Сучасні сорти нейтрального дня суниці садової та специфіка культури
За результатами власних досліджень та аналітичного огляду літератури, наведено основні агробіологічні показники та особливості вирощування різних за походженням сортів суниці нейтрального дня. Підтверджено їхню недостатню адаптивність за вирощування в умовах відкритого грунту.
За результатами власних досліджень та аналітичного огляду літератури, наведено основні агробіологічні показники та особливості вирощування різних за походженням сортів суниці нейтрального дня. Підтверджено їхню недостатню адаптивність за вирощування в умовах відкритого грунту.
В. Павлюк, канд. с.-г. наук,
Інститут садівництва НААН,
А. Чмух, канд. с.-г. наук,
С. Чмих, мол. наук. співробітник,
Подільська дослідна станція садівництва,
Н. Павлюк, наук. співробітник,
Український інститут експертизи сортів рослин
Початок шляху
Сорт є найвагомішим фактором і засобом виробництва у технологіях вирощування усіх плодово-ягідних культур. Особливо революційним у вирощуванні суниці садової стала поява принципово нових — нейтральноденних сортів, які отримано в США у Каліфорнійському університеті завдяки міжвидовій гібридизації. Перше плодоношення у рік садіння вони мають уже через три місяці, а в наступні роки пік надходження ягід припадає на кожні шість тижнів (починаючи із червня). Інтродуковані із США, ці сорти і в Європі в умовах закритого грунту здатні давати позасезонні врожаї. Завдяки своїм біологічним особливостям, вони формують суцвіття незалежно від фотоперіоду як за довгого, так і короткого дня, можуть циклічно плодоносити та програмуватись для отримання продукції на певну дату. За доброго догляду вже у перший рік від них можна отримати врожай до 20 т/га.
Огляд сучасного сортименту
Одразу зазначимо, що терміни «ремонтантні», «нейтрального дня», «повторного плодоношення» — слід сприймати як синоніми.
У результаті вивчення у Канаді (провінції Онтаріо) колекції американських сортів суниці, нечутливих до тривалості дня (нейтральних), на 1988 р. було встановлено, що їхня продуктивність досягала 14 т/га — в перший та 39 т/га — на другий рік вегетації. Найвищою продуктивністю вирізнявся сорт Селва (Selva), середня врожайність якого у перший рік плодоношення становила 7,7 т/га за маси ягід 9,9 г. Мульчування міжрядь плівкою підвищувало врожайність на 50% та виключало необхідність боротьби із бур'янами. Всі нейтральні сорти добре реагують на внесення азотних та калійних добрив. Найвищу врожайність досягнуто за стрічкової схеми садіння з відстанню між рослинами 15 см та між стрічками — 90 см. Врожайність сорту Селва за ширини міжрядь 15 см становила 4,3 кг/м2, 30 см — 1,9 кг/м2. Оптимальні умови для сорту та максимальний врожай відмічено за формування трирядкових стрічкових ягідників.
Селва походить із США. Кущі слаборослі, округлі, середньорозлогі, листя середньоопушене, має слабке антоціанове забарвлення. Ягоди великі, ширококонусоподібні, темно-червоні, дуже щільні, із середнім блиском; м'якоть червона, повітряна комірка середня, плодоніжка відділяється важко. Ягоди першої хвилі плодоношення достигають приблизно на три дні раніше від сорту Зенга Зенгана. Рослини уразливі до вимерзання, але стійкі проти хвороб листя та кореневої системи. Ягоди в середньому ступені пошкоджуються сірою гниллю. Враховуючи здатність формувати ягоди на дочірніх розетках, сорт можна вирощувати в контейнерах у «висячій» чи «плакучій» формі.
Еверест. Британський сорт нейтрального дня, виведений у 1998 р. від схрещування сортів Евіта та Ірвін. У рік садіння урожай отримують від початку серпня до пізньої осені, а наступного року перший пік плодоношення — як у середньостиглих червневих сортів (на чотири-шість днів раніше від Зенги Зенгани), другий — від початку серпня до пізньої осені. Ягоди великі та дуже великі, вирівняні, насичено-червоного кольору, з сильним блиском. М'якоть яскраво-червона, ароматна, соковита, кисло-солодкого смаку. Еверест є досить поширеним у Європі завдяки відмінній транспортабельності ягід, їхньому привабливому зовнішньому вигляду та стійкості рослин проти сірої гнилі.
Королева Єлизавета. Англійський сорт, здатний плодоносити протягом усього літа. Є одним із найпоширеніших та високоврожайних у промисловому ягідництві Великої Британії. Кущі середньої сили росту, але з розлогим габітусом, утворюють порівняно мало вусів. Ягоди великі, конічної чи ширококонічної форми, яскраво-червоні, блискучі, із щільною м’якоттю та доброго смаку. Достатньо транспортабельні. Сорт стійкий проти захворювання сірою гниллю ягід, вибагливий до вологозабезпечення.
Альбіон. Сорт американської селекції. Плоди видовженоконічної форми, симетричні, зі щільною (але менша, ніж у Діаманта) м’якоттю. Зовнішнє і внутрішнє забарвлення — насичено-червоне. Смакові якості досить високі, ягоди придатні як для споживання у свіжому вигляді, так і для переробки. За рубежем Альбіон має значні обсяги виробництва, а місце у комерційному рейтингу поділяє із сортом Діамант. Добре зарекомендував себе на ринку Великої Британії завдяки щільній м’якоті, а також відносно високій стійкості проти кореневих гнилей. У 2007 р. його частка в сортовій структурі Англії досягла 25% і продовжує зростати. Має високу стійкість проти захворювань — вертицильозу і фітофторозу, але менш стійкий проти антракнозу. Однак через низьку зимостійкість у безсніжні зими на Київщині рослини можуть вимерзати.
У Канаді під час досліджень можливості цілорічного вирощування суниці вивчали 13 сортів із Каліфорнії (США ), які вирізнялись інтенсивним пагоноутворенням, швидким ростом та отриманням ягід за 45–60 днів. Ріст і розвиток рослин проходив таким чином, що пагоноутворення та отримання ягід перебігали хоча і паралельно, але окремо. Як наслідок — урожай ягід отримували цілий рік: переносили рослини восени з поля в теплицю і вирощували суницю після томатів, огірків та інших культур.
У 1999 р. у США створено чотири нові сорти: Diamante, Aromas, Gaviota, Pacific, що відповідають основним вимогам якості ягід і врожайності. Однак на сході США однією з важких проблем під час вирощування суниці є хвороба — антракноз. Тому селекція на генетично обумовлену стійкість проти цієї хвороби є одним із варіантів зменшення втрат від антракнозу.
Польща займає друге місце в Європі із виробництва ягід суниці (річний вал — понад 180 тис. т). Але навіть для польського виробника ягід не все так просто — для вирощування нових сортів потрібна ліцензія, а її вартість на один сорт становить 3 тис. дол. Окрім цього, оплата роялті становить 15% суми реалізованої продукції, тому для окупності витрат необхідні великі площі маточників, які не всі господарства мають. Однак саме в Польщі, керуючись доцільністю і відчуттям комерційного успіху, з 2003 р. на засадах ліцензування введено в реєстр найновіші сорти із США — Діамант (Diamante), Гавіота (Gaviota), Сіскейп (Seascape) і Аромас (Aromas). Усі вони є сортами повторного плодоношення, але уразливі до вимерзання, що й було відзначено на момент їхньої реєстрації.
Діамант. Кущі сильнорослі, округлі, середньорозлогі. Ягоди середньої величини, видовжені, червоні, досить щільні; м’якоть помаранчево-червона, повітряна комірка мала, плодоніжка відділяється важко. Особливості плодоношення — ягоди першої хвилі достигають приблизно на три дні раніше від сорту Зенга Зенгана, їхня врожайність невисока. Рослини уразливі до вимерзання, але стійкі проти хвороб.
Гавіота. Кущі середньорослі, округлі, середньорозлогі. Листя малоопушене, має сильне антоціанове забарвлення. Ягоди середньої величини, циліндричні, червоні, досить щільні, нерівномірно забарвлені, із сильним блиском; м’якоть ясно-червона, повітряна комірка середньої величини, плодоніжка дуже важко відділяється. Ягоди першої хвилі достигають приблизно на три дні раніше від сорту Зенга Зенгана, їхня врожайність невисока. Рослини уразливі до вимерзання, але стійкі проти хвороб.
Сіскейп. Кущі середньорослі, широкоокруглі, середньорозлогі. Листя малоопушене, має середнє антоціанове забарвлення. Ягоди середньої величини і великі, конусоподібні, червоні, досить щільні, нерівномірно забарвлені, із сильним блиском; м’якоть червона, повітряна комірка середньої величини, плодоніжка легко відділяється. Ягоди першої хвилі достигають приблизно на три дні раніше від сорту Зенга Зенгана, їхня врожайність висока. Рослини досить стійкі до вимерзання і середньостійкі проти хвороб. Ягоди в середньому ступені пошкоджуються сірою гниллю.
Аромас теж отриманий у Каліфорнійському університеті ( CAL. 87112-6 x CAL 88270-1). Кущі слаборослі, широкоокруглі, середньорозлогі. Листя малоопушене, має середнє антоціанове забарвлення. Ягоди середньої величини, конусоподібні, темно-червоні, досить щільні, рівномірно забарвлені, блискучі, м’якоть червона, повітряна комірка дуже мала, плодоніжка відділяється важко. Ягоди першої хвилі теж достигають приблизно на три дні раніше від сорту Зенга Зенгана, врожайність невисока. Рослини уразливі до вимерзання, але стійкі проти сірої гнилі.
Cтаном на 2010 р. найпопулярнішими в європейських країнах стали сорти Селва, Альбіон, Аромас, Сан Андреас і Портола, а перспективними — Флоріант та Еві-2.
Шарлотта (Charlotte). Плоди привабливі, щільні, але дещо малих розмірів. Мають добрий смак та надто сильний аромат. Потенціал врожайності — 400–800 г з рослини.
Ельсіноре (Elsinore). Ягоди середньої щільності, зовні привабливі, потенціал урожайності — понад 1000 г з рослини.
Еві — 2 (Evi-2). Смак посередній, але потенціал урожайності високий — понад 1000 г з рослини. Восени квітконоси можуть ламатися. Сорт чутливий до дощів — ягоди можуть пошкоджуватись сірою гниллю від середнього до сильного ступеня.
Івз Ділайт (Eves Delight). Ягоди світло-червоні, доброго смаку. Рівень урожайності середній. Сорт сприйнятливий до борошнистої роси, тому рекомендується для вирощування тільки за умови доброго захисту.
Моллінг Пірл (Malling Pearl). Ягоди зовні привабливі, доброго смаку, відносно щільні. Потенціал врожайності — приблизно 800–1000 г з рослини. Зовні ягоди подібні до Ельсанти. Але вирощування сорту може обмежуватись через численні випадання рослин, спричинені кореневими гнилями.
Світ Еві (Sweet Eve). Ягоди світло-червоні, щільні, доброго смаку. Потенціал урожайності середній. Однак сорт чутливий до дощів, тому рекомендується для вирощування тільки за умови доброго захисту.
Портолас (Portolas). Ягоди світло-червоні, дуже привабливі, щільні. Рослини слаборослі, але чутливі до дощу. Потенціал урожайності — від середнього до високого
(800–1000 г з рослини).
Сан Андреас (San Andreas). Ягоди типово червоні, дуже щільні, середнього смаку. Рослини міцні і сильнорослі. Початок збирання врожаю — пізній. Потенціал урожайності — 800–1000 г з рослини.
В Англії як можливу заміну сорту Альбіон упроваджують сорт Фінесс. Поширеним і надалі залишається Дрісколл Джубілі, плоди якого задовольняють смак найвибагливіших покупців. Останнім часом набувають поширення Світ Еві, новостворені Бадді і Фінесс, а також італійські сорти.
Бадді — сорт із привабливими, блискучими, щільними і дуже солодкими плодами, з високим вмістом сухих розчинних речовин. Рослини досить сильнорослі, стійкі проти вертицильозу і кореневої гнилі та досить толерантні до борошнистої роси.
Фінесс — за врожайністю дещо перевершує поширений Еверест. Плоди привабливі, гарної форми. Рослини сильнорослі, стійкі протии вертицильозу і кореневої гнилі, помірно стійкі проти борошнистої роси.
В Україні сорти нейтрального дня з’явились не так давно, і більшість з них — зарубіжної селекції (Селва, Єльсіноре, Альбіон, Діамант, Остара, Королева Єлизавета).
Результати досліджень
в Україні
Сорти вивчали в Інституті садівництва НААН (Київ) та на Подільській дослідній станції садівництва в основному за однорядної загущеної посадки: відстань між рядками — 0,8–0,9, між рослинами в рядку — 0,2 м, близько 55 тис. кущів на 1 га.
Вивчення в Інституті садівництва на Київщині у 2006–2011 рр. сортів Брайтон, Женева і Референта засвідчили найкращу продуктивність та адаптивність у цілому у Референти.
У результаті дослідження на Подільській ДСС за сприятливих умов перезимівлі 2007–2008 рр. сортів Діамант, Еві-2, Еверест, Остара (Ostara), Селва, Сіскейп і Флорін (Florin) отримано позитивні дані. Цвітіння у них розпочиналося 4–8 травня, одночасно з традиційними короткоденними ранніми сортами, а початок другої хвилі цвітіння припадав на кінець червня — початок липня і тривав до приморозків. Достигання плодів першої хвилі плодоношення відмічено в першій декаді червня.
Ягоди другої хвилі розпочинали дозрівати у першій декаді липня, за винятком сортів Сіскейп і Флорін, у яких воно починалось на 7–10 днів пізніше від інших сортів. Збирання ягід тривало до кінця жовтня. Найурожайнішими виявились Еверест
(10,5 т/га) і Флорін (9,4 т/га). Найменший урожай зібрано у Діаманта, однак його ягоди — високих смакових і товарних якостей. Урожайність решти сортів була в межах 5,7–8,6 т/га.
Високу товарність мали Флорін та Еві-2, у яких вихід ягід першого сорту становив, відповідно, 71,5 та 52,6%. У решти сортів цей показник був у межах 33,7–47,8%. Якісні, привабливі, транспортабельні і досить великі плоди доброго смаку (8 балів) були у Флорін, Селви, Діаманта та Еві-2. Дещо нижчої якості і найдрібнішими були ягоди сорту Остара, із них першого товарного сорту — всього 8,6%.
Найшкодочиннішими хворобами, що зменшують якість і кількість урожаю, є борошниста роса листя та сіра гниль ягід. Ураження ягід борошнистою росою у всіх сортів не виявлено. Найстійкішими проти сірої гнилі виявились сорти Селва, Діамант і Сіскейп (ураження ягід — менше 1%), менш стійкими — сорти Еві-2 та Еверест (1–2%).
За подальшого вивчення за відносно сприятливих умов вегетаційних періодів та зим 2011–2013 рр. на Поділлі у сортів нейтрального дня теж підтверджено дві хвилі плодоношення, і перший літній урожай (як правило, раннього достигання порівняно із червневими сортами) становив
6,9–10,2 т/га. Найпродуктивнішими у сприятливому за погодними умовами 2012 р. виявились Еві-2 (10,2 т/га) і Сельва (9,4 т/га). Дещо меншою була врожайність у сортів Еверест (8,2 т/га) і Флоріант ( 6,9 т/га), що близько до контрольного сорту короткого дня Хоней (8,2 т/га). Середній за два роки червневий урожай становив, залежно від сорту, 5,1–7,5 т/га.
Потенційна біологічна продуктивність у другому й основному осінньому врожаї сортів нейтрального дня була високою: у Еві-2 — 31,5, у Евересту — 28,7 т/га. Істотно нижчим урожай у літньо-осінній період був у Флоріанта — 21,6 , та найнижчим — у Сельви — 17,7 т/га. Однак основним недоліком перших двох сортів виявилось сильне ураження ягід антракнозом.
Умови зими 2014 р. підтвердили недостатню зимостійкість сортів уже за зниження температури у третій декаді січня до середньодобової -18,1°С, а мінімальної до -21,7°С. Висота снігового покриву на той час на суниці становила 14–20 см, що мало б захистити рослини від підмерзання. У лютому середньодобова температура повітря становила -1,4°С, що на 2,9°С вище норми, у третій декаді відбувся перехід середньодобової температури через 0°С. За таких умов більшість класичних сортів суниці (короткого дня) перезимувала добре, але сорти нейтрального дня — Флоріант, Еві-2 та Еверест, які увійшли в зиму вже у незадовільному стані через ураження хворобами, загинули повністю.
Таким чином, у результаті вивчення нейтральноденних сортів суниці у відкритому грунті навіть у центральній частині України встановлено недостатню їхню адаптивність через низьку зимостійкість та сильне ураження хворобами. Саме тому останнім часом у багатьох країнах відпрацьовуються технології вирощування культури за часткового чи повністю закритого грунту.
Перспективи однорічної
культури під накриттям
Під час вивчення в однорічній культурі на горизонтальних стелажах під тунельними укриттями (дашками), у Польщі в 2012 р. було отримано попередні та обнадійливі за високою продуктивністю результати щодо нових сортів: Амандіне (Amandine), Еві ІІ (Evi- II) та Ліноза (Linosa).
Амандіне. Новий сорт повторного плодоношення французької селекції, який лише із 2012 р. поширюється в Польщі. Сорт високоврожайний, має видовженоконічні, яскраво-червоні, великі та щільні, високотранспортабельні ягоди дуже доброго смаку. Придатний як для вирощування на грядах в умовах відкритого грунту, так і в малооб’ємній гідропонній культурі на горизонтальних стелажах. У першій хвилі плодоношення, якщо не видаляти квітки, сорт вирізняється ранньостиглістю і дуже швидко нарощує продуктивність. Літній пік плодоношення припадає на другу і третю декаду червня, а пік осіннього врожаю — від третьої декади липня і до кінця серпня. У цілому за сумою врожаю двох періодів одного року плодоношення сорту Амандіне незначно поступається Еві ІІ та суттєво перевершує Лінозу. Фірма «Планаза» впроваджує цей сорт у Польщі шляхом вирощування і надання у великомірних контейнерних саджанців «фріго» з дуже високим потенціалом плодоношення.
Еві II. За умов Польщі має сильнорослі і напіврозлогі кущі, з інтенсивно зеленим і блискучим листям. Квітконоси виростають вище листя і сильно розгалужуються. Ягоди великі, щільні та смачні, однак наприкінці збирання дрібнішають. Мають широкоокруглу та ширококонічну форму, насичено-червоне забарвлення із сильним блиском, добру транспортабельність. Рослини проявляють високу стійкість проти хвороб листя та кореневої системи. За вирощування під дашками ягоди стійкі проти сірої гнилі. Сорт Еві ІІ, із урахуванням типово десертних властивостей ягід високої якості та дуже високої врожайності, став одним із найпопулярніших сортів повторного плодоношення. Але саме з огляду на це рослини потребують високого режиму живлення та зволоження.
Повністю придатний як для вирощування на грядах у відкритому грунті, так і в культурі під накриттям. У весняно-літній період за умови видалення перших квіток сорт вирізняється достатньо високим плодоношенням у другій і третій декадах червня. А дуже високий потенціал врожайності і швидке її нарощування спостерігається саме у другий літній пік плодоношення, який триває від третьої декади липня і до кінця серпня. У цілому, за сумою врожаю двох періодів одного року плодоношення Еві ІІ незначно перевершує сорт Амандіне та суттєво — Лінозу.
Ліноза. Новий сорт італійської селекції, поширенням та наданням саджанців якого займається фірма Vivai Mazzoni. За умов Польщі має великі ягоди, вирівняні за величиною, значно видовженої конічної форми, світло-червоні та блискучі. М'якоть рівномірно червона, досить щільна і смачна, із високим вмістом цукрів. Рослини середньої сили росту, не загущені листям, високоврожайні. Проявляють достатню стійкість проти основних грибних хвороб суниці: слабовразливі до білої плямистості листя та стійкі проти борошнистої роси. Квітують дуже рано, також рано дають перший великий літній урожай. Друга хвиля плодоношення триває від другої половини липня і до завершення сезону. Сорт підтвердив високу придатність для вирощування на матах із кокосовим субстратом на горизонтальних стелажах під дашками. За таких умов вирощування, за сумою врожаю двох періодів плодоношення 2012 р., Ліноза суттєво поступився сорту Еві ІІ та несуттєво — Амандіне.
Узагальнення та
рекомендації виробництву
Аналіз результатів досліджень зарубіжних та українських фахівців засвідчує, що за умов відкритого грунту сорти нейтрального дня мають недостатню адаптивність через низьку зимостійкість та сильне ураження хворобами. Узагальнення даних тривалих спостережень дало можливість європейським науковцям акцентувати увагу на специфічних вимогах цієї культури.
Строк садіння фріго-розсади (охолодженої) — середина березня. Зелені рослини теж можна висаджувати, але краще — на початку вересня попереднього року. Найважливішим у технології вирощування суниці нейтрального дня є сильний вегетативний розвиток рослин після висадки та формування багатьох бокових ріжків. Для цього перші квітки слід видаляти приблизно до кінця травня — початку червня. Крім цього, після садіння навесні і до початку — середини травня потрібно провести монтаж накриття.
Нормативна відстань між рослинами сортів нейтрального дня становить 35 см. У слаборослих сортів з низькою врожайністю з однієї рослини цю відстань треба зменшувати. Так, індивідуальним виробникам для вирощування, залежно від методу та досвіду, пропонуються сорти: Еверест, Еві-2, Шарлотта, Альбіон, Сан Андреас і Портолас. Уже є перший досвід вирощування нових — Світ Еві та Івз Ділайт, який засвідчив явний прогрес щодо смаку ягід ремонтантних сортів.
Період збирання врожаю досить тривалий — від середини липня до середини жовтня. Це означає, що всі хворі плоди треба видаляти із ягідника задля уникнення пошкодження наступних. Окрім цього, для збереження добрих розмірів ягід частину квіток треба видаляти. У подальшому обсяг робіт під час збирання порівняно менший, ніж на підготовці гряд з осені, і як результат — відчутне подовження періоду збирання врожаю.
Через довгий період збирання врожаю (пізно влітку та восени) виникають проблеми із захистом рослин. Основними хворобами, що шкодять культурі, є борошниста роса, антракноз і сіра плодова гниль, а із шкідників — кліщі. За застосування наявних дозволених засобів захисту не завжди можна їх повністю знешкодити. Тоді, скріпивши серце, доводиться миритись із частковими втратами.