Спецможливості
Агробізнес

«Apre`s nous, le deluge!» «Після нас — хоч по­топ!»

07.05.2012
1628
«Apre`s nous, le deluge!»  «Після нас — хоч по­топ!» фото, ілюстрація

У середині березня в Києві пройшов Четвертий щорічний форум «Агробізнес в Україні», організований Лондонським інститутом ім. Адама Сміта. Через три тижні - на початку квітня, - знову ж таки у Києві, пройшов Третій форум «AGRO-2012: Еволюція аграрних ринків», організований спільно компанією «Конференс Хаус» і ТОВ «Аграріка».

У середині березня в Києві пройшов Четвертий щорічний форум «Агробізнес в Україні», організований Лондонським інститутом ім. Адама Сміта. Через три тижні - на початку квітня, - знову ж таки у Києві, пройшов Третій форум «AGRO-2012: Еволюція аграрних ринків», організований спільно компанією «Конференс Хаус» і ТОВ «Аграріка».

Ю. Ми­хай­лов
propozitsiya@univest-media.com

Хо­ча на цих фо­ру­мах бу­ло зроб­ле­но ба­га­то до­повідей ве­ли­кою кількістю до­повідачів, я хо­чу зу­­пи­ни­ти­ся ли­ше на кількох прин­ци­по­вих, які, на­решті, да­ли відповідь на ду­же важ­ливі пи­тан­ня: в чо­му по­ля­гає аг­рар­на політи­ка Ук­раїни, яких ре­зуль­та­тів бу­ло до­сяг­нуто в аг­рар­но­му сек­торі еко­номіки за двад­цять років та в яко­му на­прямі роз­ви­вається Ук­раїна вза­галі та аг­рар­ний сек­тор її еко­номіки зо­к­ре­ма.

Ча­с­ти­на пер­ша
Ма­заріні, вічно підбу­рю­ва­ний своєю бруд­ною жадібністю, при­ти­с­ку­вав на­род по­дат­ка­ми. І на­род, у яко­го, як ка­зав про­ку­рор Та­лон, за­ли­ша­ла­ся лише тільки ду­ша в тілі, і то то­му, що її не про­да­си з публічних торгів, - цей на­род, яко­му гро­мом військо­вих пе­ре­мог хотіли за­тк­ну­ти пель­ку і який пе­ре­ко­нав­ся, що ла­в­ра­ми він си­тий не бу­де, - дав­но вже рем­ст­ву­вав.
Олек­сандр Дю­ма. «Двад­цять років по­то­му»
По­зицію Міна­гро­політи­ки на кон­фе­ренції «Аг­робізнес в Ук­раїні» пред­став­ляв пер­ший за­ступ­ник міністра, д-р с.-г. на­ук, ака­демік НА­АНУ Ми­ко­ла Бе­зуг­лий, а на фо­румі «Ево­люція аг­рар­них рин­ків» - ди­рек­тор Де­пар­та­мен­ту роз­вит­ку Мі­­ніс­­тер­ст­ва аг­рар­ної політи­ки і про­до­воль­ст­ва Ук­раїни, д-р екон. на­ук, член-ко­ре­с­пон­дент НА­АНУ Сергій Ква­ша. Тоб­то маємо спільну по­зицію на­шої аг­рар­ної на­уки та чи­нов­ництва в двох осо­бах.
Да­вай­те, на­сам­пе­ред, про­аналі­зуємо «успіхи» на­шо­го сільсько­го гос­­­по­дар­ст­ва.
Ось «над­зви­чайні тем­пи» роз­вит­ку аг­рар­ної еко­номіки (див. діаграма 2).
 Вра­жає? На­решті наш аг­рар­ний сек­тор після всіх ре­форм, окрім ос­та­точ­ної при­ва­ти­зації землі, до­сяг рівня 1992-1993 ро­ку! А вра­хо­ву­ю­чи по­годні умо­ви цьо­го ро­ку і не­певні про­гно­зи що­до вро­жаю, слід очіку­ва­ти ви­ник­нен­ня чер­го­во­го «зуб­ця» на діаг­рамі.
Що­най­мен­ше дві тре­ти­ни ек­с­пор­ту - це си­ро­ви­на та напівфа­б­ри­ка­ти (цу­кор, олія). І за­уваж­те, що до сег­мен­ту «інша про­дукція» вхо­дить та­кий сіль­сь­ко­го­с­по­дарсь­кий про­дукт, як сіль, яку «ви­­ро­щу­ють» на Дон­басі. Ос­нов­ний ім­пор­тер аг­рар­ної про­дукції з Ук­раїни прак­тич­но «пе­ре­кри­ває ки­сень» на­шим ек­с­пор­те­рам - по­глянь­мо на по­каз­ни­ки ек­с­пор­ту 2012 р.
А ось «ре­корд­не» кре­ди­ту­ван­ня ни­­нішньо­го ро­ку - 14,9 млрд грн., або 1,86 млрд дол. Справді, це найбільший по­каз­ник кре­ди­ту­ван­ня за всі ро­ки,.. як­що ра­ху­ва­ти в грив­нях. Аж ви­яв­ляєть­­ся, що де­сять років то­му - в 2003 р. - кре­ди­ту­ван­ня сільсько­го гос­по­дар­ст­ва ста­но­ви­ло 7,7 млрд грн (1,54 млрд дол), у 2007 - 17 млрд грн (2,4 млрд дол.)! Чо­му я зро­бив пе­ре­ра­ху­нок на до­ла­ри? А то­му, що пе­ре­важ­ну більшість ре­сурсів сільгоспви­роб­ни­ки ку­пу­ють за світо­ви­ми ціна­ми: паль­но-ма­с­тильні ма­теріали, насіння, до­б­ри­ва, пе­с­ти­ци­ди. Так що ніяко­го ре­кор­ду в кре­ди­ту­ванні сіль­сь­ко­го гос­по­дар­ст­ва не­має.
На­се­лен­ня Ук­раїни дві тре­ти­ни своїх до­ходів ви­т­ра­чає на про­дук­ти хар­чу­ван­ня. Це за се­ред­ньої зар­пла­ти в Ук­раїні - 300 дол./міс. (у сільсько­му гос­по­дарстві - 200 дол./міс.), а ціни на ос­новні про­дук­ти хар­чу­ван­ня: м'ясо-, мо­ло­ко­про­дук­ти, яй­ця, фрук­ти - такі самі, як у Єв­ропі та Північній Аме­риці або навіть біль­ші. При цьо­му се­ред­ня рен­та­бель­ність сільгосппідприємств - близь­ко 40% (де ще в світі є та­ка рен­та­бельність сільсько­го гос­по­дар­ст­ва навіть із суб­си­діями?!).
На форумі інсти­ту­ту ім. Ада­ма Сміта віце-пре­зи­дент «Індустріаль­ної мо­лоч­ної ком­панії» Олег Тод­чук за­явив, що собівартість ви­роб­ництва ку­ку­руд­зи на зер­но в йо­го ком­панії - 80 дол./т, а ре­а­лізаційна ціна - 240 дол. т. Ра­хуй­мо при­бу­ток! У фінан­со­во­му звіті «Ми­ро­нів­сько­го хлібо­про­дук­ту» (ТМ «На­ша Ря­ба») за­зна­чається, що в струк­турі со­бі­­вар­тості на кор­ми при­па­дає 50%. Звідси вип­ли­ває, що собівартість ви­роб­ництва 1 кг ку­ря­ти­ни ста­но­вить десь 6 грн/кг. Ви ба­чи­ли десь у про­да­жу віт­чиз­ня­ну ку­ря­ти­ну, де­шев­шу за 20 грн/кг? Осо­би­с­то я ку­пую аме­ри­кансь­ку ку­ря­ти­ну, яка на 30% де­шев­ша (і, як на ме­не, на­ба­га­то смачніша) за вітчиз­ня­ну, а ще, до то­го ж, потрібно вра­ху­ва­ти ло­гіс­тичні ви­т­ра­ти.
Так ось, замість то­го, щоб сти­му­лю­ва­ти внутрішній ри­нок підви­щен­ням зар­плат най­ма­них працівників та змен­шен­ням цін, вітчиз­няні ком­панії, у то­му числі аг­рар­но­го сек­то­ру, воліють свою про­дукцію ек­с­пор­ту­ва­ти.
А те­пер що­до про­ек­ту за­ко­ну «Про про­до­воль­чу без­пе­ку», який зга­дав Сер­гій Ква­ша. Щоб оціни­ти рівень «про­фесіоналізму» клерків з Міна­гро­політи­ки, на­ве­ду де­які офіційні вис­нов­ки що­до якості цьо­го про­ек­ту за­ко­ну.
«Аналіз тек­с­ту за­ко­но­про­ек­ту доз­во­ляє дійти вис­нов­ку, що більшість йо­го по­ло­жень - дек­ла­ра­тивні, но­сять опи­со­вий ха­рак­тер, во­ни не на­пов­нені кон­крет­ним юри­дич­ним змістом, виз­на­ча­ють ба­жані цілі у за­без­пе­ченні та га­ран­ту­ванні про­до­воль­чої не­за­леж­ності дер­жа­ви та не підкріплені ре­аль­ни­ми ме­то­да­ми, ме­ханізма­ми уп­равління си­с­те­мою про­до­воль­чої без­пе­ки, що не за­без­пе­чує ви­ко­нан­ня ви­мог статті 19 Кон­сти­туції Ук­раїни. Відтак, за­без­пе­чен­ня гід­но­го рівня жит­тя лю­ди­ни і за­хи­с­ту прав гро­ма­дян на по­вноцінне хар­чу­ван­ня та ство­рен­ня спра­вед­ли­вої політи­ки про­до­воль­чо­го за­без­пе­чен­ня, що є політи­кою соціаль­ної дер­жа­ви, якою Кон­сти­туція Ук­раїни про­го­ло­си­ла Ук­раїну, шля­хом за­сто­су­ван­ня норм цьо­го про­ек­ту за­ко­ну на прак­тиці бу­де про­бле­ма­тич­ним.»
За­ува­жен­ня Го­ло­вно­го юри­дич­но­го уп­равління Вер­хов­ної Ра­ди до про­ек­ту За­ко­ну Ук­раїни «Про про­до­воль­чу без­пе­ку Ук­раїни» (реєстраційний № 8370-1)

«За­кон по суті не вирішує по­став­ле­них за­вдань, більшість йо­го по­ло­жень має дек­ла­ра­тив­ний ха­рак­тер, ос­новні прин­ци­пи і за­вдан­ня не пе­ред­ба­ча­ють ме­ханізму їхньої ре­алізації. Нор­ма­тив­не ре­гу­лю­ван­ня тих чи інших пи­тань під­міняється по­ло­жен­ня­ми, що пе­ре­ад­ре­со­ву­ють до інших за­конів, а відтак, не ма­ють змісто­вно­го на­ван­та­жен­ня.»
Про­по­зиції Пре­зи­ден­та Ук­раїни
до за­ко­ну 10.01.2012
Інши­ми сло­ва­ми: бідні лю­ди че­ка­ти­муть «по­кра­щан­ня жит­тя вже сьо­годні», аж по­ки не по­синіють! Про­сто бра­кує слів...
По­зицію гро­мадсь­ких ор­ганізацій в аг­рар­но­му бізнесі в Ук­раїні вис­ло­вив Ле­онід Ко­за­чен­ко. Тут, як ка­жуть, «по­в­ний іко­но­с­тас»:

  • Пре­зи­дент ВГО «Ук­раїнська аг­­рар­на кон­фе­де­рація»
  • Віце-пре­зи­дент Ук­раїнсько­го со­ю­зу про­мис­ловців та підприємців
  • Го­ло­ва Ра­ди підприємців при Кабі­не­ті Міністрів Ук­раїни
  • Член Ра­ди національ­них асоціацій то­ва­ро­ви­роб­ників при КМУ
  • Го­ло­ва Гро­мадсь­кої ра­ди при Міні­стерстві еко­номіки Ук­раїни
  • Член ко­легії Міністер­ст­ва аг­рар­ної політи­ки Ук­раїни, за­ступ­ник го­ло­ви Гро­­мадсь­кої ра­ди при Міністерстві аг­рар­ної політи­ки Ук­раїни
  • Пре­зи­дент то­вар­ної біржі «Ук­раїнсь­ка ф'ючерс­на біржа»
  • Член на­гля­до­вої ра­ди US-Ukraine Business Council

За­зирнімо у дані Держ­ко­м­ста­ту  (див. табл. 2).
Ми ба­чи­мо стрімке ско­ро­чен­ня пра­цю­ю­чих у сільсько­му гос­по­дарстві із зро­с­тан­ням на­ших ла­ти­фундій. І ла­ти­фундії по­ки що не об­роб­ля­ють 20 млн га ріллі, тож ско­ро­чен­ня ро­бо­чої си­ли на селі про­дов­жу­ва­ти­меть­ся й далі. За прак­тич­но не­пра­цю­ю­чої про­мис­ло­вості вивільне­на ро­бо­ча си­ла в по­шу­ках ро­бо­ти виїжджає за кор­дон чи пра­цює без ук­ла­дан­ня тру­до­вих до­го­ворів або про­сто спи­вається.
Але й тут вла­да «тур­бується» про за­робітчан за кор­до­ном і їхні ро­ди­ни:

«Сум­мы, ко­то­рые ук­ра­ин­цы по­лу­ча­ют в ка­че­ст­ве ча­ст­ных де­неж­ных пе­ре­во­дов из-за гра­ни­цы, по­ра­жа­ют во­об­ра­же­ние и срав­ни­мы по ве­ли­чи­не с тран­ша­ми МФВ Ук­ра­и­не или со сред­не­ме­сяч­ной сред­ней зар­пла­той 10-ти мил­ли­о­нов ук­ра­ин­цев (по дан­ным Гос­ко­м­ста­та). Так, за пер­вые три квар­та­ла 2011 го­да, по дан­ным НБУ, ук­ра­ин­цы по­лу­чи­ли 5,13 мил­ли­ар­дов дол­ла­ров США. При этом вот уже не­сколь­ко лет сум­ма де­нег, при­слан­ных ук­ра­ин­цам из-за гра­ни­цы, по­сто­ян­но уве­ли­чи­ва­ет­ся. Тем не ме­нее, ма­ло кто за­ду­мы­ва­ет­ся при по­лу­че­нии пе­ре­во­да, что он по за­ко­ну обя­зан вклю­чить по­лу­чен­ную сум­му в свою дек­ла­ра­цию о до­хо­дах и уп­ла­тить с нее на­лог:
по став­ке 15% (ес­ли раз­мер до­хо­дов не пре­вы­ша­ет за от­чет­ный на­ло­го­вый ме­сяц 10-крат­но­го раз­ме­ра ми­ни­маль­ной за­ра­бот­ной пла­ты, или 10 730 гри­вен: с 01.01.2012 г. по 01.04.2012 г. ми­ни­маль­ная за­ра­бот­ная пла­та со­став­ля­ет 1073 гри­вен);
по став­ке 17% (ес­ли раз­мер до­хо­дов пре­вы­ша­ет 10 730 гри­вен).
Prostopravo, 24.02.2012
Це «по­кра­щив жит­тя вже сьо­годні» за­робітча­нам та їхнім сім'ям Сергій Ті­гіп­ко зі своїм По­дат­ко­вим ко­дек­сом. А прем'єр-міністр Ми­ко­ла Аза­ров так уза­галі ба­жає ска­су­ва­ти ви­пла­ти по без­ро­біттю:
«По­мощь по без­ра­бо­ти­це в Ук­ра­и­не долж­на за­ме­нить бес­плат­ная пе­ре­ква­ли­фи­ка­ция...  
Ра­бо­то­да­те­лей Ук­ра­и­ны нуж­но сти­му­ли­ро­вать для со­зда­ния но­вых ра­бо­чих мест и к вы­пла­те ле­галь­ных зар­плат. Ра­бо­тать "по-бе­ло­му" долж­но стать вы­год­нее, чем в те­ни», - за­явил пре­мьер-ми­нистр Ук­ра­и­ны Ни­ко­лай Аза­ров.
По его сло­вам, глав­ной под­держ­кой граж­дан в рам­ках но­вой по­ли­ти­ки за­ня­то­с­ти «долж­на стать не по­мощь по без­ра­бо­ти­це, как бы­ло ра­нее, а пре­до­став­ле­ние воз­мож­но­с­ти бес­плат­но учить­ся но­вой про­фес­сии и ква­ли­фи­ка­ции».
Н. Аза­ров по­ру­чил ви­це-пре­мьер-ми­­ни­с­т­ру - ми­ни­с­т­ру со­ци­аль­ной по­ли­ти­ки Сер­гею Ти­гип­ко под­го­то­вить но­вый за­ко­но­про­ект о за­ня­то­с­ти на­се­ле­ния.
Пла­ни­ру­ет­ся, что за­ко­но­про­ект о за­ня­то­с­ти бу­дет го­тов че­рез ме­сяц».
UBR, 06.04.2012
На що без­робітні бу­дуть існу­ва­ти про­тя­гом пе­ре­кваліфікації - жод­но­го сло­ва, як і про га­рантії пра­цев­ла­ш­ту­ван­ня після пе­ре­кваліфікації.
Ну що ж, Ле­онід Ко­за­чен­ко ок­рес­лив за­вдан­ня: за­лу­чи­ти в аг­рар­ний сек­тор Ук­раїни 60 млрд дол. інве­с­тицій, але був зму­ше­ний виз­на­ти, що ве­ли­ко­го ба­жан­ня інве­с­ту­ва­ти в Ук­раїну, м'яко ка­жу­чи, не­має. Більше то­го, капіта­лу з Ук­раїни ви­во­зить­ся більше, ніж над­хо­дить.
Ле­онід Ко­за­чен­ко спи­тав од­но­го з до­­повідачів - регіональ­но­го ди­рек­то­ра При­чор­но­морсь­ко­го регіону ком­панії Noble Resources Ukraine Іва­на Мірош­ни­чен­ка: «Уявіть, що у вас є 100 млн дол., у яку га­лузь аг­рар­но­го сек­то­ру ви б їх інве­с­ту­ва­ли?». І Іван Мірош­ни­чен­ко, який має ве­ли­чез­ний досвід, оскільки ба­га­то років пра­цю­вав у транс­націо­нальній ком­панії «Каргілл», чес­но від­повів: «Я не ба­чу в аг­рар­но­му сек­торі Ук­раїни га­лузі для інве­с­ту­ван­ня!».
Ча­с­ти­на дру­га
«Як­що ми цьо­го стрільця не "упа­куємо", то "упа­ку­ють" нас. Як­що навіть не "упа­ку­ють", то ди­­ха­ти все од­но не да­дуть.»
К/ф «24 го­ди­ни»
На кон­фе­ренції «Аг­робізнес в Ук­раї­ні» бу­ла та­ка сесія: «Фо­кус на кор­по­ра­тив­но­му сек­торі в ук­раїнсько­му сільсь­ко­му гос­по­дарстві - від лідерів га­лузі до зірок, що схо­дять». Се­ред «зірок» бу­ли влас­ник ком­паній «Аван­гард» і «Укр­ленд­­фармінг» Олег Бах­ма­тюк, віце-пре­зи­дент «Ми­ронівсько­го хлібо­про­дук­ту» Джордж Ло­гуш, го­ло­вний ви­ко­нав­чий ди­рек­тор ком­панії «Укр­про­дукт» Сергій Євлан­чик.
Їхні ви­с­ту­пи да­ли відповідь на два пи­­тан­­ня: що потрібно для успішно­го ве­ден­ня бізне­су в Ук­раїні та чо­му не йдуть ін­­ве­с­­тиції в сільське гос­по­дар­ст­во Ук­раїни.
Відповіді - ко­рот­ко. Для то­го, аби бу­ти успішни­ми, ком­панії ма­ють бу­ти мо­но­поліста­ми, що дає їм змо­гу дик­ту­ва­ти ціни. Єди­ний стри­му­ю­чий чин­ник при цьо­му - ціни світо­во­го рин­ку.
Під час кон­фе­ренцій я звер­нув ува­гу на од­ну ціка­ву річ. Сло­во «мо­но­полія» ста­ли вва­жа­ти мо­ве­то­ном - оз­на­кою по­­­­­­­­­­­­­­­­­­га­них ма­нер. Те­пер, замість терміну «мо­­­но­полізація», вжи­ва­ють термін «ко­н­­­солідація». От­же, в Ук­раїні вже від­бу­ла­ся «кон­солідація» рин­ку ку­ря­ти­ни, яєць, рос­лин­ної олії, за­вер­шується «кон­солідація» рин­ку сви­ни­ни (ціни на сви­ни­ну в нас такі самі, як в Аме­риці). Са­ме час замість Ан­ти­мо­но­поль­но­го коміте­ту Ук­раїни ство­рю­ва­ти Ан­ти­кон­соліда­цій­ний комітет, тим більше, що з то­го Ан­ти­мо­но­поль­но­го коміте­ту ко­ристі - як із ца­па мо­ло­ка: ош­т­ра­фу­ють мо­но­поліста на кілька ти­сяч гри­вень та й по­то­му...
Звідси й відповідь на пи­тан­ня, чо­му інве­с­то­ри не поспіша­ють в Ук­раїну: хто ж інве­с­ту­ва­ти­ме в мо­но­полізо­вані рин­ки?! «Як­що нас і не "упа­ку­ють", то ди­ха­ти все од­но не да­дуть».

Ча­с­ти­на тре­тя
Qu'ils mangent de la brioche! («Як­що в них не­має хліба, не­хай їдять тістеч­ка! »)
Марія Антуанетта, Королева Франції
Ук­раїна пе­ре­ста­ла бу­ти дер­жа­вою для лю­дей:
Індекс співвідно­шен­ня до­ходів 20% най­ба­гат­ших гро­ма­дян країни і 20% найбідніших її гро­ма­дян є тим об'єктив­ним ма­к­ро­еко­номічним по­каз­ни­ком, що ха­рак­те­ри­зує ба­ланс еко­номічних інте­ресів та рівень соціаль­ної спра­вед­ли­вості і є, по суті, міри­лом цивілізо­ва­ності суспільства. У Пор­ту­галії цей по­каз­ник - 7,3 до 1, в Японії - 4 до 1. В Спо­лу­че­них Шта­тах Аме­ри­ки - 9 до 1, у Мек­сиці - 14 до 1, Бра­­зилія - 24 до 1, Гон­ду­рас - 38 до 1.
В Ук­раїні ж, за різни­ми оцінка­ми, цей по­каз­ник пе­ре­бу­ває в ме­жах 40 до 1.
До речі, по­каз­ник 10 до 1 вже вва­жається кри­тич­ним. Са­ме співвідно­шен­ня до­ходів виз­на­чає не ли­ше рівень жит­тя в країні, не ли­ше пер­спек­ти­ви роз­вит­ку країни, але і рівень політич­ної куль­ту­ри, і рівень суспільної мо­ралі.»
TCH.ua, 13.03.2012

На­самкінець
Є три мож­ливі сце­нарії роз­вит­ку подій в Ук­раїні. Пер­ший: в на­шої «елі­ти» та­ки ви­с­та­чить ро­зу­му по­ча­ти діли­ти­ся своїми над­при­бут­ка­ми із сус­піль­ством, а не хо­ва­ти їх по оф­шо­рах та ку­­пу­­ва­ти розкішні маєтки за кор­до­ном. Дру­гий сце­нарій: ре­во­люція, як за часів ко­ро­ля Франції Луї XIV та йо­го дру­жи­ни Марії-Ан­ту­а­нет­ти (на­га­даю, що че­рез свою по­жад­ливість та за­жер­ли­вість ари­с­то­кратії во­ни втра­ти­ли го­ло­ви в пря­мо­му ро­зумінні).
На­решті, третій сце­нарій: змен­шен­ня на­се­лен­ня Ук­раїни вдвічі впро­довж на­ступ­них кількох де­ся­тиліть. За про­гно­за­ми ООН, до 2025 р. на­се­лен­ня Ук­раїни ско­ро­тить­ся до 35 млн осіб, а до 2050 - до 30 млн осіб. У 2100 р. в Ук­раїні меш­ка­ти­ме ли­ше 25 млн лю­дей. Як так? Най­ак­тивніші лю­ди емігру­ють, більшість зіп'ється від та­ко­го жит­тя, а жінки пе­ре­ста­нуть на­ро­д­жу­ва­ти дітей, щоб ті не му­чи­ли­ся в злид­нях. Але хіба це хви­лює на­шу «еліту»?

Інтерв'ю
У розвинених країнах агрострахування вже давно застосовується як ефективний інструмент розвитку агробізнесу, в Україні страхування ризиків сільського господарства все ще знаходиться на стадії розвитку
Ірина Чернишова
Зараз стрімкі зміни, передусім у технічній сфері, охопили навіть аграрний сектор, який має репутацію чи не найконсервативнішої галузі економіки. Не дивно, що часто зусилля власників господарств, спрямовані на впровадження змін, зустрічають... Подробнее

1
0