Лавандовий бізнес — прибуток на красі та ароматі

Цілющі властивості лаванди віддавна використовують у медицині і ароматерапії. Останнім часом лаванда затребувана не лише в косметичній і фармакологічній галузях, а й у харчовій промисловості, лікеро- горілчаному виробництві. Зокрема, її додають до випічки, сирів, є мед зі смаком лаванди. Користуються попитом і декоративні вироби, ароматичні саше з лаванди. Ґрунти й клімат України цілком придатні для виробництва цієї красивої квітко-трав’яної рослини, шкідників у неї майже немає. Тож із урахуванням зміни клімату в Україні, особливо в південному регіоні, досить багато фермерів зацікавлені у вирощуванні лаванди. Про це свідчив інтерес аграріїв до конференції «Український трав’яний бізнес 2020», що відбулася в Миколаєві наприкінці зими.

Лаванда чи лавандин?

Лаванда відноситься до ефіроолійних і пряноароматичних культур. Усі частини рослини містять цінну ефірну олію (0,2–2,3%), що користується великим попитом у всьому світі. Вченим відомо 47 видів лаванди. Найбільш економічно вигідними є лаванда вузьколиста (лат. Lavandula angustifolia), відома як лаванда справжня, та лаванда широколиста (лат. Lavandula latifolia). Вирощують також лаванду гібридну (лат. Lavandula hybrida), її ще часто називають лавандином.

Усі ці види є теплолюбними культурами, стійкими до спеки влітку, звичними до теплих, вологих зим, розказав Олег Коваленко, завідуючий кафедрою рослинництва та садово-паркового господарства Миколаївського національного аграрного університету. Лавандин стійкіший до захворювань і шкідників, і його значно легше культивувати. До того ж гібридна лаванда дає більше ефірної олії, проте зиску виробник отримує менше, оскільки ефірна олія з лавандину поступається якостями олії з лаванди, тому значно дешевша за лавандову олію. Проте попит на олії в будь-якому разі високий, про це свідчить і велика кількість фальсифікату цього продукту.

Вкладення і прибуток

Олег Коваленко навів орієнтовні економічні розрахунки лавандового бізнесу: середня врожайність лаванди становить 65–70 ц/га. З такої кількості сировини можна одержати до 100 кг і більше ефірної олії (з лавандину — до 220 кг). Гуртова ціна на лавандову олію становить 50 дол./кг, а роздрібна — 80–300 дол./кг.

За словами пана Олега, рентабельність вирощування лаванди на третій рік після посадки становить близько 36%, але на п’ятий рік вона може досягати й 200%. Проте таке виробництво потребує і значних первинних вкладень. Найбільшою статтею витрат у лавандовій справі є саджанці. Ціна на них залежить від сорту та віку: $1–3 коштують дво-, трирічні саджанці, 8–14 грн — однорічні. «Купуйте розсаду в надійних виробників», — радить науковець. Невеликі площі можна висаджувати і вручну, а на промислових плантаціях не обійтись без саджальної техніки, що коштує від 2 до 5 тис. грн.

Вибір ділянки для лавандової плантації

Вирощувати лаванду найкраще на відкритих сонячних ділянках із нейтральною або слаболужною реакцією ґрунтового розчину (оптимальний показник рН — від 6,5 до 7,5). Тож перед закладанням плантації слід перевірити кислотність ґрунту. Для кислих ґрунтів рекомендується попереднє внесення вапна або доломітового борошна. Переважний тип ґрунту — супіщаний і суглинний із хорошою аераційною здатністю і середнім рівнем родючості.

Хоча лаванда й посухостійка рослина, проте для отримання якісного та, головне, стабільного врожаю потрібно одразу планувати краплинний полив. Тож, добираючи ділянку для трав’яної плантації, важливо враховувати наявність води. Вартість води для поливу на Півдні України постійно зростає. Учасники конференції розповіли, що ціна одного кубометра в Херсонській області сягає 1,38 грн, у Кілійському районі Одеської — 3,69 грн. Перспективним може бути й вирощування трав на гідропоніці, вважають експерти.

Попередній обробіток ділянки перед висаджуванням — обов’язковий. До неї входять такі операції: оранка, дискування, фрезерування і формування грядок. Вибір ширини міжрядь залежить від способу збирання врожаю. Якщо планується механізований збір, то варто передбачити можливість вільного пересування техніки уздовж рядів рослин.

Шкідників у лаванди майже немає. З хвороб поширений фомоз, проте обробка фунгіцидом попереджає цей процес. Питання про те, чи доцільно використовувати пестициди під час вирощування лікарських трав, активно обговорювалось на конференції. Як відомо, 90% усієї культивованої лікарської сировини у світі вирощують на гербіцидах, розповіли фахівці. Суть — у правильному використанні препаратів. До того ж під час вирощування лікарської сировини вимоги до використання пестицидів значно вищі. Якщо ж виробник прагне повністю відмовитися від хімії, то слід одразу врахувати підвищену потребу в ручній роботі: прополювання, особливо в перший рік вегетації рослин, потребуватимуть наявності близько 30 робітників на 1 га протягом місяця. Ще один варіант боротьби з бур’янами — купувати дорогу техніку високого рівня.

На невеликих ділянках лаванду збирають уручну — зрізають рослини серпами, застосовують також електроножиці, секатори. На великих плантаціях культуру можна збирати й механізовано, є спеціальне навісне обладнання на трактор. Витрати на спеціалізовану техніку можуть становити близько 1,3 млн грн. Але перед цим слід визначитися з ринком збуту, адже деякі підприємства не приймають сировину з домішками.

Від квітів до корінців

За вмілого ведення лавандового бізнесу можна отримувати хороший дохід від реалізації сировини споживачеві. Лаванду можна продавати як у свіжому вигляді, так і в сушеному. Ціна сировини: 45–60 грн/кг коштує свіжа лаванда, висушена — 120–180 грн/кг, одне суцвіття (саме в ньому зосереджена левова частка лавандової олії) — 60–80 копійок.

Лаванду використовують у миловарінні і як добавку до косметичної солі, мила. Подарунковий набір із лавандового саше і букета коштує 900 грн. Набір із лавандового тоніка, букета лаванди, саше і олії — 1200 грн. «Це товари вітчизняних виробників. Люди від душі почали займатися цією культурою і розкручують свій бренд», — пояснив науковець. Три-чотирирічна рослина дає три букетики по 100 штук суцвіть. Щоб отримати якісну продукцію сушеної лаванди, слід враховувати, що для бізнесу потрібно мати просторе приміщення для сушіння лавандових букетиків. Сушити оптимально в провітрюваному приміщенні, в підвішеному стані. Щоб зберегти яскравий колір лаванди, її потрібно збирати на початку цвітіння.

Пасічники часто сіють лаванду для збирання лавандового меду. «Звичайно, з 1 га чистого лавандового меду ви не отримаєте, для цього потрібно принаймні 10–20 га лаванди», — рекомендують досвідчені бджолярі. Інакше буде просто мед із присмаком лаванди.

Попитом користується не тільки надземна частина рослин (пелюстки, насіння, листя, стебла), а й висушені корінці лаванди, з яких готують порошок для лікування бронхіальної астми та інші ліки.

Ще одна стаття прибутку — фотосесії на лавандових полях. «Фотосесія коштує 200–500 грн на годину. Заявок дуже багато, фірми, які організовують фото тури, часто просять не скошувати лаванду, потримати рослини на полі якомога довше, щоб подовжити сезон і влаштувати якомога більше фотосесій», — додав спікер. Зважаючи на вигоду цього бізнесу, лавандових плантацій в Україні стає дедалі більше. Зокрема, в Миколаївській, Запорізькій, Дніпропетровській областях є лавандові плантації по 1 га, на Закарпатті висаджено 7 га культури. «Дуже велика кількість вітчизняних аграріїв цікавиться вирощуванням лаванди і лавандину. Попит із кожним роком збільшується. Раніше була велика конкуренція між Францією і Болгарією. Також площі під лавандою збільшуються в Китаї», — розповів Олег Коваленко. Лаванду, зокрема її болгарські сорти Дружба і Ювілейний, з України експортують до Туреччини, Азербайджану. Особливість цих сортів у тому, що Дружба витримує до 30 градусів морозу, Ювілейний — менш морозостійкий сорт.

Переробка: варто стартувати з 50 га

Якщо ви вирощуєте лаванду в промислових масштабах, вигідно займатися її переробкою, оскільки саме лавандова олія та гідролат, а також косметичні й лікувальні засоби з них приносять найбільший прибуток. Ціна лавандової олії коливається від 30 до 3000 дол./л. Чому такий широкий ціновий діапазон? Усе залежить від якості олії. Водна та парова дистиляція — два основні способи отримання лавандової олії», — пояснив Олег Коваленко.

Під час планування потужностей із переробки слід пам’ятати, що інвестиції в обладнання виправдовують себе тільки за великих площ виробництва культури (екстракційна лінія коштує 30–50 тис. дол. за кордоном). «Ваші одногектарні площі просто-на-просто не зможуть перекрити витрати на обладнання. Економічно це недоцільно», — додав він. Стартувати краще з 50 га або ж кооперуватися. Фармацевтичний і косметичний ринок готовий платити за лаванду в 5–20 разів вище, ніж підприємства харчової промисловості, наголосив Володимир Бунецький, директор інжинірингової компанії у сфері переробки біомаси BM Engineering.

В Україні розроблена інноваційна наукомістка технологія з екстракції лавандової олії. «Зрізану траву поміщають у вакуумні пакети на полі й охолоджують, що гарантує мінімізацію зниження якості сировини. Далі її заморожують і зберігають, потім подають на екстракційну установку з трьома режимами роботи. Подібне рішення дає змогу отримати цілорічне завантаження виробництва з низькою собівартістю переробки», — пояснив Володимир Бунецький. Щоб отримати достатню кількість сировини для ефективного завантаження подібної установки, потрібно висадити мінімум 50 га лаванди. Тоді зібраної трави буде достатньо для потреб переробки. Загальні витрати на обладнання й висаджування рослин, догляд за плантацією оцінюють у $3–5 млн. Однак за рівня попиту на якісну олію, який є наразі та прогнозується в майбутньому, інвестиції можуть окупитися протягом декількох років.

Проте, щоб вигідно продавати лаванду або екстракт із лаванди, лавандину, потрібно пройти сертифікацію ISO, GMP. «Залежно від сертифікації та її рівня, формуватиметься ціна. Фармацевтичний і косметичний ринки готові платити за лаванду в 5–20 разів вище, ніж підприємства харчової промисловості. Ціна на лаванду також залежить від країни-закупника та способу реалізації продукції», — додав директор BM Engineering.

У будь-якому разі основну увагу початківцям лавандового бізнесу слід зосередити насамперед на пошуках ринків збуту. Фахівці радять спочатку укласти контракти із постачання сировини, а вже тоді братися до діла. Також під час планування закладання лавандової плантації без подальшої її переробки слід враховувати відстань до екстракційного заводу, адже скошену траву потрібно буде доставляти якомога швидше, аби вона не втрачала своєї ефіроолійної цінності.

О. Єрмоленко, o.yermolenko@univest-media.com

Журнал «Пропозиція», №5, 2020 р.