Спецможливості
Технології

Фіто­санітар­ний стан посівів ріпа­ку та про­гноз роз­вит­ку хво­роб у 2015 році

11.02.2015
625
Фіто­санітар­ний стан  посівів ріпа­ку та про­гноз  роз­вит­ку хво­роб у 2015 році фото, ілюстрація

Значне збільшення площ під посівами ріпаку та перенасичення сівозмін цією культурою зумовило стрімке зростання рівня  захворюваності рослин і пошкодженості їх фітофагами. Відмічено, що хвороби, які стали масово поширюватись на  ріпакових посівах в Україні, були характерними лише для західних країн, де ця культура вирощується вже десятки років.

Значне збільшення площ під посівами ріпаку та перенасичення сівозмін цією культурою зумовило стрімке зростання рівня  захворюваності рослин і пошкодженості їх фітофагами. Відмічено, що хвороби, які стали масово поширюватись на  ріпакових посівах в Україні, були характерними лише для західних країн, де ця культура вирощується вже десятки років.

І. Мар­ков, про­фе­сор,
НУБіП Ук­раїни

Сніго­ва плісня­ва
У посівах ози­мо­го ріпа­ку у 2014 р. про­яв­ля­лась осе­ред­ко­во на 1,2–5,0% рос­лин у Во­линській та Харківській об­ла­с­тях на пе­ре­зво­ло­же­них
ни­зин­них ділян­ках.
На­весні 2015 р. мож­ли­ве по­ши­рен­ня сніго­вої плісня­ви у сту­пе­нях роз­вит­ку від не­знач­но­го — у західних об­ла­с­тях країни до помірно­го — у північних і цен­т­раль­них. Зо­к­ре­ма, її ви­ник­нен­ня ймовірне на по­лях, де рос­ли­ни ввійшли в зи­му не­до­роз­ви­не­ни­ми, оскільки аг­ро­­­ме­те­о­ро­логічні чин­ни­ки осені 2014 р. бу­ли не­спри­ят­ли­ви­ми для про­ве­ден­ня сівби ози­мо­го ріпа­ку в оп­ти­мальні стро­ки. Ура­жен­ня рос­лин сніго­вою плісня­вою відбу­ва­ти­меть­ся у разі ви­па­дан­ня снігу на не­про­мерз­лий грунт та йо­го три­ва­ло­го по­кри­ву на рос­ли­нах, за ча­с­тих відлиг узим­ку, надмірно­го зво­ло­жен­ня грун­ту та пе­ре­бу­ван­ня пе­ре­рос­лих чи, на­впа­ки, не­до­роз­ви­не­них рос­лин на­весні під та­лою сніго­вою чи до­що­вою во­дою, унаслідок чо­го відбу­ва­ти­меть­ся по­сту­по­ве вис­на­жен­ня рос­лин та зни­жен­ня їхньої стійкості до збуд­ників хво­ро­би.

Бак­теріоз ко­ренів
Хво­ро­бу ви­яв­ле­но у Київській об­ласті на 86% площ ози­мо­го ріпа­ку, на 59% — у Вінницькій, де у се­ред­нь­о­му бу­ло ура­же­но 3–5, мак­си­мум — 12% рос­лин, близь­ко 1% рос­лин за­ги­ну­ло від хво­ро­би. У гос­по­дар­ст­вах Львівської, Во­линсь­кої, Рівненсь­кої і Чернівець­кої об­ла­с­тей ура­жен­ня рос­лин бак­теріозом ко­ренів за­реєстро­ва­но на 4–12% площ ози­мо­го ріпа­ку за ура­жен­ня 1–6% рос­лин. Не­знач­не по­ши­рен­ня хво­ро­би ма­ло місце у Чернігівській, Жи­то­мирській, Дніпро­пе­т­ровській та Харківській об­ла­с­тях, де бу­ло ура­же­но 1–4%.
По­ши­рен­ня бак­теріозу ко­ренів у 2015 р. ймовірне по­всю­ди за не­якісно­го пе­ред­посівно­го об­робітку грун­ту під ози­мий ріпак, що спри­чи­ню­ва­ти­ме ого­лен­ня ко­ре­не­вої ший­ки; на пло­щах за ранніх строків сівби, що при­зво­дить до пе­ре­ро­с­тан­ня рос­лин, і за пізніх — ко­ли рос­ли­ни вхо­дять у зи­му не­до­роз­ви­не­ни­ми; у разі низь­ких тем­пе­ра­тур узим­ку за відсут­ності ста­ло­го сніго­во­го по­кри­ву; ут­во­рен­ня три­ва­лої льо­до­вої кірки на по­лях; ча­с­тих відлиг узим­ку, які про­во­ку­ють віднов­лен­ня ве­ге­тації рос­лин. За­зна­чені чин­ни­ки зни­жу­ють стійкість рос­лин ози­мо­го ріпа­ку про­ти інфекційних хво­роб і зу­мов­лю­ють інтен­сив­ний роз­ви­ток бак­теріозу ко­ренів.

Чор­на ніжка
Із об­сте­же­них 51,2 тис. га хво­ро­бу ви­яв­ле­но на ози­мо­му ріпа­ку на
5,2 тис. га. По­ши­рен­ня хво­ро­би ма­ло місце у Вінницькій, Пол­тавській та Чернігівській об­ла­с­тях, де ура­женість рос­лин пе­ре­бу­ва­ла у ме­жах 1–2, осе­ред­ка­ми — 3–4% рос­лин за інтен­сив­ності ура­жен­ня 0,3–1,0%.
У звітно­му році теп­ла су­ха по­го­да в серпні — ве­ресні не спри­я­ла роз­вит­ку та по­ши­рен­ню чор­ної ніжки на схо­дах ози­мо­го ріпа­ку. Че­рез не­до­стат­ню во­логість грун­ту хво­ро­ба пізно про­яви­ла­ся і не ма­ла еко­номічно­го зна­чен­ня.
Роз­ви­ток чор­ної ніжки у 2015 р. про­гно­зується від слаб­ко­го до помірно­го сту­пе­ня в осе­ред­ках ріпа­косійних об­ла­с­тей за про­хо­лод­ної до­що­вої по­го­ди та не­вчас­но­го руйнуван­ня грун­то­вої кірки, пе­ре­дусім на ущільне­них, бідних на по­живні еле­мен­ти грун­тах. Че­рез не­спри­ят­ливі по­годні умо­ви (три­ва­ла відсутність опадів до і після висіву на більшості те­ри­торії Ук­раїни) на­весні про­гно­зу­ють інтен­сив­не ви­па­дан­ня ура­же­них чор­ною ніжкою рос­лин ози­мо­го ріпа­ку і знач­не зріджен­ня гу­с­то­ти посівів.
    
Не­справжня бо­рош­ни­с­та ро­са (пе­ро­но­с­по­роз)
У вес­ня­ний період 2014 р. хво­ро­ба бу­ла по­ши­ре­на на 50–60% об­сте­же­них площ посівів ози­мо­го ріпа­ку у Львівській, Іва­но-Франківській, Чернівецькій, Хмель­ницькій і Ми­ко­лаївській об­ла­с­тях, на яких бу­ло ура­же­но 5–19% рос­лин за інтен­сив­ності роз­вит­ку 1–5, мак­си­мум — 8%. У північних і цен­т­раль­них об­ла­с­тях Ук­раїни по­ши­рен­ня не­справжньої бо­рош­ни­с­тої ро­си у фазі цвітіння — фор­му­ван­ня зе­ле­но­го струч­ка ко­ли­ва­лось у ме­жах 3–9, мак­си­мум — 14% за інтен­сив­ності роз­вит­ку на рівні 2–3, мак­си­мум — 5,3%.
Су­ха жар­ка по­го­да літа стри­му­ва­ла роз­ви­ток пе­ро­но­с­по­ро­зу на яро­му ріпа­ку. Най­ак­тивніше по­ши­рен­ня хво­ро­би спо­с­теріга­ли в Дніпро­пе­т­ровській, Чернігівській та Сумській об­ла­с­тях, де на по­лях бу­ло ура­же­но у се­ред­нь­о­му 4–6% рос­лин за інтен­сив­ності роз­вит­ку 1–2%.
Вра­хо­ву­ю­чи на­яв­ний за­пас інфекції у посівах ози­мо­го ріпа­ку, рос­лин­них решт­ках і насінні, а та­кож ко­рот­кий інку­баційний період роз­вит­ку хво­ро­би, у 2015 р. за про­хо­лод­ної до­що­вої вес­ни та пер­шої по­ло­ви­ни літа ймовірний інтен­сив­ний роз­ви­ток не­справжньої бо­рош­ни­с­тої ро­си, на­сам­пе­ред у посівах ози­мо­го ріпа­ку.

Аль­тер­наріоз
(чор­на пля­мистість)
У посівах ози­мо­го і яро­го ріпаку західних і цен­т­раль­них об­ла­с­тей у 2014 р. аль­тер­наріоз ви­яв­ля­ли на 40–100% об­сте­же­них площ, на яких ура­жен­ня рос­лин ста­но­ви­ло 2–18,5, мак­си­мум — 27–32%, стручків —
0,5–4,5% за інтен­сив­ності роз­вит­ку на ли­ст­­ках на рівні 1–5 і на струч­ках — 0,1–1,2%. На яро­му ріпа­ку по­ши­рен­ня хво­ро­би на ли­ст­ках у фазі цвітіння рос­лин дорівню­ва­ло 1–5, мак­си­маль­но — 8%, на струч­ках — 0,1–1,5%
за роз­вит­ку хво­ро­би, відповідно,
0,5–2,0 і 0,02–0,8%.
У гос­по­дар­ст­вах східних і півден­них об­ла­с­тей ура­женість рос­лин ози­мо­го ріпа­ку аль­тер­наріозом дорівню­ва­ла 2–8, мак­си­маль­но — 10%; яро­го — 1,5–2,5% за інтен­сив­ності роз­вит­ку на ли­ст­ках: ози­мо­го ріпа­ку — 0,2–1,5 і яро­го — 0,2–0,8%.
 Вра­хо­ву­ю­чи на­яв­ний за­пас інфекції у посівах ози­мо­го ріпа­ку, на рос­лин­них решт­ках та в ура­же­но­му насінні ка­пу­с­тя­них куль­тур, у 2015 р. імовірність епіфітотійно­го роз­вит­ку аль­тер­наріозу ма­ти­ме ре­альні підста­ви за умов ви­со­кої во­ло­гості повітря у період на­ли­ван­ня і дозріван­ня насіння (зли­ви із вітра­ми після по­су­ш­ли­вих періодів, тем­пе­ра­ту­ра не ниж­че 22°С, ви­па­дан­ня ряс­них рос у нічні го­ди­ни, за­гу­щен­ня посівів), за вне­сен­ня ви­со­ких доз ор­ганічних і азот­них до­б­рив у за­бур’яне­них, за­гу­ще­них, із ви­ляг­ли­ми рос­ли­на­ми посівах.

Фо­моз (рак стеб­ла, не­кроз ко­ре­не­вої ший­ки)
У 2014 р. інтен­сив­не ура­жен­ня ози­мо­го ріпа­ку фо­мо­зом ма­ло місце на 26% об­сте­же­них площ у Львівській, 21 — у Хмель­ницькій, 57 — у Вінницькій і 60% — у Ми­ко­лаївській об­ла­с­тях, де по­ши­рен­ня хво­ро­би дорівню­ва­ло 4–15% за інтен­сив­ності ура­жен­ня 0,5–3,1, мак­си­маль­но — 8%. У гос­по­дар­ст­вах інших об­ла­с­тей Ук­раїни по­ши­рен­ня фо­мо­зу на ози­мо­му ріпа­ку ко­ли­ва­лось у ме­жах 1,5–6% за інтен­сив­ності роз­вит­ку 0,1–2,4%. Ура­женість рос­лин яро­го ріпа­ку ста­но­ви­ла у се­ред­нь­о­му 1,5–3% за роз­вит­ку хво­ро­би на рівні 0,2–1%.
Во­се­ни 2014 р. фо­моз ви­яв­ле­но на ро­зет­ко­вих ли­ст­ках ози­мо­го ріпа­ку у Львівській об­ласті — на 2–5%, у Харківській — на 2–3% рос­лин.
За на­яв­но­го за­па­су інфекції у посівах ози­мо­го ріпа­ку, на рос­лин­них решт­ках і в насінні ка­пу­с­тя­них куль­тур у 2015 р. інтен­сив­ний роз­ви­ток хво­ро­би на ози­мо­му і яро­му ріпа­ку найвірогідніше відбу­ва­ти­меть­ся за умов ви­па­дан­ня ча­с­тих ряс­них опадів і ви­со­кої во­ло­гості повітря у період цвітіння — фор­му­ван­ня зе­ле­но­го струч­ка, за тем­пе­ра­ту­ри повітря 16…26°С, ко­рот­кої ро­тації куль­ту­ри у сівозміні, вне­сен­ня надмірних доз азот­них до­б­рив, за­гу­щен­ня посівів, на­яв­ності ме­ханічних по­шко­д­жень рос­лин, особ­ли­во під час про­ве­ден­ня вес­ня­но­го бо­ро­ну­ван­ня посівів
ози­мо­го ріпа­ку.

Біла гниль (біло­с­теблість, скле­ро­тиніоз)
Об­сте­жен­ня посівів ози­мо­го ріпа­ку у 2014 р. по­ка­за­ло, що у північних, західних, цен­т­раль­них об­ла­с­тях біла гниль ура­зи­ла 1–5% рос­лин за рівня роз­вит­ку 0,5–1,5%. У посівах яро­го ріпа­ку (пе­ре­важ­но у цен­т­раль­них і півден­них об­ла­с­тях) білою гнил­лю хворіло 1–3,2% рос­лин за інтен­сив­ності роз­вит­ку ура­жен­ня 0,2–1,0%. Не­знач­не по­ши­рен­ня і роз­ви­ток білої гнилі на ріпа­ку по­яс­нюється не­спри­ят­ли­ви­ми по­год­ни­ми умо­ва­ми для роз­вит­ку хво­ро­би, які скла­ли­ся у період ве­ге­тації рос­лин.
У 2015 р. біла гниль за умов про­хо­лод­ної до­що­вої по­го­ди про­тя­гом ве­ге­тації ріпа­ку мо­же на­бу­ти знач­но­го по­ши­рен­ня і за­вда­ти відчут­ної шко­ди, як­що сільгоспви­роб­ни­ки не ви­ко­ну­ва­ти­муть ви­мог що­до сівозміни, по­пе­ред­ників, про­сто­ро­вої ізо­ляції, вне­сен­ня зба­лан­со­ва­них доз до­б­рив та інших тех­но­логічних прий­омів ви­ро­щу­ван­ня.

Сіра гниль (бо­т­ридіоз)
У ріпа­косійних гос­по­дар­ст­вах північних, західних, цен­т­раль­них об­ла­с­тей у 2014 р. сіру гниль бу­ло ви­яв­ле­но на 5,6% об­сте­же­них площ ози­мо­го ріпа­ку, на яких ура­женість рос­лин ста­но­ви­ла 1–6% за інтен­сив­ності роз­вит­ку
0,3–2,0%. У посівах яро­го ріпа­ку сіру гниль ви­яв­ля­ли на 0,5–3,0% рос­лин за інтен­сив­ності роз­вит­ку 0,1–1,5%.
У 2015 р. ймовірність по­ши­рен­ня і роз­вит­ку сірої гнилі на ози­мо­му і яро­му ріпа­ках бу­де ана­логічна про­гно­зу роз­вит­ку білої гнилі.

Світла пля­мистість (циліндро­с­поріоз)
За да­ни­ми спо­с­те­ре­жень НУБіП Ук­раїни, хво­ро­бу ви­яв­ле­но у посівах ози­мо­го ріпа­ку у Київській, Чер­каській і Тер­нопільській об­ла­с­тях у ви­гляді ок­ре­мих осе­редків, де ура­женість рос­лин бу­ла не­знач­ною і ста­но­ви­ла у се­ред­нь­о­му 0,5–2,0, мак­си­мум — 4,0% за інтен­сив­ності роз­вит­ку 1,2%.
За спри­ят­ли­вих для роз­вит­ку хво­ро­би умов про­тя­гом ве­ге­тації ози­мо­го ріпа­ку: ви­со­ка на­си­ченість повітря во­ло­гою, часті дощі у ви­гляді мря­ки, ту­ма­ни, вітря­на по­го­да, три­ва­ла тем­пе­ра­ту­ра повітря у ме­жах 10…15°С і на­яв­ний за­пас інфекції у посівах ози­мо­го ріпа­ку, рос­лин­них решт­ках — у 2015 р. про­гно­зу­ють рівень ура­жен­ня рос­лин ози­мо­го ріпа­ку циліндро­с­по­ріо­зом від слаб­ко­го до помірно­го.

Біла пля­мистість
(кільце­ва пля­мистість,
або сірос­теблість)
У 2014 р. хво­ро­бою бу­ло охоп­ле­но до 8% об­сте­же­них площ ози­мо­го ріпа­ку в гос­по­дар­ст­вах Кіро­во­градсь­кої об­ласті, на яких ура­женість рос­лин ста­но­ви­ла 9% за інтен­сив­ності роз­вит­ку 4%. Інтен­сив­ний роз­ви­ток хво­ро­би мав місце у Ми­ко­лаївській об­ласті, де на 20% об­сте­же­них площ ози­мо­го ріпа­ку бу­ло ура­же­но у се­ред­нь­о­му 20% рос­лин за інтен­сив­ності роз­вит­ку хво­ро­би 5%.
В інших об­ла­с­тях у період ве­ге­тації ози­мо­го ріпа­ку хво­ро­ба про­яв­ля­лась епізо­дич­но на ок­ре­мих рос­ли­нах. Ос­нов­ною при­чи­ною по­ши­рен­ня хво­ро­би на посівах ози­мо­го ріпа­ку в осінній період є ви­ко­ри­с­тан­ня не­до­б­ро­якісно­го за­ра­же­но­го збуд­ни­ком хво­ро­би насіннєво­го ма­теріалу.
Вра­хо­ву­ю­чи за­пас інфекції у грунті, на рос­лин­них решт­ках, на зи­му­ю­чих рос­ли­нах ози­мо­го ріпа­ку, у 2015 р. інтен­сив­ний роз­ви­ток білої пля­ми­с­тості ймовірний за умов про­хо­лод­ної (14…20°С) вес­ни у фа­зи бу­тонізації — цвітіння рос­лин, во­ло­гості повітря по­над 80% уп­ро­довж декількох діб, ча­с­тих дощів із вітром, три­ва­ло­го ут­ри­ман­ня ро­си на ли­ст­ках ріпа­ку (впро­довж 9–14 год).

Вер­ти­ци­ль­оз­не і фу­заріоз­не в’янен­ня
Торік, згідно з да­ни­ми на­уковців НУБіП Ук­раїни, ці хво­ро­би ви­яв­ля­ли у всіх ріпа­косійних рай­о­нах (із ви­ро­щу­ван­ням ози­мої і ярої форм) у ви­гляді пе­ред­час­но­го відми­ран­ня рос­лин у фазі зе­ле­но­го струч­ка. Ура­женість рос­лин ози­мо­го ріпа­ку ко­ли­ва­лась у ме­жах 1–3,0, яро­го — 1–2%.
Вра­хо­ву­ю­чи на­яв­ний за­пас інфекції на рос­лин­них решт­ках, у грунті, а та­кож за умов на­си­чен­ня сівозміни ка­пу­с­тя­ни­ми куль­ту­ра­ми та висіву ріпа­ку після со­няш­ни­ку, льо­ну, ко­ню­ши­ни, сої, ко­но­пель, які ура­жу­ють­ся цим са­мим па­то­ге­ном, у 2015 р. ймовірне суттєве зро­с­тан­ня ура­жен­ня рос­лин ози­мо­го і яро­го ріпа­ку вер­ти­ци­ль­оз­ним і фу­заріоз­ним в’янен­ням.

Бо­рош­ни­с­та ро­са
Ма­со­во­го по­ши­рен­ня хво­ро­би в Ук­раїні у посівах ози­мо­го і яро­го ріпаку не за­реєстро­ва­но. В ос­нов­них ріпа­косійних рай­о­нах хво­ро­ба про­яв­ля­ла­ся у період дозріван­ня на ок­ре­мих рос­ли­нах ріпа­ку обох форм ви­ро­щу­ван­ня.
Вра­хо­ву­ю­чи за­пас інфекції на рос­лин­них решт­ках, у 2015 р. по­ши­рен­ня і роз­ви­ток бо­рош­ни­с­тої ро­си бу­де ймовірний за умов ви­со­кої тем­пе­ра­ту­ри повітря у період на­ли­ван­ня і дозріван­ня насіння, дефіци­ту во­ло­ги у грунті, в’янен­ня рос­лин у денні го­ди­ни та по­нов­лен­ня тур­го­ру вночі.
Сли­зи­с­тий бак­теріоз
Ця хво­ро­ба у 2014 р. ма­ла по­ши­рен­ня, за да­ни­ми на­уковців НУБіП Ук­раїни, на яро­му ріпа­ку — пе­ре­важ­но у гос­по­дар­ст­вах Чернігівської, Жи­то­мирсь­кої, Сумсь­кої та Дніпро­пе­т­ровсь­кої об­ла­с­тей — за рівня роз­вит­ку від 0,5 до 1,5% у фазі бу­тонізації і 2,0–4,0% — у фазі зе­ле­но­го струч­ка. Хворі рос­ли­ни в’яну­ли, ура­жені ор­га­ни ос­лиз­ню­ва­лись, за­гни­ва­ли і відми­ра­ли.
Знач­ний за­пас інфекції на не­пе­ре­гни­лих решт­ках ка­пу­с­тя­них куль­тур спри­я­ти­ме по­ши­рен­ню інфекції на яро­му ріпа­ку у 2015 р. за умов, як­що у фа­зи бу­тонізації — цвітіння рос­лин уп­ро­довж чо­ти­рь­ох-п’яти днів тем­пе­ра­ту­ра повітря ся­га­ти­ме 20…25°С, во­логість повітря — по­над 80% і ви­па­да­ти­муть часті за­ливні дощі та рясні ро­си у нічні го­ди­ни.
   
Хімічні заходи захисту
Ран­ньої вес­ни, за ви­яв­лен­ня на посівах ози­мо­го ріпа­ку сніго­вої плісня­ви і бак­теріозу ко­ренів, про­во­дять піджив­лен­ня рос­лин азот­ни­ми до­б­ри­ва­ми (най­кра­ще — аміач­ною селітрою). За вста­нов­лен­ня се­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри на рівні 7°С по­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня рос­лин азо­том за по­тре­би мож­на поєдну­ва­ти із про­ве­ден­ням за­хис­них за­ходів на посівах ріпа­ку про­ти шкідників і хво­роб.
Для цьо­го го­ту­ють ба­ко­ву суміш з од­но­го із ре­ко­мен­до­ва­них азот­них до­б­рив, фунгіци­ду, інсек­ти­ци­ду, біоп­ре­па­ра­ту, ре­гу­ля­то­ра рос­ту рос­лин і мікро­­еле­ментів (особ­ли­во бор­них). Слід пам’ята­ти, що за дефіци­ту бо­ру в грунті зни­жується стійкість рос­лин про­ти інфекційних хво­роб і до впли­ву низь­ких тем­пе­ра­тур, спо­с­терігається інтен­сив­не відми­ран­ня листків, точ­ки рос­ту рос­ли­ни, уповільнюється роз­ви­ток ге­не­ра­тив­них ор­ганів, зни­жується насіннєва про­дук­тивність.
На зрідже­них посівах ози­мо­го ріпа­ку на­весні для оп­тимізації габіту­су рос­лин (мак­си­маль­не фор­му­ван­ня стручків на оди­ни­цю площі по­ля) за ви­со­ти рос­лин 20–30 см та про­ти їхньо­го ви­ля­ган­ня про­во­дять об­при­с­ку­ван­ня комбіно­ва­ним ре­гу­ля­то­ром рос­ту рос­лин Ка­рам­ба Тур­бо, РК (0,7–1,4 л/га). Про­ве­ден­ня цьо­го за­хо­ду є ефек­тив­ним та­кож про­ти аль­тер­наріозу і фо­мо­зу. Для за­побіган­ня ви­ля­ган­ню рос­лин мож­на ско­ри­с­та­ти­ся та­кож ре­гу­ля­то­ра­ми рос­ту рос­лин: Бе­ре­ги­ня, РК
(2,0 л/га), Мек­ва­лан 750, в. р. к. (1,0–2,0 л/га), Мо­дуль, в. р. к. (2,0 л/га), Ре­та­цел Ек­с­т­ра R 68, в. р. (до 6,0 л/га), Сінхроні SL, РК (1,0–2,0 л/га), Стабілан 750 SL, в. р. к. (1,5–2,0 л/га), Хлор­мек­вид, РК (1,5–2,0 л/га).
У фа­зи стеб­лу­ван­ня — бу­тонізації ріпа­ку ози­мо­го за про­гно­зу інтен­сив­но­го роз­вит­ку хво­роб про­во­дять профілак­тич­не об­при­с­ку­ван­ня посівів од­ним із доз­во­ле­них фунгіцидів на ос­нові діючих ре­чо­вин: фосфіту алюмінію + фо­с­фо­ри­с­тої кис­ло­ти, РК (Фітал, 2,0–3,0 л/га); азок­си­т­робіну + ци­про­ко­на­зо­лу, КС (Амістар Ек­с­т­ра 280 SC, 0,75–1,0 л/га); бе­номілу, ЗП (Ла­ме­тил WP, 0,5–0,6 кг/га); ди­мок­си­с­т­робіну + бо­с­каліду, КС (Піктор, 0,5 л/га); ди­фе­но­ко­на­зо­лу + пак­ло­бу­т­ра­зо­лу, КС (Се­тар 375 SC, 0,3–0,5 л/га); кар­бен­да­зи­му, КС (Фор­саж 500 SC, 0,6 л/га, та ана­ло­ги); ме­та­лак­си­лу-М + ман­ко­це­бу, в. г. (Ри­доміл Голд МЦ 68 WG, 2,5 л/га); ман­ко­це­бу, ЗП (Дітан М-45, 2,5–3,0 л/га); мет­ко­на­зо­лу, в. р. (Ка­рам­ба, 0,75–1,25 л/га); пікок­си­с­т­робіну + ци­про­ко­на­зо­лу, КС (Акан­то плюс 28, 0,5–1,0 л/га); пірак­ло­ст­робіну + мет­ко­на­зо­лу, КЕ (Аль­тер­но, 0,5–1,0 л/га); пропіко­на­зо­лу, к. е. (Тілт 250 ЕС, 0,5 л/га, та ана­ло­ги); пропіко­на­зо­лу + те­бу­ко­на­зо­лу, МЕ (Ко­ло­саль Про, 0,4–0,6 л/га); пропіко­на­зо­лу + те­бу­ко­на­зо­лу, ККР (Ти­тул Дуо, 0,25–0,3 л/га); протіоко­на­зо­лу + флу­опіра­му, СЕ (Про­пульс 250 SE, 0,8–0,9 л/га); протіоко­на­зо­лу + те­бу­ко­на­зо­лу, КЕ (Тілмор 240 ES, 0,75–1,0 л/га); сірки, в. г. (Тіовіт Джет 80 WG, 6,0–8,0 кг/га); те­бу­ко­на­зо­лу, ЕВ (250 г/л) (Фолікур 250 EW, 0,5–1,0 л/га, та ана­ло­ги); те­бу­ко­на­зо­лу, в. г. (Ре­тар­дин, 0,25–0,5 кг/га, та ана­ло­ги); те­бу­ко­на­зо­лу + про­хло­ра­зу, ВЕ (Замір 400, 1,0–1,5 л/га, та ана­ло­ги); флутріафо­лу + те­бу­ко­на­зо­лу, к. с. (Імпакт Т, 1,0 л/га); фо­се­ти­лу алюмінію, ЗП (Альєтт 80 WP, 1,2–1,8 кг/га). Вибір фунгіци­ду обу­мов­ле­ний спе­к­т­ром фунгіцид­ної дії та рівнів за­хис­ної спро­мож­ності що­до хво­роб, які ви­яв­ле­но на ос­нові моніто­рин­гу фіто­санітар­но­го ста­ну куль­ту­ри.

Інтерв'ю
Провідний український виробник ЗЗР та добрив – компанія "UKRAVIT" – підбиває підсумки року, що добігає кінця. Попри всі несподіванки й негаразди, "UKRAVIT" продовжив своє зростання. Розширювалися мережа торгових представництв і асортимент... Подробнее
Радник з сільського господарства Посольства Франції в Україні Ніколя Перрен
    Радник Посольства Франції в Україні з питань сільського господарства Ніколя Перрен розповів сайту propozitsiya.com, чому в званні великої аграрної країни нема нічого поганого, чим його батьківщина заслужила це звання і чим зі свого... Подробнее

1
0