Спецможливості
Технології

Ефективність протруйників на кукурудзі в умовах зрошення Півдня України

04.06.2014
625
Ефективність протруйників  на кукурудзі  в умовах зрошення Півдня України фото, ілюстрація

Щорічні втрати врожаю зернових культур від хвороб та шкідників на зрошуваних землях Південного Степу України досягають 30%. У зв’язку з цим у технологіях вирощування сільськогосподарських культур на зрошуваних землях невід’ємною складовою є захист рослин від шкідливих організмів.

Щорічні втрати врожаю зернових культур від хвороб та шкідників на зрошуваних землях Південного Степу України досягають 30%. У зв’язку з цим у технологіях вирощування сільськогосподарських культур на зрошуваних землях невід’ємною складовою є захист рослин від шкідливих організмів.

С. Заєць, канд. с.–г. на­ук,
О. Та­ра­ненко, мол. на­ук. співробітник,
А. Кол­чен­ко, мол. на­ук. співробітник,
В. Му­зи­ка, мол. на­ук. співробітник,
Інсти­тут зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва НА­АН

Вирішен­ня про­бле­ми поліпшен­ня фіто­санітар­но­го ста­ну посівів сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур на зро­шу­ва­них зем­лях гос­по­дарств різних форм влас­ності мож­ли­ве ли­ше за впро­ва­д­жен­ня у ви­роб­ництво зо­наль­них інте­г­ро­ва­них си­с­тем за­хи­с­ту, які раціональ­но поєдну­ють еко­логічно без­печні та еко­номічно доцільні ор­ганізаційно-гос­по­дарські, аг­ро­технічні, біологічні, хімічні й інші ме­то­ди.

   Змен­шен­ня світо­вих за­пасів зер­на, спри­чи­не­не по­год­ни­ми ка­таклізма­ми в ос­нов­них країнах — ви­роб­ни­ках ку­ку­руд­зи, при­зве­ло до спри­ят­ли­вої кон’юнк­ту­ри цін на світо­во­му рин­ку зер­на. Од­нак суттєве зро­с­тан­ня посівних площ під цією куль­ту­рою, яке ми спо­с­терігаємо ос­танніми ро­ка­ми, мо­же вик­ли­ка­ти погіршен­ня фіто­санітар­но­го ста­ну посівів. Та­кож усе більше гос­по­дарств з еко­номічних при­чин пе­ре­хо­дять на ко­ротші сівозміни і навіть мо­но­куль­ту­ру ку­ку­руд­зи, а та­кож за­сто­со­ву­ють енер­го­ощадні спо­со­би об­робітку грун­ту, що мо­же при­зве­с­ти до на­ко­пи­чен­ня інфекційно­го ма­теріалу збуд­ників ба­га­ть­ох хво­роб та шкідників.
У зв’яз­ку з цим роз­роб­ка еко­логічно без­печ­них та еко­номічно доцільних тех­но­логій за­хи­с­ту ку­ку­руд­зи від шкідли­вих ор­ганізмів із ура­ху­ван­ням еко­номічно­го по­ро­гу шко­до­чин­ності (ЕПШ) на зро­шу­ва­них зем­лях Півдня Ук­раїни є істот­ним ре­зер­вом збе­ре­жен­ня вро­жаю від втрат.

   Провідне місце у си­с­темі фіто­санітар­ної без­пе­ки сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур зай­має моніто­ринг фіто­санітар­но­го ста­ну посівів, який про­во­дять про­тя­гом усь­о­го ве­ге­таційно­го періоду. В умо­вах зро­шен­ня ве­ли­кої шко­ди посівам ку­ку­руд­зи за­вда­ють грибні хво­ро­би. Се­ред них най­ш­ко­до­чинніші пу­хир­ча­с­та саж­ка (Ustilago zeae BecKm) і фу­заріоз­на ко­ре­не­ва гниль сте­бел (Fusarium moniliforme, F. gibbosum).

Пу­хир­ча­с­та саж­ка
Хво­ро­ба по­ши­ре­на у всіх рай­о­нах ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи. Під час про­ве­ден­ня об­сте­жень що­до ура­жу­ва­ності пу­хир­ча­с­тою саж­кою рос­лин слід звер­та­ти ува­гу на її симп­то­ми, які мож­на ви­я­ви­ти на та­ких ор­га­нах: над­зем­них ко­ре­нях, стеблах, ли­ст­ках, ка­ча­нах і во­лоті. Най­частіше ура­жу­ють­ся ка­ча­ни, стеб­ла та ре­про­дук­тивні брунь­ки. Про­яв хво­ро­би у ви­гляді ти­по­вих здуттів і пу­хирів (гал) різної конфігу­рації та розмірів дає підста­ви в по­льо­вих умо­вах до­стовірно її діаг­но­с­ту­ва­ти. Найбільших розмірів здут­тя бу­ва­ють на ка­ча­нах і стеб­лах. Симп­то­ми за­хво­рю­ван­ня спо­чат­ку про­яв­ля­ють­ся на мо­ло­дих ли­ст­ках і їхніх піхвах, іноді на над­зем­но­му корінні. Силь­не ура­жен­ня спо­с­терігається на схо­дах, ко­ли відбу­вається за­ра­жен­ня верхівко­вої брунь­ки.
   З ча­су ут­во­рен­ня у рос­лин п’яти-вось­ми листків хво­ро­ба про­яв­ляється на ли­ст­ках і стеб­лах. Зго­дом пу­хир­ча­с­та саж­ка по­ши­рюється на во­ло­тях, а на по­чат­ку цвітіння — на ка­ча­нах. Після ви­ки­дан­ня во­лоті та по­чат­ку цвітіння інфіку­ють­ся па­зу­хові брунь­ки.
Як пра­ви­ло, по­чат­кові ви­димі симп­то­ми хво­ро­би ха­рак­те­ри­зу­ють­ся ут­во­рен­ням блідої, ледь ви­пук­лої пля­ми. Далі відбу­вається по­сту­по­ве її роз­ро­с­тан­ня і пе­ре­тво­рен­ня на здут­тя, за­пов­не­не спо­чат­ку сіру­ва­то-білою м’якот­тю. В про­цесі роз­вит­ку за­хво­рю­ван­ня здут­тя зміню­ють свою конфігу­рацію і кон­си­с­тенцію. За дозріван­ня їхній вміст пе­ре­тво­рюється на чор­но-олив­ко­ву ма­су теліос­пор, за підси­хан­ня обо­лон­ка здут­тя розтріскується, і спо­ри роз­по­ро­шу­ють­ся.

   На ли­ст­ках пу­хир­ча­с­та саж­ка за­зви­чай про­яв­ляється ма­лень­ки­ми, зібра­ни­ми у гру­пи,чччч шор­ст­ки­ми змор­ш­ка­ми, які ча­с­то підси­ха­ють до ут­во­рен­ня спор. В ок­ре­мих ви­пад­ках теліос­по­ри про­ду­ку­ють­ся.
На ка­ча­нах частіше ура­жа­ють­ся ок­ремі зернівки або гру­пи, роз­та­шо­вані у верхній по­ло­вині ка­ча­на, ку­ди по­лег­ше­ний до­ступ інфекції.

   Рос­ли­ни ку­ку­руд­зи ура­жу­ють­ся па­то­ге­ном про­тя­гом усь­о­го періоду ве­ге­тації. Най­ви­щий рівень їхньої сприй­нят­ли­вості до хво­ро­би — у період від ви­ки­дан­ня во­лоті до мо­лоч­ної стиг­лості.

Фу­заріоз­на ко­ре­не­ва гниль
По­ши­рюється із во­дою, вітром, під час об­робітку грун­ту або з інфіко­ва­ним насінням. Збуд­ник її мо­же пе­ре­зи­мо­ву­ва­ти на інфіко­ва­них рос­лин­них решт­ках, насінні. Роз­ви­вається у всіх регіонах, де ви­ро­щу­ють пше­ни­цю. Рос­ли­ни мо­жуть інфіку­ва­тись як пер­вин­ни­ми, так і вто­рин­ни­ми па­то­ге­на­ми, або са­профіта­ми.
   За­ра­жен­ня відбу­вається під час про­ро­с­тан­ня насіння або в період рос­ту рос­лин. Па­то­ге­ни про­ни­ка­ють у коріння і за­се­ля­ють по­верх­неві тка­ни­ни і кси­ле­му. Про­ро­с­тан­ня спор сти­му­люється виділен­ня­ми насіння і ко­ре­не­вих во­лосків. Збуд­ник ура­жує коріння, вуз­ли кущіння й ос­но­ви сте­бел. Інфіко­вані ча­с­ти­ни рос­лин буріють, руй­ну­ють­ся (іноді з ут­во­рен­ням су­хої гнилі). У во­ло­гих умо­вах на них ут­во­рюється наліт біло­го або ро­же­во­го ко­ль­о­ру. Ли­с­тя жовтіють і відми­ра­ють.
Хво­ро­ба при­зво­дить до зріджу­ван­ня сходів, ско­ро­чен­ня за­галь­ної та про­дук­тив­ної ку­щи­с­тості, біло­с­теб­ло­вості, не­до­роз­ви­нен­ня ко­ло­са із плю­с­к­лим зер­ном.

   Ура­жен­ня рос­лин підви­щується за умов їхньо­го пригнічен­ня (за­над­то гли­бо­ке за­кла­ден­ня насіння, важкі грун­ти, низька тем­пе­ра­ту­ра, надмірне або не­до­статнє за­без­пе­чен­ня во­ло­гою і по­жив­ни­ми ре­чо­ви­на­ми). Вто­рин­на інфекція, спри­чи­не­на інши­ми грун­то­ви­ми па­то­ге­на­ми, по­си­лює про­яв за­хво­рю­ван­ня.
Не мен­шої шко­ди посівам ку­ку­руд­зи в умо­вах зро­шен­ня за­вда­ють шкідни­ки. Най­ш­ко­до­чинніши­ми для сходів ку­ку­руд­зи є дро­тя­ни­ки.

   Жу­ки-дро­тя­ни­ки ма­ють ви­дов­же­не тіло (7–14 мм), звер­ху від жов­то- до чор­но-ко­рич­не­во­го ко­ль­о­ру, здатні підстри­бу­ва­ти, ви­да­ю­чи при цьо­му ха­рак­тер­ний звук. Ли­чин­ки (влас­не дро­тя­ни­ки) ма­ють вузь­ке чер­во­подібне тон­ке й жор­ст­ке тіло циліндрич­ної фор­ми, від жов­то­го до чер­во­но-бу­ро­го ко­ль­о­ру з трьо­ма па­ра­ми од­на­ко­во роз­ви­ну­тих ніг. Зи­му­ють ли­чин­ки у грунті на гли­бині від 25–35 до 70–90 см. На­весні во­ни підніма­ють­ся у верхній шар (1–8 см) грун­ту, жив­лять­ся на­буб­нявілим насінням, виїда­ю­чи за­ро­док та ен­до­с­перм, пізніше — схо­да­ми рос­лин. За силь­но­го ура­жен­ня посіви зріджу­ють­ся, іноді є по­тре­ба в їхньо­му пе­ресіванні.
Вгри­за­ю­чись у підзем­ну ча­с­ти­ну рос­ли­ни, дро­тя­ни­ки мо­жуть за­вда­ва­ти шко­ди впро­довж усь­о­го літньо­го періоду. Шкідливість дро­тя­ників підви­щується в умо­вах за­тяж­ної про­хо­лод­ної вес­ни. Найбільшої шко­ди ку­ку­рудзі за­вда­ють ли­чин­ки (дро­тя­ни­ки) та­ких видів ко­ва­ликів: тем­ний, посівний, сму­га­с­тий, сте­по­вий, західний, ши­ро­кий, бли­с­ку­чий.

   Про­труєння насіння — один з ефек­тив­них за­ходів бо­роть­би про­ти хво­роб та шкідників. На сьо­годні відсутні пре­па­ра­ти для про­труєння насіння ку­ку­руд­зи з ком­плек­сним за­хи­с­том від гриб­них хво­роб і шкідли­вих ко­мах. То­му за­сто­су­ван­ня сумішей фунгіцид­них та інсек­ти­цид­них про­труй­ників, доз­во­ле­них «Пе­реліком пе­с­ти­цидів і аг­рохімікатів, доз­во­ле­них до ви­ко­ри­с­тан­ня в Ук­раїні», у су­час­них умо­вах зем­ле­роб­ст­ва є еко­номічно вигідним, еко­логічно без­печ­ним, а в ок­ре­мих ви­пад­ках і єди­ним спо­со­бом бо­роть­би із хво­ро­ба­ми і шкідни­ка­ми на по­чат­ко­вих ета­пах роз­вит­ку рос­лин. Цей захід знач­но підви­щує інтен­сивність про­ро­с­тан­ня насіння та надійно за­хи­щає посіви від ко­ре­не­вих гни­лей, саж­ко­вих хво­роб та грун­то­вих шкідників.
Вив­чен­ня ефек­тив­ності но­вих про­труй­ників у інте­г­ро­ваній си­с­темі за­хи­с­ту ку­ку­руд­зи від шкідли­вих ор­ганізмів в умо­вах зро­шен­ня Півдня Ук­раїни про­во­ди­ли у 2011—2013 рр. на дослідно­му полі Інсти­ту­ту зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва НА­АН. Дані що­до ефек­тив­ності про­труй­ників для за­хи­с­ту ку­ку­руд­зи від гриб­них хво­роб на зро­шу­ва­них зем­лях на­ве­де­но у таб­л. 1.

   Об­роб­ка насіння ку­ку­руд­зи про­труй­ни­ка­ми спри­я­ла оп­тимізації фіто­санітар­но­го ста­ну дослідних діля­нок. Ви­щу біологічну ефек­тивність про­ти обох хво­роб про­явив но­вий про­труй­ник Іншур Пер­форм, т. к. с., за нор­ми ви­т­ра­ти 0,5 л/т насіння. Ефек­тивність дії цьо­го про­труй­ни­ка у 2011—2013 рр. ста­но­ви­ла 89–91, а 2013 р.— 92–97%.
Для за­хи­с­ту дослідно­го по­ля від грун­то­вих шкідників насіння ку­ку­руд­зи пе­ред сівбою об­ро­би­ли про­труй­ни­ка­ми інсек­ти­цид­ної дії Форс Зеа 280 FS, т. к. с. (5,5 л/т), та Круїзер 350 FS, т. к. с.
(6,5 л/т), по­каз­ни­ки ефек­тив­ності яких по­да­но у таб­лиці 2.

   За да­ни­ми спо­с­те­ре­жень, ефек­тивність про­труй­ників Форс Зеа 280 FS, т. к. с. (5,5 л/т) та Круїзер 350 FS, т. к. с., прак­тич­но не відрізня­лась і в 2011—
2013 рр. ста­но­ви­ла 85,6 та 85,4%,
а у 2013 р., відповідно, —  85,6 та 86,4%.
Еко­логічно без­печ­на тех­но­логія за­хи­с­ту посівів ку­ку­руд­зи в умо­вах зро­шен­ня від хво­роб і шкідників за період 2011—2013 рр. спри­я­ла оп­тимізації фіто­санітар­но­го ста­ну куль­ту­ри та збе­ре­жен­ню 2,8—3,2 т/га зер­на, а у епіфітотійно­му 2013 р. — 5,0–5,5 т/га.

Інтерв'ю
Марина Чулаєвська, старший тренер Association4U
Нині Україна на шляху імплементації Угоди про асоціацію з Європейським союзом – документу, що визначає план реформ на найближчі 10 років. Ця угода - великий рамковий документ, що стосується різних
Petro Melnyk2
Компанія Agricom Group спеціалізується на рослинництві. Обробляє землю на Чернігівщині та Луганщині, вирощує олійний льон, соняшник, кукурудзу, овес та гречку. Але більш відома як виробник товарів із

1
0