Спецможливості
Техніка та обладнання

Cтрічко­ве вне­сен­ня гер­біцидів: ми­ну­ле, сьо­го­ден­ня чи май­бутнє?

10.03.2015
705
Cтрічко­ве вне­сен­ня гер­біцидів:  ми­ну­ле, сьо­го­ден­ня чи май­бутнє? фото, ілюстрація

Технологія стрічкового внесення гербіцидів (СВГ) стала відомою майже одночасно з появою першого досвіду застосування гербіцидів. Тож якщо почати відлік навіть від першої моєї публікації, то вже минуло понад чверть століття. Проте з СВГ склалася парадоксальна ситуація.

Технологія стрічкового внесення гербіцидів (СВГ) стала відомою майже одночасно з появою першого досвіду застосування гербіцидів. Тож якщо почати відлік навіть від першої моєї публікації, то вже минуло понад чверть століття. Проте з СВГ склалася парадоксальна ситуація.

В. Мель­ник,
Харківський національ­ний техніч­ний універ­си­тет сільсько­го гос­по­дар­ст­ва
ім. Пе­т­ра Ва­си­лен­ка

Тех­но­логія СВГ про­ста й усім зро­зуміла. Має оче­видні пе­ре­ва­ги. З мо­мен­ту її розробки в цьо­му на­прямі пра­цює чи­ма­ло вче­них різних спеціаль­но­с­тей, ре­гу­ляр­но з’яв­ля­ють­ся ви­нят­ко­во по­зи­тивні статті, але... са­му тех­но­логію прак­тич­но не ви­ко­ри­с­то­ву­ють, хоча і в не­бут­тя не по­вер­та­ють. У ра­дянські часи я пра­цю­вав бри­га­ди­ром трак­тор­ної бри­га­ди, зай­мав­ся впро­ва­д­жен­ням ас­т­ра­хансь­кої тех­но­логії об­робітку ово­че­вих куль­тур, ос­но­вою якої бу­ло СВГ. Са­ме за­вдя­ки трак­торній бри­гаді рад­го­с­пу «Кре­мен­чуць­кий» (Кре­мен­чуць­кий р-н, Пол­тавсь­ка обл.) ас­т­ра­хансь­ка тех­но­логія прий­ш­ла в Ук­раїну. В українському гос­по­дарстві її за­сто­со­ву­ва­ли кілька років поспіль на кількох сот­нях гек­тарів ріллі, зо­к­ре­ма й на ви­ро­щу­ванні овочів, ку­ку­руд­зи та со­няш­ни­ку. Потім про неї за­бу­ли. Інші варіан­ти ре­алізації тех­но­логії СВГ теж не на­бу­ли по­ши­рен­ня. Ціка­во знайти відповідь на за­пи­тан­ня: чо­му так ста­ло­ся і чи є в цієї
тех­но­логії май­бутнє?
Про еко­логічність за­сто­су­ван­ня гербіцидів. Є дум­ка, що в 2050 р. по­пит на про­до­воль­ст­во зро­с­те вдвічі. Ос­нов­на ча­ст­ка ви­т­рат у світо­во­му зем­ле­робстві при­па­дає на техніку. На другому місці — витрати на хімізацію. За­сто­су­ван­ня гербіцидів, бе­зу­мов­но, ви­прав­да­не їхньою еко­номічною та гос­по­дарсь­кою ефек­тивністю, але вод­но­час во­ни еко­логічно небез­печні. Як­що на ос­танній чин­ник не звер­та­ти ува­ги, то не­вдовзі ефек­тивність хімічно­го за­хи­с­ту рос­лин ста­не про­бле­ма­тич­ною в ком­плекс­но­му сенсі, а ре­сур­си до­ве­деть­ся ви­т­ра­ча­ти не на підви­щен­ня вро­жай­ності, а на ревіталізацію на­вко­лиш­нь­о­го се­ре­до­ви­ща.
Звідси вис­но­вок: еко­логічність хімічно­го за­хи­с­ту рос­лин — од­на з най­важ­ливіших йо­го скла­до­вих. І в цьо­му зв’яз­ку СВГ на сьо­годні мож­на роз­гля­да­ти як еко­логічно щад­ну версію не­без­печ­ної тех­но­логії. Але СВГ, зо­к­ре­ма, і навіть увесь ком­плекс тех­но­логій хі­мічно­го за­хи­с­ту рос­лин загалом існу­ють не самі по собі, а є невід’ємною ча­с­ти­ною си­с­те­ми зем­ле­роб­ст­ва.
Ко­рот­кий про­гноз май­бут­нь­о­го зем­ле­роб­ст­ва. Для на­шої країни пи­тан­ня про­гно­зу­ван­ня украй важ­ли­ве. Ми не маємо зай­вих ре­сурсів — тож не маємо пра­ва на по­мил­ку. Стів Джобс (Steve Jobs), за­снов­ник кор­по­рації Apple, якось ска­зав: «Як­що граєш у фут­бол, то не потрібно бігти ту­ди, де м’яч уже був, тре­ба бігти ту­ди, де він бу­де». Пе­ре­ос­мис­лив­ши цей так­тич­ний по­сил сто­сов­но стра­тегії роз­вит­ку зем­ле­роб­ст­ва в Ук­раїні, мож­на сфор­му­лю­ва­ти кон­крет­ну ре­ко­мен­дацію. Не слід ду­ма­ти про «за­в­т­ра» і в жод­но­му разі не вар­то по­вто­рю­ва­ти те, що роб­лять наші західні, навіть най­успішніші, парт­не­ри «сьо­годні», потрібно скон­цен­т­ру­ва­ти ре­сур­си для стриб­ка в «після­за­в­т­ра». Тільки так мож­на поз­бу­ти­ся пер­ма­нент­но­го тех­но­логічно­го відста­ван­ня. Про­гно­зу­ван­ня май­бут­нь­о­го дасть мож­ливість дбай­ли­во ви­т­ра­ча­ти ре­сур­си, до­ся­га­ю­чи та­ких умов, ко­ли капіта­ло­в­кла­ден­ня не втра­ча­ти­муть ак­ту­аль­ності в про­цесі роз­вит­ку зем­ле­роб­ст­ва вза­галі. Простіше ка­жу­чи, нам уже те­пер потрібно вкла­да­ти ре­сур­си у тех­но­логії май­бут­нь­о­го, які, про­те, за­сто­совні вже й нині.
   Про­стий при­клад. При­пу­с­ти­мо, гос­по­дар­ст­во пра­цює в умо­вах по­ли­це­вої си­с­те­ми зем­ле­роб­ст­ва (ПСЗ) і, як і раніше, ши­ро­ко за­сто­со­вує ме­ханізо­вані тех­но­логії до­гля­ду за рос­ли­на­ми. Ви­ник­ла по­тре­ба у прид­банні сівал­ки для висіван­ня про­сап­них куль­тур. Найпридатнішою для за­зна­че­них тех­но­логічних умов є сівал­ка із по­ло­зо­подібни­ми сош­ни­ка­ми, до то­го ж во­на ще й де­шев­ша за інші. Але ку­пу­ва­ти її не вар­то. Кра­ще прид­ба­ти до­рож­чу сівал­ку з дис­ко­вим сош­ни­ком, яка, мож­ли­во, менш при­дат­на для ПСЗ, але істот­но кра­ще пра­цю­ва­ти­ме в умо­вах без­по­ли­це­вої (БСЗ), мінімаль­ної («міні-­­тілл») або навіть ну­ль­о­вої («ноу-тілл») си­с­тем зем­ле­роб­ст­ва. Так гос­по­дар­ст­во зробить свій наробок
на май­бутнє.
Ав­тор пе­ре­ко­на­ний: ос­нов­ною оз­на­кою но­во­го ета­пу ево­люції рос­лин­ництва бу­де по­ява, ста­нов­лен­ня й надалі — значне по­ши­рен­ня зміша­них (комбіно­ва­них) посівів, які ста­но­ви­ти­муть ос­но­ву но­вої си­с­те­ми зем­ле­роб­ст­ва — Mix-Cropp. По­даль­шим ета­пом ста­не Rot-Mix — зем­ле­роб­ст­во в си­с­темі сівозмін між зміша­ни­ми (комбіно­ва­ни­ми) посіва­ми.
Cтрічко­ве вне­сен­ня до­б­рив і гербіцидів нині вигідно «впи­сується» в кон­текст прий­дешніх тен­денцій як із по­зицій сму­го­во­го об­робітку грун­ту, так і з огляду на прий­деш­ній спа­д інте­ре­су до суцільних хімічних об­ро­бок посівів. Тех­но­логії СВГ у най­б­лижчій пер­спек­тиві ста­нуть ак­ту­аль­ни­ми.

Варіан­ти ре­алізації
тех­но­логії СВГ
Про грун­тові гербіци­ди. Во­ни, безперечно, ма­ють пе­ре­ва­ги. По-пер­ше, три­валіший період дії, а по-дру­ге — після вне­сен­ня у грунт во­ни мен­ше за­бруд­ню­ють на­вко­лишнє се­ре­до­ви­ще. Є кілька варіантів ре­алізації
тех­но­логії СВГ:
Œ   на по­верх­ню грун­ту без за­гор­тан­ня або безпосередньо на ве­ге­ту­ючі
рос­ли­ни;
  на по­верх­ню грун­ту з по­даль­шим за­гор­тан­ням;
Ž  на дно бо­роз­ни із по­даль­шим за­гор­тан­ням;
   внутрішньогрун­то­вий спосіб.
Най­простіший — пер­ший варіант. Але пре­па­рат, який на­но­сять на по­верх­ню грун­ту, піддається вивітрю­ван­ню, зми­ван­ню й фо­тохімічно­му роз­па­ду. Всі ці не­про­дук­тивні втра­ти пре­па­ра­ту (близь­ко 10%) лег­ко ком­пен­су­ють­ся збільшен­ням нор­ми вне­сен­ня й, крім збільшен­ня за­галь­ної вар­тості об­роб­ки для гос­по­дар­ни­ка, не ство­рю­ють ніяких про­блем. Про­те, оскільки ми пам’ятаємо, що ви­т­ра­ти на хімізацію сто­ять на дру­го­му місці після ви­т­рат на за­сто­су­ван­ня техніки, мо­же ста­ти­ся так, що ця про­бле­ма у фінан­со­во­му сенсі ви­я­вить­ся кри­тич­ною. Еко­логічні про­бле­ми знач­ною мірою ком­пен­су­ють­ся за­вдя­ки стрічко­во­му вне­сен­ню, ад­же об­робці піддається не вся по­верх­ня по­ля, а ли­ше за­хисні зо­ни рядків посіву. Для про­сап­них куль­тур змен­шен­ня нор­ми вне­сен­ня пре­па­ра­ту завжди ста­но­вить по­над 50%.
Як­що за­сто­су­ва­ти дру­гий варіант вне­сен­ня гербіци­ду, яким пе­ред­ба­че­но за­гор­тан­ня, не­хай навіть бо­ро­на­ми, то не­про­дук­тивні втра­ти пре­па­ра­ту змен­шать­ся до кількох відсотків.
За­галь­ним не­доліком пер­ших двох спо­собів є роз­поділення ле­во­вої ча­ст­ки пре­па­ра­ту у верх­нь­о­му, су­хо­му, шарі грун­ту. А як відо­мо, по-пер­ше, без во­ди пре­па­рат не діє, по-дру­ге, вне­се­на ра­зом із гербіци­дом во­да, не­хай навіть і в нормі 500 л/га, за­галь­ної во­ло­гості грун­ту не змінює. Як наслідок, більша частина пре­па­ра­ту не діяти­ме, че­ка­ю­чи на дощ або, що­най­мен­ше, на кон­ден­сат. У кінце­во­му підсум­ку пре­па­рат, мож­ли­во, і за­пра­цює, але час бу­де упу­ще­но.
За тре­ть­о­го варіанта вне­сен­ня всі вказані ви­ще про­бле­ми вирішу­ють­ся, але з’яв­ля­ють­ся нові: по-пер­ше, під­го­ту­ван­ня бо­ро­зен у грунті кар­ди­наль­но сповільнює про­цес вне­сен­ня гербіци­ду, а по-дру­ге, та­ка тех­но­логія пе­ред­ба­чає пе­ремішу­ван­ня грун­ту та як наслідок — зни­жен­ня її во­ло­гості, а от­же, й змен­шен­ня ефек­тив­ності гербіцид­ної дії вне­се­но­го пре­па­ра­ту.
Чет­вер­тий варіант у цілому добрий, але теж по­ро­д­жує дві про­бле­ми: пер­ша, як і в по­пе­ред­нь­о­му, пов’яза­на із низь­кою про­дук­тивністю аг­ре­га­ту, а дру­га — зі зни­жен­ням за­галь­ної надійності тех­но­логічно­го про­це­су вне­сен­ня.
Крім цього, вар­то за­зна­чи­ти: є два варіан­ти про­ве­ден­ня опе­рацій, згідно з яки­ми СВГ проводять до висіван­ня насіння ко­рис­них рос­лин або
після нього.
Після уза­галь­нен­ня викладе­но­го до­хо­ди­мо вис­нов­ку: най­доцільніше застосовувати після­посівне внутрі­шньо­­­­грун­то­ве СВГ. На жаль, навіть на зовнішньо­му рин­ку та­ких тех­но­логій не­має. Усі відомі роз­роб­ки пе­ре­бу­ва­ють на рівні на­уко­вих досліджень. Ре­алізу­ва­ти та­ку тех­но­логію теж мож­на по-різно­му: 1) вда­ти­ся до послідо­вно­го про­хо­д­жен­ня ок­ре­мих аг­ре­гатів для висіван­ня й СВГ; 2) за­сто­су­ва­ти комбіно­ва­ний аг­ре­гат на ос­нові трак­то­ра інте­г­раль­но­го ком­по­ну­ван­ня й дис­крет­них сільгоспма­шин, ко­ли сівал­ка розміще­на на пе­редній навісній си­с­темі, а ма­ши­на для СВГ — на задній; 3) ство­ри­ти комбіно­ва­ну сільгоспма­ши­ну, в якій: а) на за­гальній рамі закріплено не­за­лежні ро­бочі секції для висіван­ня та СВГ; б) у задній ча­с­тині посівних секцій на не­за­леж­них підвісках закріплено ро­бочі ор­га­ни для СВГ; с) висівні секції ма­ють комбіно­вані сош­ни­ки, які поєдну­ють в од­ну жор­ст­ку кон­ст­рукцію сош­ник і ро­бо­чий ор­ган для СВГ.
До­не­дав­на після­посівне СВГ спо­со­бом послідо­вних про­хо­д­жень двох ок­ре­мих аг­ре­гатів, ко­ли стрічка вне­сен­ня гербіци­ду на­кла­дається на раніше засіяний ря­док, проводи­ли шляхом прокладання на­прям­ни­х щіли­н у грунті (ас­т­ра­хансь­ка тех­но­логія) або на­прям­ни­х бо­роз­ен. Те­пер та­ку тех­но­логію мож­на виконува­ти з до­по­мо­гою GPS, а в най­б­лиж­чо­му май­бут­нь­о­му — спо­со­бом ав­то­ма­тич­но­го водіння з ви­ко­ри­с­тан­ням на­зем­них си­с­тем по­зиціону­ван­ня. Наразі важ­ко спрог­но­зу­ва­ти май­бутнє та­ких тех­но­логій. За­сто­су­ван­ня комбіно­ва­них аг­ре­гатів, імовірно, пер­спек­тивніше.
Най­простішим для ре­алізації технології є комбіно­ва­ний аг­ре­гат на ос­нові трак­то­ра інте­г­раль­но­го ком­по­ну­ван­ня, а най­е­фек­тивнішим — комбіно­ва­на посівна ма­ши­на, в якої ро­бочі ор­га­ни для після­посівно­го внутрішньогрун­то­во­го вне­сен­ня гербіцидів закріплені на сош­ни­ках за до­по­мо­гою індивіду­аль­них, за­зви­чай па­ра­ле­ло­г­рам­них, навіс­них си­с­тем. У цьо­му разі виріше­но всі зазначені ви­ще про­бле­ми.
Не­доліки в та­кої тех­но­логії також є. До­сяж­на мінімаль­на гли­би­на за­гор­тан­ня гербіци­ду — за­зви­чай по­над 4 см, але іноді це за­ба­га­то.
Ос­танній варіант най­простіший для ре­алізації, але гірший з по­зиції якості ви­ко­нан­ня тех­но­логічних про­цесів висіван­ня та вне­сен­ня гербіцидів.
 
   При­кла­ди ав­торсь­кої ре­алізації тех­но­логії після­посівно­го внут­рішньогрун­то­во­го СВГ на посівах про­сап­них куль­тур, зо­к­ре­ма, ку­ку­руд­зи й со­няш­ни­ку
Пер­ший варіант. За ком­по­ну­ван­ня ви­про­бо­ву­ва­ний аг­ре­гат (фото 1) по­вто­рю­вав аг­ре­га­ти Varidome для СВГ від англійської ком­панії Micron Sprayers Ltd і скла­дав­ся з інте­г­раль­но­го трак­то­ра ХТЗ-120 (1) за­гре­га­то­ва­но­го з навісною сівал­кою СУПН-6А (2) і штан­го­вим об­при­с­ку­ва­чем (3), умон­то­ва­них на задній і пе­редній навісних си­с­те­мах, відповідно. Штан­гу об­при­с­ку­ва­ча за­ли­ши­ли у скла­де­но­му стані. Уру­хом­лен­ня на­со­су об­при­с­ку­ва­ча здійсню­ва­ли че­рез гідро­привід, ви­ко­ри­с­тав­ши гідро­мо­тор
ГМШ-32 і штат­ну гідро­си­с­те­му трак­то­ра. Оскільки ХТЗ-120 на­ле­жить до тя­го­во­го кла­су 30 кН, у ме­ханізм ав­тоз­чіп­но­го при­ст­рою до­ве­ло­ся вне­сти зміни, а кар­дан­ний вал уру­хом­ни­ка вен­ти­ля­то­ра сівал­ки — по­до­вжи­ти.
До вибору трак­то­ра підходили з позицій мінімізації за­т­рат ча­су на підго­тов­ку й про­ве­ден­ня ек­с­пе­ри­ментів. На­далі для сіва­лок із ши­ри­ною за­хва­ту від 6-ти до 12-ти рядків пла­нуємо ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти трак­то­ри з тя­гою від 14 до 20 кН, а об­при­с­ку­вач кріпи­ти по­пе­ре­ду трак­то­ра без­по­се­ред­ньо до йо­го ра­ми, як у ма­ши­нах ТОВ «Вікторія» (Росія).
Дру­гий варіант різнить­ся із по­пе­реднім тільки ком­по­ну­ван­ням аг­ре­га­ту (фото 2). Та­кий аг­ре­гат скла­дав­ся із трак­то­ра кла­су тя­ги 14 кН кла­сич­но­го ком­по­ну­ван­ня ЮМЗ-6 (1), сівал­ки СУПН-6А (2), лег­ко­во­го ав­то­мобільно­го при­че­па (3) і навісно­го штан­го­во­го об­при­с­ку­ва­ча (4). Уру­хом­ник на­со­са об­­при­с­ку­ва­ча був та­ким са­мим, як і в пер­шо­му варіанті. На фото 2 зо­б­ра­же­но осо­б­ли­вості аг­ре­га­ту­ван­ня, а та­кож про­цес вив­чен­ня ди­наміки сош­ни­ко­вої гру­пи.
З по­гля­ду ком­по­ну­ван­ня аг­ре­гатів дру­гий варіант раціональніший, він орієнто­ва­ний на за­сто­су­ван­ня у не­ве­ли­ких фер­мерсь­ких гос­по­дар­ст­вах з об­ся­гом угідь не більше 500 га.
На відміну від аг­ре­гатів для СВГ відо­мих ви­роб­ників, ви­про­бо­ву­ва­ний аг­ре­гат проводив СВГ без­по­се­ред­ньо під шар грун­ту (фото 3). Для цьо­го на по­лоз 1 кож­ної посівної секції сівал­ки вста­но­ви­ли стрілча­с­тий ро­бо­чий ор­ган 2 ав­торсь­кої кон­ст­рукції. За ним — штатні за­гор­тачі 3; по­до­вжу­вачі 4; тя­гу 5; при­кот­ко­ву­валь­не ко­ле­со (не по­ка­за­но). У ро­бо­чо­му по­ло­женні за­гор­тачі 3 ут­ри­му­ють пру­жи­ни 6. Ро­бо­ча ріди­на над­хо­дить ка­на­лом 7 до щілин­но­го роз­пи­лю­ва­ча 8 че­рез кла­пан-відсікач та індивіду­аль­ний фільтр. Ос­танні (не по­ка­за­но) розміще­но в кор­пусі роз­пи­лю­ва­ча, що містить­ся у за­зорі між вер­ти­каль­ни­ми стінка­ми стрілча­с­то­го ро­бо­чо­го ор­га­на.
У про­цесі ро­бо­ти по­лоз сош­ни­ка за­глиблюет­ся в грунт на за­да­ну гли­би­ну посіву. Стрілча­с­тий ро­бо­чий ор­ган для вне­сен­ня гербіцидів ус­та­нов­ле­но на по­лозі сош­ни­ка із мож­ливістю ре­гу­лю­ван­ня віднос­ної гли­би­ни хо­ду. Пло­щи­на різан­ня стрілча­с­тої ла­пи ро­бо­чо­го ор­га­на для вне­сен­ня гербіцидів завжди роз­міщена ви­ще від рівня за­кла­ден­ня насіння, що висіва­ють­.
Під час ру­ху кри­ла стрілча­с­тої ла­пи ство­рю­ють у грунті ди­намічну по­рож­ни­ну.  Щілин­ний роз­пи­лю­вач зорієнто­ва­но соп­лом про­ти на­прям­ку ру­ху з не­ве­ли­ким на­хи­лом на пло­щи­ну різан­ня та­ким чи­ном, щоб йо­го фа­кел роз­пи­лен­ня повністю розміщав­ся у кіне­ма­тичній тіні стрілча­с­то­го ро­бо­чо­го ор­га­на й не пе­ре­хре­щу­вав­ся із па­да­ю­чи­ми груд­ка­ми грун­ту після проходження стрілчастої лапи. Тоб­то гербіцид спер­шу роз­пилю­ється на дно бо­роз­ни, а потім ук­ри­вається ша­ром па­да­ю­чо­го грун­ту.
Оскільки за сош­ни­ком завжди ут­во­рюється роз­валь­на бо­роз­на, то штатні за­гор­тачі за­ли­ше­но в кон­ст­рукції, і во­ни, як і раніше, ви­ко­ну­ють свої функції. Зміне­но тільки місце їхньо­го розміщен­ня. За до­по­мо­гою по­до­вжу­вачів тя­ги опор­но­го ко­ле­са їх істот­но зміще­но на­зад (про­ти на­прям­ку ро­бо­чо­го хо­ду). Це пов’яза­но зі збільшен­ням за­галь­ної до­вжи­ни комбіно­ва­но­го сош­ни­ка й по­рож­ни­ни, що ут­во­рить­ся за ним, у грунті.
Ріди­на до щілин­но­го роз­пи­лю­ва­ча по­дається шлан­гом че­рез індивіду­аль­ний фільтр і кла­пан-відсікач. Їх умон­то­ва­но по­бли­зу роз­пи­лю­ва­ча.
Індивіду­аль­ний фільтр запобігає засмічен­ню роз­пи­лю­ва­ча, а кла­пан-відсікач — підтікан­ню ро­бо­чої ріди­ни після знят­тя ро­бо­чо­го ти­с­ку.
Щілин­ний роз­пи­лю­вач 90-01-Messing від ком­панії Lechler Gmb спеціаль­но роз­роб­ле­но для стрічко­во­го вне­сен­ня. У ньо­го щілин­ний фа­кел роз­пи­лен­ня з ку­том на вер­шині 90o і ви­т­ра­тою ро­бо­чої ріди­ни 0,23 л/хв за ти­с­ку 1 бар.
З ура­ху­ван­ням ро­бо­чої швид­кості аг­ре­га­ту 5,4–10 км/год мінімаль­на нор­ма вне­сен­ня ро­бо­чої ріди­ни ста­но­вить 20–35 л/га. Підвищен­ня ти­с­ку ро­бо­чої ріди­ни вдвічі обумовлює збільшення її ви­т­ра­ти в 1,4 ра­за. У кінце­во­му підсум­ку ви­т­ра­та ро­бо­чої ріди­ни —
20–50 л/га ук­ла­дається в діапа­зон ма­ло­об’ємно­го вне­сен­ня.
Крім то­го, за ден­но­го на­робітку сі­­вал­ки до 25 га се­ред­нь­о­ден­на ви­т­ра­та ро­бо­чої ріди­ни ся­га­ти­ме 500–1250 л, а от­же, за об­ся­гу ба­ка об­при­с­ку­ва­ча 800 л про­тя­гом ро­бо­чо­го дня зна­до­бить­ся мак­си­мум од­не за­прав­лен­ня аг­ре­га­ту.
Як­що ж ро­бо­чий тиск вне­се­ної ріди­ни ста­но­ви­ти­ме 1 бар, то навіть за швид­кості 10 км/год аг­ре­гат змо­же відпра­цю­ва­ти весь світло­вий день на од­но­му за­прав­ленні. Це ду­же важ­ли­во, оскільки за­прав­ля­ти аг­ре­гат гербіци­да­ми мож­на в ком­форт­них умо­вах ма­шин­но­го дво­ру гос­по­дар­ст­ва один раз на до­бу, що не по­зна­чить­ся на тем­пах посівної.
Ефек­тивність но­вої тех­но­логії після­посівно­го стрічко­во­го внутрі­ш­ньо­­­­­­­­­грун­то­во­го вне­сен­ня гербіцидів визнача­ли за до­по­мо­гою про­по­но­ва­них комбіно­ва­них сош­ників на посівах ку­ку­руд­зи. При цьо­му для бо­роть­би з дво­доль­ни­ми й зла­ко­ви­ми бур’яна­ми ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли грун­то­вий пре­па­рат си­с­тем­ної дії Хар­нес 90, к. е.
Для кон­тро­лю пре­па­рат вно­си­ли суцільно під пе­ред­посівну куль­ти­вацію на гли­би­ну 7 см у нормі 2 л/га. За стрічко­во­го вне­сен­ня, з ура­ху­ван­ням ши­ри­ни об­роб­лю­ва­них смуг 18 см і міжрядь — 70 см, нор­ма вне­сен­ня ста­но­ви­ла 0,6 л/га. У цьо­му разі гли­би­на вне­сен­ня пре­па­ра­ту бу­ла на 2 см мен­шою за гли­би­ну за­гор­тан­ня насіння
(7 см) і ся­га­ла 5 см. Під час оціню­ван­ня гербіцид­ної ак­тив­ності пре­па­ра­ту за­леж­но від тех­но­логії йо­го вне­сен­ня, обліко­ву­ва­ли ли­ше ті бур’яни, які по­трап­ля­ли у спектр йо­го дії і тільки вздовж за­хис­них смуг за­вшир­ш­ки 18 см.
Підви­щен­ня ефек­тив­ності гербіцид­ної дії пре­па­ра­ту Хар­нес за вне­сен­ня йо­го стрічко­вим внутрішньогрун­то­вим спо­со­бом, порівня­но із суцільним йо­го вне­сен­ням під пе­ред­посівну куль­ти­вацію, на по­чат­ку ве­ге­тації ста­но­ви­ло 30,4%, а на мо­мент зби­ран­ня — 51,8%. Це по­яс­нюється дво­ма чин­ни­ка­ми: по-пер­ше, за  внутрішньогрун­то­во­го вне­сен­ня весь пре­па­рат по­трап­ляє в ділян­ку до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня; по-дру­ге, за до­посівно­го вне­сен­ня під пе­ред­посівну куль­ти­вацію пре­па­рат роз­поділяється тов­щиною ша­ру до гли­би­ни пе­ред­посівної куль­ти­вації (висіван­ня), тоб­то глиб­ше, ніж це потрібно.

Інтерв'ю
Компанії «Уніфер» — 20 років! Подія справді знаменна, тому що «Уніфер» — це непересічне явище на українському агроринку. З активною діяльністю компанії пов’язані поява і впровадження в Україні новітніх технологій: перші мікродобрива,... Подробнее
Petro Melnyk2
Компанія Agricom Group спеціалізується на рослинництві. Обробляє землю на Чернігівщині та Луганщині, вирощує олійний льон, соняшник, кукурудзу, овес та гречку. Але більш відома як виробник товарів із

1
0