Тернистий шлях «стрип-тіллу»

На початку цього року ми вперше почали писати про технологію «стрип-тілл» в умовах України. Згідно з теорією, ця технологія ідеально придатна насамперед для агровиробників, які господарюють на Півдні України, де вкрай не вистачає вологи. У попередніх статтях видання було продемонстровано покроковий фоторепортаж цієї технології у зоні нестійкого зволоження (Центральний Лісостеп). Як ця технологія проявить себе у зоні достатнього забезпечення вологою, вважаю, теж буде цікаво дізнатись нашим читачам.

Г. Жолобецький
g.zholobetskiy@univest-media.com

Цього разу ми відправились на Сумщину, в Глухівський р-н. Відповідно до розподілу території України за зонами зволоження, Глухівський р-н розміщений на межі Полісся і Лісостепу. Там щороку випадає достатня кількість опадів, які повністю забезпечують потреби вирощуваних культур у волозі протягом вегетації рослин.
ТОВ «Агрофірма ім. Чапаєва» є одним із підрозділів агрохолдингу «Росток-Холдинг». Площа оброблюваної землі становить 3050 га. Поточного року тут вирощували такі культури: озиму пшеницю — 100 га, кукурудзу на зерно — 2600 та соняшник — 349 га. У зоні Полісся це господарство вважають піонером упровадження технології «стрип-тілл». Отже, що вдалося чи не вдалося досягти у цій технології, нам охоче розповів О. Радченко, головний агроном товариства «Агрофірма ім. Чапаєва».
— Сама ідея впровадження технології «стрип-тілл» у нашому господарстві зародилась «у верхах» — у нашого керівництва. Ця технологія з’явилась зовсім недавно в Україні, а якщо нова, тож, мабуть, передова й ефективніша. Освоївши всю доступну літературу (хоча її не так уже й багато), вирішили випробувати її на кукурудзі як на профільній культурі. Так, 25 грудня 2012 р. на полі площею 60 га ми зібрали останній гектар кукурудзи. Відповідно, це поле не обробляли на зяб і навесні нинішнього року планували засівати останнім. От і вирішили на ньому поставити виробничі досліди із «стрип-тілл»-технології. 15 травня на площі 40 га провели дискування у два сліди важкими дисковими боронами: перше — на глибину 8–10 см по діагоналі поля. Після цього МВД 500 було внесено карбамід у нормі 240 кг/га (у фізичній вазі) і відразу провели друге дискування, на глибину 10–12 см, для загортання мінеральних добрив та кращого подрібнення післяжнивних решток. Паралельно, на решті поля у 20 га, 8-рядним грунтообробним комплексом «Ортман» проводили смуговий обробіток із внесенням 120 кг/га у фізичній вазі карбаміду. Зменшену вдвічі норму мінеральних добрив за «стрип-тілл»-технології зумовила технічна проблема: сам грунтообробний комплекс не в змозі внести 240 кг/га добрив під основний обробіток.
Наступного дня (16 травня) також за двома технологіями обробітку грунту ми висіяли кукурудзу — гібрид НК Фалькон (ФАО 220) із густотою
85 тис. шт./га. За мінімальною технологією висівання проводили разом із внесенням N16P16K16 у нормі 150 кг/га, за «стрип-тіллом» — також разом із внесенням N16P16K16, але у нормі
230 кг/га (у фізичній вазі). Якщо оцінювати у загальному за діючою речовиною, за «стрип-тілл»-технології було внесено добрив 166 кг/га (що на 15% менше, ніж за мінімального обробітку завдяки стрічковому внесенню), а за мінімальної технології — 190 кг/га.
Стали чекати появи сходів. За застосування «стрип-тілл»-технології сходи повністю з’явились на восьмий, за мінімальної технології — на дев’ятий день. Різниця була помітна візуально, проте не була досить суттєвою. На перших етапах росту та розвитку кукурудза, вирощувана за американською технологією, почала випереджати висіяну за мінімальною, — це було очевидним фактом, але таке переважання розвитку тривало недовго. Уже із появою восьми-десяти листків рослини за мінімальною технологією вирівнялися у рості з досліджуваними «конкурентами», а у фазі викидання волоті мінімальна технологія показувала кращі результати, ніж «стрип-тілл».
За обома технологіями провели захисні протибур’янові операції: у фазі п’яти-шести листків культури вносили гербіцид МайсТер Пауер OD у нормі 1,5 л/га. Разом із гербіцидною обробкою вносили універсальне добриво Нутрівант Плюс у нормі 2 кг/га. У фазі викидання волоті проводили друге листкове підживлення Басфоліар цинк  у нормі 0,5 л/га із додаванням карбаміду — 5 кг/га (у фізичній вазі). Проблем із шкідниками та хворобами на кукурудзі у нас поточного року не було, тому на етапі другого листкового підживлення всі агроприйоми закінчили і стали чекати результатів.