Спецможливості
Статті

Агротехніка вирощування озимої пшениці на зрошуванні

04.06.2015
1799
Агротехніка вирощування  озимої пшениці на зрошуванні  фото, ілюстрація

У пiвденному регiоні України постійно зростає увага до ефективного використання поливних земель. У 2014 р. із 2 млн га поливних земель фактично зрошувалось  600 тис. га, з яких близько 50% — у Херсонській області. В групі зрошуваних зернових культур  особливе значення колективні та фермерські господарства приділяють вирощуванню пшениці озимої.

У пiвденному регiоні України постійно зростає увага до ефективного використання поливних земель. У 2014 р. із 2 млн га поливних земель фактично зрошувалось  600 тис. га, з яких близько 50% — у Херсонській області. В групі зрошуваних зернових культур  особливе значення колективні та фермерські господарства приділяють вирощуванню пшениці озимої.

О. Ше­лудь­ко, канд. бiол. на­ук, ст. на­ук. спiвробiтник,
В. Гон­та­рук, канд. с.-г. на­ук,
Інсти­тут зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва НА­АН,
В. Ста­в­ратiй, керівник,
П. Січкар, ди­рек­тор,
ТОВ «Ла­на По­до­ве 1» Но­во­троїць­­кого р-ну Хер­сонсь­кої обл.

Ос­новні площі ви­ро­щу­ван­ня пше­ни­ці ози­мої в Ук­раїнi розміщені у сте­повій зоні. Ос­танніми ро­ка­ми у струк­турі посівних площ пiвден­но­го регiону во­на зай­має 25–32%. Про­те вро­жайність її у більшості гос­по­дарств ба­жає бу­ти кра­щою. Так, у Хер­сонській об­ласті за се­ред­ньої вро­жай­ності зро­шу­ва­ної пше­ниці ози­мої 4,0 т/га в 2010–2013 рр. у низці гос­по­дарств на знач­них пло­щах цей по­каз­ник був у 1,5–2 ра­зи ви­щим.
При­чи­на­ми не­стабільності вро­жаїв зер­на є не­до­три­ман­ня на­уко­во об­грун­то­ва­них сівозмін, не­своєчас­не ви­ко­нан­ня аг­ро­технічних опе­рацій, що істот­но погіршує фітосанітар­ний стан посівів та змен­шує про­дук­тивність куль­ту­ри.
Ба­га­торічний досвід ко­лек­тив­них та фер­мерсь­ких гос­по­дарств півден­но­го регіону Ук­раїни пе­ре­кон­ли­во свідчить, що ози­ма м’яка пше­ни­ця ре­алізує свій по­тенціал на зро­шу­ва­них зем­лях за умов впро­ва­д­жен­ня но­вих ви­со­ко­про­дук­тив­них сортів та до­три­ман­ня всіх ви­мог тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня. У цьо­му мож­на пе­ре­ко­на­тись, відвідав­ши ДП ДГ «Ас­канійське», ДП ДГ «Ка­ховсь­ке» Ка­ховсь­ко­го р-ну, ПАТ «Фрідом Фарм Інтер­нешнл» —  Гор­но­стаївсько­го, ТОВ «Ла­на По­до­ве 1» — Но­во­троїцько­го, ТД «До­линсь­ке» Чап­линсь­ко­го р-ну Хер­сонсь­кої об­ласті, де за до­б­ро­го до­гля­ду за посіва­ми  що­ро­ку от­ри­му­ють ви­сокі та сталі вро­жаї ви­со­ко­якісно­го зер­на. Так, у 2013 р. у дослід­но­му гос­по­дарстві «Ас­канійське» от­ри­ма­ли по 6,6 т/га якісно­го зер­на пше­ниці ози­мої на площі 845,4 га, в ДП ДГ «Ка­ховсь­ке» — по 8,0 на 459 га, в ТД «До­линсь­ке» — по 6,3 т/га на 583 га. Слід за­зна­чи­ти, що в цих гос­по­дар­ст­вах ви­ро­щу­ють різні сор­ти пше­ниці на пло­щах із за­сто­су­ван­ням різних
еле­ментів тех­но­логій.

Агрокліматичні умови
Гос­по­дар­ст­ва розміщені в зоні Півден­но­го Сте­пу Ук­раїни, грун­то­во-кліма­тичні умо­ви якої спри­я­ють ви­ро­щу­ван­ню зер­на ви­со­ких кон­дицій. Се­ред­нь­орічна тем­пе­ра­ту­ра повітря ста­но­вить +9,9…10,2°С, три­валість ве­ге­таційно­го періоду — до 230 днів. Се­ред­ня кількість опадів за ве­ге­тацію — 250–285 мм. Гідро­термічний ко­ефіцієнт 0,52–0,63 свідчить, що гос­по­дар­ст­ва зна­хо­дять­ся в по­су­ш­ливій зоні, де при­род­ної во­ло­ги не­до­стат­ньо для одер­жан­ня стабільно ви­со­ких вро­жаїв зер­но­вих та інших сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур.
Тип грун­ту в Півден­но­му Сте­пу тем­но-ка­ш­та­но­вий сла­бо­со­лон­цю­ва­тий на кар­бо­нат­но­му лесі. Гу­му­со­вий го­ри­­­­­­­зонт — 22–29 см. Вміст гу­му­су в шарі 0–40см — 2,35–3,12%. Вміст нітрат­но­го азо­ту — 0,93–1,32 мг/100 г грун­ту,  ру­хо­мо­го фо­с­фо­ру — 2,4–3,0, обмінно­го калію — 33,8–37,9 мг/100 г грун­ту. Аг­рохімічні по­каз­ни­ки грун­ту свідчать, що в умо­вах оп­ти­маль­но­го зро­шен­ня ви­сокі і сталі вро­жаї пше­ниці ози­мої мож­ливі ли­ше за до­дат­ко­во­го вне­сен­ня азот­них та фо­с­фор­них до­б­рив.
Досвід ДП ДГ «Ас­канійське», ДП ДГ «Ка­ховсь­ке» та інших гос­по­дарств до­во­дить, що роз­ра­хун­ко­ва до­за азот­них до­б­рив за­без­пе­чує за­пла­но­ва­ний рівень вро­жаю ли­ше на фоні оп­ти­маль­но­го вне­сен­ня фо­с­фор­них та калійних до­б­рив.

Агротехніка вирощування
Аг­ро­техніка ви­ро­щу­ван­ня пше­ниці ози­мої на зро­шенні за­галь­но­виз­на­на для умов Півдня Ук­раїни. По­ли­ван­ня про­во­дять за до­по­мо­гою до­щу­валь­них ма­шин «Фре­гат» і «Зе­матік». По­пе­ред­ни­ки — соя, ку­ку­руд­за, ово­чеві куль­ту­ри се­редніх строків дозріван­ня.
Досвiд ви­ро­щу­ван­ня пше­ниці ози­мої в Інсти­туті зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва свiдчить, що провідна роль у тех­но­логії її ви­ро­щу­ван­ня на­ле­жить раціональ­но­му за­сто­су­ван­ню міне­раль­них до­б­рив, мікро­до­б­рив, сти­му­ля­торів рос­ту та оп­ти­маль­но­му ре­жи­му зро­шу­ван­ня і за­хи­с­ту рос­лин від шкідли­вих ор­ганізмів. У зв’яз­ку з цим пи­тан­ням еко­номiчно­го i еко­логiчно об­грун­то­ва­но­го вне­сен­ня мiне­раль­них до­б­рив та за­сто­су­ван­ня за­собів за­хи­с­ту рос­лин не­обхідно придiля­ти особ­ли­ву ува­гу. Що по­вноціннішим бу­де жив­лен­ня рос­лин про­тя­гом усьо­го періоду ве­ге­тацiї куль­ту­ри на фоні оп­ти­маль­но­го фіто­санітар­но­го ста­ну, то ва­гомішим  бу­де вро­жай. Си­с­те­ма удо­б­рен­ня вклю­чає вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив згідно з аг­рохімічним аналізом і роз­ра­хун­ком їхньої по­тре­би для кож­но­го по­ля та по­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня посівів мікро­до­б­ри­ва­ми і сти­му­ля­то­ра­ми рос­ту, які містять не­обхідний набір по­жив­них ре­чо­вин. По­тре­бу в них виз­на­ча­ють на ос­нові аналізу грун­ту, вра­хо­ву­ю­чи ступінь йо­го за­со­ле­ності, вміст гу­му­су, по­каз­ник рН та вміст до­ступ­них для рос­лин форм азо­ту, фо­с­фо­ру, калію, мікро­е­ле­ментів на за­пла­но­ва­ний рівень вро­жаю. За да­ни­ми Інсти­ту­ту зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва, на фор­му­ван­ня 1т зер­на пше­ни­ця ви­но­сить із грун­ту 25,9 кг азо­ту, 11,2 — фо­с­фо­ру, 28,3 кг калію.
Пе­ред сівбою спеціалісти аг­рохімічних ла­бо­ра­торій відби­ра­ють про­би грун­ту в шарі 0–30 см для виз­на­чен­ня ос­нов­них еле­ментів жив­лен­ня рос­лин. За ре­зуль­та­та­ми  аналізу вно­сять не­обхідні нор­ми до­б­рив згідно з ме­то­ди­кою Інсти­ту­ту зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва. Так,  у  ПАТ «Фрідом Фарм Інтер­нешнл» для от­ри­ман­ня 6 т га зер­на дефіцит  еле­ментів жив­лен­ня ста­но­вить: азо­ту — 110 кг д. р./га , фо­с­фо­ру — 50, калію — 17, сірки —
12 кг д. р./га  (за да­ни­ми ТОВ «Кон­сал­ти­нг А­г­ро», Ка­хов­ка). У зв’яз­ку з цим во­се­ни пе­ред дис­ку­ван­ням на ко­жен гек­тар вне­сли по 28 кг д. р. азо­ту, 100% фо­с­фо­ру, 100 — калію і 100% сірки. Ос­танні 82 кг д. р. азо­ту вне­сли у піджив­лен­ня (КАС–28; 150 кг/га
(42% д. р. в азоті), і кар­бамід — 85 кг (40% д. р. в азоті)) (табл. 1).
У ТОВ «Ла­на По­до­ве 1» під ос­нов­ний об­робіток грун­ту вне­сли по 2 ц/га нітро­а­мо­фо­с­ки (16:16:16). Ре­ш­ту до­б­рив вне­сли на­весні (табл. 1).
Си­с­те­ма об­робітку грун­ту: в ПАТ «Фрідом Фарм Інтер­нешнл» — лу­щен­ня дис­ко­ви­ми лу­щиль­ни­ка­ми АГД 2,4, «Де­ме­т­ра» (пер­ше — на гли­би­ну 5–6, дру­ге — на 14–16 см), у ТОВ «Ла­на по­до­ве 1»  — лу­щен­ня на 14–16 см та оран­ка — на 25 см.
 Під час до­бо­ру сортів у ТОВ «Ла­на по­до­ве 1», ДП ДГ «Ка­ховсь­ке»  і ДП ДГ «Ас­канійське» пе­ре­ва­гу відда­ють сор­тоз­раз­кам се­лекції Інсти­ту­ту зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва — Овідій, Ко­ха­на, Бла­го, Марія, ХДАУ — Дріада. В ПАТ  «Фрідом Фарм Інтер­нешнл», крім відміче­них сортів, висіва­ють Ше­с­то­палівку, Се­лян­ку та інші сор­тоз­раз­ки Се­лекційно-ге­не­тич­но­го інсти­ту­ту.
Ос­нов­ни­ми по­ста­чаль­ни­ка­ми насіння є Інсти­тут зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва, Се­лекційно-ге­не­тич­ний інсти­тут, ДП ДГ «Ка­ховсь­ке»  і ДП ДГ «Ас­канійське», що вхо­дять до скла­ду Національ­ної ака­демії аг­рар­них на­ук Ук­раїни. Міне­ральні до­б­ри­ва та за­со­би за­хи­с­ту рос­лин гос­по­дар­ст­ва за­ку­по­ву­ють у ком­паній «Ерідон», «Аг­ро­за­хист Дон­бас», «Тор­го­вий Дім Насіння».
  У третій де­каді ве­рес­ня про­во­дять сівбу сівал­ка­ми «Джон Дір 1590» — у ТОВ «Ла­на По­до­ве 1», посівни­ми ком­плек­са­ми — в ПАТ «Фрідом Фарм Інтер­нешнл», ТД «До­линсь­ке», ДП ДГ «Ас­канійське», ДП ДГ «Ка­ховсь­ке», нор­ма висіву — 4,5–5,2 млн/ га. З ме­тою за­хи­с­ту сходів від ком­плек­су гриб­них хво­роб (саж­кові, ко­ре­неві гнилі та ін.) за три-п’ять днів до сівби насіння об­роб­ля­ють фунгіцид­ни­ми про­труй­ни­ка­ми: в  ПАТ «Фрідом Фарм Інтер­нешнл» і ТОВ « Ла­на По­до­ве 1» — Віал Траст, у ТД «До­линсь­ке»,  ДП ДГ «Ка­ховсь­ке» і «Ас­канійське» — Мак­сим Фор­те 050 FS, Кінто Дуо, Іншур Пер­форм. Про­тру­ю­ван­ня насіння про­во­дять за до­по­мо­гою про­тру­ю­вачів ПС-10А, ПНУ-10 і  СТ-5-25.

   Для кра­що­го за­без­пе­чен­ня сходів пше­ниці не­обхідни­ми по­жив­ни­ми ре­чо­ви­на­ми, підви­щен­ня імуніте­ту рос­лин до гриб­них хво­роб на ранніх фа­зах роз­вит­ку в усіх гос­по­дар­ст­вах під час про­труєння насіння до­да­ють мікро­до­б­ри­ва та сти­му­ля­то­ри рос­ту. Так, у ТОВ «Ла­на По­до­ве 1» посівний ма­теріал об­роб­ля­ють ба­ко­вою сумішшю  про­труй­ни­ка Віал Траст, КС, ком­плекс­но­го мікро­до­б­ри­ва Ва­ла­г­ро ЄДТА 5  і спеціаль­но­го ко­ре­не­с­ти­му­лю­ю­чо­го пре­па­ра­ту Радіфарм.  У ПАТ «Фрідом Фарм Інтер­нешнл» до ба­зо­во­вої суміші про­труй­ни­ка Віал Траст і мікро­до­б­ри­ва Ва­ла­г­ро ЄДТА до­да­ють до­б­ри­во-біо­сти­му­ля­тор Кроп­макс (табл. 1).  Про­труй­ник за­хи­щає рос­ли­ни від ко­ре­не­вих гни­лей, саж­ко­вих та інших хво­роб. Поєднан­ня про­тру­ю­ван­ня насіння з об­роб­кою ком­плек­сом мікро­е­ле­ментів та ко­ре­не­с­ти­му­лю­ю­чо­го пре­па­ра­ту сприяє от­ри­ман­ню дружних сходів на два-три дні раніше та до­по­ма­гає рос­ли­нам ви­т­ри­ма­ти не­спри­ят­ливі по­годні умо­ви ( ви­сокі та низькі тем­пе­ра­ту­ри) в осіньо-зи­мо­вий період. 
Во­се­ни посівам ози­ми­ни істот­ну не­без­пе­ку ста­нов­лять ми­шо­подібні гри­зу­ни (пе­ре­важ­но сіра та  гур­то­ва полівки), про­ти яких успішно за­сто­со­ву­ють Ізо­цин, Ми­ше­лов, Бродівіт, р., та інші ро­ден­ти­ци­ди.
На­укові досліджен­ня та ви­роб­ни­чий досвід свідчать, що мак­си­маль­на по­тре­ба в азоті рос­ли­на­ми пше­ниці ози­мої відбу­вається в період їхньо­го інтен­сив­но­го рос­ту, тоб­то в фа­зи вес­ня­но­го ку­щін­ня — ви­хо­ду в труб­ку.
За да­ни­ми досліджень Хер­сонсь­ко­го дер­жав­но­го та Ми­ко­лаївсько­го національ­но­го аг­рар­них універ­си­тетів, Інсти­ту­ту зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва та інших на­уко­вих за­кладів, по­за­ко­ре­неві  азотні піджив­лен­ня на фоні вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив  під  ос­нов­ний об­робіток грун­ту спри­я­ють не ли­ше підви­щен­ню гу­с­то­ти стеб­ло­с­тою і про­дук­тив­ності ко­ло­су, а й збільшен­ню вмісту білка і си­рої клей­ко­ви­ни в зерні.
У ТОВ «Ла­на По­до­ве 1» по мерз­ло­та­ло­му грун­ту вно­сять аміач­ну селітру, а в кінці фа­зи ко­лосіння і на­ли­ван­ня зер­на — кар­бамід, 8 кг/га. У ПАТ «Фрідом Фарм Інтер­нешнл» та ДП ДТ «Ас­ка­нійське» відда­ють пе­ре­ва­гу КАС-28 (150 л/га) у фазі вес­ня­но­го кущіння, а на по­чат­ку ви­хо­ду в труб­ку під пер­ший по­лив вно­сять по 85 кг/га кар­баміду.
Су­часні тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня зер­но­вих, зер­но­бо­бо­вих та інших куль­тур вклю­ча­ють не ли­ше за­сто­су­ван­ня міне­раль­них до­б­рив та за­собів за­хи­с­ту, а й мікро­до­б­ри­ва та ре­гу­ля­то­ри рос­ту, які на фоні ос­нов­но­го вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив по­си­лю­ють про­цес фо­то­син­те­зу, спри­я­ють кра­що­му роз­вит­ку рос­лин і підви­щен­ню їхньої стійкості до не­спри­ят­ли­вих умов та збільшен­ню рівня вро­жаю і по­кра­щен­ню якості зер­на. Так, у ТОВ «Ла­на По­до­ве1» на по­чат­ку осінньо­го ку­щін­ня за­сто­со­ву­ють Гуміфілд, в. г.; у кінці фа­зи ко­лосіння — ба­ко­ву суміш кар­баміду, суль­фа­ту амонію та ROST-кон­цен­т­ра­ту (5+10+15), на по­чат­ку на­ли­ван­ня зер­­на — кар­бамід. У ПАТ «Фрідом Фарм Інтер­нешнл»: на по­чат­ку ко­лосіння — План­та­фол (20:20:20), у фазі на­ли­ван­ня зер­на — кар­бамід (табл. 1).
У дослідних гос­по­дар­ст­вах «Ас­канійське» і «Ка­ховсь­ке» до пе­с­ти­цидів до­да­ють мікро­до­б­ри­ва Еко­лист У  та ре­гу­ля­тор рос­ту Емістим С.
В умо­вах гос­тро­го дефіци­ту во­ло­ги в Півден­но­му Сте­пу Ук­раїни зро­шен­ня є од­ним із го­ло­вних фак­торів інтен­сифікації сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го ви­роб­ництва. Оп­ти­маль­не поєднан­ня йо­го з інши­ми скла­до­ви­ми зем­ле­роб­ст­ва та  ком­плекс­ної ме­ханізації сприяє кра­що­му ви­ко­ри­с­тан­ню рос­ли­на­ми теп­ла, світла, по­жив­них ре­чо­вин та во­ло­ги, що за­без­пе­чує от­ри­ман­ня ви­со­ких та ста­лих уро­жаїв зер­но­вих  та інших куль­тур.
Під час зро­шен­ня пше­ниці ози­мої не­обхідно вра­хо­ву­ва­ти біологічні особ­ли­вості рос­лин що­до по­тре­би у воді, яка не­обхідна для фор­му­ван­ня за­пла­но­ва­но­го рівня вро­жаю за до­три­ман­ня всіх аг­ро­технічних ви­мог. За да­ни­ми Інсти­ту­ту зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва, су­мар­не во­до­спо­жи­ван­ня пше­ниці ози­мої, тоб­то по­тре­ба у воді, за весь період ве­ге­тації на транспірацію, фор­му­ван­ня біологічної ма­си та ви­па­ро­ву­ван­ня з по­верхні грун­ту ста­но­вить               2060–2950 м3/га. Найінтен­сивніше рос­ли­ни ви­ко­ри­с­то­ву­ють по­лив­ну во­ду в травні — 65–70% за­галь­ної по­тре­би, а ре­ш­ту — в першій
де­каді черв­ня.
Під час ви­ро­щу­ван­ня пше­ниці ози­мої за­сто­со­ву­ють пе­ред­посівні
(300–400 м3/га) та ве­ге­таційні
(350–500 м3/га) по­ли­ви, які за­без­пе­чу­ють зво­ло­жен­ня ша­ру грун­ту, де розмі­ще­на ос­нов­на ма­са ко­ре­не­вої си­с­те­ми рос­лин. У ро­ки з три­ва­лою осінньою по­су­хою в першій де­каді жовт­ня про­во­дять до­дат­кові по­ли­ван­ня нор­мою 350–400 м3/га, що сприяє одер­жан­ню дружних сходів та нор­маль­но­му роз­вит­ку рос­лин на ранніх ета­пах ор­га­но­ге­не­зу.
Оп­ти­мальні стро­ки про­ве­ден­ня во­ло­го­за­ряд­ко­вих по­ли­вань виз­на­ча­ють згідно з  по­каз­ни­ка­ми во­ло­гоміра «Ак­ва­тер М-350». Найбільшу відда­чу по­ли­ви за­без­пе­чу­ють у період  від фа­зи ви­хо­ду в труб­ку до по­чат­ку мо­лоч­ної стиг­лості зер­на.

   Як свідчить досвід Інсти­ту­ту зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва та дослідних гос­по­дарств «Ас­ка­нійське» і  «Ка­ховсь­ке», мак­си­маль­ний рівень уро­жай­ності зро­шу­ва­ної пше­ниці ози­мої фор­мується за умо­ви взаємодії двох ос­нов­них фак­торів — по­вно­го за­без­пе­чен­ня рос­лин не­об­хідни­ми по­жив­ни­ми ре­чо­ви­на­ми та оп­ти­маль­но­го фіто­санітар­но­го ста­ну.
В усіх гос­по­дар­ст­вах швид­ко по­ши­рю­ють­ся такі бур’яни, як осот ро­же­вий, ку­че­ря­вець Софії, гри­ци­ки зви­чайні, ам­б­розія по­ли­но­ли­с­та та інші, які не ли­ше пригнічу­ють роз­ви­ток зер­но­вих ко­ло­со­вих, але й ви­ко­ри­с­то­ву­ють на свій роз­ви­ток знач­ну ча­с­ти­ну по­жив­них ре­чо­вин, во­ло­ги та світла. Шкідливі ко­ма­хи (зла­кові му­хи, клоп-че­ре­паш­ка, пше­нич­ний трипс, зла­кові по­пе­лиці та ін.) та грибні хво­ро­би (піре­но­фо­роз, ко­ре­неві гнилі, бо­рош­ни­с­та ро­са, сеп­торіоз ли­с­тя та ко­ло­са,  саж­кові, іржасті та ін.) знач­но по­слаб­лю­ють роз­ви­ток зер­но­вих, що при­зво­дить до істот­них  втрат уро­жаю (до 37%) та погіршен­ня якості зер­на на по­лях без за­сто­су­ван­ня за­собів за­хи­с­ту.
У зв’яз­ку з цим про­тя­гом всьо­го періоду ве­ге­тації спеціалісти гос­по­дарств про­во­дять постійний фіто­санітар­ний  моніто­ринг для виз­на­чен­ня оп­ти­маль­них строків за­сто­су­ван­ня не­обхідних за­собів за­хи­с­ту про­ти най­не­без­печніших шкідли­вих ор­ганізмів, які ос­танніми ро­ка­ми істот­но погіршу­ють фіто­санітар­ний стан посівів.
Для за­хи­с­ту посівів пше­ниці від ком­плек­су гриб­них хво­роб всі відмічені ви­ще гос­по­дар­ст­ва про­во­дять по дві фунгіцидні об­роб­ки: пер­шу — ра­зом із гербіци­дом,  інсек­ти­ци­дом і при­ли­па­чем у фазі ви­хо­ду рос­лин у труб­ку, дру­гу  — ра­зом із мікро­до­б­ри­ва­ми за за­гро­зи ма­со­во­го роз­вит­ку шкідли­вих ор­ганізмів, за­сто­со­ву­ю­чи пе­с­ти­ци­ди різних фірм-ви­роб­ників.  Ком­плекс­ний за­хист пше­ниці ози­мої сприяє оп­тимізації фіто­санітар­но­го ста­ну куль­ту­ри до закінчен­ня ве­ге­тації.
Задля підви­щен­ня про­дук­тив­ності пше­ниці та стійкості її про­ти хво­роб і шкідників у ро­бочі роз­чи­ни пе­с­ти­цидів до­да­ють мікро­до­б­ри­ва та ре­гу­ля­то­ри рос­ту, які по­кра­щу­ють ви­ко­ри­с­тан­ня рос­ли­на­ми по­жив­них ре­чо­вин та по­си­лю­ють про­цес фо­то­син­те­зу (табл. 1).
Хімічні об­роб­ки про­во­дять за до­по­мо­гою об­при­с­ку­вачів «Апачe», «Сприн­тер», «Бер­ту ОП-3000».
У збе­ре­женні вро­жаю та якості зер­на пше­ниці ози­мої важ­ли­ва роль на­ле­жить зби­ран­ню вро­жаю в оп­ти­маль­но ранні і стислі стро­ки із вра­ху­ван­ням зо­наль­них та аг­ро­еко­логічних умов гос­по­дарств, за ди­фе­ренційо­ва­но­го підхо­ду до кож­но­го по­ля, пра­виль­них строків та спо­собів зби­ран­ня вро­жаю, що істот­но змен­шує шко­до­чиність кло­па-че­ре­паш­ки, хлібних жуків, пше­нич­но­го трип­са, хлібних ту­рунів, фу­заріозу, чор­но­го за­род­ка зер­на та інших шкідли­вих ор­ганізмів.
Жни­ву­ють пше­ни­цю ози­му в мак­си­маль­но стислі стро­ки зер­ноз­би­раль­ни­ми ком­бай­на­ми «Джон Дір 9600», «Кла­ас», «Кейс» та ін. із подрібню­ва­ча­ми со­ло­ми за по­вно­го дозріван­ня зер­на (12–15% во­ло­ги). По­чи­на­ють збіран­ня вро­жаю з насіннєвих посівів ви­щих ре­­п­­­­­­ро­дукцій більш ско­ро­стиг­лих сортів. Ко­жен сорт зби­ра­ють ок­ре­мим ком­бай­ном. Зер­но відра­зу очи­ща­ють на ЗАВ-40, калібру­ють, розміщу­ють на то­ку ок­ре­ми­ми партіями за сор­та­ми і ре­про­дукціями та ве­дуть си­с­те­ма­тич­не спо­с­те­ре­жен­ня за тем­пе­ра­ту­рою, во­логістю, ко­ль­о­ром, за­па­хом і схожістю насіння.
Після зби­ран­ня вро­жаю пше­ниці ози­мої про­во­дять об­робку грун­ту з ре­тель­ним за­гор­тан­ням рос­лин­них ре­ш­ток, що істот­но змен­шує за­пас ба­га­ть­ох збуд­ників гриб­них хво­роб та фіто­фагів у на­ступ­но­му році.

Економічні розрахунки
Од­ним із ос­нов­них по­каз­ників еко­номічної ефек­тив­ності ви­ро­щу­ван­ня зер­но­вих куль­тур є ве­ли­чи­на уро­жаю, собівартість зер­на та рен­та­бельність. Так, у ПАТ «Фрідом Фарм Інтер­нешнл», ТОВ «Ла­на По­до­ве 1», ДП ДГ «Ас­канійське», ДП ДГ «Ка­ховсь­ке»,ТД «До­линсь­ке» що­ро­ку одер­жу­ють вро­жай зер­на (2–3-го класів) на рівні 5,86–7,0 т/га із собівартістю 713–938 грн/т  і рен­та­бельністю 53,1–96,2% за ви­ро­щу­ван­ня різних сортів пше­ниці ози­мої на різних фо­нах удо­б­рен­ня та по різним по­пе­ред­ни­кам (табл. 2). Досвід цих гос­по­дарств свідчить про те, що одер­жан­ня ви­со­ких уро­жаїв пше­ниці ози­мої в гос­по­дар­ст­вах Півден­но­го Сте­пу Ук­раїни мож­ли­ве ли­ше за впро­ва­д­жен­ня су­час­них зо­наль­но адап­то­ва­них тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня, які грун­ту­ють­ся на на­уко­во об­грун­то­ваній сівозміні, своєчас­но­му та якісно­му ви­ко­нанні всіх аг­ро­технічних опе­рацій, ви­ро­щу­ванні  но­вих   ви­со­коінтен­сив­них сортів, вне­сенні не­обхідних норм міне­раль­них до­б­рив, ре­гу­ля­торів рос­ту, оп­ти­маль­но­му ре­жимі зро­шен­ня та інте­г­ро­ваній си­с­темі за­хи­с­ту від шкідли­вих ор­ганізмів, а та­кож за своєчас­но­го, без втрат, зби­ран­ня вро­жаю. Для цьо­го не­обхідна ви­со­ко­про­дук­тив­на техніка з навігаційни­ми си­с­те­ма­ми, що дає мож­ливість своєчас­но ви­ко­ну­ва­ти всі не­обхідні тех­но­логічні опе­рації.
Се­лекціоне­ри  Ук­раїни що­ро­ку по­пов­ню­ють ар­се­нал сортів м’якої пше­ниці ози­мої но­ви­ми пер­спек­тив­ни­ми сор­тоз­раз­ка­ми інтен­сив­но­го ти­пу. Ге­не­тич­ний по­тенціал їхньої вро­жай­ності є до­сить ви­со­ким. Так, но­во­с­тво­рені сор­ти м’якої пше­ниці ози­мої се­лекції Інсти­ту­ту зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва  Ана­толія, Бур­гун­ка, Ле­дя, Ко­шо­ва ма­ють уро­жай­ний по­тенціал
9,0–10,0 т/га і стійкі до ви­ля­ган­ня.
З ме­тою одер­жан­ня стабільної уро­жай­ності доцільно у кож­но­му гос­по­дарстві ви­ро­щу­ва­ти три-чо­ти­ри пер­спек­тивні сор­ти, які різнять­ся за ти­пом інтен­сив­ності фор­му­ван­ня вро­жаю, стро­ка­ми дозріван­ня, стійкістю до ек­с­т­ре­маль­них умов. Ши­ро­ке впро­ва­д­жен­ня у ви­роб­ництво но­вих ви­со­коінтен­сив­них сортів ози­мої м’якої пше­ниці згідно з зо­наль­но адап­то­ва­ни­ми тех­но­логіями дасть змо­гу виріши­ти про­до­воль­чу без­пе­ку, еко­номічні  і соціальні пи­тан­ня по­су­ш­ли­во­го півден­но­го регіону.
Постійно зустріча­ю­чись з аг­ра­ріями Хер­сонсь­кої об­ласті і знаючи їхні проблеми, пе­ре­даємо від них про­хан­ня Пре­зи­ден­ту Ук­раїни та Кабміну — змен­ши­ти та­ри­фи на про­ве­ден­ня зро­­­шен­ня сільгоспкуль­тур.

Інтерв'ю
Директор Сквирської сільськогосподарської дослідної станції Юрій Терновий
15 червня на Сквирській сільськогосподарській дослідній станції проводився щорічний День поля. Він був присвячений органічному землеробству, адже це єдина в Україні дослідна станція, спеціалізацією якої є органічне землеробство. Сайт «... Подробнее
Про глобальне потепління говорять уже кілька десятиліть. Які конкретні практичні наслідки від нього вже відчуло сільське господарство України і на що ще очікувати розповідає найавторитетніший в

1
0