Спецможливості
Статті

Мікотоксини в кормах птиці: оцінюємо ризик

23.10.2014
2085
Мікотоксини  в кормах птиці: оцінюємо ризик фото, ілюстрація

На сьогодні проблема мікотоксинів і мікотоксикозів набуває все більшої актуальності як в Україні, так і в усьому світі, адже принаймні 25% світового збору зернових (за даними FAO – Food& Agricultural Organization) контаміновано мікотоксинами, які справляють дуже негативну і руйнівну дію на організм тварин і птиці, а також становлять серйозну небезпеку для здоров’я людини за споживання заражених ними продуктів харчування.

На сьогодні проблема мікотоксинів і мікотоксикозів набуває все більшої актуальності як в Україні, так і в усьому світі, адже принаймні 25% світового збору зернових (за даними FAO – Food& Agricultural Organization) контаміновано мікотоксинами, які справляють дуже негативну і руйнівну дію на організм тварин і птиці, а також становлять серйозну небезпеку для здоров’я людини за споживання заражених ними продуктів харчування.

Ю. Дворська, канд. вет. наук, доцент,
Сумський НАУ

Непомічений та небезпечний
Високопродуктивні породи птиці надзвичайно чутливі до мікотоксинів. Так, щороку внаслідок недостатньої уваги до проблеми мікотоксинів птаховиробники втрачають від 15 до 27% середньодобового приросту маси молодняку і бройлерів і до 25% яєчної продукції.
Для мікотоксинів характерні широке різноманіття біологічних ефектів і кумулятивні властивості. За наявності у кормах мікотоксинів у кількості, що не перевищує рівень чутливості методу визначення, виникає ілюзія їхньої відсутності і, відповідно, безпеки корму. Проте, і це результат кумулятивної дії, протягом декількох днів згодовування таких кормів доза отриманих токсинів досягає критичної і у птиці з’являються незначні клінічні прояви: зниження апетиту, загальне пригнічення стану, порушення травлення тощо.
Здебільшого причину цих симптомів шукають у чому завгодно, але не в дії мікотоксинів. Так, довго залишаючись непоміченими, мікотоксини накопичуються в організмі і руйнують імунну систему птиці, знижують яєчну продуктивність, впливають на обмін речовин і навіть призводять до розвитку пухлинних новоутворювань (табл. 1). До того ж вони можуть мати мутагенні, тератогенні, ембріотоксичні та алергенні властивості. Отже, в цілому природа мікотоксикозів неспецифічна: мікотоксини мають поліфункціональну дію та порушують усі функції організму.
Прояв мікотоксикозів залежить від дози і тривалості споживання зараженого корму. Найчастіше зустрічаються хронічні мікотоксикози з неявно вираженими симптомами, що складно піддаються діагностиці. Вони призводять до серйозних економічних втрат унаслідок пригнічення імунної системи, підвищення чутливості до хвороб і стресів, зниження ефективності лікувальних препаратів і недостатньої ефективності вакцинацій (табл. 2).
Для профілактики та контролю мікотоксинів слід ретельно стежити за вологістю зерна, температурою і вологістю у кормосховищі та пташниках. Добра вентиляція і постійне очищення обладнання — також необхідна виробнича умова, а додавання до раціону перевіреного органічного адсорбенту слугує своєрідною страховкою, яку рекомендується використовувати протягом усього циклу ви­­рощування птиці. Додавання ефективних адсорбентів до раціонів годівлі допоможе знизити негативний вплив від мікотоксинів.

Обстежуємо господарство
Дослідження зразків корму для курей-несучок однієї з українських птахофабрик на наявність мікотоксинів за допомогою аналізу 37+ та оцінку ризику було проведено у лабораторії мікотоксикологічного аналізу (Кентуккі, США) із застосуванням двомірної мас-спект­ро­метрії, поєднаної із хроматографією.
Під час вивчення клінічного стану птиці було виявлено некротичні ураження ротової порожнини та некрози кінчика язика, пошкодження печінки та кровонаповнення судин брижейки (фото 1–4).
Під час аналізу готового корму для бать­­ківського поголів’я бройлерів було встановлено наявність таких видів мікотоксинів: афлатоксинів (B1 + B2 + G1 + G2) — 5,26 мкг/кг, охратоксину (A + B), трихотеценів типу В (ДОН + 15-ацетил ДОН + 3-ацетил ДОН + фузаренон Х + ДОН-3-глікозид) — 106,33; трихотеценів типу А (Т2-токсин + НТ2-токсин + ДАС + неосоленіол) — 25; фумонізинів (B1 + B2 + В3) — 1106,19; інших аспергілотоксинів —  2,16 мкг/кг (табл. 3).
Під час оцінювання можливого ризику було встановлено, що вміст загальних афлатоксинів перебуває у зоні ризику.
Афлатоксини у кормах викликають порушення роботи печінки і зумовлюють її жирове переродження, що може проявлятися уповільненням росту, зниженням рівнів яйценосності та імунного захисту, а також послабленням ефективності програм вакцинацій.
Наявність трихотеценів типу А також викликає побоювання: зараження ними кормів зумовлює появу некротичних уражень ротової порожнини, виразок шлунково-кишкового тракту, зниження споживання корму і порушення захисної ефективності імунної системи.
Усі інші виявлені токсини перебували у кормі в незначних концентраціях, але й вони можуть діяти в синергізмі та посилювати дію один одного (рисунок 1).
Рекомендація: для запобігання негативному впливу виявлених у кормі мікотоксинів на здоров’я і продуктивні показники батьківського стада бройлерів слід ввести у корм адсорбент мікотоксинів (на основі глюканів клітинної стінки дріжджів та водоростей) у дозі 1  кг/т корму.

Ю. Дворська, канд. вет. наук, доцент,
Сумський НАУ

Непомічений та небезпечний
Високопродуктивні породи птиці надзвичайно чутливі до мікотоксинів. Так, щороку внаслідок недостатньої уваги до проблеми мікотоксинів птаховиробники втрачають від 15 до 27% середньодобового приросту маси молодняку і бройлерів і до 25% яєчної продукції.
Для мікотоксинів характерні широке різноманіття біологічних ефектів і кумулятивні властивості. За наявності у кормах мікотоксинів у кількості, що не перевищує рівень чутливості методу визначення, виникає ілюзія їхньої відсутності і, відповідно, безпеки корму. Проте, і це результат кумулятивної дії, протягом декількох днів згодовування таких кормів доза отриманих токсинів досягає критичної і у птиці з’являються незначні клінічні прояви: зниження апетиту, загальне пригнічення стану, порушення травлення тощо.
Здебільшого причину цих симптомів шукають у чому завгодно, але не в дії мікотоксинів. Так, довго залишаючись непоміченими, мікотоксини накопичуються в організмі і руйнують імунну систему птиці, знижують яєчну продуктивність, впливають на обмін речовин і навіть призводять до розвитку пухлинних новоутворювань (табл. 1). До того ж вони можуть мати мутагенні, тератогенні, ембріотоксичні та алергенні властивості. Отже, в цілому природа мікотоксикозів неспецифічна: мікотоксини мають поліфункціональну дію та порушують усі функції організму.
Прояв мікотоксикозів залежить від дози і тривалості споживання зараженого корму. Найчастіше зустрічаються хронічні мікотоксикози з неявно вираженими симптомами, що складно піддаються діагностиці. Вони призводять до серйозних економічних втрат унаслідок пригнічення імунної системи, підвищення чутливості до хвороб і стресів, зниження ефективності лікувальних препаратів і недостатньої ефективності вакцинацій (табл. 2).
Для профілактики та контролю мікотоксинів слід ретельно стежити за вологістю зерна, температурою і вологістю у кормосховищі та пташниках. Добра вентиляція і постійне очищення обладнання — також необхідна виробнича умова, а додавання до раціону перевіреного органічного адсорбенту слугує своєрідною страховкою, яку рекомендується використовувати протягом усього циклу ви­­рощування птиці. Додавання ефективних адсорбентів до раціонів годівлі допоможе знизити негативний вплив від мікотоксинів.

Обстежуємо господарство
Дослідження зразків корму для курей-несучок однієї з українських птахофабрик на наявність мікотоксинів за допомогою аналізу 37+ та оцінку ризику було проведено у лабораторії мікотоксикологічного аналізу (Кентуккі, США) із застосуванням двомірної мас-спект­ро­метрії, поєднаної із хроматографією.
Під час вивчення клінічного стану птиці було виявлено некротичні ураження ротової порожнини та некрози кінчика язика, пошкодження печінки та кровонаповнення судин брижейки (фото 1–4).
Під час аналізу готового корму для бать­­ківського поголів’я бройлерів було встановлено наявність таких видів мікотоксинів: афлатоксинів (B1 + B2 + G1 + G2) — 5,26 мкг/кг, охратоксину (A + B), трихотеценів типу В (ДОН + 15-ацетил ДОН + 3-ацетил ДОН + фузаренон Х + ДОН-3-глікозид) — 106,33; трихотеценів типу А (Т2-токсин + НТ2-токсин + ДАС + неосоленіол) — 25; фумонізинів (B1 + B2 + В3) — 1106,19; інших аспергілотоксинів —  2,16 мкг/кг (табл. 3).
Під час оцінювання можливого ризику було встановлено, що вміст загальних афлатоксинів перебуває у зоні ризику.
Афлатоксини у кормах викликають порушення роботи печінки і зумовлюють її жирове переродження, що може проявлятися уповільненням росту, зниженням рівнів яйценосності та імунного захисту, а також послабленням ефективності програм вакцинацій.
Наявність трихотеценів типу А також викликає побоювання: зараження ними кормів зумовлює появу некротичних уражень ротової порожнини, виразок шлунково-кишкового тракту, зниження споживання корму і порушення захисної ефективності імунної системи.
Усі інші виявлені токсини перебували у кормі в незначних концентраціях, але й вони можуть діяти в синергізмі та посилювати дію один одного (рисунок 1).
Рекомендація: для запобігання негативному впливу виявлених у кормі мікотоксинів на здоров’я і продуктивні показники батьківського стада бройлерів слід ввести у корм адсорбент мікотоксинів (на основі глюканів клітинної стінки дріжджів та водоростей) у дозі 1  кг/т корму.

Інтерв'ю
Сергій Риженко — голова фермерського господарства «Вітчизна-Тиниця», що розміщене на Чернігівщині, неподалік від Бахмача. Нині його фермерське господарство — одне з найпрогресивніших у регіоні. Тут, незважаючи на несприятливі погодні умови... Подробнее
Валентина Болоховська, лауреат Державної премі України в галузі науки й техніки, один із засновників "БТУ-Центр"
«БТУ-Центр» — один із найвідоміших в Ук­раїні вітчиз­ня­них ви­роб­ників біологічних про­дук­тів для сільсько­го гос­по­дар­ст­ва. Ком­панія пра­цює з 1999 ро­ку, й звідтоді на ри­нок ви­ве­де­но чи

1
0