Спецможливості
Технології

Екологічно-безпечна система заходів захисту хмелю

02.09.2011
635
Екологічно-безпечна система заходів захисту хмелю фото, ілюстрація

Резерваторами для шкідників і хвороб на хмільниках, окрім власне хмелю, є бур'яни. На відміну від інших шкідливих організмів, бур'яни присутні практично постійно на всіх хмільниках, і захист від них полягає в проведенні складної системи заходів.

Резерваторами для шкідників і хвороб на хмільниках, окрім власне хмелю, є бур'яни. На відміну від інших шкідливих організмів, бур'яни присутні практично постійно на всіх хмільниках, і захист від них полягає в проведенні складної системи заходів.

Знищення бур'янів починається перед закладанням хмільників. Основний обробіток грунту передбачає лущення, глибоке розпушування, оранку, передсадивне розпушування та інші заходи. Лущення проводять дисковими лущильниками ЛДГ-5, ЛДГ-10 або боронами БДТ-7, БД-10 на глибину 6-8 см за два-три тижні до оранки.
   Перед обробітком грунту застосовують гербіцид суцільної дії Ураган Форте 500 51. в.р.к. - 2,0-4,0 л/га, який дає можливість знищити багаторічні кореневищні бур'яни та зменшити кількість механічних обробітків грунту.
Обов'язковим агрозаходом для всіх типів грунтів є глибоке розпушування, яке виконують після внесення добрив щілювачами та розпушувачами загального призначення на глибину 60-100 см в одному або в двох напрямках смугами, відстань між якими - 0,35-1,4 метра.
У перший рік після висаджування хмелю заходи проти бур'янів зводяться до проведення п'яти-шести міжрядних культивацій, одного-двох підгортань і двох-трьох ручних прополювань у ряду. На плодоносних хмільниках, починаючи з появи сходів і впродовж усієї вегетації, проводять п'ятьи-шість різноглибинних розпушувань міжрядь, добиваючись якісного обробітку грунту і повного знищення бур'янів. Міжрядний обробіток проводять за допомогою плугів-розпушувачів ПРВН-2,5 або ПРИМ-3 АХ. Глибина обробітків залежить від вологості грунту. На початку вегетації, коли грунт ще достатньо вологий, перші два розпушування проводять на глибину 14-16 см, решту - на 10-12 сантиметрів.
Але агротехнічними заходами не завжди можна домогтися жаданого ефекту під час знищення бур'янів. Враховуючи багаторічне вирощування культури (10-15 років на одному місці), запас насіння різних бур'янів у грунті хмільників зростає. За міжрядного обробітку досягають знищення вегетуючих бур'янів та їхніх сходів, але водночас створюються сприятливі умови для проростання їхнього насіння, яке перебуває у стані спокою, оскільки в процесі обробітку воно переміщується у верхні шари, які більше прогріваються. Це спричиняє нову хвилю проростання засмічувачів. Відтак бур'яни, з огляду на біологічні особливості та агротехнічні умови вирощування хмелю, є постійно присутнім компонентом агробіоценозу хмільників.
   Нині через упровадження ресурсо- й енергоощадної технології інтенсивного вирощування хмелю, крім агротехнічних заходів, проти бур'янів рекомендовано застосовувати гербіциди: Базагран, в.р., - 4,2 л/га, Фюзілад Форте 150 ЕС, к.е., - 1,0-2,0 л/га, Реглон Супер 150 SL, в.р.к. - 1,5-2,0 л/га (таблиця).
Засміченість хмільників бур'янами - значний чинник, що впливає на рівень урожаю, крім того, відчутно погіршується якість продукції. Бур'яни, виносячи поживні речовини із грунту, значно погіршують умови росту і розвитку хмелю. Урожай може зменшуватися на 10-20%, а за порушення агротехнічних вимог ці втрати зростають до 30-40%. Хміль - рослина вибаглива до поживних речовин, використовує із грунту азоту і калію в 3,5, а фосфору - в 2,5 раза більше, ніж пшениця, що пов'язано з рівнем нагромадження органічної маси.
Досвід вирощування хмелю в нашому регіоні й за кордоном свідчить, що рентабельне ведення цієї галузі залежить не тільки від високої агротехніки, механізації, ефективного захисту від шкідників і хвороб, але, значною мірою, і від вчасного знищення бур'янів. У розвитку рослин хмелю є періоди, коли засміченість найвідчутніша для них. Критичні два періоди: на початку росту - до утворення бічних пагонів і наприкінці фази цвітіння - до кінця вегетації. Особливо велику шкодочинність бур'яни мають на початку росту рослин. У цей час відчутні ознаки нестачі в грунті елементів живлення, особливо азоту. На засмічених хмільниках фаза сходів хмелю триваліша, рослини відстають у рості.
У період цвітіння рослини хмелю використовують майже половину основних елементів живлення. У цей час хміль слід підживлювати. На фоні великої засміченості буряки потребують більшої кількості поживних речовин.
Хміль - вологолюбна культура, тому в умовах засміченості бур'янами потерпає від нестачі вологи.
Коренева система рослин хмелю добре розвинена, проникає на глибину понад 3 м. Але основна маса коріння розвивається у шарі грунту до 60 см, мичкувате коріння забезпечує хміль поживними речовинами та водою. Тому вологість грунту і наявність поживних речовин в орному і підорному шарах будуть, насамперед, визначати умови життя рослин хмелю.
Водночас коренева система деяких бур'янів розвивається швидше і глибше проникає в грунт, забираючи вологу в рослин хмелю. Все це зумовлює добру конкурентоспроможність бур'янів, що становлять значну частину агроценозу плантацій хмелю. Найпоширенішими бур'янами на плантаціях хмелю в Поліссі і Лісостепу України є: зірочник середній, редька дика, галінсога дрібноквіткова, лобода біла, щириця звичайна, пирій повзучий, осот рожевий, осот жовтий, берізка польова, щетинник сизий, просо куряче, хвощ польовий.
Бур'яни, затінюючи грунт, знижують його температуру, а це негативно впливає на ріст і розвиток хмелю та життєдіяльність мікроорганізмів. Транспіраційний коефіцієнт у деяких бур'янів удвічі-втричі  вищий, аніж у хмелю. Вони погіршують обробіток грунту, догляд за посадками, спричинюють розмноження і нагромадження шкідників і хвороб. Знищення бур'янів потребує залучення додаткових трудових і фінансових ресурсів, що позначається на собівартості продукції.
Крім того, бур'яни не лише споживають із грунту велику кількість потрібних для рослин елементів живлення і вологи, а й створюють резервацію для шкідників і хвороб (картопляна совка, павутинний кліщ, конопляні блішки, несправжня борошниста роса тощо). На сильно забур'янених ділянках хмелеплантацій чисельність грунтових багатоїдних шкідників утричі-вчетверо більша, ніж на чистих. У ранньовесняний період найбільшу кількість яєць павутинний кліщ відкладає на бур'янах. Місцем зимівлі яєць картопляної совки небезпечного шкідника хмелю є злакові бур'яни. Лобода біла часто сприяє поширенню вірусного захворювання хмелю - мозаїки. На забур'янених ділянках створюється небажаний мікроклімат у хмільнику, підвищується вологість, що сприяє розвитку грибних хвороб.
З огляду на це до першочергових завдань, що стоять перед хмелярами, належать розробка та впровадження ефективних методів і заходів щодо знищення бур'янів.
Одним з агротехнічних заходів проти бур'янів на хмільниках усіх видових груп є сидерація плантацій. Використання олійної редьки та озимого ріпаку дає змогу пригнітити (на 60-80%) бур'яни, швидко, за 55-60 днів наростити зелену масу до 400-450 ц/на гектар.
Використання сидератів має й екологічний аспект, особливо для територій, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Із приорюванням сидератів у грунт надходить 80-120 кг азоту, 60-100 - фосфору, 230-300 кг калію.
Весняний період
Навесні за прогрівання грунту до 8...10°С розкривають та обрізують пошкоджені та гнилі корені, зрізують торішні підземні частини стебел, оглядають матку та очищають її від загнилих і відмерлих частин, збираючи при цьому зимуючі стадії шкідників. Сильно уражені матки викорчовують, виносять за межі плантацій і спалюють, а ямки дезінфікують хлорним вапном - 100-150 г на яму.
Здійснюють відбір здорових живців і обробляють їх 0,5%-ним розчином Ридомілу Голд МЦ 68 WG, в. г., або 0,05%-ним розчином марганцевокислого калію, або 0,06%-ним розчином Агату 25-К, т.п., або 0,02%-ним розчином Імуноцитофіту (замочування на 1,5-2 год).
Для знищення зимуючих стадій стеблового метелика, гусениць і лялечок совок, павутинного кліща, хмелевої блішки знищують рослинні рештки після санітарного очищення. Проти личинок люцернового довгоносика, хрущів, справжніх і несправжніх дротяників, капустянок вносять у грунт аміачну воду - 400-500 л/га і гранульований препарат Регент, 20 G, г., із нормою витрати 5,0-8,0 кг/га за допомогою культиватора КУХ-3 із спеціальним пристроєм або препарат Бі-58 новий, к.е., з нормою витрати 6,0 л/га - на глибину 15-18 см під матку способом порційного шприцювання. Після підрізання маток вносять суміш хімічних препаратів: Актара 25 WG, в.г., - 0,140 кг/га та Ридоміл Голд МЦ 68 WG, в.г., - 2,5 кг/га - способом порційного шприцювання.
У період відростання пагонів хмелю, появи листочків, за виявлення первинної інфекції несправжньої борошнистої роси проводять вирізування і знищення колосоподібних пагонів; за появи жуків люцернового довгоносика, хмелевої блішки (ЕПШ люцернового довгоносика - 2-3 на кущ хмелю, хмелевої блішки - 5-7 на м2) обприскують хмільники Актарою 25 WG, в.г., - 0,12-0,14 кг/га, або Дурсбаном 480 (Дурсбаном Ультра 480), к.е., - 3,0 л/га, або Штефесином, к.е., - 1,0 л/га, або Маршалом 25, к.е., - 2,5 л на гектар.
Одним із важливих елементів екологічно безпечної системи захисту є застосування біологічних препаратів як проти личинок, так і проти жуків люцернового довгоносика, таких як Боверін - 3,0 кг/га, або Бітоксибацилін - 4,0 кг/га, або Актофіт, к.е., - 3,0 л на гектар.
Літній період
Для знищення гусениць картопляної і листогризучих совок першого-другого віків (травень-червень) проводять обприскування (за ЕПШ картопляної - 2-3 гусениці на кущ, а листогризучих - 3-4) біологічними препаратами Лепідоцид - 2,0-3,0 кг/га, або Бітоксибацилін - 4,0 кг/га, або хімічними препаратами, такими як Бі-58 новий, к.е., чи Данадим стабільний, к.е. - 4,0-6,0 л/га. Проти яйцекладок лучного та стеблового метеликів проводять дворазове випускання яйцеїда - трихограми, дотримуючись співвідношення паразит-господар 1:10. Спочатку випускають 40 тис. самок на 1 га, а через п'ять-сім днів - 50 тис. у період масового відкладання яєць самками метеликів.
У період появи бічних гілок - утворення суцвіть відбувається заселення рослин попелицею, кліщем і поширення псевдопероноспори. Загроза епіфітотій несправжньої борошнистої роси найімовірніша за умов підвищення середньодобових температур понад 20°С і вологості повітря понад 60% або частих дощів (не рідше двох разів за декаду) та наявності краплинної рідини на листках.
Захист від хмелевої попелиці починають проводити в сливових садах і дикорослих кущах прунусових дерев, які ростуть поблизу хмільників. У березні-квітні, на початку набрякання бруньок, для знищення яйцекладки хмелевої попелиці проводять обприскування сливових дерев 1%-ним розчином ДНОКу, 10 кг/га (один раз на три роки).
У фазі розпускання листкових бруньок - відокремлення бутонів на сливі (квітень-травень) проводять обприскування дерев Бі-58 новим, к.е., або Данадимом стабільним, к.е., - 1,2-2,0, що дає змогу знищити колонії хмелевої попелиці (засновниць і личинок).
Для визначення строку перельоту хмелевої попелиці на хміль застосовують клейові пастки яскраво-жовтого кольору, які розміщують по периметру хмелеплантації на висоті два-чотири метри.
Під час цвітіння, формування шишок і перед збиранням врожаю (за 7-10 днів), за наявності несправжньої борошнистої роси проводять обприскування біологічними препаратоми: Агат 25-К, т.п. - 0,1 кг/га; Вимпел, в.р. - 2,5 л/га; Мікосан-В - 3,0 л/га.
Після цвітіння, під час формування шишок (липень-серпень) за наявності гусениць стеблового метелика, листогризучих совок, хмелевої попелиці, павутинного кліща, несправжньої борошнистої роси, гусениць підгризаючих совок проводять обприскування плантацій наведеними вище інсектоакарицидами та фунгіцидами - останнє за 20-30 днів до збирання врожаю.
Грунт у міжряддях утримують розпушеним і чистим від бур'янів, що поліпшує загальний фітосанітарний стан насаджень, сприяє повнішому використанню культурою вологи, поживних речовин і площі. Знищують бур'яни навколо плантацій, оскільки вони є джерелом поширення багатьох шкідників і хвороб хмелю.

Осінній період
Перед збиранням хмелю проводять фітосанітарне обстеження насаджень, фіксують уражені хворобами рослини з характерними ознаками вірусної та іншої інфекції для дальшого обстеження маток і за потреби їх викорчовують. Водночас проводять грунтові розкопки маток для визначення кількісного і видового складу грунтових шкідників (личинок і жуків люцернового довгоносика, личинок коваликів, чорнишів, травневого і червневого хрущів, капустянки, нематоди тощо), а також стану забур'янення.
Після збирання врожаю для знищення зимуючих стадій шкідників і хвороб у період фізіологічного відмирання стебел (вересень) проводять дворазове обприскування (з перервою вісім-дванадцять днів) хмільників після збирання врожаю Бі-58 новим, к.е., - 6,0 л/га, Данадимом стабільним, к.е., - 4,0-6,0 л/га, Ридомілом Голд МЦ 68 WG, в.г., - 2,5 кг на гектар.
Після засихання стебел (жовтень, листопад) їх зрізують, вивозять за межі плантації і спалюють, при цьому гинуть зимуючі стадії стеблового метелика, павутинного кліща та збудників хвороб. Вносять потрібну кількість органічних і фосфорно-калійних добрив, переорюють грунт у міжряддях із підгортанням гребенів.

В. Венгер, канд. с.-г. наук, доцент
Н. Лукашевич
І. Якубенко
О. Венгер
Н. Федорчук,
Інститут сільського господарства
Полісся НААН

Інтерв'ю
Олександр Карпенко, директор із маркетингу та технічної підтримки компанії «Адама Україна»
Агрохімічний ринок в Україні нібито великий з чималою кількістю учасників, але водночас усі одне одного знають, і події, які відбуваються на ньому, дуже швидко стають темами для активного обговорення.
Малі запаси вологи та відсутність опадів в період березень-квітень формують певні обмеження для вирощування даної культури. Так, на 10 квітня ц. р. залежно від типів грунтів, у південних регіонах, запаси вологи складали в метровому шарі 60... Подробнее

1
0