Діагностування дизельних двигунів сільгоспмашин

В. Кушлянський,
канд. техн. наук,
ННЦ «ІМЕСГ»

Система живлення
Надійна робота дизельного двигуна певною мірою залежить від технічного стану системи живлення. Несправності паливної апаратури призводять до втрати потужності, перевитрати палива, підвищеної димності і токсичності відпрацьованих газів, зниження продуктивності машинно-тракторного агрегату і часто до виходу з ладу двигуна.

Форсунки
Технічний стан форсунок можна визначити безпосередньо на двигуні за допомогою спеціального переносного приладу (рис. 3). Допоміжні паливопроводи дають змогу приєднати прилад до контрольованої форсунки або до штатного паливопровода високого тиску. Нагнітаючи важелем приладу паливо у форсунку, фіксують тиск, за якого форсунка починає спрацьовувати.
Отримане значення тиску порівнюють з даними табл. 4, за потреби, регулюють тиск початку впорскування.
Форсунки, у яких тиск початку впорскування регулюється за допомогою спеціальних шайб (форсунки дизелів КамАЗ, DEUTZ, John Deere 6081, 6076), для проведення регулювання потрібно:
   демонтувати з двигуна,
   втановити регулювальну, які випускаються різної товщини через 0,05 мм:
           - у форсунках двигунів DEUTZ зміна товщини шайби на 0,1 мм змінює тиск початку впорскування приблизно на 1 МПа.
          - для форсунок дизелів 6076 кожна шайба завтовшки 0,05 мм змінює тиск початку впорскування на 0,7 МПа.
   після встановлення регулювальної шайби затягніть накидну гайку розпилювача моментом 40-50 Нм.
   перевірте тиск початку впорскування.
Якщо звук впорскування прослуховується слабо, а тиск після впорскування різко падає, форсунку слід:
   демонтувати з двигуна,
   розібрати і очистити розпилювач від нагару,
   зібрати і перевірити форсунку на стаціонарному приладі, контролюючи якість розпилювання палива.
Для перевірки герметичності розпилювача по запірному конусу потрібно створити тиск в порожнині нагнітання приладу на 1,0-1,5 МПа менший за номінальний тиск початку впорскування. Визначають за секундоміром час падіння тиску в діапазоні 15,0-10,0 МПа, який має бути не меншим 15 с. За потреби форсунку демонтують і замінюють розпилювач.
У форсунках двигуна DEUTZ в разі перевірки на стаціонарному приладі створіть тиск на 2 МПа менший, ніж тиск початку впорскування. Розпилювач вважається герметичним, якщо протягом 10 с на його носку не з'явиться жодної краплини палива.

Паливний насос
Технічний стан плунжерних пар і нагнітальних клапанів паливного насоса високого тиску на дизелі здійснюють за допомогою спеціального пристрою для перевірки прецизійних пар (рис. 4).
   Для перевірки від'єднують паливопроводи високого тиску від насосних секцій і під'єднують пристрій до контрольованої насосної секції. Прокручуючи колінчастий вал пусковим пристроєм, включають подавання палива, поступово закриваючи голчастий вентиль 2 і спостерігають за показником манометра пристрою. Тиск, що розвивають плунжерні пари, має бути не меншим за 30 МПа для дизелів ЯМЗ-240НБ, ЯМЗ-236-64, Д-240, Д-243, А-41,А-01М, Д-65. В цьому разі плунжерна пара придатна до подальшої експлуатації. Вимикають подавання палива і закривають вентиль 2.
   Для перевірки плунжерних пар секцій високого тиску розподільних паливних насосів НД (581.111104, 82-1111003, 584.1111004) та насосних секцій двигунів DEUTZ на штуцер насосної секції встановіть додатковий клапан 6 пристрою, який буде запобігати розвантаженню паливопровода 4 зворотним клапаном насосної секції (насоси НД) та розвантажувальним отвором нагнітального клапана насосних секцій DEUTZ. Тиск, який розвивають плунжерні пари наливних насосів цих дизелів, має бути не менше 35 МПа, а для дизелів з паливними насосами фірми BOSCH- 45 МПа.
   Перевірка герметичності нагнітального клапана грибкового типу насосної секції: за допомогою вентиля 2 зменшують тиск до 15 МПа і вимірюють час падіння тиску від 15,0 до 10,0 МПа, який визначає герметичність клапана і має бути не менше 10 с.
Якщо вказаним вимогам не відповідає хоча б одна плунжерна пара, паливний насос треба зняти і направити в ремонт. У разі коли неможливо зафіксувати тиск, який розвиває плунжерна пара, через різкі коливання стрілки манометра пристрою з причини низької герметичності нагнітального клапана, використовують додатковий клапан 6.

Підкачувальний насос
Перевірку стану паливопідкачувального насоса і засміченості фільтра тонкого очищення палива можна виконати за допомогою спеціального пристрою. (рис. 5).
   Для перевірки стану паливопідкачувального насоса пристрій установлюють на вході в фільтр тонкого очищення палива разом з штатним паливопроводом від підкачувального насоса. Відкривають клапан 3 і, прокручуючи колінчастий вал пусковим пристроєм за включеної подачі палива, фіксують максимальне значення тиску на вході в фільтр. Величина тиску має бути не менше 0,08 МПа (0,8 кГ/см2). Якщо на максимальному показчику манометра стрілка не коливається, а тиск менше за 0,08 МПа, це свідчить про зношення деталей паливопідкачувального насоса.
   Максимальний тиск, який розвиває паливопідкачувальний насос, перевіряють додатково. Для цього запускають двигун пусковим пристроєм і встановлюють частоту обертання колінчастого вала близько до номінальної. На короткий час, що не призводить до зупинки двигуна, закривають клапан пристрою і зафіксують максимальний тиск, який створює підкачувальний насос, після чого вимикають двигун. Результати значення тиску порівнюють з нормативними відповідно до марки паливного насоса, що наведено в табл. 5. Якщо тиск менший за нормативне значення, це підтверджує потребу заміни паливопідкачувального насоса.
Фільтр тонкого
очищення палива
За значної засміченості фільтрувальних елементів зменшується їхня пропускна спроможність, падає тиск після фільтра тонкої очистки.  Що, своєю чергою, призводить до зменшення продуктивності насосних елементів, порушення процесу паливоподавання, сумішоутворення і згоряння палива і, як наслідок, зменшення потужності і погіршення економічності дизеля.
Для перевірки стану фільтра тонкого очищення палива і перепускного клапана пристрій установлюють на виході з фільтра без клапана 3 (рис. 5) за допомогою подовженого болта. Запускають двигун пусковим пристроєм, встановлюють номінальну частоту обертання колінчастого вала на холостому ходу. За показами манометра визначіть максимальний тиск на виході із фільтра. Величина тиску має бути не менше 0,06 МПа (0,6 кГ/см2).
Якщо під час перевірки спостерігається коливання стрілки манометра, а тиск менший за 0,06 МПа, потрібно перевірити стан перепускного клапана. Для цього виключіть двигун, викрутіть із головки паливного насоса перепускний клапан і вкрутіть на його місце пробку-заглушку. Знову запустіть двигун, установіть номінальну частоту обертання і зафіксуйте значення тиску. Якщо тиск не змінився (менший за 0,06 МПа), слід прочистити фільтрувальні елементи. Збільшення тиску свідчить про потребу заміни або регулювання перепускного клапана.     
Застосування даних засобів передбачено «Технологією діагностування дизельних двигунів тракторів і комбайнів» (№ ДР 0611U 000069),   розробленою в ННЦ «ІМЕСГ». Технологія  включає 17 технологічних карт, кожна з яких містить номенклатуру і нормативні значення контрольованих параметрів, зміст і послідовність виконання робіт, необхідний інструмент та контрольно-діагностичні засоби.