кормовому білку.
Існують також синтетичні форми й інших амінокислот, але перш ніж їх застосовувати, слід врахувати, які кормові культури використовують для годівлі:
   злакові корми дефіцитні за лізином і треоніном;
   бобове зерно бідніше, відповідно, на метіонін та цистин;
   у кукурудзяних раціонах відчувається нестача триптофану.
За використання препаратів синтетичних амінокислот потрібно також враховувати відсоток їхнього засвоєння та не перевищувати норм введення в раціони для конкретних технологічних груп. У цілому застосування синтетичних амінокислот дає змогу довести їхній вміст у загальному протеїні раціону до рівня ідеального, що сприяє заощадженню зерна бобових культур та, особливо, високодефіцитних і дорогих кормів тваринного походження.
Однак на сьогодні ще не вивчені до кінця питання співвідношення натуральних амінокислот до синтезованих у раціонах із різною структурою, що часто спричиняє неефективне їхнє засвоєння в організмі тварин. Тому сьогодні не втратили актуальності дослідження, спрямовані на розробку оптимального співвідношення між амінокислотами промислового виробництва та амінокислотами натуральних кормів на рівні "ідеального" протеїну.

Співвідношення лізину
та обмінної енергії
Крім зазначених вище балансових показників, у раціоні потрібно враховувати і деякі співвідношення між ними. Так, за високої концентрації протеїну щодо енергії корму білок кормів повністю не засвоюється, а його надлишки провокують підвищений вміст азоту в сечі. І навпаки, якщо вміст протеїну щодо показника енергії менший, ніж потрібно, то надлишок енергії спричинює відкладання жиру.
В сучасних вимогах до раціонів оптимальне співвідношення протеїн/енергія визначається, зазвичай, як співвідношення лізин/енергія. За інформацією німецьких учених Дурста Л. і Віттман М., оптимальне співвідношення лізину до обмінної енергії (г/МДж) для різних технологічних груп становить: поросята-сисуни - 095; поросята після відлучення - 0,88; молодняк на початку відгодівлі - 0,77 і в кінці - 0,70; свиноматки поросні - 0,45, свиноматки лактуючі - 0,50; кнури-плідники - 0,67.

Останнє слово - за ціною
Крім показників, що характеризують якісну поживність корму, обов'язково потрібно враховувати і вартість кормових інгредієнтів. Зниженню собівартості кормів сприяє залучання відносно дешевих кормових засобів, у тому числі побічної продукції вітчизняної харчової промисловості: макухи і шротів, соєвої і ріпакової олії, кукурудзяного глютену, продуктів із відходів бродильних виробництв, продуктів із крові тварин тощо.
Також на вміст протеїну та його склад у кормах і, відповідно, вартість впливає агротехніка вирощування зернобобових культур, сорти рослин, технологія зберігання і кормоприготування (розмір подрібнення зерна, гомогенізація кормосуміші, застосування екструдерів і грануляторів), використання речовин, які поліпшують збереження і перетравність поживних речовин у кормі: органічних кислот, антиоксидантів і ензимних препаратів. Ці та інші питання ми розглянемо у подальших статтях циклу.

Інтерв'ю
Олександр Дуда
Сьогодні аграрії все частіше стикаються на своїх полях із посухою, а це означає необхідність  ротації звичних польових культур на більш посухостійкі. Однією із таких може стати  амарант. При середній урожайності в Україні 2 т/га (а на... Подробнее
Директор Сквирської сільськогосподарської дослідної станції Юрій Терновий
15 червня на Сквирській сільськогосподарській дослідній станції проводився щорічний День поля. Він був присвячений органічному землеробству, адже це єдина в Україні дослідна станція, спеціалізацією якої є органічне землеробство. Сайт «... Подробнее

1
0