Спецможливості
Технології

Чого чекати восени?

07.10.2009
684
Чого чекати восени? фото, ілюстрація

Фітосанітарний стан озимих культур восени поточного року цілком залежатиме від агрокліматичних умов вегетації й по-різному складатиметься в грунтово-кліматичних зонах країни. Основне завдання аграріїв у цей період полягає в формуванні оптимальної густоти та зимостійкості рослин озимих зернових культур та ріпаку під урожай 2010 року.

Фітосанітарний стан озимих культур восени поточного року цілком залежатиме від агрокліматичних умов вегетації й по-різному складатиметься в грунтово-кліматичних зонах країни. Основне завдання аграріїв у цей період полягає в формуванні оптимальної густоти та зимостійкості рослин озимих зернових культур та ріпаку під урожай 2010 року.

Прогноз розвитку й поширення шкідливих комах і хвороб на озимих зернових культурах і ріпаку восени 2009 року
Шкідливі комахи, хвороби та бур'яни спроможні відіграти негативну роль у зазначеному вище процесі, зокрема в посівах ранніх строків сівби за теплої затяжної осінньої вегетації. На ранніх сходах озимих зернових культур, які передбачено висіяти на 7,5 млн га (з них озимої пшениці - 6,5 млн га), повсюди найімовірніша поява вогнищ розмноження злакових мух, зокрема шведських, гессенської, пшеничної (чорної злакової), зеленоочки, які пошкоджуватимуть рослини, та опомізи пшеничної й озимої мух, що заселятимуть озимі сходи, відкладаючи в грунт яйця, з яких навесні виплоджуватимуться личинки й харчуватимуться озиминою. Шведські (вівсяна та ячмінна) і пшенична (чорна злакова) мухи заселяють переважно слаборозкущені рослини на добре прогрітих грунтах. Окрім мух, сходи озимих зернових заселятимуть також сисні комахи (попелиці та цикадки).
Захисним заходам передують роботи з виявлення шкідливих організмів і встановлення доцільності проведення спеціальних винищувальних робіт. Виявлення дорослих злакових мух, цикадок, попелиць на сходах озимих зернових культур досягається методом косіння ентомологічним сачком. Кількість помахів залежить від рухливості комах. На молодих злаках для обліку мух роблять п'ять-десять, а цикадок - 15-20 помахів за один раз, щоб комахи не порозліталися до уловлювання та обліку. Залежно від кількості мух, можна робити від 10 до 100 помахів сачком. Кількість помахів приблизно відповідає кількості кроків. Для обрахунків на 1 м2 кількість усіх зловлених сачком комах множать на 3 (30% потрапляння) і ділять на 10.
Облік заселення й пошкодження озимих посівів внутрішньостебловими шкідниками проводять наприкінці осінньої вегетації. Для цього на полі в шаховому порядку відбирають і оглядають рослини із 16 відрізків рядка по 0,5 м (уздовж рядка), що становить 8 п. м. рядка й умовно приймається за площу посіву 1 м2. Старанно обстежують 50-100 м крайових смуг полів, де кількість комах найбільша.
Аналізуючи рослини, визначають кількість виявлених за піхвами листків личинок і пупаріїв гессенської, а всередині рослини - личинок шведських та пупаріїв чорної пшеничної мух. Надійніше визначати види мух діагностикою їхніх личинок і пупаріїв, що розміщуються в рослинах, а подекуди в грунті.
Нагадуємо симптоми пошкодження сходів озимини восени найпоширенішими злаковими мухами, зимуючі стадії яких виявляють за допомогою розтину рослин скальпелем.
Гессенська муха: восени до фази кущіння озимих, уже через 48 годин після пошкодження (живлення соком у піхвах листка) нею, листя рослин набуває інтенсивного зеленого кольору, затримується у довжину, а пошкоджені стебла сходів помітно товстішають. Личинки збираються за піхвами листка, де заляльковуються перед зимівлею. Пошкоджені восени сходи можуть загинути не розкущуючись.
Шведські мухи: за пошкодження сходів у ранні строки онтогенезу озимих зернових призводять до руйнування конуса наростання стебла, що спричиняє відмирання стебла (генералізоване пошкодження сходів). Уражена до кущіння рослина гине.
Пшенична (чорна злакова) муха: личинки всередині пагона роблять спіральний хід до конуса паростка (на відміну від личинки шведської мухи, яка рухається вертикально), виїдаючи всі ніжні тканини, підгризають основу центрального листка, через що пригнічується й відмирає центральне стебло.
Зеленоочка: личинка живиться й зимує всередині стебел сходів озимих хлібів.
Опоміза пшенична та озима мухи зимують у грунті в стадіях, відповідно, яйця та личинки в яйцевій оболонці, а шкодять личинки мух навесні. Наявність імаго цих мух визначають косінням ентомологічним сачком на сходах озимини.
За допомогою зазначеної вище методики виявляють також кількість злакових попелиць. Із немігруючих видів попелиць в озимих посівах найпоширеніші велика й звичайна злакові та ячмінна. Шкідлива дія попелиць зумовлена висмоктуванням поживних речовин із рослин, що пригнічує їхній ріст і розвиток, а також токсичною дією слини, яка вводиться комахою в рослини під час харчування. Виділення попелиць порушують фотосинтез та є живильним середовищем сапрофітних мікроорганізмів. А головне - попелиці є переносниками вірусних хвороб типу мозаїк і карликовості.
Найвідчутнішої шкоди попелиці завдають у разі масового заселення рослин у ранні фази розвитку та за посушливих умов. Сильне ушкодження сходів озимини призводить до їхньої загибелі. Тому економічний поріг шкодочинності попелиць, як і злакових мух, на сходах озимих зернових культур - 40-50 екз. на один квадратний метр.
За теплої затяжної осені уможливлюється пошкодження сходів озимини цикадками. За численних уколів вони висмоктують поживні речовини, внаслідок чого знебарвлюються листки, що пригнічує розвиток і може призвести до загибелі рослин. Жовтувато-фіолетове забарвлення листків на сходах озимини - характерна ознака пошкоджень цикадками. Цикадки - переносники вірусних хвороб рослин типу мозаїки. ЕПШ цикадок - 50-150 екз. на 1 м2 залежно від стану рослин та кліматичних умов вегетації.
Найнебезпечніше пошкодження сходів - до кущіння озимих. За середньодобової температури 13...15°С і вище, сухої теплої погоди наприкінці вересня - протягом половини жовтня (передусім у південних областях) заселення сисними та внутрішньостебловими комахами сходів озимини найімовірніше. За таких умов зростає ймовірність безпосереднього пошкодження та ураження рослин вірозами.
У Степу, подекуди в Лісостепу (АР Крим, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Миколаївська, Херсонська області) можливе формування передумов значного поширення, інтенсивного розмноження та підвищеної шкодочинності хлібного туруна (жужелиці), передусім у разі висівання озимих після стерньового попередника (понад 5% посівів). Тривалість пошкодження озимих турунами восени залежить від вологості грунту. У посушливу осінь личинки живляться лише 15-25 днів, за значної кількості опадів - до 100 днів. Найбільше турун пошкоджує посіви, розміщені поблизу скирт соломи, на місцях втрат зерна під час збирання, на знижених рельєфах.
Кількість хлібної жужелиці восени підраховують перед висівом озимих і після появи сходів. Перший облік здійснюють методом грунтових розкопок восьми ділянок розміром 0,25 м2 завглибшки до 30 см, які розміщують у шаховому порядку на полях, виділених під сівбу озимих зернових культур.
Друге осіннє обстеження здійснюють після появи сходів озимих культур, що дасть змогу визначити потребу й строк проведення захисних заходів проти личинок туруна, а також уможливить прогнозування шкодочинності личинок навесні наступного року. Зжований, розмачулений вигляд рослин свідчить про пошкодження їх личинками туруна.
В Степу, Лісостепу, осередково на Поліссі помітне зрідження сходів озимини можуть спричинити личинки хлібних жуків, травневих і червневих хрущів, дротяники та несправжні дротяники. Скрізь на забур'янених парових площах та після інших попередників на озимині можуть утворюватися осередки розмноження підгризаючих совок (озимої, окличної), чисельність яких у вогнищах деяких областей Східного, Центрального та Південного Степу, подекуди Лісостепу та Полісся перевищує пороги шкодочинності. Грунтових шкідників обліковують, розкопуючи площі під озимину.
В умовах затяжної осені може загостритися проблема мишоподібних гризунів, здебільшого полівок (нориць) і мишей, надпорогову кількість яких зафіксовано на стерні, багаторічних травах, пізніх просапних культурах Волинської, Донецької, Тернопільської, Хмельницької та інших областей.
Міграція та розмноження гризунів в озимині передбачається повсюди в жовтні поточного року. Обстеження на виявлення гризунів проводять пізно восени перед настанням стійких похолодань, а надалі додатково за потреби. Найпоширеніший метод обліку колоній - маршрутний. За маршрутом в 1 км (1200 чоловічих або 1400 жіночих кроків) по діагоналі поля підраховують кількість колоній у п'ятиметровій смузі. На одному полі кількість колоній завжди становить ціле число.
Концептуальним напрямом захисту озимих культур є впровадження інтегрованої системи заходів, яку розробляють відповідно до грунтово-кліматичних умов зони вирощування культур. Спочатку складають технологічні карти й визначають календарні строки проведення робіт у розрізі культур і шкідливих організмів. Надалі встановлюють обсяги робіт - від протруювання насіння до післяжнивних заходів, визначають потребу в пестицидах за середньої норми на одиницю площі, підраховують потребу в машинах та апаратурі.
Захист озимих культур від шкідливих організмів забезпечують реалізацією організаційно-господарських, агротехнічних, імунологічних, хімічних і біологічних методів.
Захисна функція організаційно-господарських заходів передбачає: запобігання масовому розмноженню шкідників, обмеження розвитку хвороб і бур'янів, підвищення стійкості, витривалості та конкурентної здатності рослин.
Доречно, зокрема, зазначити, що попередники: пари чисті й зайняті, горох, багаторічні трави, ріпак, баштанні, рання картопля, гречка - надійно усувають хлібного туруна, злакових кліщів, істотно обмежують розвиток і поширення шведських, гессенської, інших злакових мух, пшеничного трипса, попелиць, цикадок, хлібних пильщиків, кореневої гнилі, септоріозу, фузаріозу та інших хвороб колоса й зимуючих бур'янів у посівах озимої пшениці.
Оптимальна агротехніка поєднує дві мети: підвищення продуктивності рослин та обмеження розмноження шкідливих організмів.
Організаційно-господарські та агротехнічні заходи - основа систем інтегрованого захисту озимих культур від комплексу шкідливих, зокрема спеціалізованих, об'єктів.
За даними моніторингу, який проводять спеціалісти державних інспекцій захисту рослин, на зернових культурах насіннєва інфекція представлена трьома видами сажки та вісьмома видами кореневих гнилей. Листкову інфекцію спричинюють одинадцять збудників грибкового походження, а також мікоплазми та віруси. Налічують одинадцять видів збудників хвороб колоса, з яких найнебезпечніший - фузаріоз, зокрема Fusarium graminearum, через розвиток якого в зерні накопичуються небезпечні мікотоксини. Це захворювання зафіксовано в господарствах південно-західних і центральних областей Лісостепу.
Один з основних джерел інфекції - насіннєвий матеріал. А тому протруювання насіння - обов'язкова й важлива ланка в технології вирощування зернових культур, яка уможливлює збереження рослин на ранніх, найуразливіших, фазах розвитку. Цього року хліборобам слід підготувати для сівби близько 1,7 млн т насіння озимих культур, зокрема 1,3 млн т озимої пшениці. Кінцевою операцією в підготовці насіння до сівби є його хімічне оздоровлення, тобто нанесення пестициду на насіння для знищення зовнішньої та внутрішньої інфекцій.
Протруюють лише насіння, кондиційне за всіма показниками, згідно із стандартом ДСТУ 4138-2002. Це можна робити завчасно (за 2-3 тижні) або перед сівбою. Системними протруйниками, які знищують зовнішню й внутрішню інфекції, краще оздоровлювати насіння за день або в день висівання.
В Степу та Південному Лісостепу в разі висіву озимих після колосових попередників, щоб убезпечитися від хлібного туруна, підгризаючих совок, дротяників, личинок хрущів, інших грунтових шкідників, за один-п'ять днів до сівби насіння обробляють Круїзером або іншими пестицидами для токсикації його та проростків.
Для протруювання насіння зернових культур на ринку пестицидів країни представлено понад 50 препаратів, перевірених на ефективність та зареєстрованих для використання в країні. Препарати вибирають за результатами фітоекспертизи насіння, яку проводять у регіонах спеціалісти державних насіннєвих інспекцій та інспекцій захисту рослин.
Процедуру протруювання здійснюють лише з допомогою типових стандартних і спеціальних самохідних машин типу ПС-10,3, ПСШ-5, "Мобітокс", ПК-20, АПЗ-10 тощо. Це шнекові, барабанні та камерні агрегати, які забезпечують насінню належне насичення отрутою.
Такими машинами та агрегатами господарства країни забезпечені в межах 83% за потреби 12 тис. штук. Непокоїть недостатнє оснащення апаратурою та машинами для протруювання насіння (зокрема, осінньої посівної кампанії) господарств Волинської, Запорізької, Івано-Франківської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Чернігівської областей, де потребу в цій техніці забезпечено на 65-75% (за оперативними даними державних інспекцій захисту рослин АР Крим і областей). Безперечно, організації протруювання насіння озимих культур скрізь, насамперед у згаданих вище областях, слід приділити особливу увагу і без зволікань.
Агрокліматичні умови цьогорічної вегетації сприяли масовому розвитку та поширенню різноманітних хвороб зернових культур (альтернаріоз, бактеріоз, септоріоз, фузаріоз, сажкові, іржасті, борошниста роса), збудників більшості з яких виявлено фітопатологічним аналізом насіння озимих пшениці та ячменю в багатьох областях. Значна частина збудників перебуває на рослинних рештках у природі й залишається джерелом інфекції.
Порушення традиційних систем сівозміни, підготовки грунту чи мінімалізація останньої, незбалансоване удобрення полів, упровадження нестійких проти патогенів сортів провокують розвиток шкідливих організмів. Тому хлібороби вдаються до потужних, а головне, швидкодіючих методів, зокрема хімічного. Однак не ставиться завдання тотального знищення шкідливих комах, а лише контролюється їхня чисельність до господарсько та екологічно невідчутного рівнів.
Для цього всі хімічні обробки проводять лише після ретельних обстежень і встановлення економічних порогів чисельності, за яких роботи з використання дорогих хімічних засобів захисту рослин будуть рентабельними. Для цього практикують проведення локальних обробок посівів у місцях скупчення (вогнищах) шкідників.
Так, на добре розвинених посівах озимих ранніх строків сівби за теплої погоди на початку заселення цикадками, попелицями, злаковими мухами обробки проводять у крайових смугах, за масового заселення всуціль полів. Для цього використовують Актару (0,1-0,14 кг/га), Альфагард (0,15 л/га), Данадим 400 (1-1,5 л/га), Діазол (1,5-1,8 л/га), Енжіо (0,18 л/га), Карате Зеон (0,15 л/га), Бі-58 новий (1,5 л/га), Сумі-альфа (0,3 л/га), Фастак, Ф'юрі (0,1 л/га).
Хімічні заходи захисту від туруна доцільні за наявності однієї-двох личинок у фазі сходи - третій листок. Для цього ефективні Альфагард (0,15 л/га), Дамаск, Діазинон, Діазол (1,5- 1,8 л/га), Дурсбан (1-1,5 л/га), Нурел Д (0,75- 1 л/га), Маршал (0,8-1,2 л/га).
Мишоподібні гризуни обмежуються в кількості за наявності трьох-п'яти заселених колоній на гектарі. Для цього використовують родентициди. Здебільшого це отруєні зернові принади: Роденфос, Бактороденцид, Бродисан А, Ратрон, гранульована принада - по 3 г в нору, Шторм, 0,005% воскові брикети, 0,7-0,15 кг/га тощо.
За достатньої зволоженості повітря в разі теплої затяжної осені ймовірний розвиток хвороб озимини, зокрема кореневих гнилей, борошнистої роси, бурої листкової іржі, септоріозу та інших плямистостей листя.
Потреба в оздоровленні посівів озимої пшениці, зокрема ранніх строків сівби, може настати під час кущіння за 1%-ної інтенсивності ураження борошнистою росою, бурою листковою іржею та 5%-ним септоріозом за достатньої зволоженості. У цьому разі використовують системні фунгіциди: Альто-Супер (0,4-0,5 л/га), Дерозал, Імпакт (0,5 л/га), Міраж, Імпакт Т (1 л/га), Рекс Т (0,5-1 л/га), Тілт, Тірекс (0,5 л/га), Фолікур (0,5-1 л/га), Фундазол (0,3-0,6 кг/га) та аналоги.
Якщо строки захисту посівів від шкідливих комах і хвороб збігаються з обприскуванням, процеси об'єднують в один технологічний захід, використовуючи суміші фунгіцидів з інсектицидами.
У сучасній структурі посівних площ 50% і більше займають зернові культури, які здебільшого і є основними попередниками ріпаку. Озиму культуру ріпаку цього року розміщено на площі понад 1 млн га. Захист від ураження хворобами та поширення шкідників на початкових фазах росту озимого ріпаку передбачає обов'язкове протруювання насіння дозволеними для цього препаратами на вказану площу в обсязі близько 5 тис. тонн.
Зимостійкість та продуктивність ріпаку значною мірою визначається густотою рослин. Найоптимальніша - 80-100 рослин/м2. Її забезпечує норма висіву 0,9-1,3 млн схожих насінин на 1 га, або 4-6 кг/га залежно від строків сівби, які для ріпаку мають вирішальне значення.
Допустимі строки сівби за зонами - 10 серпня - 5 вересня. За пізнього висіву рівень перезимівлі знижується. Утворення розетки з 6-10 листків за висоти рослин 10-15 см, а точки росту - до 1 см над поверхнею грунту - найсприятливіша фаза для доброї перезимівлі. Дуже важлива для проростання та початкового розвитку ріпаку наявність вологи в грунті.
Агротехнічні заходи догляду за посівами озимого ріпаку, зокрема неглибоке розпушування міжрядь у фазах сходів - перших справжніх листків та прорідження й підгортання рослин перед входженням у зиму, підвищують їхню зимостійкість та опірність до несприятливих умов.
Повсюди небезпеку для сходів культури, передусім за теплих посушливих умов, створюватимуть хрестоцвіті блішки, підгризаючі та листогризучі совки, білани, попелиці, ріпакові пильщик і листкоїд, грунтові шкідники, мишоподібні гризуни.
На Поліссі та в Лісостепу тепла з частими дощами погода сприятиме розвитку й поширенню гнилей, пероноспорозу, фомозу, альтернаріозу, циліндроспоріозу та інших хвороб.
Обстеження та визначення доцільності хімічного захисту озимого ріпаку восени здійснюють відповідно до загальноусталених методів, якими володіють регіональні спеціалісти захисту рослин.
Сходи озимого ріпаку за наявності трьох-п'яти блішок на 1 м2 і сухої погоди (t°>15°С) обприскують Сумі-альфа (0,3 л/га) та Альфагардом (0,15 л/га).
Під час утворення розетки від ріпакового пильщика й листкоїда (3 екз. на 1 м2), капустяних біланів і совки (2 гусениці на 1 м2), хрестоцвітих клопів та інших шкідників озимий ріпак обприскують Децисом Профі (0,07 л/га), Бульдогом (0,3 л/га), Парашутом (0,75 л/га), Шаманом (0,5-0,6 л/га).
За появи симптомів борошнистої роси, альтернаріозу, сірої гнилі, септоріозу рослини оздоровлюють Ридомілом Голд МЦ (2,5 кг/га), Містиком (1 л/га) та іншими препаратами.
У фазі чотирьох-п'яти листків озимий ріпак обприскують фунгіцидами Фортеця (1 л/га), Містик, Оріус (0,5-0,75 л/га), Тілт (0,5 л/га) за наявності інфекції альтернаріозу, циліндроспоріозу, фомозу, склеротиніозу. Це оздоровлення рослин підвищує їхню стійкість до екстремальних погодних умов. Переростання та поліпшення перезимівлі стимулює обробка Карамбою (0,75-1,25 л/га) у фазі п'яти-шести листків культури.
Очищення плантацій озимого ріпаку від небажаної рослинності досягається проведенням передпосівного обробітку грунту та використанням гербіцидів відповідного спектру дії.
Метою захисту озимих зернових і ріпаку має бути обмеження кількості шкідливих організмів до економічно та господарсько невідчутних рівнів. Хімічні обробки треба проводити відповідно до економічних порогів шкодочинності, які визначили спеціалісти, суворо дотримуючись техніки безпеки. Регулярні обстеження та вчасний захист озимини дадуть змогу запобігти ускладненню фітосанітарного стану й посприяють успішній перезимівлі хлібів та ріпаку.

С. Довгань,
канд. с.-г. наук, начальник Головдержзахисту
О. Орлова,
начальник відділу прогнозування та фітосандіагностики
О. Сядриста,
консультант,
Головдержзахист

Інтерв'ю
Війна в Україні триває. Наші захисники та захисниці продовжують відважно боротися проти російських окупантів і з кожним днем наближають Перемогу. В той же час, на своєму фронті продовжують працювати і українські аграрії. Попри всі труднощі... Подробнее
Нова генерація найсучасніших комбайнів TRION від компанії CLAAS представлена в Україні 11-ма моделями, на базі яких можна буквально (як в LEGO) створити зернозбиральний комбайн своєї мрії, під конкретні потреби. Залежно від моделі, нові... Подробнее

1
0