Отримуйте з трави більше молока
Не секрет, що успішне виробництво молока базується на розумному підході до використання грубих кормів, левова частка яких припадає на корми з кукурудзи і трав. Та якщо технологічні моменти вирощування і заготівлі якісного силосу з кукурудзи вже більш-менш відомі виробникам, то з приводу вирощування трав і виробництва з них грубих кормів виникає багато питань.
Не секрет, що успішне виробництво молока базується на розумному підході до використання грубих кормів, левова частка яких припадає на корми з кукурудзи і трав. Та якщо технологічні моменти вирощування і заготівлі якісного силосу з кукурудзи вже більш-менш відомі виробникам, то з приводу вирощування трав і виробництва з них грубих кормів виникає багато питань.
В. Голуб,
директор ТОВ «ДСВ-Україна»
Цінний досвід Німеччини для посушливих регіонів України
В Україні є багато стереотипів ведення рослинництва і тваринництва в Західній Європі. Основний з них пов'язаний із тим, що в Західній Європі випадає 800-1000 мм опадів, і вирощування високих врожаїв там - не проблема, а обмінюватись досвідом недоцільно, оскільки в українських умовах він навряд чи знадобиться. Однак короткий огляд карти опадів Європи говорить про інше (рис. 1).
Так, у Німеччині є райони з недостатнім зволоженням, в яких, проте, молочне скотарство розвинуте добре. Наприклад, в деяких районах федеральної землі Саксонія-Ангальт випадає 450-500 мм опадів на рік, що відповідає середньорічному рівню опадів у Херсонській, Миколаївській і Донецькій областей. Тож досвід кормовиробництва цих регіонів міг би бути цінним для молочарів наших регіонів з недостатнім зволоженням.
Як у Німеччині в цілому, так і в Саксонії-Ангальт з багаторічних трав заготовляють силос. Саме силос, а не сінаж. Оскільки ці два терміни в Україні часто плутають, потрібно внести остаточну ясність.
Силос отримують у результаті закладання подрібненої рослинної маси за вологості 60-70% з утрамбовуванням для запобігання доступу повітря. При цьому створюються добрі умови для розвитку молочнокислих бактерій, які перетворюють цукор на молочну кислоту, яка, своєю чергою, підвищує кислотність маси, створюючи несприятливі умови для шкідливих мікроорганізмів і виступаючи таким чином консервантом. Важливими умовами силосування є відсутність в масі повітря, великий вміст цукрів і достатня кількість води.
Сінаж виробляють тільки з трав і, як правило, за пізнішого їхнього скошування. Прив'ялюватися маса має до 50% вологості. Основою консервування сінажу є фізіологічна сухість середовища, коли сисна сила шкідливих бактерій недостатня для їхнього живлення в сінажній масі, а відсутність повітря запобігає розвитку в ній пліснявих грибів, сисна сила яких достатня для розвитку навіть в більш сухих середовищах.
«Мистецтво» правильного поєднання трав
У високопродуктивних корів з надоєм понад 30 л в день проблемною ланкою часто стає забезпечення енергією. Тому в регіонах з достатнім зволоженням основою виробництва трав'яного силосу є пажитниця багаторічна, енергетична цінність якої найвища на одиницю сухої речовини.
А для регіонів з недостатнім зволоженням основою трав'яної частини раціону є люцерна. Агрономічно ця культура придатна для регіонів з континентальним кліматом - з суворими зимами і спекотним літом і, крім того, має низку загальновідомих переваг, таких як азотфіксація, високі кормові якості тощо.
Дослідження розвитку різних видів трав в посушливих умовах проводили з 2005 по 2010 р. поблизу селища Хайн, що в федеральній землі Саксонія-Ангальт, Німеччина, у рамках проекту Земельного інституту сільського та лісового господарства та садівництва (Landesanstalt fu..r Landwirtschaft, Forsten und Gartenbau, Sachsen-Anhalt), де середньорічна кількість опадів становить близько 460 мм на рік. Метою експерименту, проведеного Земельним інститутом, було визначення компонентів травосумішей, які найкраще придатні для вирощування в посушливих умовах за азотного удобрення за винесенням (200 кг N/га за три внесення 80/60/60), що стимулює злаки, і за азотного удобрення 75 кг N/га, що стимулює розвиток бобових компонентів суміші. Під час досліду використали п'ять травосумішей (табл.).
Через п'ять років був проаналізований склад травостоїв порівняно до початкової суміші (п. суміш), (рис.2).
Найбільш конкурентоспроможним видом серед досліджуваних злакових виявилась грястиця збірна. За незначної частки в рік висіву (10%) частка її у збираній масі підвищилася майже до 50% за азотного удобрення за винесення і зросла втричі за удобренні 75 кг N/га щорічно, що в перерахунку на аміачну селітру становить 225 кг/га.
Тож, правильний підхід до виробництва грубих кормів не тільки підвищує продуктивність дійного стада господарства, а й сприяє оптимальному та бережному використанню земельних ресурсів.