Агротехніка вирощування озимої пшениці на зрошуванні
У пiвденному регiоні України постійно зростає увага до ефективного використання поливних земель. У 2014 р. із 2 млн га поливних земель фактично зрошувалось 600 тис. га, з яких близько 50% — у Херсонській області. В групі зрошуваних зернових культур особливе значення колективні та фермерські господарства приділяють вирощуванню пшениці озимої.
У пiвденному регiоні України постійно зростає увага до ефективного використання поливних земель. У 2014 р. із 2 млн га поливних земель фактично зрошувалось 600 тис. га, з яких близько 50% — у Херсонській області. В групі зрошуваних зернових культур особливе значення колективні та фермерські господарства приділяють вирощуванню пшениці озимої.
О. Шелудько, канд. бiол. наук, ст. наук. спiвробiтник,
В. Гонтарук, канд. с.-г. наук,
Інститут зрошуваного землеробства НААН,
В. Ставратiй, керівник,
П. Січкар, директор,
ТОВ «Лана Подове 1» Новотроїцького р-ну Херсонської обл.
Основні площі вирощування пшениці озимої в Українi розміщені у степовій зоні. Останніми роками у структурі посівних площ пiвденного регiону вона займає 25–32%. Проте врожайність її у більшості господарств бажає бути кращою. Так, у Херсонській області за середньої врожайності зрошуваної пшениці озимої 4,0 т/га в 2010–2013 рр. у низці господарств на значних площах цей показник був у 1,5–2 рази вищим.
Причинами нестабільності врожаїв зерна є недотримання науково обгрунтованих сівозмін, несвоєчасне виконання агротехнічних операцій, що істотно погіршує фітосанітарний стан посівів та зменшує продуктивність культури.
Багаторічний досвід колективних та фермерських господарств південного регіону України переконливо свідчить, що озима м’яка пшениця реалізує свій потенціал на зрошуваних землях за умов впровадження нових високопродуктивних сортів та дотримання всіх вимог технології вирощування. У цьому можна переконатись, відвідавши ДП ДГ «Асканійське», ДП ДГ «Каховське» Каховського р-ну, ПАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл» — Горностаївського, ТОВ «Лана Подове 1» — Новотроїцького, ТД «Долинське» Чаплинського р-ну Херсонської області, де за доброго догляду за посівами щороку отримують високі та сталі врожаї високоякісного зерна. Так, у 2013 р. у дослідному господарстві «Асканійське» отримали по 6,6 т/га якісного зерна пшениці озимої на площі 845,4 га, в ДП ДГ «Каховське» — по 8,0 на 459 га, в ТД «Долинське» — по 6,3 т/га на 583 га. Слід зазначити, що в цих господарствах вирощують різні сорти пшениці на площах із застосуванням різних
елементів технологій.
Агрокліматичні умови
Господарства розміщені в зоні Південного Степу України, грунтово-кліматичні умови якої сприяють вирощуванню зерна високих кондицій. Середньорічна температура повітря становить +9,9…10,2°С, тривалість вегетаційного періоду — до 230 днів. Середня кількість опадів за вегетацію — 250–285 мм. Гідротермічний коефіцієнт 0,52–0,63 свідчить, що господарства знаходяться в посушливій зоні, де природної вологи недостатньо для одержання стабільно високих врожаїв зернових та інших сільськогосподарських культур.
Тип грунту в Південному Степу темно-каштановий слабосолонцюватий на карбонатному лесі. Гумусовий горизонт — 22–29 см. Вміст гумусу в шарі 0–40см — 2,35–3,12%. Вміст нітратного азоту — 0,93–1,32 мг/100 г грунту, рухомого фосфору — 2,4–3,0, обмінного калію — 33,8–37,9 мг/100 г грунту. Агрохімічні показники грунту свідчать, що в умовах оптимального зрошення високі і сталі врожаї пшениці озимої можливі лише за додаткового внесення азотних та фосфорних добрив.
Досвід ДП ДГ «Асканійське», ДП ДГ «Каховське» та інших господарств доводить, що розрахункова доза азотних добрив забезпечує запланований рівень врожаю лише на фоні оптимального внесення фосфорних та калійних добрив.
Агротехніка вирощування
Агротехніка вирощування пшениці озимої на зрошенні загальновизнана для умов Півдня України. Поливання проводять за допомогою дощувальних машин «Фрегат» і «Зематік». Попередники — соя, кукурудза, овочеві культури середніх строків дозрівання.
Досвiд вирощування пшениці озимої в Інституті зрошуваного землеробства свiдчить, що провідна роль у технології її вирощування належить раціональному застосуванню мінеральних добрив, мікродобрив, стимуляторів росту та оптимальному режиму зрошування і захисту рослин від шкідливих організмів. У зв’язку з цим питанням економiчного i екологiчно обгрунтованого внесення мiнеральних добрив та застосування засобів захисту рослин необхідно придiляти особливу увагу. Що повноціннішим буде живлення рослин протягом усього періоду вегетацiї культури на фоні оптимального фітосанітарного стану, то вагомішим буде врожай. Система удобрення включає внесення мінеральних добрив згідно з агрохімічним аналізом і розрахунком їхньої потреби для кожного поля та позакореневе підживлення посівів мікродобривами і стимуляторами росту, які містять необхідний набір поживних речовин. Потребу в них визначають на основі аналізу грунту, враховуючи ступінь його засоленості, вміст гумусу, показник рН та вміст доступних для рослин форм азоту, фосфору, калію, мікроелементів на запланований рівень врожаю. За даними Інституту зрошуваного землеробства, на формування 1т зерна пшениця виносить із грунту 25,9 кг азоту, 11,2 — фосфору, 28,3 кг калію.
Перед сівбою спеціалісти агрохімічних лабораторій відбирають проби грунту в шарі 0–30 см для визначення основних елементів живлення рослин. За результатами аналізу вносять необхідні норми добрив згідно з методикою Інституту зрошуваного землеробства. Так, у ПАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл» для отримання 6 т га зерна дефіцит елементів живлення становить: азоту — 110 кг д. р./га , фосфору — 50, калію — 17, сірки —
12 кг д. р./га (за даними ТОВ «Консалтинг Агро», Каховка). У зв’язку з цим восени перед дискуванням на кожен гектар внесли по 28 кг д. р. азоту, 100% фосфору, 100 — калію і 100% сірки. Останні 82 кг д. р. азоту внесли у підживлення (КАС–28; 150 кг/га
(42% д. р. в азоті), і карбамід — 85 кг (40% д. р. в азоті)) (табл. 1).
У ТОВ «Лана Подове 1» під основний обробіток грунту внесли по 2 ц/га нітроамофоски (16:16:16). Решту добрив внесли навесні (табл. 1).
Система обробітку грунту: в ПАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл» — лущення дисковими лущильниками АГД 2,4, «Деметра» (перше — на глибину 5–6, друге — на 14–16 см), у ТОВ «Лана подове 1» — лущення на 14–16 см та оранка — на 25 см.
Під час добору сортів у ТОВ «Лана подове 1», ДП ДГ «Каховське» і ДП ДГ «Асканійське» перевагу віддають сортозразкам селекції Інституту зрошуваного землеробства — Овідій, Кохана, Благо, Марія, ХДАУ — Дріада. В ПАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл», крім відмічених сортів, висівають Шестопалівку, Селянку та інші сортозразки Селекційно-генетичного інституту.
Основними постачальниками насіння є Інститут зрошуваного землеробства, Селекційно-генетичний інститут, ДП ДГ «Каховське» і ДП ДГ «Асканійське», що входять до складу Національної академії аграрних наук України. Мінеральні добрива та засоби захисту рослин господарства закуповують у компаній «Ерідон», «Агрозахист Донбас», «Торговий Дім Насіння».
У третій декаді вересня проводять сівбу сівалками «Джон Дір 1590» — у ТОВ «Лана Подове 1», посівними комплексами — в ПАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл», ТД «Долинське», ДП ДГ «Асканійське», ДП ДГ «Каховське», норма висіву — 4,5–5,2 млн/ га. З метою захисту сходів від комплексу грибних хвороб (сажкові, кореневі гнилі та ін.) за три-п’ять днів до сівби насіння обробляють фунгіцидними протруйниками: в ПАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл» і ТОВ « Лана Подове 1» — Віал Траст, у ТД «Долинське», ДП ДГ «Каховське» і «Асканійське» — Максим Форте 050 FS, Кінто Дуо, Іншур Перформ. Протруювання насіння проводять за допомогою протруювачів ПС-10А, ПНУ-10 і СТ-5-25.
Для кращого забезпечення сходів пшениці необхідними поживними речовинами, підвищення імунітету рослин до грибних хвороб на ранніх фазах розвитку в усіх господарствах під час протруєння насіння додають мікродобрива та стимулятори росту. Так, у ТОВ «Лана Подове 1» посівний матеріал обробляють баковою сумішшю протруйника Віал Траст, КС, комплексного мікродобрива Валагро ЄДТА 5 і спеціального коренестимулюючого препарату Радіфарм. У ПАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл» до базовової суміші протруйника Віал Траст і мікродобрива Валагро ЄДТА додають добриво-біостимулятор Кропмакс (табл. 1). Протруйник захищає рослини від кореневих гнилей, сажкових та інших хвороб. Поєднання протруювання насіння з обробкою комплексом мікроелементів та коренестимулюючого препарату сприяє отриманню дружних сходів на два-три дні раніше та допомагає рослинам витримати несприятливі погодні умови ( високі та низькі температури) в осіньо-зимовий період.
Восени посівам озимини істотну небезпеку становлять мишоподібні гризуни (переважно сіра та гуртова полівки), проти яких успішно застосовують Ізоцин, Мишелов, Бродівіт, р., та інші родентициди.
Наукові дослідження та виробничий досвід свідчать, що максимальна потреба в азоті рослинами пшениці озимої відбувається в період їхнього інтенсивного росту, тобто в фази весняного кущіння — виходу в трубку.
За даними досліджень Херсонського державного та Миколаївського національного аграрних університетів, Інституту зрошуваного землеробства та інших наукових закладів, позакореневі азотні підживлення на фоні внесення мінеральних добрив під основний обробіток грунту сприяють не лише підвищенню густоти стеблостою і продуктивності колосу, а й збільшенню вмісту білка і сирої клейковини в зерні.
У ТОВ «Лана Подове 1» по мерзлоталому грунту вносять аміачну селітру, а в кінці фази колосіння і наливання зерна — карбамід, 8 кг/га. У ПАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл» та ДП ДТ «Асканійське» віддають перевагу КАС-28 (150 л/га) у фазі весняного кущіння, а на початку виходу в трубку під перший полив вносять по 85 кг/га карбаміду.
Сучасні технології вирощування зернових, зернобобових та інших культур включають не лише застосування мінеральних добрив та засобів захисту, а й мікродобрива та регулятори росту, які на фоні основного внесення мінеральних добрив посилюють процес фотосинтезу, сприяють кращому розвитку рослин і підвищенню їхньої стійкості до несприятливих умов та збільшенню рівня врожаю і покращенню якості зерна. Так, у ТОВ «Лана Подове1» на початку осіннього кущіння застосовують Гуміфілд, в. г.; у кінці фази колосіння — бакову суміш карбаміду, сульфату амонію та ROST-концентрату (5+10+15), на початку наливання зерна — карбамід. У ПАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл»: на початку колосіння — Плантафол (20:20:20), у фазі наливання зерна — карбамід (табл. 1).
У дослідних господарствах «Асканійське» і «Каховське» до пестицидів додають мікродобрива Еколист У та регулятор росту Емістим С.
В умовах гострого дефіциту вологи в Південному Степу України зрошення є одним із головних факторів інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Оптимальне поєднання його з іншими складовими землеробства та комплексної механізації сприяє кращому використанню рослинами тепла, світла, поживних речовин та вологи, що забезпечує отримання високих та сталих урожаїв зернових та інших культур.
Під час зрошення пшениці озимої необхідно враховувати біологічні особливості рослин щодо потреби у воді, яка необхідна для формування запланованого рівня врожаю за дотримання всіх агротехнічних вимог. За даними Інституту зрошуваного землеробства, сумарне водоспоживання пшениці озимої, тобто потреба у воді, за весь період вегетації на транспірацію, формування біологічної маси та випаровування з поверхні грунту становить 2060–2950 м3/га. Найінтенсивніше рослини використовують поливну воду в травні — 65–70% загальної потреби, а решту — в першій
декаді червня.
Під час вирощування пшениці озимої застосовують передпосівні
(300–400 м3/га) та вегетаційні
(350–500 м3/га) поливи, які забезпечують зволоження шару грунту, де розміщена основна маса кореневої системи рослин. У роки з тривалою осінньою посухою в першій декаді жовтня проводять додаткові поливання нормою 350–400 м3/га, що сприяє одержанню дружних сходів та нормальному розвитку рослин на ранніх етапах органогенезу.
Оптимальні строки проведення вологозарядкових поливань визначають згідно з показниками вологоміра «Акватер М-350». Найбільшу віддачу поливи забезпечують у період від фази виходу в трубку до початку молочної стиглості зерна.
Як свідчить досвід Інституту зрошуваного землеробства та дослідних господарств «Асканійське» і «Каховське», максимальний рівень урожайності зрошуваної пшениці озимої формується за умови взаємодії двох основних факторів — повного забезпечення рослин необхідними поживними речовинами та оптимального фітосанітарного стану.
В усіх господарствах швидко поширюються такі бур’яни, як осот рожевий, кучерявець Софії, грицики звичайні, амброзія полинолиста та інші, які не лише пригнічують розвиток зернових колосових, але й використовують на свій розвиток значну частину поживних речовин, вологи та світла. Шкідливі комахи (злакові мухи, клоп-черепашка, пшеничний трипс, злакові попелиці та ін.) та грибні хвороби (піренофороз, кореневі гнилі, борошниста роса, септоріоз листя та колоса, сажкові, іржасті та ін.) значно послаблюють розвиток зернових, що призводить до істотних втрат урожаю (до 37%) та погіршення якості зерна на полях без застосування засобів захисту.
У зв’язку з цим протягом всього періоду вегетації спеціалісти господарств проводять постійний фітосанітарний моніторинг для визначення оптимальних строків застосування необхідних засобів захисту проти найнебезпечніших шкідливих організмів, які останніми роками істотно погіршують фітосанітарний стан посівів.
Для захисту посівів пшениці від комплексу грибних хвороб всі відмічені вище господарства проводять по дві фунгіцидні обробки: першу — разом із гербіцидом, інсектицидом і прилипачем у фазі виходу рослин у трубку, другу — разом із мікродобривами за загрози масового розвитку шкідливих організмів, застосовуючи пестициди різних фірм-виробників. Комплексний захист пшениці озимої сприяє оптимізації фітосанітарного стану культури до закінчення вегетації.
Задля підвищення продуктивності пшениці та стійкості її проти хвороб і шкідників у робочі розчини пестицидів додають мікродобрива та регулятори росту, які покращують використання рослинами поживних речовин та посилюють процес фотосинтезу (табл. 1).
Хімічні обробки проводять за допомогою обприскувачів «Апачe», «Спринтер», «Берту ОП-3000».
У збереженні врожаю та якості зерна пшениці озимої важлива роль належить збиранню врожаю в оптимально ранні і стислі строки із врахуванням зональних та агроекологічних умов господарств, за диференційованого підходу до кожного поля, правильних строків та способів збирання врожаю, що істотно зменшує шкодочиність клопа-черепашки, хлібних жуків, пшеничного трипса, хлібних турунів, фузаріозу, чорного зародка зерна та інших шкідливих організмів.
Жнивують пшеницю озиму в максимально стислі строки зернозбиральними комбайнами «Джон Дір 9600», «Клаас», «Кейс» та ін. із подрібнювачами соломи за повного дозрівання зерна (12–15% вологи). Починають збірання врожаю з насіннєвих посівів вищих репродукцій більш скоростиглих сортів. Кожен сорт збирають окремим комбайном. Зерно відразу очищають на ЗАВ-40, калібрують, розміщують на току окремими партіями за сортами і репродукціями та ведуть систематичне спостереження за температурою, вологістю, кольором, запахом і схожістю насіння.
Після збирання врожаю пшениці озимої проводять обробку грунту з ретельним загортанням рослинних решток, що істотно зменшує запас багатьох збудників грибних хвороб та фітофагів у наступному році.
Економічні розрахунки
Одним із основних показників економічної ефективності вирощування зернових культур є величина урожаю, собівартість зерна та рентабельність. Так, у ПАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл», ТОВ «Лана Подове 1», ДП ДГ «Асканійське», ДП ДГ «Каховське»,ТД «Долинське» щороку одержують врожай зерна (2–3-го класів) на рівні 5,86–7,0 т/га із собівартістю 713–938 грн/т і рентабельністю 53,1–96,2% за вирощування різних сортів пшениці озимої на різних фонах удобрення та по різним попередникам (табл. 2). Досвід цих господарств свідчить про те, що одержання високих урожаїв пшениці озимої в господарствах Південного Степу України можливе лише за впровадження сучасних зонально адаптованих технологій вирощування, які грунтуються на науково обгрунтованій сівозміні, своєчасному та якісному виконанні всіх агротехнічних операцій, вирощуванні нових високоінтенсивних сортів, внесенні необхідних норм мінеральних добрив, регуляторів росту, оптимальному режимі зрошення та інтегрованій системі захисту від шкідливих організмів, а також за своєчасного, без втрат, збирання врожаю. Для цього необхідна високопродуктивна техніка з навігаційними системами, що дає можливість своєчасно виконувати всі необхідні технологічні операції.
Селекціонери України щороку поповнюють арсенал сортів м’якої пшениці озимої новими перспективними сортозразками інтенсивного типу. Генетичний потенціал їхньої врожайності є досить високим. Так, новостворені сорти м’якої пшениці озимої селекції Інституту зрошуваного землеробства Анатолія, Бургунка, Ледя, Кошова мають урожайний потенціал
9,0–10,0 т/га і стійкі до вилягання.
З метою одержання стабільної урожайності доцільно у кожному господарстві вирощувати три-чотири перспективні сорти, які різняться за типом інтенсивності формування врожаю, строками дозрівання, стійкістю до екстремальних умов. Широке впровадження у виробництво нових високоінтенсивних сортів озимої м’якої пшениці згідно з зонально адаптованими технологіями дасть змогу вирішити продовольчу безпеку, економічні і соціальні питання посушливого південного регіону.
Постійно зустрічаючись з аграріями Херсонської області і знаючи їхні проблеми, передаємо від них прохання Президенту України та Кабміну — зменшити тарифи на проведення зрошення сільгоспкультур.