Як підвищити ефективність обприскування

Ефективність дії пестицидів залежить на 20–30% від їхньої якості і на 70–80% — від технології їхнього застосування, тому, якщо ви маєте найсучасніший обприскувач, це ще не означає, що результат внесення препаратів буде 100% ефективним.

Залежно від фізичних властивостей препаратів, біологічних особливостей окремих шкідливих організмів, а також господарсько-економічних вимог та інших умов, пестициди застосовують різними способами: обприскування, обпилювання, протруювання, токсикація, отруєння принад, фумігація. Кожний із цих способів має певні специфічні особливості, які треба враховувати, визначаючи, яким способом краще скористатися в тих чи інших конкретних умовах. При цьому до уваги треба брати особливості розвитку збудників хвороб, шкідників та бур'янів, із якими проводять боротьбу, особливості оброблюваних пестицидами рослин, властивості самих препаратів, навколишні умови тощо.
Обприскування є найпоширенішим способом нанесення препаратів на рослину. За обприскування використовують різні препаративні форми пестицидів. Проводять його за допомогою спеціальних машин - обприскувачів або авіаційної апаратури, яку встановлюють на літаках і гвинтокрилах.
Перевагою цього способу є триваліша дія препарату, менша залежність його від погодних умов, особливо за використання препаратів системної дії. Недоліком обприскування є використання великої кількості води для приготування робочої рідини. Але за певних обставин достатня ефективність може бути забезпечена лише обприскуванням.
Налагодженню та регулюванню обприскувача потрібно приділяти першочергову увагу. Підготовкою обприскувача до роботи мають займатися механізатор, інженерний спеціаліст та агроном господарства.
   Обприскувач перед виконанням технологічних операцій має відповідати таким вимогам:
 рівномірне розподілення робочої рідини поверхнею рослин чи грунту, що обприскуються;
 відхилення від установленої норми витрати робочого розчину між окремими розпилювачами не має перевищувати 5-10%;
 не допускається внесення пестицидів за загрози знесення їх вітром на посіви культур, чутливих до цих препаратів, а також на пасовища та природоохоронні землі.
 Згідно із заводською інструкцією, під час підготовки кожного обприскувача до роботи, насамперед, проводять підтягування нарізних кріплень, змазування, заміну несправних вузлів, деталей тощо. Промивають резервуар, штанги, фільтри до повного видалення бруду та іржі. Перевіряють роботу вакуумного пристрою та герметичність системи в цілому (з'єднання, шланги, сальники, крани) та заповнюють обприскувач чистою водою. Регулюють робочий тиск у системі (0,2-0,3 Мпа, 2-3 кг/см2), установлюють робочу швидкість руху агрегату (6-8 км/год) із урахуванням рельєфу місцевості та бажаної якості обробки грунту. Добирають потрібний тип розпилювача і встановлюють штангу за висотою таким чином, щоб забезпечити перекриття факелів. Після визначення оптимального типу розпилювача, швидкості руху агрегату полем, а також тиску визначають норму витрати розчину (л/хв) через один розпилювач виходячи із загальноприйнятої норми витрати його на 1 га, швидкості руху агрегату полем, ширини захвату штанги та загальної кількості розпилювачів.
 Згідно із заводською інструкцією, до обприскувача добирають тип розпилювача, який може забезпечити вказану витрату розчину за заданих параметрів тиску та швидкості руху агрегату полем. За допомогою мірного циліндра перевіряють середню витрату розчину всіма розпилювачами. Ті з них, які відхиляються від установленої норми більш ніж на 10%, - замінюють.
Висоту підняття штанги над поверхнею грунту встановлюють таким чином, щоб забезпечити перекриття факелів відцентрових, тангенціальних та дефлекторних розпилювачів близько 50%, а у щілинних воно має становити 10-15 см. Перевіряють правильність попереднього налаштування обприскувача безпосередньо в полі, на якому проводитимуть захисні заходи. Якщо фактична витрата робочого розчину відрізняється від заданої норми більш ніж на 10%, корегують її шляхом регулювання тиску в напірній магістралі обприскувача.
   Обприскування може бути високооб'ємним - з нормою витрати розчину 300 л/га і більше; середньооб'ємним - 100 л/га; малооб'ємним - 10-50 л/га та ультрамалооб'ємним - менше 10 л/га. Для малооб'ємного та ультрамалооб'ємного обприскування найбільше придатні обертальні розпилювачі.
 Для приготування робочих розчинів слід використовувати чисту воду (не застосовувати іржаву або забруднену), а заправляння обприскувачів проводити на спеціально відведених майданчиках, дорогах або їхніх узбіччях. Кількість приготованого розчину має бути кратною об'єму баків обприскувача. Всі пестициди, крім змочуваних порошків, перед застосуванням потрібно спочатку ретельно струшувати безпосередньо у заводській тарі.
Використання бакових сумішей дає змогу зменшити витрати на проведення захисних заходів, але водночас потрібно враховувати:
 сумісність препаратів;
 послідовність завантаження препаратів у бак: спочатку додають водорозчинні гранули та порошки (г, в.г, в.р.г., з.п.), потім - рідкі суспензії (в.с., в.с.к., к.с., мк.с., м.с.), водні розчини (в.р.) або водні концентрати (в.к., в.р.к.), а наостанок - концентрати емульсії (к.е.);
 додавання наступного компонента в бак слід проводити тільки після якісного перемішування попереднього.
   Залежно від фізико-механічних властивостей окремих пестицидів, у процесі приготування робочих розчинів важливо дотримуватись певної послідовності. Так, за внесення концентратів емульсій, водних розчинів або водорозчинних концентратів ємність заповнюють на дві третини водою, після чого додають розраховану кількість пестициду та перемішують, доливають її водою до повного об'єму, знову перемішують робочий розчин і розпочинають обприскування. За використання порошкоподібних препаратів потрібно окремо приготувати маточний розчин, який вливають у напівзаповнену бакову ємність, перемішують, доводять її водою до повного об'єму за постійного перемішування, після чого проводять обприскування.
 Застосування мінерально-олійних суспензій відрізняється низкою особливостей: їх спочатку ретельно перемішують у заводській тарі, бак обприскувача наполовину заповнюють водою і за помірного перемішування розчину додають потрібну кількість препарату таким чином, щоб він не збігав по внутрішніх стінках, а потрапляв безпосередньо у воду. Заливають в обприскувач воду до потрібного об'єму, після чого розпочинають внесення пестициду.
 За сумісного використання концентратів емульсії і порошкоподібних препаратів бакову суміш готують так. Ємність заповнюють на дві третини водою. Окремо готують маточний розчин із використанням порошкоподібного препарату, який за постійного перемішування повільно вливають у воду. Додають потрібну кількість препарату на основі концентрату емульсії, доливають ємність водою до повного об'єму, знову перемішують, після чого проводять обприскування.
   Для отримання робочих розчинів однакової концентрації слід постійно перемішувати їх із водою протягом приготування, заправлення обприскувача, а також внесення.
 За відсутності даних про параметри сумісності препаратів або за потреби їхнього уточнення проводять перевірку на їхню сумісність. Компоненти суміші в кількостях, які відповідають польовим нормам витрати, закладають у мірні ємності однакового об'єму (це можуть бути скляні трилітрові банки або звичайні мензурки). Після приготування робочих розчинів до потрібного ступеня розчинення ємності закривають і перемішують рідину, перевертаючи посудину 10-15 разів. Також суміш візуально перевіряють на однорідність відразу після відстоювання протягом 30 хв. Ознаками несумісності є пошарове розподілення робочої рідини, утворення піни, звичайного або клаптикового осаду. Потрібно зазначити, що будь-яка комбінація компонентів, яка пошарово розподіляється протягом 30 хв, але легко змішується за повторного перевертання ємності, може бути використана за умови постійного перемішування її в баку обприскувача. Утворення недиспергованого масла, звичайного або клаптикового осаду - візуальна ознака того, що суміші не придатні до використання.

Обприскування рослин
за допомогою авіації
та літальних апаратів
У сільському господарстві використовують літаки Ан-2, Ан-2М, Як-12, гвинтокрили Мі-2, Ка-15, Ка-26, а також дельтаплани. Для обприскування на них установлюють обприскувачі, а для обробки порошкоподібними пестицидами і розкидання отруйних принад - обпилювачі.
   Під час обробки авіаційними апаратами досягається висока продуктивність, що дуже важливо в захисті рослин, коли запізнення з обробкою на два-чотири дні призводить до значного пошкодження сільськогосподарських рослин або повної їхньої загибелі. Перевагами авіаобробок перед наземним обприскуванням є швидкість та значний обсяг площ, які можуть бути оброблені за короткий час. За авіаобробок механічно не пошкоджуються рослини культури і, таким чином, не втрачається частка врожаю. Загалом собівартість авіаобприскування є нижчою, ніж  наземного. Для авіаційних обробок відводять великі ділянки правильної конфігурації, без небезпечних для польотів перешкод на полі й на підходах до нього. Ділянки, пересічені лініями телефонного, телеграфного зв'язку і високовольтними електромережами, вітрозахисними лісосмугами тощо, обробляють уздовж перешкод.
 Для проведення авіаобробок можуть бути придатними також поля, якщо на підходах до них перешкоди перебувають на відстані, що дорівнює їхній висоті, помноженій на 30. Поля з деревними насадженнями заввишки до 5 м потрібно обробляти за висоти польоту 5 м над кронами дерев. Під час вибору ділянок, придатних для авіаобробок, слід звернути увагу на довжину гонів - вона має бути не меншою 500 м для літака і 200 м - для гвинтокрила.
 Робочу висоту польотів установлюють, вимірюючи її від найвищої точки ділянки або оброблюваної культури залежно від виду авіаційних робіт. Боротьбу зі шкідниками і хворобами польових культур, бур'янами, дефоліацію і десикацію рослин проводять з висоти 5 м, шкідниками саду - 10, з гризунами - від 5 до 50 і внесення мінеральних добрив - з висоти польоту - від 10 до 50 м. Польоти з перетинанням перешкод: повітряних ліній зв'язку, ліній електропередач з високою напругою, вітрозахисних смуг - дозволені на висоті 10 м над перешкодою за швидкості вітру - не більше 4 м на секунду.
   Ділянки з перешкодами на узбіччях підлягають авіаобробкам за дотримання таких умов: польоти вздовж вітрозахисних смуг дозволені з навітряного боку за швидкості вітру до 4 м/с, на відстані не менше 15 м від лісосмуги; за швидкості вітру понад 4 м/с - на відстані 30 м, з навітряного боку; за зустрічного і попутного вітру - не менше 15 м від лісосмуги за швидкості вітру не більше 8 м/с. Польоти вздовж повітряних ліній зв'язку й електропередач із напругою до 750 кВ дозволяються з навітряного боку за швидкості вітру до 5 м/с на відстані не менше 50 м від лінії; за швидкості 5-8 м/с - 100 м, з навітряного боку; за зустрічного і попутного вітру швидкістю до 8 м/с - на відстані не менше 50 м від лінії. За проведення польотів уздовж повітряних високовольтних ліній електропередач з напругою 750 кВ і більше відстань від трас, відповідно, збільшується на 50 метрів.
   Виконують авіахімічні роботи вдень. Найсприятливіші умови для їхнього проведення створюються у вранішні (до 10.00) та вечірні (з 18.00) години, коли температура повітря не перевищує 20°С, коли вплив висхідних потоків повітря несуттєвий і забезпечується висока якість обробки ділянок та мінімальні втрати хімікатів. Початок вранішніх польотів на рівнинній місцевості дозволяється за 30 хв до сходу сонця, у гористій місцевості - зі сходом сонця. Вечірні польоти мають припинятися із заходом сонця.
Швидкість повітря за дрібнокрапельного обприскування не має перевищувати 3,0 м/с. Витрата робочого розчину - 25-50 л на гектар.
Бак обприскувача літака заправляють водою за допомогою мотопомпи. Після заповнення його на 1/3 інжектором закачують пестициди в обсягах, попередньо відміряних і розрахованих на площу, яка обробляється. Бакову суміш (гербіцид, інсектицид або фунгіцид) готують в окремих ємностях (бочка на 200-250 л), звідки її закачують у бак літака. Розчин перемішують гідромішалкою, яка працює з моменту злітання літака і до закінчення обприскування.
Не допускається проливання робочого розчину під час його приготування та заправлення в бак літака. Робочий розчин слід використати в день його приготування.

В. Глим'язний,
канд. с.-г. наук,
НУБіП України