Подвійна уда­ча чи подвійна мо­ро­ка?

Діагностиці багатоплідної вагітності у корів навіть у сучасних господарствах України не надають належної уваги, а тому констатують її фактично тільки під час отелення. Це, своєю чергою, впливає на здоров’я тварин, позаяк такі корови потребують підвищеного на 11–13% енергетичного живлення порівняно з коровами із одноплідною вагітністю.

А. Краєвський,
д-р вет. на­ук, про­фе­сор,
Сумсь­кий НАУ

Ко­ро­ви на­ле­жать до тва­рин, які, як пра­ви­ло, ви­но­шу­ють один плід, про­те мо­жуть на­ро­д­жу­ва­ти двійні, трійні та навіть п’яте­ро те­лят. Такі по­оди­нокі ви­пад­ки ста­нов­лять 2,2–6,9% у мо­лоч­них корів і 0,5–4,0% — у м’яс­них від за­галь­ної кількості оте­лень у ста­дах. Спон­танні трійні у корів на­ро­д­жу­ють­ся ду­же рідко  — 0,03% ви­падків, чет­ве­ро, п’яте­ро те­лят — як ви­ня­ток. Про­те на су­час­но­му етапі роз­­вит­ку мо­лоч­но­го ско­тар­ст­ва по­­частіша­ли фак­ти на­ро­д­жен­ня двієнь, особ­ли­во на фер­мах із ви­со­кою мо­лоч­ною про­дук­тивністю корів, де ви­ко­ри­с­то­ву­ють схе­ми (про­то­ко­ли) сти­му­ляції та син­хронізації ста­те­вої цик­ліч­ності.
Ба­га­топліддю сприяє…
   …поліову­ляція
Ос­нов­ною при­чи­ною ба­га­топлідної тільності у корів є ову­ляція двох і більше фолікулів (поліо­ву­ляція) під час однієї стадії збу­д­жен­ня ста­те­во­го цик­лу. Те­ля­та-близ­ня­та на­ро­д­жу­ють­ся ду­же рідко — на них при­па­дає 5–10% усіх двієнь. За ба­га­топлідної тільності, що на­стає в ре­зуль­таті поліо­ву­ляції, із двох різних яй­це­клітин у 43,6% ви­падків на­ро­д­жу­ють­ся те­ля­та-двійні не­од­на­ко­вої статі. На­ро­д­жені у різно­ста­те­вих па­рах бу­гайці да­ють по­том­ст­во, а те­лич­ки, як пра­ви­ло, в 82,5–95,7% ви­падків на­ро­д­жу­ють­ся фри­мар­тин­ка­ми, або псев­до­гер­ма­ф­ро­ди­та­ми, які за­ли­ша­ють­ся безплідни­ми че­рез ва­ди роз­вит­ку ста­те­вих ор­ганів. То­му те­ли­чок із різно­ста­те­вих двієнь, навіть від ду­же ви­со­ко­про­дук­тив­них корів, кра­ще відра­зу ста­ви­ти на відгодівлю.
   …спад­ко­ва схильність
Двійні у корів здебільшо­го ви­ни­ка­ють унаслідок спад­ко­вої схиль­ності до поліову­ляції. У США про­во­ди­ли ціле­­спря­мо­ва­ну се­лекцію м’яс­них корів за індек­сом ову­ляції, тоб­то схильністю до поліову­ляції, яка спри­чи­ни­ла збільшен­ня кількості родів двійня­ми на ек­с­пе­ри­мен­тальній фермі MARS від 3,4% (у 1982 р.) до 50% (у 2001 р.).
   …ви­со­ка про­дук­тивність
До ба­га­топлідної тільності більш схильні мо­лочні ко­ро­ви 2–10-ї лак­тацій. Особ­ли­во ча­с­то це яви­ще реєстру­ють у тва­рин із ви­со­ким рівнем мо­лоч­ної про­дук­тив­ності. Та­кож двійні частіше на­ро­д­жу­ють­ся у корів після їхньо­го ліку­ван­ня кіст яєчників і індукції ста­те­вої ци­­клічності пре­па­ра­та­ми ГСЖК.

Ба­га­топліддя — на прак­тиці
Зда­ва­ло­ся б, от­ри­ма­ти від однієї ко­ро­ви двох те­лят — чим не успіх? Од­нак, порівня­но зі зви­чай­ною тільністю, за ба­га­топлідної у корів частіше ви­ни­ка­ють усі відомі варіан­ти ус­клад­нен­ня ро­до­во­го про­це­су: пе­ред­часні ро­ди, пер­вин­на та вто­рин­на слабкість пе­реймів та по­туг, не­­пра­вильні пе­ре­дле­жан­ня та/або чле­но­розміщен­ня, од­­но­час­не вкли­ню­ван­ня у ро­до­вий ка­нал двох плодів, за­три­ман­ня посліду. Як­що за од­но­плідно­го оте­лен­ня не­пра­виль­ні пе­­ре­дле­жан­ня, чи по­­­зиції пло­дів один від­­нос­но од­но­го, чи чле­но­роз­мі­щен­ня пло­да відміча­ють у 4,8–6,0% тва­рин, то за двієнь і трієнь на­звані ус­­клад­нен­ня родів реєстру­ють у 33,6–50,8 і 62,7–70,4% корів, від­повідно.
За на­ро­д­жен­ня двієнь у корів ча­с­то­та за­три­ман­ня посліду підви­щується, по­рівня­но із од­ноплідни­ми ро­да­ми, і ста­но­вить 16,0–27,9%.
Ча­с­то­та мерт­во­на­ро­д­жень за дві­­єнь і трієнь до­ся­гає 11,4 і 30,3%, тоді як за зви­чай­них родів — 3,2%. За да­ни­ми інших дослідників, кількість мерт­во­на­ро­д­жень за оте­лен­ня двій­ня­ми у 3–5 разів біль­ша, ніж за на­ро­д­жен­ня од­но­го пло­да — 12,9–28,2%.
Під час родів за ба­га­топлідної вагітності вар­то пам’ята­ти, що її три­валість змен­шується у се­ред­нь­о­му на один тиж­день (за на­ро­д­жен­ня двійні).
Окрім цьо­го, за вагітності корів двійня­ми і, особ­ли­во, трійня­ми слід звер­та­ти ува­гу на розміри пе­ре­дле­жа­чих ча­с­тин тіла пло­да: во­ни завжди менші, ніж за од­­ноплідної вагітності (за ви­нят­ком на­­­ро­д­жен­ня те­лят — мор­фо­логічних гіпо­­трофіків).
До то­го ж під час родів у корів не­обхідно звер­та­ти ува­гу на кількість пе­ре­дле­жа­чих ча­с­тин тіла пло­да. Більше двох кінцівок у ро­до­во­му ка­налі або як­що од­на кінцівка по­вер­ну­та ра­­ти­ця­ми до­ни­зу, а інша — до­вер­ху свідчать про ймовірність ба­га­топлідної вагітності. В та­ко­му разі потрібно чітко ди­фе­рен­цію­ва­ти пе­редні кінцівки від задніх і од­но­го пло­да від іншо­го.

Вис­нов­ки
 Ви­ко­ри­с­тан­ня гор­мо­наль­них пре­па­ратів та біологічно ак­тив­них ре­чо­вин у су­час­но­му мо­лоч­но­му ско­тарстві су­про­во­д­жується підви­щен­ням ча­с­то­ти ба­га­топлідної вагітності у корів.
 Під час со­но­графічної діаг­но­с­ти­ки вагітності у корів за на­яв­ності двох і більше жов­тих тіл в од­но­му або в обох яєчни­ках слід де­таль­но досліджу­ва­ти тва­рин на ба­га­топлідність, за по­тре­би  — по­вто­ри­ти на 45–60-й день після осіменіння.
 Для всіх ба­га­топлідних ко­рів хо­ча б під час су­хо­стій­но­го періоду потрібно ство­ри­ти ком­фортні умо­ви ут­ри­ман­ня та го­ду­ва­ти за ра­­ціона­ми відповідно до їхньої по­­тре­би.
 Тва­рин­ників ро­диль­но­го від­ділен­ня необхідно на­вчи­ти пра­ви­лам ро­до­до­по­мо­ги за на­ро­д­жен­ня двієнь.

Ко­ли кра­ще діаг­но­с­ту­ва­ти?
Точність діаг­но­с­ти­ки ба­га­то­плід­дя у корів за­ле­жить від терміну тільності (ко­ли про­во­дять та­ке дослід­жен­ня), розмі­щен­ня плодів в од­но­му чи різних ро­гах мат­ки і, зви­чай­но, від кваліфікації дослідни­ка.
На сьо­годні найінфор­ма­тивнішим і до­сить точ­ним ме­то­дом діаг­но­с­ти­ки ба­га­топлідної вагітності у корів є транс­рек­таль­на візу­аль­на ехо­графія рогів мат­ки, оскільки шля­хом ма­ну­аль­но­го транс­рек­таль­но­го досліджен­ня діаг­но­с­ту­ва­ти ба­га­топлідну вагітність вдається ду­же рідко — її точність ста­но­вить мен­ше 50%.
Діаг­но­с­ти­ка ба­га­топліддя грунту­ється на візу­алізації у по­рож­нині мат­ки декількох ембріонів або плодів. У пе­ребігу про­це­су досліджен­ня ймовірним орієнти­ром ба­га­топлідної вагітності є жовті тіла після поліову­ляції, відповідно, їхня кількість в од­но­му або обох яєчни­ках вка­зує на ову­ляцію од­но­го, двох і більше фолікулів. За ви­яв­лен­ня двох і більше жов­тих тіл вірогідність ба­га­топліддя ста­но­вить до 50%.
Ембріони та пло­ди мо­жуть роз­мі­щу­ва­тись в од­но­му або обох ро­гах мат­ки. За розміщен­ня ембріонів/плодів в од­но­му розі мат­ки їх май­же завжди зна­хо­дять із бо­ку яєчни­ка з дво­ма жов­ти­ми тіла­ми. Та­ку двоплідну вагітність лег­ше діаг­но­с­ту­ва­ти, ніж за розміщен­ня емб­ріо­нів/плодів у обох ро­гах мат­ки. Так, двій­ні у од­но­му розі мат­ки — яви­ще знач­но частіше, ніж у різних її ро­гах.
Ехо­графічну діаг­но­с­ти­ку ба­га­топлідної тільності кра­ще про­во­ди­ти на 45–55-й день вагітності (за да­ни­ми Г.П. Дюль­ге­ра, О.С.  Сед­лець­кої, 2013 р.). За об­сте­жен­ня корів у вка­за­ний термін тільності мат­ка ще не­ве­ли­ких розмірів, її лег­ко об­ве­с­ти ру­кою, тож во­на до­ступ­на для ска­ну­ван­ня з різних то­чок, пло­щин і боків. У цей період тільності ембріони ма­ють до­сить значні розміри, від 2,7 до 5 см, і їх лег­ко візу­алізу­ють за до­по­мо­гою при­ла­ду УЗД (фо­то). Діаг­но­с­ти­ка ба­га­топліддя у більш ранні терміни тільності не завжди за­без­пе­чує точні ре­зуль­та­ти та по­тре­бує кропітко­го і три­валішо­го досліджен­ня.
За терміну тільності по­над 80 днів мат­ка збільше­но­го розміру, опу­с­кається у че­рев­ну по­рож­ни­ну — її стає важ­ко ска­ну­ва­ти з усіх боків. Ефек­тивність діаг­но­с­ти­ки ба­га­то­плідної вагітності з до­по­мо­гою при­ла­ду УЗД за досліджен­ня корів у 49–55-й дні тільності ста­но­вить 93%.

Ро­до­до­по­мо­га за двієнь має свої нюанси...
Спо­чат­ку виз­на­ча­ють по­ло­жен­ня плодів і які кінцівки яко­му пло­ду на­ле­жать. Для то­го щоб не по­ми­ли­ти­ся в по­даль­шо­му що­до кінцівок од­но­го і дру­го­го плодів, на них слід на­кла­да­ти мо­туз­ки різно­го ко­ль­о­ру або зв’яза­ти вільні кінці мо­ту­зок на ніжках кож­но­го пло­да. На­сам­пе­ред ви­тя­гу­ють верхній плід, відштов­ху­ю­чи нижній. Потім ви­тя­гу­ють дру­гий плід.